11 березня 2020 року м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Струбіцька О.М., за участю представника служби у справах дітей Чернівецької міської ради Голубяка П.І., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який працює адвокатом, розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2019 року, -
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2019 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 384,20 гривень на користь держави.
Відповідно до постанови районного суду, малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в приміщенні навчального закладу-ліцею № 2 вчинив булінг, тобто дії психологічного та фізичного насильства щодо своїх однокласників, в результаті чого могло бути завдано шкоду психологічному здоров'ю учнів.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2019 року та провадження закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що з матеріалів справи не вбачається жодних системних дій ОСОБА_2 , які б носили характер булінгу по відношенню до будь кого з учнів, містяться тільки відомості щодо порушення шкільної дисципліни ОСОБА_2 .
Також вказує на те, що в матеріалах відсутні будь які докази щодо настання або можливого настання будь яких наслідків щодо будь кого, а в протоколі про адміністративне правопорушення АПР18 №259348 від 29.10.2019р. зазначено,
ЄУНСС: 725/6671/19 Головуючий у І інстанції: Галичанський О.І.
НП: 33/822/43/20 Суддя-доповідач: Струбіцька О.М.
Категорія: ч. 2 ст.173-4 КУпАП
що потерпілих немає, що саме по собі, на думку апелянта, виключає склад інкримінованого правопорушення. Суд першої інстанції не зазначив хто саме є потерпілим у справі, та в поясненнях батьків і дітей, які є недопустимими доказами в даному випадку, відсутні дані про системні та довготривалі будь які дії ОСОБА_2 по відношенню до конкретного учня та або настання чи можливості настання наслідків необхідних для складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції посилається на пояснення свідків, заяви батьків, які є неналежними доказами правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того протокол про адміністративне правопорушення складений з явними порушеннями, які суд першої інстанції проігнорував, а саме у протоколі не вказана суть, які конкретні дії вчинив ОСОБА_2 , які б містили ознаки інкримінованого адміністративного правопорушення.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 , який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати постанову судді районного суду, перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали адміністративного провадження, представника служби у справах дітей Чернівецької міської ради ОСОБА_3 , який пояснив, що його служба не займалася даною справою, так як вони займаються тільки потерпілими від булінгу, про наявність яких йому по даній справі нічого не відомо, допитавши свідків, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційним судом встановлено, що вказані вимоги закону при розгляді справи в районному суді не були дотримані.
Апеляційним судом досліджено матеріали адміністративного провадження, заслухано пояснення апелянта та свідків.
Так, згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Згідно положень ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суть адміністративного правопорушення, зазначена в протоколі, повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ч.3 ст. 173-4 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення АПР18 №259348 від 29.10.2019 року з 02 вересня по 09 жовтня 2019 року в м. Чернівці по вул. Л.Кобилиці, 88А малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в приміщенні навчального закладу-ліцею № 2 вчинив булінг, тобто дії психологічного та фізичного насильства щодо своїх однокласників, в результаті чого могло бути завдано шкоду психологічному здоров'ю учнів, у протколі зазначено, що потерпілих немає. (а.с. 1)
З аналізу вказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть адміністративного правопорушення викладена в загальних рисах без конкретизації об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-4 КУпАП, зокрема в протоколі не зазначено, які саме насильницькі дії були вчинені порушником по відношенню до потерпілих, хто саме є потерпілими від таких дій, які наслідки виникли для потерпілих осіб, та не додано таких доказів до протоколу, у самому протоколі не вказано потерпілих, їх кількості та прізвищ, які саме дії насильницькі дії були вчинені порушником по відношенню до якого потерпілого, які наслідки викликали вказані дії у потерпілого, чи мало діяння системний характер, якщо так то коли саме до кожного потерпілого.
У змісті самого протоколу вказано про вчинення булінгу, психологічного та фізичного насильства стосовно однокласників, яким завдано тільки психологічну шкоду здоров'ю учнів.
При цьому не встановлено кому із учнів спричинено фізичну шкоду, кому психологічну.
