233 № 233/8884/19
11 березня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участю секретаря Теліціної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий в'їзд та виїзд на територію населених пунктів України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та які розташовані на лінії зіткнення (територія проведення антитерористичної операції та операції об'єднаних сил) в межах Донецької та Луганської областей, та оформлення відповідних проїзних документів, без дозволу (згоди) та супроводу батька,
21 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про надання дозволу на тимчасовий в'їзд та виїзд на територію населених пунктів України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та які розташовані на лінії зіткнення (територія проведення антитерористичної операції та операції об'єднаних сил) в межах Донецької та Луганської областей, та оформлення відповідних проїзних документів, без дозволу (згоди) та супроводу батька неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказуючи, що перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 з 29 вересня 2006 року по 18 жовтня 2012 року, шлюб розірвано згідно рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області від 18 жовтня 2012 року. Від шлюбу з відповідачем вони мають дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач проживає за місцем реєстрації у м. Макіївка Донецької області. Позивачка разом із дитиною зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та в найближчий час планує разом із донькою виїхати в м. Маріуполь для подання документів на отримання для дитини паспорту громадянина України для виїзду за кордон, а пізніше - внутрішнього паспорту громадянина України. Крім того, на підконтрольній українській владі території проживають близькі родичі позивачки, відвідати яких вона не має можливості, а також є потреба виїжджати на підконтрольну Україні територію для відпочинку та оздоровлення дитини на морських курортах. Відповідач на неодноразові прохання з питань в'їзду та виїзду доньки дозволу не надає. Враховуючи викладене позивач просить: - надати дозвіл на тимчасовий в'їзд та виїзд малолітньої особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Центрально-Міського району м. Макіївка Донецької області України, на територію населених пунктів України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та які розташовані на лінії зіткнення (територія проведення антитерористичної операції та операції об'єднаних сил) в межах Донецької та Луганської областей, у супроводі матері, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , або інших осіб, уповноважених за нотаріально посвідченою згодою матері, та на оформлення відповідних проїзних документів, без дозволу (згоди) та супроводу батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на один рік з дня набрання рішенням суду законної сили.
В судове засідання позивач не з*явилась, надала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує (а.с. 37), а також відповідь на відзив, в якій вказала, що з аргументами, викладеними у письмовому відзиві відповідача погоджується (а.с. 38).
Відповідач на виклик в судове засідання не з*явився, звернувся до суду засобами електронного зв*язку із клопотанням про розгляд справи за його відсутності (а.с. 40), а також надав відзив на позовну заяву в якому зазначив про визнання позовних вимог (а.с. 41-42).
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Підстави стверджувати, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб відсутні.
З*ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти на відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 (а.с. 11-12), ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідач ОСОБА_2 (а.с. 14-16), ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано згідно рішення Центрально-Міського районного суду міста Макіївки Донецької області від 18 жовтня 2012 року (а.с. 18).
Сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 17).
Позивач, яка має місце реєстрації та постійного проживання у м. Макіївка Донецької області, має необхідність у перетині лінії зіткнення з дитиною, на що не може отримати згоду батька з підстав того, що він не має фізичної можливості виїжджати на територію України для надання нотаріальної згоди на в'їзд/ виїзд дитини з тимчасово окупованої території України.
Зазначена обставина фактично визнана і не спростована відповідачем.
Частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно зі ст. 151 Сімейного Кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 СК України батьки мають право на самозахист своєї дитини.
Статтею 141 СК України визначена рівність прав і обов'язків батьків відносно дитини.
Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.
Згідно із пунктом 5.1.1 Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого Наказом №222ог від 14 квітня 2017 року в'їзд на неконтрольовану територію дітей, які не досягли 16-річного віку, здійснюється з дотриманням вимог передбачених для таких осіб Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57.
Пунктом 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 із змінами і доповненнями, передбачено, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягла 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віху, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не має можливості отримати згоду відповідача на в'їзд/виїзд доньки на тимчасово неконтрольовану територію, оскільки він проживає окремо від дитини, виїхати для оформлення довіреності на підконтрольну українській владі територію не має можливості. Протилежного відповідачем не доведено.
Враховуючи позицію відповідача, який визнав позов та вказав, що не має фізичної можливості перетнути лінію зіткнення в межах Донецької та Луганської областей та виїхати на територію населених пунктів України, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження, і оформити відповідний нотаріальний дозвіл на виїзд дитини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , як таких, що ґрунтуються на законі та узгоджуються із її батьківськими правами та обов*язками відносно доньки.
При цьому, вирішуючи питання щодо перетину дитиною лінії зіткнення, суд враховує, що бажання позивача отримати дозвіл на тимчасовий в'їзд та виїзд на територію населених пунктів України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та які розташовані на лінії зіткнення з метою отримання для малолітньої ОСОБА_3 паспорту громадянина України для виїзду за кордон та внутрішнього паспорту громадянина України, з метою оздоровлення дитини, а також для відвідування родичів на підконтрольній українській владі території України, узгоджується з правами та обов'язками позивача, покладеними на неї зазначеними вище нормами діючого законодавства та не обмежує відповідача у можливості виконувати свої батьківські обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України
Порядок оформлення документів для виїзду громадян України за кордон визначається Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".
У відповідності до положень ст..ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Як передбачено п.п. 2, 7 загальної частини Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152, кожен громадянин України має право на отримання паспорта для виїзду за кордон.
Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюються, у т.ч., особі, яка не досягла 16-річного віку, - на підставі заяви-анкети одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники); у разі оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон у закордонній дипломатичній установі - на підставі заяви-анкети одного з батьків/законних представників та письмової згоди другого з батьків/законних представників, яка надається під час подання документів (заява від другого з батьків/законних представників не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства чи за наявності виданої органом державної виконавчої служби довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців). У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява подається нотаріально засвідченою.
З огляду на наведені вище положення законодавства суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог в частині надання дозволу ОСОБА_1 на оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати, пов*язані із сплатою судового збору (а.с. 20-21).
Керуючись ст. ст. 4, 19, 259, 263, 264, 265 ЦПК України , -
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про надання дозволу на тимчасовий в'їзд та виїзд на територію населених пунктів України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та які розташовані на лінії зіткнення (територія проведення антитерористичної операції та операції об'єднаних сил) в межах Донецької та Луганської областей, та оформлення відповідних проїзних документів, без дозволу (згоди) та супроводу батька - задовольнити.
Надати дозвіл громадянці України ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Макіївка Донецької області, на в'їзд та виїзд на територію населених пунктів України, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та які розташовані на лінії зіткнення (територія проведення антитерористичної операції та операції об'єднаних сил) в межах Донецької та Луганської областей у супроводі матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без дозволу (згоди) та супроводу батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на один рік з дня набрання рішенням суду законної сили.
Надати дозвіл ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон та внутрішнього паспорту громадянина України відносно малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду виготовлений 11 березня 2020 року.
Суддя