Справа № 560/2971/19
іменем України
06 березня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.
за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Борсука В.А., представника відповідачів: Сороки П.В.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області , Служба безпеки України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Т.в.о. Голови Служби І. Баканова, яке виразилось в наказі № 770-ОС від 14.06.2019 року про звільнення з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом "б" пункту 61, підпунктом "и" пункту 62 (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та пунктом 88.1 у запас Збройних сил України майора ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Начальника Управління СБУ у Хмельницькій області С. Харченко від 01.07.2019 № 99-ОС про виключення зі списків особового складу майора ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Службу безпеки України поновити майора ОСОБА_1 на посаді начальника 1 сектору відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю з відновленням усіх умов грошового забезпечення, встановлених надбавок, премій тощо;
- стягнути з Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваними наказами ОСОБА_1 було звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом "б" пункту 61, підпунктом "и" пункту 62 (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та пунктом 88.1 у запас Збройних сил України та виключено зі списків особового складу, проте вказані накази вважає протиправними, оскільки на час звільнення у позивача було відсутнє систематичне невиконання умов контракту, та його виключення зі списків особового складу мало місце під час знаходження ОСОБА_1 у відпустці.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року задоволено клопотання представника відповідачів про залишення адміністративного позову без розгляду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування Наказу Служби Безпеки України від 14.06.2019 року №770-ос "По особовому складу" Про звільнення з військової служби майора ОСОБА_1 та Наказу Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області від 01.07.2019 року №99-ос "По особовому складу" Про виключення зі списків особового складу майора ОСОБА_1 а також поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України, Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії скасовано. Справу направлено до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року прийнято адміністративну справу до провадження, та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
Позивач, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність припинення контракту з позивачем та на наявність у позивача дисциплінарних стягнень і звільненням позивача у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, доходить наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач проходив військову службу в Службі безпеки України з 13.07.2005 по 01.07.2019, в Управлінні Служби безпеки України в Хмельницькій області з 13.07.2010 по 01.07.2019.
При цьому, 10.03.2015 між Службою безпеки України в особі начальника Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області у Хмельницькій області полковника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України строком на п'ять років, а саме з 11.06.2015 до 11.06.2020. Відповідно до пункту 1 вказаного контракту одними із основних його умов є проходження ОСОБА_1 військової служби у Службі безпеки України протягом дії контракту на умовах і в порядку, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють проходження військової служби у Службі безпеки України, та сумлінне виконання вимог військових статутів Збройних Сил України, нормативно-правових актів Служби безпеки України, інших актів законодавства, службових обов'язків, наказів командирів і начальників.
Наказом т.в.о. Голови Служби безпеки України І.Баканова №770-ОС від 14 червня 2019 року майора ОСОБА_1 , відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України було звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом «б» пункту 61 та підпунктом «и» пункту 62 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем та п. 88.1 у запас Збройних Сил України.
Наказом начальника Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області С.Харченко №99-ОС від 01.07.2019, відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України позивача було виключено зі списків особового складу.
Позивач, не погоджуючись із вказаними наказами, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Статтею 43 Конституції України закріплене право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до пунктів 1, 4 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про Службу безпеки України» кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби.
Статтею 20 Закону України «Про Службу безпеки України» встановлено, що умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.
В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у званні майора проходив військову службу в органах Служби безпеки України з 13.07.2005 по 01.07.2019, в тому числі в Управлінні Служби безпеки України в Хмельницькій області з 13.07.2010 по 01.07.2019, та 10.03.2015 між Службою безпеки України в особі начальника Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області у Хмельницькій області полковника ОСОБА_2 і ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби у Службі безпеки України строком на п'ять років, а саме з 11.06.2015 до 11.06.2020.
Наказом т.в.о. Голови Служби безпеки України І.Баканова №770-ОС від 14 червня 2019 року майора ОСОБА_1 , відповідно до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України було звільнено з військової служби з дня виключення зі списків особового складу за підпунктом «б» пункту 61 та підпунктом «и» пункту 62 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем та п. 88.1 у запас Збройних Сил України.
У зв'язку зі звільненням позивача було виключено зі списків особового складу Служби безпеки України з 01 липня 2019 року.
Підпунктом «б» частини 1 пункту 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року № 1262/2007, визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється у запас Збройних Сил України, зокрема, осіб офіцерського складу, якщо вони не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби в мирний або воєнний час, у разі недоцільності використання їх у запасі Служби безпеки України або на їх прохання.
Пунктом 62 Положення встановлено підстави для припинення (розірвання) контракту та звільнення військовослужбовців Служби безпеки України з військової служби. Так, зокрема, згідно з підпунктом «и» пункту 62 Положення контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець Служби безпеки України звільняється з військової служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Відтак, Служба безпеки України наділена повноваженнями щодо припинення (розірвання) з військовослужбовцем контракту у зв'язку з систематичним невиконанням його умов та звільненням через це військовослужбовця.
