Код суду 233 Справа № 233/709/20
Вирок
Іменем України
11 березня 2020 року м. Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №220200500000000828 від 29 січня 2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Єнакієве Донецької області, громадянина України, має середню спеціальну освіту, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, суд -
ОСОБА_4 у період часу з початку травня 2014 року, точного часу не встановлено, по 11 травня 2014 року, під час перебування бойовиків самопроголошеної «Донецької народної республіки» у м. Костянтинівка Донецької області, брав активну участь в організації та проведенні незаконного референдуму щодо створення на території Донецької області так званої самостійної суверенної держави - «ДНР» (був призначений членом дільничної виробничої комісії), тобто вчинив дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України).
Так, 10 квітня 2014 року, так званою Радою самопроголошеної «Донецької народної республіки, утвореної 07.04.2014 року в м. Донецьк, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, тобто стійкого об'єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації, яка відповідно до п. 16 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією, з метою утворення у межах території Донецької області держави - «Донецька народна республіка», у порушення ст. ст. 1, 2, 5, 8, ч. 2 ст. 19, ст. 73, п. 3 ч. 1 ст. 85, п.п. 13, 18, 20 ч. 1 ст. 92, ст. ст. 132, 133 Конституції України був оголошений референдум, який був проведений представниками зазначеної терористичної організації на території Донецької області 11.05.2014 року та на вирішення якого було поставлено питання «Чи підтримуєте Ви Акт про державну самостійність Донецької Народної Республіки?»; тобто питання щодо зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме: виведення з-під юрисдикції України окремих адміністративно-територіальних одиниць Донецької області.
Положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Організація і порядок проведення референдумів та територіальний устрій України, згідно з положеннями ст. 92 Конституції України, визначаються виключно законами України.
Відповідно до ст.ст. 132, 133 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони в містах, селища і села.
Порядок проведення всеукраїнського референдуму регламентований Законом України «Про всеукраїнський референдум», положеннями ч. 4 ст. 14 якого визначено, що виключно Верховна Рада України призначає ратифікаційний референдум щодо зміни меж території України.
Усвідомлюючи положення і вимоги вищевказаних норм законодавства, ОСОБА_4 розумів протиправність інших будь-яких умисних дій, вчинених з метою зміни меж території України.
У квітні-травні 2014 року, точного часу не встановлено, у приміщенні адміністративної будівлі Костянтинівської міської ради, за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, буд. 260, було утворено ініціативну групу (територіальну виборчу комісію) з організації та проведення незаконного референдуму, до складу якої увійшли особи, відносно яких проводиться досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях. З указаного періоду часу представниками зазначеної ініціативної групи здійснювався набір бажаючих для участі у роботі дільничних комісій та формування їх складу.
На початку травня 2014 року, точного часу не встановлено, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме виведення з-під юрисдикції України окремих адміністративно-територіальних одиниць Донецької області, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 надав добровільну згоду голові дільничної виборчої комісії ОСОБА_5 (засуджена за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17.11.2017 року за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України) на участь в роботі дільничної виборчої комісії, в якості її члена. При цьому, ОСОБА_4 повинен був відповідати за організацію роботи вказаної «Дільничної виборчої комісії» та хибного проведення 11.05.2014 року народного волевиявлення у приміщенні Костянтинівської ЗОШ №15, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Соборна, буд. 9, у ході незаконного опитування мешканців м. Костянтинівка Донецької області, з приводу визнання незаконного утворення та подальшого самостійного існування так званої «ДНР», з наступним складанням завідомо неправдивих документів про результати підрахунку нібито їх волевиявлення про зміну меж території України.
На початку травня 2014 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , який раніше неодноразово брав участь у роботі виборчих комісій на території м. Костянтинівка Донецької області під час проведення виборів Президента України та виборів до Верховної Ради України в якості члена дільничної виборчої комісії, знаходячись у приміщенні Костянтинівської ЗОШ №15, розташованої за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Соборна, буд. 9, отримав від голови дільничної виборчої комісії ОСОБА_5 (засуджена за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17.11.2017 року за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України) інструктаж щодо проведення 11.05.2014 року так званого «референдуму».
11.05.2014 року в період часу з 08 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , будучи членом так званої дільничної виборчої комісії, розташованої у приміщенні Костянтинівської ЗОШ №15, яка знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Соборна, буд. 9, діючи умисно, за попередньою змовою з іншими членами вказаної дільничної виборчої комісії, відносно яких проводиться досудове розслідування в інших кримінальних провадженнях, за вказівкою голови так званої дільничної виборчої комісії - ОСОБА_5 (засуджена за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17.11.2017 року за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України) протягом проведення так званого «референдуму», забезпечував громадянам безперешкодне ознайомлення зі списками виборців для подальшого отримання ними бюлетенів для здійснення голосування, пропорційно розподіляючи їх між членами вказаної дільничної комісії.
Приблизно о 18 год. 00 хв. 11 травня 2014 року, ОСОБА_4 та інші члени так званої дільничної виборчої комісії, відносно яких проводиться досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, здійснили підрахунок голосів, склали та підписали протокол про результати проведення так званого референдуму, який разом з бюлетенями в той же день були вивезені членами ініціативної групи з організації та проведення незаконного референдуму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, визнав повністю, та пояснив, що він раніше неодноразово разом зі своєю дружиною брав участь в організації та проведенні виборів Президента України та депутатів різних рівнів. В один з днів на початку травня 2014 року йому зателефонували хто саме - не пам'ятає, можливо ОСОБА_5 , та в наказному порядку сказали, щоб він разом з дружиною прийшов 11 травня зранку до школи №15 для участі в проведенні референдуму. Як йому роз'яснили, то це буде референдум за автономію Донецької області, про відокремлення, начебто, мова не йшла. Його насторожило те, що раніше участь у проведенні виборів завжди була добровільною, а не за вказівкою, тому він не пустив свою дружину, і пішов сам. Коли він прийшов 11 травня 2014 року приблизно о 07-30 год. до школи №15, то йому ОСОБА_5 , яка була головою т.з. виборчої комісії, роз'яснила його обов'язки - він мав зустрічати людей на вхідних дверях, проводжати їх до столів та допомагати отримувати бюлетені, що він і робив протягом дня. Ввечері, після 18-ї години, коли дільницю закрили, він допомагав рахувати бюлетені, підписував протокол. Бюлетені та протокол ОСОБА_5 повезла комусь здавати, а він пішов додому. За цю роботу йому обіцяли гроші, але нічого так і не заплатили. В теперішній час він усвідомив помилковість своїх дій, щиро розкаявся.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину та, приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорював встановлені фактичні обставини, при яких скоєно злочин, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин скоєння злочину, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого йому злочину при встановлених судом обставинах доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. ст. 110 КК України як умисні дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями, викладеними у Постанові ПВСУ №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 , складеної Костянтинівським міськрайонним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області, рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінується як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так й іншими особами.
Тож, приймаючи до уваги досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_4 , з урахуванням особи винного, а саме того, що останній на обліках в диспансерах за місцем проживання не перебуває, у теперішній час не працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, за місцем мешкання характеризується позитивно, соціально адаптований, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання останньому у виді позбавленні волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 110 КК України.
З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його критичного ставлення до скоєного, що свідчить про його намір стати на шлях виправлення та перевиховання, та дають підстави вважати, що можливість соціальної реабілітації не втрачена, і виправлення обвинуваченого можливе без реального відбування покарання, суд приходить до висновку про можливість застосування відносно ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України, звільнивши останнього від відбування покарання з іспитовим строком з покладенням на нього обов'язків, передбачених у ст. 76 КК України.
Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Відомості про речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні не обирався і на теперішній час судом не встановлено підстав для його обрання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за ОСОБА_4 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1