Незважаючи на наявність повідомлення директора Чернівецького філософсько-правового №2 скерованого службі у справах дітей Чернівецької міської ради, та ювенальній перевенції Чернівецького віділу поліції від 09.10.2019 р., у якому вказано про наявність колективної заяви батьків учнів 5 класу, та персональних заяв батьків, доповідних записок педагогів, працівником поліції, який оформляв протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не внесено у цей протокол жодних даних про потерпілих, коли і яку шкоду спричинено діями винної особи, у протоколі вказано, що відсутні потерпілі.
Поверхнева, неповна, формальна перевірка органом поліції вищевказаного повідомлення є причиною невідповідності ст.256 КУпАП, згідно вимог якої у протоколі про адміністративне правопорушення обов'язково вказуються прізвища, адреси потерпілих, свідків.
Такий формальний підхід до оформлення протоколу про адміністративне правопорушення має наслідком порушення прав як батьків, які звернулися із заявами про порушення прав їхніх дітей, самих дітей, учнів 5 класу, оскільки їх не було визначено як потерпілих, не роз'яснено їхніх процесуальних прав, передбачених ст.269, 270 КУпАП, таким чином вони були позбавлені можливості реалізувати свої процесуальні права.
Зокрема потерпілі, законні представники малолітніх дітей у випадку доведеності вини особи, яка притягається до відповідальності, на підставі матеріалів перевірки, встановлених фактів, мали право відшкодування шкоди, захисту прав малолітніх дітей, їхнього фізичного та психічного здоров'я, через те, що вони не набули статусу потерпілих, були позбавлені такого права по даному провадженні, щодо кожного з них не встановлено винних дій, часу скоєння, і спричиненої шкоди.
Також неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності: у протоколі не вказано які конкретні дії і стосовно кого цією особою, чи її малолітнім сином вчинено, дата і дії щодо кожного потерпілого, наслідки таких дій, що позбавляє особу здійснювати свій захист від обвинувачення через його неконкретність.
Крім того, через поверхневу і неповну перевірку органом поліції, неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення не вирішувалося питання наявності чи відсутності в діях винної особи ознак кримінального правопорушення.
Неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення по даному провадженні стало підставою повернення матеріалів до Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області згідно постанови Першотравневого районного суду від 07.11.2019 р., однак 20.11.2019 р. за вих .№ 12964 поліцією матеріали направлено назад до Першотравневого суду м.Чернівці без усунення недоліків, які були вказані у постанові суду, натомість приєднано до матеріалів справи копії постанов інших судів, які не мають відношення до даного провадження.
При новому судовому розгляді Першотравневим районним судом, проігноровано невідповідність вимогам ст. 256 КУпАП , Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. №1376, протоколу про адміністративне правопорушення, не було надано йому належної правової оцінки, та вищевказаним порушення допущеним органом поліції.
Зокрема проігноровано невстановлення поліцією потерпілих, не з'ясування конкретних і фактичних обставин фізичного та психологічного насильства щодо кожного з малолітніх із зазначенням дати та конкретних дій.
Районний суд залишив поза увагою той факт, що за змістом ч.3 ст.173-4 КУпАП об'єктивною стороною правопорушення є булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Тобто, у змісті самої цієї норми права є обов'язковою наявність потерпілого, та встановлення спричиненої йому фізичної чи психічної шкоди.
Орган, уповноважений складати протокол про адіміністративне правовпорушення по даній категорії справ не виконав вимоги закону по даному провадженні, ці дані не з'ясував, не встановив, що призвело до порушення істотних прав учасників даного адміністративного провадження.
В статусі потерпілого протягом перевірки поліцією, судового розгляду справи не була допитано жодну особа, по тій причині, що органом поліції нікого не було визнано потерпілим.
Згідно ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у даному випадку на поліцію.
В силу вимог ч.4 ст.129 Контитуції України однією з засад судочинства є змагальність сторін, закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Районний суд не виконав вимоги вказаного закону.
