11 березня 2020 року Чернігів Справа № 620/3776/19
Чернігівський окружний адміністративний суд:
під головуванням судді Соломко І.І.
за участі секретаря Пархомчука Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, питання щодо ухвалення додаткового рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Менської міської ради Менського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 позовні вимоги задоволено частково.
Питання про відшкодування витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, не вирішено.
В матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 19.06.2019, укладений між Адвокатським об'єднанням «Бізнес Протект» (надалі Адвокатське об'єднання) та ОСОБА_1 (надалі Клієнт). Пунктом 1.1. вказаного договору встановлено, що Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичних витрат, необхідні для виконання даного договору (а.с. 95).
До закінчення судових дебатів представником позивача заявлено про неможливість подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на правничу допомогу.
17.02.2020 позивач звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі №620/3776/19 (вх. № 3905/20), яка мотивована тим, що судом під час розгляду справи по суті не було вирішено питання про судові витрати, які позивач ОСОБА_1 понесла за надання правничої допомоги. До заяви додано документи на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу, а саме: акт про надання послуг №2 від 12.02.2020, рахунок на оплату №19 від14.02.2020, квитанцію № 12В89В1СЕ7 від 14.02.2020, в якій платником зазначено фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
У судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи належно повідомлені, від заявника надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Розглянувши вказану заяву по суті, суд враховує таке.
Частиною першою та третьою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
У свою чергу, відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Статтею 46 КАС України визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Аналізуючи вказані норми слід зробити висновок, що суд за заявою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог та ухвалити додаткове рішення. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу, які несуть сторони, а саме позивач та відповідач.
Так, позивачем у даній справі є фізична особа ОСОБА_1 , однак витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 13000,00 грн. за договором від 19.06.2019, сплачені фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 , про що свідчить квитанція № 12В89В1СЕ7 від 14.02.2020, яка додана до заяви про ухвалення додаткового рішення (а.с.213), тобто особою, яка не є стороною по справі.
Отже, квитанція № 12В89В1СЕ7 від 14.02.2020 про оплату витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, не може бути прийнята судом як доказ понесених судових витрат позивачем по справі.
Відтак, з огляду на відсутність підтвердження здійснення оплати за надані послуги стороною у справі, а саме позивачем, вимоги про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 134, 143, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 17.02.2020 (вх. № 3905/20) відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І. Соломко