Згідно з пунктом 1 контракту про проходження військової служби у Службі безпеки України від 10 березня 2015 року позивач взяв на себе зобов'язання проходити військову службу у Службі безпеки України протягом дії контракту на умовах і в порядку, встановлених законами та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють проходження військової служби у Службі безпеки України, та сумлінне виконання вимог військових статутів Збройних Сил України, нормативно-правових актів Служби безпеки України, інших актів законодавства, службових обов'язків, наказів командирів і начальників.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут), затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України».
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі (статті 2 Дисциплінарного статуту).
Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
За змістом статей 45 та 68 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем, своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення, зокрема, стосовно молодших та старших офіцерів у вигляді:
а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Статтею 106 Дисциплінарного статуту встановлено, що усі заохочення та дисциплінарні стягнення (крім зауваження), передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця (додаток 3 до цього Статуту).
У разі зняття дисциплінарного стягнення у службовій картці військовослужбовця в розділі "Стягнення" робиться запис - коли й ким стягнення знято.
Якщо накладене на військовослужбовця дисциплінарне стягнення, крім попередження про неповну службову відповідність, після закінчення року не було знято і він не вчинив за цей час іншого правопорушення, за яке був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, у відповідній графі розділу "Стягнення" робиться запис про зняття стягнення у зв'язку із закінченням строку.
Так, в судовому засіданні представник відповідачів зазначив, що протягом травня 2018 року по травень 2019 року на позивача накладено ряд дисциплінарних стягнень за неналежне виконання службових обов'язків, а саме:
- 18.10.2018 догана за неналежне виконання службових обов'язків, що проявилось у порушенні вимог нормативно-правових актів СБУ під час організації ведення заходів по ОРС, виявлене за результатами службової перевірки (наказ начальника УСБУ у Хмельницькій області від 18.10.2018 №182-ОС);
- 15.01.2019 догана за неналежне ставлення до виконання службових обов'язків, а саме абзацу 4 ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України (рапорт т.в.о. начальника відділу БКОЗ УСБУ у Хмельницькій області від 15.01.2019);
- 15.02.2019 сувора догана за неналежне виконання службових обов'язків, що проявилось у порушенні відомчих нормативно-правових актів у сфері організації роботи з негласним апаратом, перевірки оперативної інформації та контролю за організацією, станом та результатами агентурно-оперативного процесу, виявлені за результатами проведення службової перевірки (наказ начальника УСБУ у Хмельницькій області від 15.02.2019 №25-ОС);
- 27.03.2019 зауваження за неналежне ставлення до виконання службових обов'язків, а саме неналежну організацію роботи по виконанню розпорядчих документів з контрольним терміном (рапорт заступника начальника Управління-начальника відділу БКОЗ УСБУ у Хмельницькій області від 27.03.2019);
- 08.04.2019 зауваження за неналежну організацію роботи по лінії 1-го сектору відділу БКОЗ (рапорт заступника начальника Управління-начальника відділу БКОЗ УСБУ у Хмельницькій області від 08.04.2019).
Водночас, як зазначив в судовому засіданні позивач, та не заперечує відповідач, що сувору догану від 15.02.2019 за неналежне виконання службових обов'язків було знято з ОСОБА_1 згідно наказу голови СБУ від 31.05.2019 №719-ОС.
Разом із тим, матеріалами справи підтверджено, що протягом 2018-2019 років майору ОСОБА_1 нагадувалось про обов'язки служби за підсумками службової діяльності у І півріччі (наказ начальника Управління від 26.07.2018 №133-ОС), а також зменшувався розмір доплат до грошового утримання згідно з Інструкцією про грошове забезпечення та виплати компенсаційного характеру військовослужбовців СБ України, без накладення дисциплінарних стягнень (рапорти заступника начальника Управління - начальника відділу БКОЗ УСБУ у Хмельницькій області від 05.12.2018, 08.04.2019).
З вказаними рапортами та наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 було ознайомлено під розписку, про що свідчить його підпис.
В подальшому, 23.04.2019, за результатами застосування до майора ОСОБА_1 вищевказаних заходів дисциплінарного впливу, відділом кадрового забезпечення УСБУ у Хмельницькій області підготовлено рапорт на ім'я начальника УСБУ у Хмельницькій області про розгляд питання щодо можливості подальшого проходження військової служби в СБ України позивачем, у зв'язку неналежним ставленням його до виконання службових обов'язків та систематичним невиконанням умов контракту. Позивача ознайомлено з цим рапортом.
11.05.2019, у зв'язку з невиконанням пункту 1 контракту про проходження військової служби у СБ України, УСБУ у Хмельницькій області підготовлено подання до звільнення з військової служби майора ОСОБА_1 за підпунктом «и» пункту 62 та пункту 88-1 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) та відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Судом враховано, що 11.05.2019 позивач був ознайомлений з вищевказаним поданням до звільнення, погодився з його змістом і підставами до звільнення, про що свідчить його підпис у поданні. Крім того, позивач не оскаржував накладені на нього дисциплінарні стягнення ні в адміністративному, ні в судовому порядку, що також судом береться до уваги.