Відповідно до п.31 ст.1 Закону України «Про освіту», типовими ознаками булінгу є систематичність діяння, наявність сторін - кривдник, потерпілий, спостерігачі (при наявності), дії або бездіяльність кривдника, наслідком якої є заподіяння психічної або фізичної шкоди, париниження, страх, тривога. Підпорядкування потерпілого інтересам кривдника або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
В оскаржуваній постанові районного суду, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено об'єктивної та суб'єктивної сторони праворушення.
Із пояснень в апеляційному суді психолога Чернівецького філософсько-правового ліцею №2 Бабчук В.В., вбачається, що вона як спеціаліст, пояснила, що передчасно говорити про булінг у даному випадку, не вбачає його за період вересень-жовтень 2019 р., цей період і поведінка не є достатніми для встановлення факту булінгу.
Для визначення фізичної чи психічної шкоди завданої поведінкою винної особи необхідні, відповідно, висновки спеціалістів компетентних у даній галузі, зокрема судово-медичних, психологічних експертів, які володіють спеціальнми знаннями у цій галузі, однак по даному провадженні при проведенні перевірки поліцією цього не було зроблено, та залишилося поза увагою районного суду.
Районний суд формально послався на протокол про адміністративне правопорушення, на матеріали справи, але не дав їм правової оцінки, чим не виконав вимог ст. 280 КУпАП, щодо обов'язку органу, який розглядає справу про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адмінстративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Апеляційним судом безпосередньо заслухано пояснення ОСОБА_4 , свідків: директора ліцею ОСОБА_5 , класного керівника ОСОБА_6 , психолога ліцею ОСОБА_7 , викладачів ліцею: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , батьків учнів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , медсестру ліцею ОСОБА_20 , безпосередньо досліджено пояснення учнів 5 класу, які наявні в матеріалак справи
Із пояснень ОСОБА_4 вбачається, що він вважає, що в даному випадку відсутній факт булінгу. Погодився з тим, що має місце порушення шкільної дисципліни з боку його сина. Вони як батьки вживають належних заходів, син займається з відповідними спеціалістами. По суті правопорушення вважає, що органи поліції не вказали в чому саме полягають ці дії, не вказали хто саме є потерпілим, в чому саме системність, хто саме і відносно кого, чим це підтверджується, допит проводився без залучення спеціалістів, допитували у присутності зацікавлених осіб, а саме батьків, які і є заявниками у даній справі, тому їх пояснення не можуть бути належними та допустимими доказами. Просив врахувати доводи наведені в апеляційній скарзі та задовольнити апеляційні вимоги в повному обсязі. Вважає, що його дитина не винна, немає ніякого булінгу ні з боку його дитини ні з боку інших дітей, поведінка його дитини не відрізняється якось особливо від поведінки інших дітей.
Із пояснень свідка ОСОБА_7 вбачається, що вона пояснила, що працює психологом філософсько-правового ліцею №2. Згідно загального визначення поняття булінг, відповідно до наказів, справу можна вважати булінгом. Але в конкретному випадку в період з вересня по жовтень, то вважає, що маленький термін був для того щоб визначити дії булінгом, діти мають познайомитися, зайняти певний статус у суспільстві, тому, вона, як психолог не вважає, що дії ОСОБА_21 можна вважати булінгом. Конкретних звернень до неї як до психолога щодо роботи з дитиною, постраждалої від булінгу чи фізичного або психологічного насилля, не було. Вважає, що ОСОБА_22 потрібно працювати з психологом, є необхідність забрати його з класу.
Із пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що він пояснив, що займає посаду директора філософсько-правового ліцею №2. На початку жовтня 2019 року, до адміністрації навчального закладу на його ім'я, як директора школи надійшло півтора десятка заяв від батьків, в яких вказувалося на порушення поведінки і батьки звертали увагу адміністрації і наголошували на фактах булінгу з боку учня 5 класу, ОСОБА_21 . Було проведено засідання 09.10.2019 року, наказом створена комісія, на яку запрошено представників ювенальної поліції, служби у справах дітей та молоді, управління освіти Чернівецької міської ради та сторони цього конфлікту. Було заслухано сторони, розглянуто заяви, і комісія голосуванням, визнала дії з боку ОСОБА_21 такими, що відповідають визначенню булінгу, тобто дії які могли завдати, або завдали шкоди, які підпадають під визначення булінгу і також рекомендовано батькам, оскільки дитина дійсно в колективі важко соціалізується, перевести його на домашню форму навчання, оскільки ці конфлікти існували, існують, і продовжують існувати. До колективної заяви були зауваження з боку вчителів, були доповідні з боку вчителів, які адміністрація ліцею розглядала і робили зауваження відповідному учневі, мали розмову з батьками, неодноразово класний керівник, особисто директор наголошував про необхідність вжиття заходів, щоб дитина вела себе відповідно до правил, які існують для поведінки в закладах освіти. Вважає, що дитина потребує консультування спеціалістів, психологічного впливу адміністрації та вчителів ліцею не достатньо для того, щоб врегулювати поведінку і привести до норми. На даний час поведінка аналогічна, все продовжується. В ситуації з ОСОБА_22 , як варіант є індивідуалізація освіти. Вважає, що потрібна психологічна допомога, роботи шкільного психолога, не достатньо. Проблема в тому, що батьки учнів почали забирати документи і переводити дітей до інших навчальних закладів.
Із пояснень свідка ОСОБА_6 бачається, що вона пояснила, що працює у філософсько-правовому ліцеї №2, є класним керівником у класі, де навчається ОСОБА_23 . Стосовно навчальних успіхів ОСОБА_22 , пояснила, що він розвинений, має логічне мислення, має хороші задатки до навчання, але він працює не в повну міру своїх сил, але порівняно з цим є великі прояви недисциплінованості, це зриви навчальних занять, вигуки постійні на уроках, погана поведінка, чим привертає увагу дітей і відволікає, вживання ненормативної лексики, чим заважає вчителям викладати матеріал. Дитина емоційна, задиркувата, є прояви бійок з хлопцями, ОСОБА_22 знаходить в класі слабших за себе і здійснює психологічний тиск, прізвиська, зневажливе ставлення. Він є неформальний лідер в класі, намагається своєю поведінкою привернути до себе увагу і як найчастіше, це саме погані вчинки. Проявляє систиматичне знущання над дітьми. До початку жовтня було 18 письмових скарг батьків також усні скарги на поведінку ОСОБА_22 . Своєю поведінкою ОСОБА_23 порушує «психологічне здоров'я» в класі та в школі загалом, багато дітей не хочуть іти навчатися через таку обставновку.
Із показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що вона пояснила, що працює вчителем фізичної культури філософсько-правового ліцею №2. Зверталася до директора в зв'язку з поганою поведінкою ОСОБА_21 , було дуже важко проводити уроки, не могла знайти підхід до ОСОБА_22 . Урок фізичного виховання травматичний, необхідно дотримання техніки безпеки, доводилось йому, окремо, по 15-20 хвилин пояснювати, з часом це пройшло, поведінка покращилась.
Із показів свідка ОСОБА_9 вбачається, що вона працює вчителем математики філософсько-правового ліцею №2. Пояснила, що є випадки не зовсім коректної поведінки відносно однокласників з боку ОСОБА_22 . Стосовно математичних знань все добре, а стосовно поведінки на уроках періодично трапляються образи, вигуки. Писала зауваження в щоденник, дзвонила татові і мамі, і писала на ім'я директора доповідну. Ситуація не покращилася. Така поведінка учня завдає небезпеку фізичну, моральну, моральний дизкомфорт для інших учнів.
Із показів свідка ОСОБА_10 , вбачається, що вони з чоловіком звернулися з письмовою заявою до директора ліцею, про те, ОСОБА_23 ображає їхнього сина, а саме застосовує фізну силу, погрожує, ображає морально та б'є, застосовує нецензурну лексику. Свідок відзначила, що поведінка її сина також погіршилася. Зверталися до невропатолога, планують відвідати психолога, оскільки син не хоче вчитися. Чи була психологічна чи фізична травма дитини на даний момент не знає, бо відвідували покищо невропатолога.
