11 березня 2020 року Справа № 580/711/20
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЗодчийК» про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗодчийК» до Виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
27 лютого 2020 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЗодчийК» до Виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати відмову Виконавчого органу Золотоніської міської ради у поновленні ТОВ «ЗодчийК» дозволу на розміщення зовнішньої реклами на території м. Золотоноша, за адресою: перехрестя вул. Шевченка, та вул. Благовіщенська (біля ЗМБЗ ім. Лепсе);
- зобов'язати Виконавчий органу Золотоніської міської ради повторно розглянути питання про поновлення ТОВ «ЗодчийК» дозволу на розміщення зовнішньої реклами на території м. Золотоноша, за адресою: перехрестя вул. Шевченка, та вул. Благовіщенська (біля ЗМБЗ ім. Лепсе) відповідно до встановленого законом порядку;
- стягнути на користь позивача понесені витрати по сплаті судових зборів у розмірі 3363 грн 22 коп., та судових витрат у розмірі 15000 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого органу Золотоніської міської ради Черкаської області.
10.03.2020 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію рішення Виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 05.02.2020 № 29. Заява мотивована очевидністю протиправності оскаржуваного рішення.
Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, при розгляді заяви про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти; врахувати пов'язаність заходів щодо забезпечення позову з його предметом, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.
Розглядаючи та вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову, а також запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З огляду на приписи наведеної статті небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
У силу ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При вирішенні заяви про забезпечення позову, суд бере до уваги, що інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 15 листопада 2007 року по справі «Бендерський проти України», в якому Високий Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим вимогам та обставинам справи.
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення даного позову, заявник стверджує про очевидну протиправність оскаржуваного рішення. Інші доводи позивача в обґрунтування наявності підстав для ухвалення судом рішення про забезпечення позову у даній справі зводяться до того, що відповідно до п.п. 2.1, п.п.2.2 п. 2 оскаржуваного рішення від 05.02.2020 відповідач рекомендує позивачу в термін до 22.03.2020 звільнити надане у тимчасове користування місце для розміщення рекламного засобу та здійснити демонтаж спеціальної рекламної конструкції за власний рахунок.
Суд наголошує, що наведені у заяві доводи про протиправність рішення Виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 05.02.2020 № 29 потребують з'ясування та перевірки їх доказами на стадії розгляду справи по суті та не можуть бути підставою для зупинення дії оскаржуваного рішення в порядку забезпечення позову. Обставини прийняття оскаржуваного рішення, та докази, покладені в основу такого рішення, підлягають дослідженню та оцінці судом під час розгляду справи по суті та прийняття рішення у справі. Таким способом позивач домагається вирішення (задоволення) позовних вимог на період дії ухвали про забезпечення позову, що суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Зупинення дії рішення Виконавчого комітету Золотоніської міської ради від 05.02.2020 № 29 буде фактично вирішенням справи судом до постановлення рішення у справі, що є неприпустимим та порушує принцип рівності сторін, регламентований ст. 8 КАС України.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін та запобігання можливості порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу; наявності зв'язку між заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не належить до задоволення.
Крім того, суд звертає увагу, що оскаржуваним рішенням від 05.02.2020 відповідач рекомендує, а не зобов'язує позивача в термін до 22.03.2020 звільнити надане у тимчасове користування місце для розміщення рекламного засобу та здійснити демонтаж спеціальної рекламної конструкції за власний рахунок.
Керуючись ст.ст. 77, 78, 90, 150-154, 241, 242, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «ЗодчийК» про забезпечення позову у справі №580/711/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЗодчийК» до Виконавчого комітету Золотоніської міської ради Черкаської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, що передбачені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, що передбачені ст.ст.295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.М. Гарань