Доказів в спростування зазначеного позивачем до суду не надано.
Відповідно до підпункту «и» пункту 62 Положенням N1262/2007, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці Служби безпеки України звільняються з військової служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Поняття «систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем» розкрито, зокрема, в пункті 7.10 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого наказом Служби безпеки України від 14 жовтня 2008 р. N772 (далі - Інструкція N772), відповідно до якого, підставою для звільнення військовослужбовців із військової служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту з їх боку (підпункт "и" пункту 62 Положення N1262/2007) може бути неналежне їх ставлення до виконання службових обов'язків, про що свідчить накладення на них протягом року двох і більше дисциплінарних стягнень, які на момент звільнення залишаються не знятими.
Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що контракт підлягає розірванню з підстав систематичного невиконання його умов військовослужбовцем у випадку, зокрема, накладення на військовослужбовця протягом року принаймні двох дисциплінарних стягнень, які на момент звільнення залишаються не знятими.
Враховуючи, що під час розгляду справи відповідачами доведено належними і допустимими доказами факт неналежного виконання позивачем його службових обов'язків, суд вважає, що наявність протягом року (протягом травня 2018 року - травня 2019 року) чотирьох дисциплінарних стягнень відповідно до підп. «и» п.62 Положення №1262/2007 та п.7.10 Інструкції № 772 правомірно врахована відповідачем, як підстава для звільнення військовослужбовця - ОСОБА_1 з військової служби.
Водночас, суд критично сприймає доводи позивача про порушення відповідачем процедури звільнення, які він обґрунтовує тим, що на момент звільнення він перебував у відпустці, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2019 майор ОСОБА_1 звернувся з рапортом на ім'я начальника УСБУ у Хмельницькій області про надання йому частини об'єднаної щорічної основної відпустки за 2018-2019 роки тривалістю 25 календарних днів. Наказом начальника Управління від 07.06.2019 №87-ОС йому таку відпустку надано з 21.06.2019.
Згідно з п. 92 «Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади», затвердженої Постановою КМУ від 17.01.2018 №55, після набрання чинності наказом внесення змін до нього здійснюється лише шляхом видання нового наказу.
У зв'язку з тим, що в подальшому на адресу УСБУ у Хмельницькій області надійшов витяг з наказу Т.в.о. Голови СБУ №770-ОС від 14.06.2019 про звільнення ОСОБА_1 за систематичне невиконання умов контракту, а наказ начальника Управління від 07.06.2019 №87-ОС набув чинності, однак ще не був реалізований. 21.06.2019 відповідно до рапорту відділу кадрового забезпечення Управління видано наказ начальника Управління №93-ОС про внесення змін в попередній наказ начальника Управління №87-ОС в частині скасування наказу про надання відпустки ОСОБА_1 та вважати вказану відпустку нереалізованою.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника за порушення трудової дисципліни невикористана відпустка з наступним звільненням не надається.
Відповідно до п.6.10. Інструкції № 772 військовослужбовцям, які звільняються з військової служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту, невикористана відпустка з наступним звільненням не надається, а виплачується грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки за кожний повний місяць служби в році звільнення.
Відтак, суд погоджується з відповідачем, що на момент звільнення з військової служби в СБУ ОСОБА_1 у відпустці не перебував.
Отже, під час проходження позивачем військової служби на нього протягом травня 2018 року по травень 2019 року було накладено чотири дисциплінарні стягнення у вигляді доган та зауважень, які є чинними, позивач правом на оскарження таких дисциплінарних стягнень не скористався, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість підстав звільнення позивача, згідно наказу № 770-ОС від 14.06.2019 року, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, та виключення зі списків особового складу (наказ від 01.07.2019 року №99-ОС), а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Враховуючи те, що судом встановлено, що позивача було звільнено з військової служби у відповідності до вимог та у спосіб, передбачений законодавством України, позовні вимоги про поновлення на посаді начальника першого сектору відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби Безпеки України у Хмельницькій області ОСОБА_1 із стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними та необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Відповідач довів перед судом правомірність своїх дій та прийнятих рішень, натомість доводи позивача не знайшли своє підтвердження та обґрунтування, тому позов не підлягає задоволенню.
В зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
в задоволенні адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування наказу Служби Безпеки України від 14.06.2019 року №770-ОС про звільнення з військової служби майора ОСОБА_1 та наказу Голови Служби Безпеки України у Хмельницькій області від 01.07.2019 року №99-ОС про виключення зі списків особового складу майора ОСОБА_1 , а також поновлення на посаді начальника першого сектору відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби Безпеки України у Хмельницькій області ОСОБА_1 із стягненням на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 11 березня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідачі:Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області (вул. Героїв Майдану, 19, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 20001734) Служба безпеки України (вул. Володимирська, 33, м. Київ, 01034 , код ЄДРПОУ - 00034074)
Головуючий суддя П.М. Майстер