Із показів свідка ОСОБА_12 вбачається, що вона пояснила, що її дитина навчається разом із ОСОБА_24 в одному класі, ОСОБА_25 . Починаючи з жовтня дитина постійно скаржилася на ОСОБА_21 , зрив уроків, образи, плювання, також ОСОБА_23 брав без дозволу телефон її дитини, заходив на заборонені сайти. Зазначила, що це неадекватна поведінка по відношенню до її дитини. Відбувається постійний зрив уроків, дитина не отримує потрібний обсяг інформації, просить щоб його перевели в інший навчальний заклад. Син не може знаходитись в обстановці психологічного дискомфорту. Вважає, що психологічна шкода є, дитина не хоче відвідувати у звязку з такою ситуацією ліцей. Окремо з заявою на дії не зверталась, підписалась під загальною заявою. На даний час нічого не змінилось, далі син продовжує скаржитися на ОСОБА_22 . Продовжується психологічний тиск, образи, зрив уроків, на тому тижні зокрема.
Із показів свідка ОСОБА_11 вбачається, що він пояснив, що його син навчається в одному касі з ОСОБА_26 . Присутні факти словесних образ і негативних висловів з елементами нецензурної лайки з боку ОСОБА_22 по відношенню до його сина. Вказав на те, що син його - дитина не конфліктна, дуже піддається впливу, і впливу негативному. На даний момент виникли проблеми, та необхідність відвідатати спеціалістів, оскільки у сина погіршилась поведінка та успіхи в навчанні. Повязує такі факти з нездоровою атмосферою в класі. Спілкувався з батьком ОСОБА_27 , звертався до директора, з приводу непорозумінь між хлопцями. Син постійно жаліється на образи з боку ОСОБА_22 . Виникає бажання сина перевести з цього ліцею. Син кожний день плаче, каже, що не хоче йти до школи, оскільки його постійно ображає ОСОБА_22 та погрожує. Фізичну, моральну чи психологічну шкоду визначити не може, але виникла необхідність звернення до лікарів, бо бачить проблеми з поведінкою сина.
Із показів свідка ОСОБА_13 вбачається, що вона вказала, що її син навчаються в одному класі з ОСОБА_24 . Вказа на те, що її син вибрав позицію об'єднатися з ОСОБА_22 , в них зараз нормальні, дружні стосунки, хоча бувають моменти коли ображає ОСОБА_28 , необґрунтовано, виникають досить конфліктні ситуаці через поведінку саме ОСОБА_22 . З приводу конфліктів не зверталася, писала в загальну батьківську групу у вайбері. Не вважає себе потерпілою від булінгу, просто хуліганська поведінка з боку ОСОБА_22 .
Із показів свідка ОСОБА_14 вбачається, що вона пояснила, що її син ОСОБА_29 навчається в одному класі із ОСОБА_28 , на сьогоднішній день, вона не має ніяких серйозних претензій ні до ОСОБА_21 , ні до батьків. Зазначила, що директор повідомляв їй про звернення сина із скаргами на образи та погрози з боку ОСОБА_22 . Син заляканий ОСОБА_22 , та боїться вдома щось розповідати, боїться що той його поб'є. ОСОБА_22 бив його, копав, погрожував. Перший період 2-3 місяці син просив забрати його з ліцею, не хотів вчитися. На сьогодні погроз не має, син нічого не розповідає, нічого не хоче казати, взагалі нічого, що стосується ліцею дитина взагалі перестала говорити, став дуже закритий. Присутній страх, не хоче йти в ліцей.
