233 № 233/9099/19
11 березня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участю секретаря Теліціної О.О.,
представника позивача -
відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
27 грудня 2019 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій зазначено, що відповідно до кредитного договору б/н від 04 травня 2008 року відповідач ОСОБА_1 отримала від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 5000 гривень 00 копійок на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 22.80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач ОСОБА_1 систематично порушувала свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості. Приймаючи до уваги, що позичальник неналежним чином виконувала передбачені договором зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, позивач просить стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором станом на 30 жовтня 2019 року, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 4835 грн. 71 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 72570 грн. 64 коп., заборгованості за комісією в розмірі 1156 грн. 83 коп., заборгованості за пенею в розмірі 6231 грн. 47 коп., а також сум штрафу (фіксована частина) у розмірі 250 грн., та штрафу (процентна складова) у розмірі 4239 грн. 73 коп., а всього 89 284 грн. 38 коп., судові витрати покласти на відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час і місце його проведення була належним чином повідомлена, відзив на позовну заяву не подала. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
З'ясувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що 04 травня 2008 року ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 10).
Підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку, ОСОБА_1 погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 12-17).
Відповідно до цієї заяви, яка підписана позичальником та банком, відповідач погодився з тим, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами (а.с. 11) складає договір про надання банківських послуг. У заяві також, зокрема, зазначено, що позичальник ознайомилась і згодна із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку.
Відповідно до умов кредитного договору б/н від 04 травня 2008 року відповідач отримав від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 22,80 % на рік на залишок заборгованості.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, та клієнт надає право банку у будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт; підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Згідно п.п. 5.3 банк має право проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому, банк, за виключенням випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов*язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно п. 4.9 цього договору. Якщо протягом 7 днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну карту кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в односторонньому порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.
Відповідно до п.п. 6.5, 6.6 клієнт зобов*язаний погашати заборгованість за кредитом, процентам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У випадку невиконання зобов*язань за договором, на вимогу банку виконати зобов*язання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту чи овердафту), сплати винагороди банку.
Згідно позначки в анкеті-заяві позивальника (а.с. 10 зворот) при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов*язань, передбачених договором, більше, ніж на 120 днів, клієнт зобов*язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 гривень +5% від суми позову.
Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.
В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодовець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.
У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку (а.с. 5-9) станом на 30 жовтня 2019 року становить 89 284 грн. 38 коп., та складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 4835 грн. 71 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 72 570 грн. 64 коп., заборгованості за комісією в розмірі 1156 грн. 83 коп., заборгованості за пенею в розмірі 6231 грн. 47 коп., а також сум штрафу (фіксована частина) у розмірі 250 грн., та штрафу (процентна складова) у розмірі 4239 грн. 73 коп.
Наданий Банком розрахунок заборгованості повністю або частково не спростовано, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в розмірі 4835 грн. 71 коп. та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 72 570 грн. 64 коп.є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 6231 грн. 47 коп., а також сум штрафу (фіксована частина) у розмірі 250 грн., та штрафу (процентна складова) у розмірі 4239 грн. 73 коп., суд виходить з наступного.
14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до ст. 2 якого забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень вище зазначеного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.
На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 15 ч. 1 цього Розпорядження м. Костянтинівка Донецької області, де зареєстрований відповідач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.
Проте 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).
Згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).
Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і до цього переліку включено м. Костянтинівка Донецької області.
Згідно ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Станом на теперішній час Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не прийнято, зважаючи на що наявні підстави для застосування судом положень ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до даних паспорту ОСОБА_1 (а.с. 18) останньою відомою адресою її проживання є: АДРЕСА_1 , тому в даному випадку слід застосувати положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що станом на 30 жовтня 2019 року існує заборгованість відповідача за кредитом, яка складається з основного боргу, процентів, пені та комісії і штрафу у відповідному розмірі.
При цьому, з розрахунку пені та комісії вбачається, що період її нарахування визначений з 01 жовтня 2008 року по 30 жовтня 2019 року включно. Станом на 01 квітня 2014 року банком було нараховано ОСОБА_1 пеню в розмірі 3119 грн. 62 коп., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки нараховано до введення в дію положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Що стосується сум штрафу (фіксована частина) у розмірі 250 грн., та штрафу (процентна складова) у розмірі 4239 грн. 73 коп, суд вважає, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, сума штрафу нарахована станом на 30 жовтня 2019 року, тобто на час дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язань, передбачених кредитним договором б/н від 04 травня 2008 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, що утворилась станом на 30 жовтня 2019 року в загальному розмірі 80 525 грн. 97 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4835 грн. 71 коп. і заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 72 570 грн. 64 коп., заборгованості за пенею у розмірі 3119 грн. 62 коп., задовольнивши вимоги позивача саме в цій частині.
Аналізуючи Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд приходить до висновку, що пеня, нарахована з 14 квітня 2014 року в розмірі 3111 грн. 85 коп., та суми штрафу (фіксована частина) у розмірі 250 грн., штрафу (процентна складова) у розмірі 4239 грн. 73 коп., позивачем нараховані безпідставно в порушення вимог зазначеного Закону, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно ст. 141 ЦПК України витрати, пов'язані зі сплатою позивачем судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (а.с. 25).
Керуючись ст.ст. 526, 527, 599, 612, 1048, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 19, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України , -
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, ідентифікаційний код 14360570) до ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 04 травня 2008 рокустаном на 30 жовтня 2019 року в сумі 80 525 (вісімдесят тисяч п*ятсот двадцять п*ять) гривень 97 копійок, яка складається із::
-заборгованості за кредитом в розмірі 4835 грн. 71 коп.,
-заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 72 570 грн. 64 коп.,
-заборгованості за пенею у розмірі 3119 грн. 62 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1732 (одна тисяча сімсот тридцять дві) гривні 56 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду виготовлений 11 березня 2020 року.
Суддя: