Справа № 211/6466/19
Провадження № 2/211/424/20
іменем України
05 березня 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Папариги В.А.,
при секретарі Чернушкіній Г.В.
за участі:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Ручки М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Структурного підрозділу Криворізького локомотивного депо про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з вищевказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що він працює помічником машиніста електровоза в структурному підрозділі Криворізького локомотивного депо (ТЧ-2 Кривий Ріг) Регіональної філії «Придніпровська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця». 02.07.2019 року наказом відповідача № 563/ТЧ «Про відсторонення від роботи працівника цеху експлуатації» позивача відсторонили від роботи в зв'язку з тим, що він нібито не пройшов перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи в комісії служби локомотивного господарства РФ «Придніпровська залізниця». 25.07.2019 року позивач звернувся до в/о начальника Криворізького локомотивного депо з заявою в якій просив провести навчання з безпеки руху, але навчання не проводилися. 30.07.2019 року позивач знову звернувся до в/о начальника з заявою, в якій просив довести до його відома графік змінності, повідомити про навчання з безпеки руху та повідомити дату складання іспитів. В цей же день з листа, який надійшов від керівництва позивач дізнався, що йому відмовляють у можливості пройти навчання з посиланням на те, що немає нормативно-правових документів, які б передбачали навчання з безпеки руху. 15.08.2019 року позивач знову звернувся до во начальника, у якій просив організувати та провести навчання, повідомити про дату складання іспитів та до складу комісії з перевірки знань з безпеки руху включити представники профспілки від ППО ВПЗУ КЛД. 22.08.2019 року до профспілкового комітету ППО ВПЗУ КЛД надійшов лист від во начальника депо ОСОБА_3 , у якому він просив розглянути питання про надання дозволу на звільнення позивача за п.2 ст. 40 УЗпП України. 28.08.2019 року Профспілковий комітет Вільної профспілки залізничників України Криворізького локомотивного депо прийняв рішення не давати згоди на таке звільнення. На теперішній час позивач відсторонений від роботи без будь-якого соціального забезпечення. Посилаючись на те, що Відповідачем порушено п.п. 2.1,2.2, 2.4, 2.6, 2.7, 2.12 «Положення про порядок вивчення та перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України», затвердженого наказом міністерства транспорту та зв'язку України №499 від 14.06.2007 року, позивач просив суд зобов'язати відповідача видати наказ про перевірку нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України у помічника машиніста електровозу ОСОБА_1 у відповідності до вищевказаного Положення, скасувати наказ від 02.07.2019 року №563/ТЧ «Про відсторонення від роботи працівника цеху експлуатації» та стягти з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, за час відсторонення з 02.07.2019 року до часу прийняття рішення.
В уточненій позовній заяві від 24.01.2020 року позивач, висуваючи ті ж самі вимоги, просив суд стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, за час відсторонення з 02.07.2019 року до 01.02.2020 року в сумі 74646,48 грн..
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 на позовних вимогах наполягали та посилаючись на обставини, викладені в позові, просили позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 проти позовних вимог заперечував та посилаючись на обставини зазначені у відгуку на позовну заяву, просив в позові відмовити.
В наданому до суду відгуку представник відповідача заперечуючи проти позовних вимог послався на те, що ОСОБА_1 працює на посаді помічника машиніста електровозу в цеху експлуатації структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» з 05.07.2017 року. В Криворізькому локомотивному депо існує наказ №6/Т від 04.01.2019 року «Про проведення періодичної перевірки знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи у працівників депо, пов'язаних з рухом поїздів» , де у відповідності даного наказу вказано періодичність перевірки, склад комісії при перевірці, графік роботи комісії та перелік посад працівників депо, які підлягають перевірці. Є також графік проходження періодичної перевірки знань вимог нормативних документів з безпеки руху причетними працівниками депо. Позивач неодноразово не пройшов перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи не тільки на підприємстві де він працює за штатом, а й в Управлінні локомотивного господарства регіональної філії «Придніпровська залізниця» і це вказує на відсутність належного обсягу знань по питанням безпеки руху локомотивів і маневровою роботою у останнього, а також на те, що в подальшому це приведе до непоправимих наслідків безпеки життю громадян та матеріальних збитків залізниці. Відповідно до «Положення про порядок вивчення та перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України», затвердженого наказом міністерства транспорту та зв'язку України №499 від 14.06.2007 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 року № 777/14044, яка на даний час діє на підприємствах залізниці, - машиністи та помічники машиністів локомотивів повинні проходити перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи і підлягають іспитам, які проходять з періодичністю один раз на два роки. Згідно затвердженого графіку позивач повинен був пройти таку перевірку до 17.05.2019 року. Так, 28.03.2019 року, в присутності комісії депо та спеціалістів позивач не витримав (не склав) перевірку знань з безпеки руху поїздів і маневрової роботи. 05.06.2019 року при повторній перевірці знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи Позивач в присутності комісії і спеціалістів, знову показав відсутність належного обсягу знань по питанням безпеки руху локомотивів і маневровою роботою. 27.06.2019 року позивач повторно, знаходячись вже в управлінні регіональної філії «Придніпровська залізниця» в службі локомотивного господарства регіональної філії, при перевірці знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи, в присутності комісії керівництва та спеціалістів локомотивного господарства, також показав відсутність належного обсягу знань по питанням безпеки руху локомотивів і маневровою роботою. 02.07.2019 року наказом керівництва депо № 563/ТЧ позивачу була можливість в четвертий раз пройти перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи, з вивільненням від основної роботи для більш якісної підготовки та освоєння технічного матеріалу. Цим же наказом машиніст - інструктор ОСОБА_5 , та машиніст - інструктор з навчання ОСОБА_6 зобов'язувалися, на прохання позивача надавати методичну допомогу в підготовці до перевірки певних знань, призначену на 15.07.2019 року, а в подальшому на весь термін підготовки. За вказаний період Позивач не єдиного разу не звернувся до вищевказаних спеціалістів. 23.07.2019 року, при повторній і останній перевірці знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи, в депо і в присутності комісії керівництва депо та спеціалістів, Позивач показав відсутність належного обсягу знань по питанням безпеки руху локомотивів і маневровою роботою. Як раніше вказувалося - в кінці протоколу висновком рішення членів комісії було вказано, що помічник машиніста електровоза ОСОБА_1 показав недостатній рівень знань нормативних актів з безпеки руху поїздів, та не може застосовувати їх у практичній і повсякденній роботі на посаді помічника машиніста електровоза. В цей же день, позивачу було запропоновано іншу роботу на підприємстві, яка не пов'язана з безпекою руху та відповідає обсягу професійно - технічних знань з рахуванням кваліфікації, але Позивач відмовився, в зв'язку з чим був складений відповідний акт. Посилаючись на вказані обставини відповідач просив суд в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Вислухавши учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту статті 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює на посаді помічника машиніста електровозу в цеху експлуатації структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» з 05.07.2017 року.
Відповідно до Положення «Про порядок вивчення та перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України», затвердженого наказом міністерства транспорту та зв'язку України №499 від 14.06.2007 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 року № 777/14044, - машиністи та помічники машиністів локомотивів повинні проходити перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи і підлягають іспитам, які проходять з періодичністю один раз на два роки.
Наказом заступника начальника структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ Українська залізниця №972/ТЧ від 12.12.2018 року «Про організацію та проведення технічного навчання працівників локомотивного депо у 2019 році» встановлено порядок проведення технічного навчання та визначено відповідальних осіб ( а.с. 115-118 - копія наказу).
Наказом №6/Т від 04.01.2019 року «Про проведення періодичної перевірки знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи у працівників депо, пов'язаних з рухом поїздів», встановлено періодичність даної перевірки, склад комісії при перевірці, графік роботи комісії та перелік посад працівників депо, які підлягають перевірці.
Згідно затвердженого графіку позивач повинен був пройти перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи у працівників депо, пов'язаних з рухом поїздів в строк до 17.05.2019 року, про що був повідомлений під підпис ( а.с. 138 - копія відомості про ознайомлення з строками здачі заліків).
Згідно довідки, виданої головним бухгалтером Структурного підрозділу працівник Криворізького локомотивного депо ОСОБА_1 згідно колективного договору п. 3.1.15 у 2019 році проходив технічне навчання в неробочий час з відповідною оплатою, а саме в січні - 10 годин, в лютому -5 годин та в березні -6 годин ( а.с. 140 - довідка).
Згідно книги обліку результатів перевірки знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи, затвердженої наказом №760/ЦЗ від 30.09.2004 року, 28.03.2019 року, 05.06.2019 року , 27.06.2019 року помічник машиніста ОСОБА_1 не склав іспиту з перевірки знань з безпеки руху поїздів і маневрової роботи ( а.с. 49-59 - витяг з журналу та відповідні протоколи).
02.07.2019 року наказом в.о. начальника структурного підрозділу «Криворізьке локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № 563/ТЧ «Про відсторонення від роботи працівника цеху експлуатації» з посиланням на те, що помічник машиніста електровоза цеху експлуатації ОСОБА_1 27.06.2019 року не пройшов перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи в комісії служби локомотивного господарства РФ «Придніпровська залізниця», з метою вирішення питання подальших трудових відносин підприємства з ОСОБА_1 , було доручено заступнику начальника депо (з експлуатації) ОСОБА_7 забезпечити явку помічника машиніста електровоза ОСОБА_1 05.07.2019 року на 09 год.00 хв. в кабінет начальника депо на оперативну нараду та надати можливість присутності на ній машиніста електровоза ОСОБА_8 , як голові профкому Вільної профспілки залізничників України. Також, було зобов'язано бути присутніми на вказаній оперативній нараді в.о. ТЧЗЕ ОСОБА_7 , ТЧЗР ОСОБА_9 , ТЧК ОСОБА_10 , юрисконсульту ОСОБА_11 , при цьому начальнику з кадрових питань ОСОБА_10 було доручено підготувати наявні вакансії по депо для ознайомлення з ними ОСОБА_1 , провідному інженеру з організації і нормування праці ОСОБА_12 доручено оплатити згідно чинного законодавства та положення колективного договору час присутності їх на оперативній нараді ( а.с. 85 - копія наказу).
Як слідує з пояснень сторін саме на підставі цього наказу позивач ОСОБА_1 був відсторонений від виконання своїх трудових обов'язків помічника машиніста електровоза цеху експлуатації.
Згідно довідки про доходи в липні, серпні, та вересні 2019 року ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату в розмірі 50,00 гривень за місяць ( а.с. 96 - довідка).
Відповідно до положень ст. 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
В контексті даної правої норми підлягають відстороненню від роботи працівники, які ухиляються від навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки. Строк відсторонення не повинен бути непомірно великим. Якщо працівник усуне перешкоди для допуску до роботи (пройде курс навчання, інструктажу, здасть відповідний іспит) йому одразу ж повинна бути надана можливість продовження роботи.
Під час відсторонення від роботи дія трудового договору не припиняється, але працівник тимчасово до робіт не допускається. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.
Відповідач в своїх запереченнях послався на те, що підставою для відсторонення ОСОБА_1 стало те, що він не пройшов перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи.
Відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов'язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством.
За змістом ст. 46 КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, повинні бути також передбачені певним нормативним документом. Тому, оскільки законом визначено виключні підстави відсторонення, які не підлягають вільному тлумаченню, таке відсторонення можливе лише в межах закону, який регулює відповідні правовідносини.
В той же час, в наказі № 563/ТЧ «Про відсторонення від роботи працівника цеху експлуатації» назва якого про відсторонення від роботи працівника цеху, лише зазначено, що помічник машиніста електровоза цеху експлуатації ОСОБА_1 27.06.2019 року не пройшов перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи в комісії служби локомотивного господарства РФ «Придніпровська залізниця», та з метою вирішення питання подальших трудових відносин підприємства з ОСОБА_1 , було доручено працівникам підприємства організацію і проведення відповідних дій щодо проведення оперативної наради, ознайомлення з вакантними посадами та інше, однак не конкретизовано саме рішення про відсторонення від роботи, не зазначено кого саме відсторонено, на який саме час, до якої саме події, не визначено порядок виплати заробітної плати в період відсторонення.
При цьому, слід зазначити, що саме на підставі цього наказу, що не заперечувалося в судовому засіданні представником відповідача, позивач був відсторонений від роботи та йому було проведено виплати заробітної плати в розмірі 50 гривень в місяць.