Із показів свідка ОСОБА_15 вбачається, що вона пояснила, що ОСОБА_23 - однокласник дочки ОСОБА_30 . Дочка жалілася, що він її неодноразово фізично домагався, ображав, бив по сідницях, не реагував на зауваження. Розмовляла з батьками з цього приводу, по сьогоднішній день майже нічого не змінилося. Дочка сама, особисто, дзвонила неодноразово його мамі, але він навіть мамі своїй грубить. Дитина постійно жаліється, що він її постійно ображає нецензурною лексикою, дуже непристойними словами, дитина навіть повторити не може. На сьогоднішній день ситуація зовсім не міняється, все як було так і є. Не один а багато випадків, це було постійно, і продовжується. Вважає себе потерпілою - дитина страждає, не хоче ходити до школи.
Із показів свідка ОСОБА_16 вбачається, що вона пояснила, що син ОСОБА_1 ображає та цькує її сина, ОСОБА_31 . Пояснила, що її син хворіє діабетом узвязку з чим йому дозволено робити інсулінові уколи. ОСОБА_32 ображає, обзиває, знущається та принижує, називає наркоманом. Стосунки з ОСОБА_22 у сина погані, він постійно його задирає, вони б'ються, образи постійні з боку ОСОБА_22 . На фоні цього син не бажає йти в ліцей.
Із показів свідка ОСОБА_17 вбачається, що вона пояснила, що її син навчається з ОСОБА_24 в одному класі. ОСОБА_22 вдарив її сина та розбив йому ніс. На той момент її дитині завдано фізична і психологічна травма. ОСОБА_23 постійно провокує, погрожує знову вдарити, з його боку постійні приниження. Зверталася із скаргами до адміністрації ліцею, була присутня на засіданні комісії з розгляду випадків булінгу були присутні працівники поліції, працівники управління освіти, батьки, і коли пропонували індивідуальне навчання, тому що це фактично на кожному уроці переривається навчальний процес, тобто заважає викладанню навчального матеріалу, ОСОБА_33 категорично відмовився. Комісією було вирішено, дати два тижні на виправлення ситуації. Після канікул ОСОБА_23 знову вдарив кулаком в око її сина, це було 16 січня. Медична сестра надавала йому допомогу, знову був стрес для дитини. Особисто викликала поліцію. Після цього дитина була нервова, його постійно б'ють, принижують. На наступний день зверталися до лікаря, були у окуліста, у терапевта і невропатолога. ОСОБА_22 дозволяє собі таку поведінку по відношенню до інших учнів також. Після другої бійки зверталися до психолога, та на її пораду перевела сина з ліцею №2 до іншої школи.
Із показів свідка ОСОБА_18 вбачається, що вона пояснила, що її син ОСОБА_34 , до того як перевели в філософсько-правовий ліцей №2, навчалася в четвертому ліцеї. ОСОБА_23 ображав дітей, обзивав їх поганими словами, плював. Син приходив додому і в нього руки трусилися, він такого раніше не бачив, тільки і розказував про ОСОБА_22 , про те як він ображає, плюється на вчителів та на дівчаток, він торкає дівчаток за інтимні місця, показує дітям відео порнографічного характеру, включає музику на уроках з нецензурною лайкою. Робили зауваження батькам, просили їх прийняти міри. На підставі заяв батьків було засідання комісії з розгляду випадків булінгу, на комісії запропонували індивідуальне навчання, та вирішили дати два тижні на виправлення ситуації. Але нічого не змінилося, ОСОБА_22 систематично цькує інших дітей, ображає, погрожує. Свідок пояснила, що на даний час її дитина не навчається в цьому класі. Була вимушена сина перевести до іншої школи у звязку із нестерпною обстановкою в класі. У дитини почалися сильні головні болі, має підтвердження - є оригінал карточки. Дитина панічно не хотіла йти до школи, не міг витримувати. Вказувала на те, що така ж ситуація з поведінкою ОСОБА_35 була і в попередній школі, в якій він навчався до того як перейшов до ліцею №2, він знущався над дітьми також, знає це зі слів батьків учнів.
