Провадження № 2/760/4442/20
Справа № 760/3317/20
про залишення позовної заяви без руху
11 лютого 2020 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Козленко Г.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з вказаним позовом та просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно ч.ч.1, 3 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Вивченням матеріалів позовної заяви, встановлено, що даний позов не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.
Так, статтею 72 ЖК Української РСР передбачено визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст.71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
З роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вбачається, що у справах визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням на підставі ст.71, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.
Таким чином, під час вирішення питання про втрату членом сім'ї наймача права на користування жилим приміщенням з'ясуванню підлягають термін його відсутності та поважність причин такої відсутності.
Однак, виклад обставин, які обґрунтовують підстави застосування вказаної норми права до правовідносин сторін у позовній заяві відсутній, зокрема, позивачем не наведено обставин, які свідчать про наявність сукупності юридичних фактів, визначених нормами ст.ст.71,72 ЖК Української РСР, з якими даною нормою пов'язується втрата членом сім'ї наймача права користування житловим приміщенням: 1) відсутність члена сім'ї понад шість місяців; 2) відсутність поважних причин не проживання члена сім'ї наймача. В контексті зазначеної норми позивачем не надано доказів того, що:
- відповідачі є членами сім'ї позивача (наймача), а саме того факту родинних відносин між позивачам та відповідачами (зокрема може бути - свідоцтво про народження);
- підтвердження, що позивач або члени сім'ї не чинили та не чинять будь-яких перешкод відповідачу з приводу користування вищевказаною квартирою наймача (може бути - довідка щодо відсутності звернень відповідача до правоохоронних органів з приводу вселення до квартири наймача).
Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
У позовній заяві не зазначено останнього місця проживання чи перебування відповідачів.
Позивач у позовній заяві зазначає місце проживання чи перебування відповідачів за місцем їх реєстрації, з тексту позовної заяви вбачається, що останні не проживають за місцем своєї реєстрації, тобто звертаючись до суду з позовною заявою позивач позбавляє права відповідачів на захист своїх прав та інтересів. Відповідно до позовних вимог ставиться питання про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житлом. Тому позивачу слід відшукати та зазначити данні щодо останнього місця проживання чи перебування відповідачів (фактичне місце проживання).
Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивача відповідачем, є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Між тим, позивачем взагалі не зазначено посилань на докази про реєстрацію відповідачів у вищевказаній квартирі, що є вагомою підставою для звернення позивача до суду за захистом його порушених прав та підтверджується відповідним витягом з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні.
Суд звертає увагу позивача на необхідність виправлення всіх зазначених недоліків допущених у позовній заяві.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Вищевикладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного вище, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачам строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.
Роз'яснити позивачам, що в разі невиконання вимог ухвали суду, заява, відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачам.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , Служба у справах дітей та сім'ї Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - Г.О. Козленко