Таким чином, суд приходить висновку, що вказаний наказ, є незаконним, оскільки він не ґрунтується на вимогах ст. 46 КЗпП України, не містить посилання на норми чинного законодавства, що дають підстави для відсторонення позивача від роботи.
Також, суд звертає увагу на те, що у оскаржуваному позивачем наказі, не установлено строк відсторонення від роботи, що є порушенням, оскільки відсторонення від роботи це тимчасовий захід і термін такого відсторонення повинен мати місце.
Представник відповідача в своїй заяві просив суд застосувати позовну давність до вимог позивача, оскільки він звернувся до суду з вимогою про скасування вищевказаного наказу після сплину тримісячного строку, передбаченого законодавством, однак виходячи з незрозумілого змісту вищевказаного наказу та наслідків, які настали для позивача після його винесення та те, що відсторонення від роботи позивача триває і на теперішній час, без зазначення терміну його дії, чи події, яка має настати, суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності до тих правовідносин, що склалися в результаті винесення вищевказаного наказу.
Крім того, відповідно до п.2.12 Положення «Про порядок вивчення та перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України», затвердженого наказом міністерства транспорту та зв'язку України №499 від 14.06.2007 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2007 року № 777/14044, працівники, які показали відсутність належного обсягу знань, допускаються до повторної перевірки знань лише після відповідної підготовки в термін, запропонований комісією, але не менше ніж через два тижні і не більше ніж через місяць після факту встановлення відсутності необхідного обсягу знань. У разі потреби (на бажання працівника) з ним повинні бути організовані та проведені додаткові технічні навчання. На вимогу працівника йому винна бути надана можливість повторної перевірки знань у комісії вищого рівня.
В той же час, з наданих відповідачем документів не вбачається того, що після встановлення факту відсутності необхідного обсягу знань, ще при перевірці знань з безпеки руху поїздів і маневрової роботи 28.03.2019 року з позивачем була проведена відповідна підготовка та навчання, згідно вимог п.2.12 вищевказаного положення.
А допитані в судовому засіданні свідки зі сторони позивача ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , підтвердили в судовому засіданні лише наявність на підприємстві графіків навчання та закріплення відповідальних осіб з виконання даних вимог, при цьому не зазначили та не підтвердили суду той факт, що додаткове навчання було проведено з позивачем після отримання незадовільних результатів перевірки від 28.03.2019 року.
Зважаючи на вказані обставини, та те, що при проведенні повторних перевірок з безпеки руху поїздів і маневрової роботи, на результати яких посилається відповідач, як на підставу для відсторонення позивача від виконання ним трудових обов'язків, відповідачем не були виконані належним чином вимоги п.2.12 вищевказаного положення, суд вважає, що вирішення питання про безстрокове відсторонення позивача від виконання ним трудових обов'язків є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ст. 46 КЗпП України.
Крім того, як вбачається з наданих позивачем доказів, він неодноразово після винесення наказу про його відсторонення від роботи звертався до керівництва підприємства про надання йому можливості пройти відповідне навчання та інструктаж та допустити до повторної перевірки відповідно до вимог вищевказаних положень, а саме 25.07.2019 року, 30.07.2019 року, однак йому було відмовлено, а на звернення від 15.08.2019 року лише 18.10.2019 року, після його звернення з позовом до суду, було видано наказ №911/ТЧ «Про організацію підготовки до перевірки знань нормативних актів з безпеки руху помічнику електровоза ОСОБА_1 » в період з 21.10.2019 року до 01.11.2019 року, однак даних щодо проведення, або причин не проведення вказаної в наказі перевірки суду не надано.
Зважаючи на викладені обставини, суд приходить висновку, що наказ № 563/ТЧ «Про відсторонення від роботи працівника цеху експлуатації» з посиланням на те, що ОСОБА_1 не пройшов перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів і маневрової роботи в комісії служби локомотивного господарства РФ «Придніпровська залізниця», та з метою вирішення питання подальших трудових відносин підприємства з ОСОБА_1 , є незаконним, оскільки роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із частковим зупиненням виплати заробітної плати, однак суд не вбачає підстав для скасування наказу, який визнаний судом незаконним, оскільки скасувати наказ може лише особа, що його видала.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначено, що "якщо буде встановлено, що на порушення ст.46 КзпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Вирішуючи питання щодо стягнення різниці між фактично сплаченими позивачу коштами та середнім заробітком за час вимушеного прогулу, пов'язаного із відстороненням від роботи суд звертає увагу на наступне.
При стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд керується роз'ясненнями, наданими в статті 27 Закону України «Про плату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 № 100 (далі - Порядок).
З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.
Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати).
Згідно довідки від 10.02.2020 року Структурного підрозділу Криворізького локомотивного депо РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», яка надана міститься в матеріалах справи та не оспорюється позивачем (а.с.208- довідка), середній заробіток за годину ОСОБА_1 складає 64,29 грн. за годину.
Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що помічник машиніста ОСОБА_1 працює в структурному підрозділі Криворізького локомотивного депо РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» працює безвикликовій системі, графік змінності йому складено не було ( а.с.205-207)
ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 02.07.2019 року, позивач в уточненому позові просить суд тягнути з відповідача середній заробіток за час його відсторонення по 01.02.2020 року, тому діючи в межах позовних вимог суд вважає за необхідне стягнути з відповідача середню заробітну плату за період з 02.07.2019 року по 01.02.2020 року з врахуванням отриманих виплат за шість місяців в розмірі 300,00 грн.
При цьому, оскільки ні стороною позивача, ні стороною відповідача суду не надано даних щодо норми годин на місяць, встановлених на підприємстві для помічника машиніста за період з липня 2019 року по лютий 2020 року, суд при розрахунку середнього заробітку за вказаний період, керується середньою нормою робочого часу встановленою за останні два місяці роботи, а саме за травень 2019 року ( 166 - норма годин) та червень 2019 року ( 149 - норма годин) що становить ( 166+149/2), що становить 157,5 норма годин за місяць ( а.с. 215-217 - розрахункові листи).
В загальному підрахунку, виходячи з викладеного, 157,5 годин (липень 2019 року) + 157,5 годин (серпень 2019 року)+ 157,5 годин (вересень 2019 року) + 157,5 годин (жовтень 2019 року) + 157,5 годин (листопад 2019 року) + 157,5 годин( грудень 2019 року) + 157,5 годин (січень 2020) = 1099,35 годин * 64,29грн. (середньоденний) = 70677,21 грн. - 300,00 грн. (отриманих виплат) = 70377, 21 грн., при цьому суд не може прийняти до уваги розрахунок наданий позивачем в уточненому позові, як такий, що не відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 № 100.
Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в частині зобов'язання відповідача видати наказ про перевірку нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України у помічника машиніста електровозу ОСОБА_1 у відповідності до вищевказаного Положення, визнання наказу від 02.07.2019 року №563/ТЧ «Про відсторонення від роботи працівника цеху експлуатації» та стягнення з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, за часу відсторонення з 02.07.2019 року до 01.02.2020 року в сумі 70377, 21 грн.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі статті 141 ЦПК України, він підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 21, 46 КЗпП України, ст.ст. 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд ,-
позов ОСОБА_1 до Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Структурного підрозділу Криворізького локомотивного депо про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку- задовольнити частково.
Зобов'язати Регіональну філію «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Структурного підрозділу Криворізького локомотивного депо видати наказ про перевірку нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівниками залізничного транспорту України у помічника машиніста електровозу ОСОБА_1 у відповідності до Положення «Про порядок вивчення та перевірку знань нормативних актів з безпеки руху поїздів та маневрової роботи працівників залізничного транспорту України.
Визнати незаконним наказ в.о. начальника Структурного підрозділу Криворізького локомотивного депо Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Тисленка В.П. від 02.07.2019 року №563/ТЧ «Про відсторонення від роботи працівника цеху експлуатації».
Стягнути з Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Структурного підрозділу Криворізького локомотивного депо на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за час відсторонення з 02.07.2019 року до 01.02.2020 року включно, в сумі 70377 (сімдесят тисяч триста сімдесят сім) гривень 21 копійку без утримання податку на доходи фізичних осіб і інших обов'язкових платежів, допустивши негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку за місяць.
Стягнути з Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Структурного підрозділу Криворізького локомотивного депо на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
В інші частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 10 березня 2020 року.
Суддя: В. А. Папарига