Із пояснень свідка ОСОБА_20 , медсестри ліцею, вбачається, що 11.09.2019 року до неї звернувся за медичною допомогою малолітній ОСОБА_36 , у зв'язку з побиттям його ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_3 малолітній ОСОБА_38 , у зв'язку з побиттям його ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_4 звертався малолітній ОСОБА_39 у зв'язку з побиттям його ОСОБА_37 , 27.01.2020 року звертався малолітній ОСОБА_40 із забоєм спини через ОСОБА_41 ОСОБА_22 обізвав її нецензурною лайкою при всіх учнях, коли вона зайшла до класу. Працівником поліції при проведенні перевірки журнал амбулаторних звернень в неї не витребовували, пояснень не брали.
Із пояснень цих свідків дійсно вбачаються ознаки неправомірної поведінки в діях малолітнього ОСОБА_21 .
Оскільки, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено період скоєння правопорушення з 02 вересня 2019 р. по 09 жовтня 2019 р., то пояснення усіх учасників адміністративного провадження можуть бути взяті до уваги за цей період, саме у даному провадженні.
Заслухані пояснення вищевказаних свідків дають підстави для направлення матеріалів до ГУНП в Чернівецькій області для перевірки наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ст.184 КУпАП, а пояснення свідків, що торкаються фактів неправомірної поведінки малолітнього ОСОБА_21 є підставою для перевірки поліцією на предмет наявності чи відсутності у діях винної особи після 09 жовтня 2019 року ознак ст.173-4 КУпАП, чи інших правопорушень, які посягають на здоров'я потерпілих.
У відповідності до вимог ч.1 ст.16 Конвенції про права дитини жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання у здійснення її права на особисте та сімейне життя, недоторканість житла, незаконного посягання на її честь і гідність, згідно ст. 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.
З метою захисту законних прав та інтересів малолітніх дітей, учнів 5 класу Чернівецького філософсько-правового ліцею №2 про факти викладені у поясненнях свідків під час апеляційного розгляду слід повідомити ГУНП в Чернівецькій області, та службу у справах дітей Чернівецької міської ради, Міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді для проведення перевірки по вказаних фактах та прийняття рішення у відповідності до вимог закону.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Районний суд не дотримався вимог цього закону, проігнорував невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення АПР18 №259348 від 29.10.2019 року вимогам ст. 256 КУпАП, в якому не зазначено суті адміністративного правопорушення, ознак його складу, якими діями було вчинено правопорушення, хто є потерпілими, і прийшов до поспішного висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Районний суд розглянув по суті матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не зважаючи на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, на відсутність повної і об'єктивної перевірки поліцією, хоча фактично був позбавлений процесуальної можливості прийняти рішення про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 через неповну перевірку поліцією обставин даного провадження, невстановлення та незалучення потерпілих, та неповідомлення їм про цей статус та права, наслідком чого стало істотне порушення їх прав, не встановлення спричиненої фізичної чи психологічної шкоди малолітнім потерпілим, відсутності встановленої системності дій малолітнього ОСОБА_2 , що є обов'язковою умовою булінгу.
У даному випадку апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості прийняти інше процесуальне рішення згідно вимог ст. 294 КУпАП, якою передбачено, що апеляційний перегляд здійснюється в межах апеляційної скарги, яка подана тільки ОСОБА_1 , за якою виключається погіршення становища апелянта, цією статтею не передбачено права апеляційного суду для направлення матеріалів провадження для доопрацювання.
На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення по даному провадженні не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, постанова районного суду не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 252, 289, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Повідомити начальника ГУНП в Чернівецькій області, службу у справах дітей Чернівецької міської ради, Міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про факти викладені у показаннях свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . ОСОБА_19 , ОСОБА_20 для проведення перевірки на предмет наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення передбаченого ст.184 КУпАП та ст.173-4 КУпАП за період після жовтня 2019 року.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернівецької області /підпис/ О.М. Струбіцька
"Копія. Згідно з оригіналом."
Суддя - доповідач _________________ Струбіцька О.М.
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
11.03.2020 року
(дата засвідчення копії)