233 Справа № 233/1184/20
11.03.2020 м. Костянтинівка
Суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Мартиненко В. С. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулася ОСОБА_1 , в якому просила розірвати шлюб, укладений 10 жовтня 2014 року між нею та ОСОБА_2 , щодо якого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізюму реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції у Харківській області складено актовий запис № 300 від 10 жовтня 2014 року.
Проте позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 4 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви додано клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення рішення у справі, посилаючись на те, що позивач проживає на окупованій території України, в зв'язку з чим грошей на сплату судового збору не вистачає, а тому у неї є об'єктивні тимчасові складнощі із своєчасної сплати судового збору. Предметом позову є захист соціальних прав позивача, щ є підставою згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір» звільнити її від сплати судового збору або відстрочити його сплату до ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, за умов, якщо предметом позову є захист соціальних та сімейних прав. Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, позивачем до позову не додано докази на підтвердження її майнового стану. Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати необхідно відмовити.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду позову немайнового характеру фізичною особою підлягає сплаті судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
А отже, судовий збір за подання вказаного позову складає 840,80 грн.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Тобто судовий збір підлягає сплаті за подання даного позову на розрахунковий рахунок UA898999980313151206000005058, отримувач платежу - Костянтинівське УК /м.Костянтинівка/, 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37890775, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).
Згідно із ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За наведених підстав позовну заяву належить залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків та запропонувати сплатити судовий збір в розмірі - 840,80 грн. на вищезазначений рахунок та надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору, або клопотання про відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору за наявності підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та відповідні докази або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Роз'яснити позивачу, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.
Керуючись ст.ст. 133, 134, 175, 177, 183, 185, 260, 261, 353, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу для виправлення недоліків строк 10 днів з дня отримання копії ухвали.
В разі неусунення недоліків у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду в частині визначення розміру судових витрат до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя