10 березня 2020 року справа № 580/1656/19
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Біоіл” до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім” Біоіл” (далі - ТОВ “ТД “Біоіл”, позивач) подало позов до Головного управління ДФС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, далі - Головне управління, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.03.2019 за № 0043625012.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що на підставі акту перевірки № 971/23-00-50-12-007/36565962 від 19.02.2019 року відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.03.2019 року за № 0043625012, яким у зв'язку із начебто порушенням вимог гл. 2 ст. 49, п. 49.18, п.п. 49.18.2 п. 137.4 ст. 137 ПК України на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1020 грн за платежем “податок на прибуток приватних підприємств” (код платежу 11021000).
Однак, позивач не може погодитись з порушеннями, що встановлені актом перевірки та прийнятим на його підставі оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2019 року за № 0043625012, оскільки 06.11.2018 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку, було подано для реєстрації податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за три квартали 2018 року разом із додатками до неї.
Згідно отриманої квитанції № 1 від 06.11.2018 року документ: 10100116 (Податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2018 року) було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 06.11.2018 року в 15 год. 08 хв. 01 сек., однак його не прийнято у зв'язку із виявленням помилки: “Документ не може бути прийнятий - відсутній укладений з платником “36565962” договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору”. Відправник: Автоматизована система “Єдине вікно подання електронних документів” ДФС України, версія 2.2.18.14.
06.11.2018 позивачем, засобами телекомунікаційного зв'язку було сформовано та направлено заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів №36565962, у відповідь на що позивач отримав квитанцію № 1 від 07.11.2018 року зі змісту якої вбачається, що документ J1392001 (Заява про приєднання до договору про визнання електронних документів) доставлено до ДФС України 07.11.2018 року в 09 год. 54 хв. 01 сек., однак його не прийнято у зв'язку із виявленням помилки: “Заяву не прийнято. Діє Заява про приєднання від 09.02.2017 року № 040120162 до Договору про визнання електронних документів.” Відправник: Центральний портал прийому звітності ДФС України, версія 2.2.18.14.
Крім того, як зі змісту вище зазначеної квитанції № 1 так і офіційної інформації, яка розміщена на сайті АЦСК ТОВ “Центр сертифікації ключів “Україна” вбачається, що на момент подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2018 року разом із додатками до неї, сертифікат позивача (його уповноваженої особи) був чинним (не скасованим/не відкликаним) - діючим (дійсним).
Виходячи із системного аналізу наведених норм податкового законодавства позивач вважає, що податковий орган не має права не прийняти податкову декларацію, у разі її складання з дотриманням вимог ст. 48 ПК України, оскільки прийняття податкової звітності є його безпосереднім обов'язком.
При цьому, підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, згідно з пунктом 49.11 ст. 49 ПК України, є виключно допущення платником податків порушень вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу при її заповненні, тобто відсутність в ній обов'язкових реквізитів.
Стадія прийняття податкової декларації, звітності податковим органом є по суті формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.06.2019.
12 червня 2019 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що податковим повідомлення-рішенням від 18.03.2019 № 0043625012 щодо позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію щодо неподання податкової звітності, а саме декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2018 року.
Підставою для прийняття вказаного рішення став акт перевірки від 19.02.2019 № 971/23-00-50-12-007/36565962 “Про результати камеральної перевірки податкової звітності”, відповідно до якого встановлено порушення вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, яким передбачається подання звітності за базовий (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя), а оскільки податкова декларація за три квартали 2018 року у встановлений термін фактично не була подана, то застосування штрафу правомірне.
Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.06.2019, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи до 04.07.2019.
01 липня 2019 року представник позивача подав заяву про розгляд справи за відсутності позивача.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 зупинено провадження у справі № 580/1656/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Біоіл” до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 2340/4303/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім” БІОІЛ” до Державної фіскальної служби України, Черкаської ОДПІ Головного управління ДФС у Черкаській області (Чигиринське відділення), Головного управління ДФС у Черкаській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
17 жовтня та 20 листопада 2019 року представник позивача подав до суду клопотання про поновлення провадження у справі.
17 лютого 2020 року представник відповідача подав до суду клопотання про заміну відповідача на його правонаступника.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 поновлено провадження у справі № 580/1656/19.
Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.02.2020, занесеною до протоколу судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи по суті до 25.02.2020.
Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2020, занесеними до протоколу судового засідання, замінено первісного відповідача - Головне управління ДФС у Черкаській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Черкаській області та оголошено перерву у розгляді справи по суті до 05.03.2020.
25 лютого 2020 року представники сторін подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
25 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі.
Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2020, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 19.02.2019 року Головним управлінням ДФС у Черкаській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з питань своєчасності подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств (базовий звітний період - квартал) за три квартали 2018 року (код платежу 85 11021000 00), за результатами якої складено акт № 971/23-00-50-12-007/36565962 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп. 49.18.2 п. 49.18 ст.49, п. 137.4 ст. 137 ПК України в частині, що стосується не подання останнім податкової декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2018 року, визначений як 09.11.2018.
На підставі акту перевірки від 19.02.2019 відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.03.2019 року за № 0043625012, яким у зв'язку із порушенням вимог гл. 2 ст. 49, п. 49.18, п.п. 49.18.2 п. 137.4 ст. 137 ПК України на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 ПК України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1020 грн.
Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними, прийнятим без законних підстав та такими, що підлягають скасуванню.
Під час вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (у редакції з 04.10.2018).
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно із пунктом 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 49.3 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв'язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Відповідно до пункту 49.8 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, 09.02.2017 між Черкаською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області (Чигиринське відділення) з однієї сторони та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Біоіл” з іншої сторони укладений договір про визнання електронних документів № 40120162 (далі - договір).
Факт направлення договору на укладення підтверджується квитанцією № 1 від 10.02.2017 року відповідно до змісту якої, документ 11391004 “Договір про визнання електронних документів” доставлено ДФС України 10.02.2017 року в 12 год. 37 хв. 11 сек. Документу призначено реєстраційний номер: 9015338290. Документ збережено на центральному рівні. Відправник: Центральний портал прийому звітності ДФС України, версія 2.2.10.20.
Факт укладення зазначеного договору підтверджується квитанцією № 2 від 10.02.2017 року відповідно до змісту якої документ 1391004 “Договір про визнання електронних документів” за реєстраційним номером: 9015338290 - прийнято. Відправник: Центральний портал прийому звітності ДФС України, версія 2.2.10.20.
06.11.2018 позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку подана для реєстрації податкова декларація з податку на прибуток підприємств за три квартали 2018 року разом із додатками до неї.
Згідно отриманої квитанції № 1 від 06.11.2018 року документ: 10100116 (Податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2018 року) було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 06.11.2018 року в 15 год. 08 хв. 01 сек., однак його не прийнято у зв'язку із виявленням помилки: “Документ не може бути прийнятий - Відсутній укладений з платником “36565962” договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору”. Відправник: Автоматизована система “Єдине вікно подання електронних документів” ДФС України, версія 2.2.18.14.
06.11.2018 позивачем, засобами телекомунікаційного зв'язку було сформовано та направлено заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів № 36565962, у відповідь на що позивач отримав квитанцію № 1 від 07.11.2018 року зміст якої свідчить, що документ J1392001 (заява про приєднання до договору про визнання електронних документів) доставлено до ДФС України 07.11.2018 року в 09 год. 54 хв. 01 сек., однак його не прийнято у зв'язку із виявленням помилки: “Заяву не прийнято. Діє Заява про приєднання від 09.02.2017 року № 040120162 до Договору про визнання електронних документів.” Відправник: Центральний портал прийому звітності ДФС України, версія 2.2.18.14.
Крім того, на момент подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2018 року разом із додатками до неї, сертифікат позивача (його уповноваженої особи) був чинним (не скасованим/не відкликаним) - діючим (дійсним).
Окрім того, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 у адміністративній справі № 2340/4303/18, зокрема, визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо одностороннього призупинення з 05.10.2018 договору про визнання електронних документів від 09.02.2017 № 040120162; визнане протиправним та скасоване протокольне рішення засідання робочої групи Головного управління ДФС у Черкаській області з організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість № 41 від 05.10.2018 в частині призупинення дії договору про визнання електронних документів від 09.02.2017 № 040120162, укладеного між Черкаською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області (Чигиринське відділення) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Біоіл” (20901 Черкаська область, м. Чигирин, вул. Грушевського, буд. 16А, код ЄДРПОУ 36565962). Вказане рішення набрало законної сили 21.10.2019.
Наведені вище обставини у сукупності свідчать про необґрунтованість зазначених в акті № 971/23-00-50-12-007/36565962 від 19.02.2019 про результати камеральної перевірки податкової звітності висновків щодо неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності висновків відповідача, а також про протиправність прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення № 0043625012 від 18.03.2019.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Біоіл” підлягають задоволенню, то всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 18.03.2019 № 0043625012.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Біоіл” судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасники справи:
1) позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Біоіл” (20901, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Грушевського, 16А, код ЄДРПОУ 36565962;
2) відповідач - Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 10.03.2020.
Суддя В.О. Гаврилюк