Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 березня 2020 р. № 520/1385/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати рішення №60 від 13.01.2020 відділу з питань призначення управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язати відділ з питань призначення управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи на посаді прокурорів стаж роботи з 12.04.2000 по 27.04.2001 на посаді виконуючого обов'язки слідчого прокуратури Троїцького району Луганської області; зобов'язати відділ з питань призначення управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 ) за вислугою років з 09.01.2020 з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно з довідкою про складові заробітної плати, виданих прокуратурою Харківської області від 30.10.2019 №18-323 без обмеження її максимального розміру (доходу), з якої сплачувалися збір на державне соціальне страхування або внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом № 3662-12 від 26.11.1993, в редакції Закону від 12.07.2001 №2663-ІІІ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду від 14.02.2020 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи це тим, що його рішення є правомірним, тому що в нього немає підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 09.01.2020 звернувся до відділу з призначення пенсії управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФ України в Харківській області із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 12.07.2001 при наявності стажу роботи 20 років та розрахунку пенсії в розмірі 90% відсотків від заробітної плати. До заяви про призначення пенсії додав копії паспорта, ідентифікаційного коду, копію трудової книжки, диплом про вищу освіту, оригінали двох довідок про складові заробітної плати, виданих прокуратурою Харківської області від 30.10.2019 №18-323.
29.01.2020 позивач отримав рішення відповідача №60 від 13.01.2020 про відмову у призначенні пенсії. У своєму рішенні відповідач посилається на те, що згідно до положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» відсутні правові підстави для призначення пенсії відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ, який чинний на час звернення заявника із заявою про призначення пенсії, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення (з 01.10.2019 по 30.09.2020) вислуги років не менше 24 роки 6 місяців у т.ч. стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців.
Суд зазначає, що вимогу призначити пенсію згідно ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції Закону від 12.07.2001 №92663-ІІІ позивач обґрунтовує тим, що саме на час коли діяла вказана норма він закінчив навчання та обирав місце майбутнього працевлаштування з урахуванням всіх гарантій, які надаються державою працівникам (в тому числі гарантій щодо пенсійного забезпечення). Зазначена норма Закону України "Про прокуратуру" передбачала, що відпрацювавши в органах прокуратури понад 20 років на посадах, що дають право на пенсію за вислугу років, позивач матиме право на призначення пенсії в розмірі 90% від заробітної плати. Гарантія реалізації зазначеного механізму права на пенсійне забезпечення додатково була закріплена ст. 22 Конституції України, яка передбачала, що закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо ( рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій ).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
З урахуванням викладеного, відповідач при розгляді заяви позивача про призначення пенсії мав застосувати положення ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції до внесення змін Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011, оскільки внесеними вказаним Законом, а також Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 змінами, на які посилається відповідач, на порушення ст. 22 Конституції України було звужено зміст та обсяг соціальних гарантій працівників прокуратури.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні у справі "Міллер проти Австрії'" від 16 грудня 1974 року, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Аналогічні висновки містяться в правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у п. 23 рішення «Кічко проти України» від 08.11.2005, а саме якщо правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення з заявою про призначення пенсії, стаж вислуги, що дає право на пенсію за вислугою років, на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", складає більше 20 років. На момент звернення із заявою про призначення пенсії, стаж роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугою років, на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", складав понад 20 років, з яких - навчання в юридичній академії за спеціальністю «Правознавство» (денна форма навчання за державним замовленням) - 1 рік 4 міс.; військова строкова служба - 10 міс. 17 днів; робота в органах прокуратури (на посадах стажиста, слідчого, помічника прокурора, прокурора відділу прокуратури області - 17 років 9 місяців 27 днів (з 12.04.2000 по дату звернення за призначенням пенсії). Тобто, станом на дату звернення стаж позивача на посадах прокурорів складає більше 20 років.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за вислугу років згідно з положеннями ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".
Таким чином відновлення права позивача на призначення пенсії полягає у зобов'язанні відповідача здійснити призначення позивачу пенсії за вислугою років з 09.01.2020 з розрахунку 90% від середнього розміру щомісячної заробітної плати згідно довідок про складові заробітної плати, виданих Прокуратурою Харківської області від 30.10.2019 №18-323, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №93662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-ІІІ.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення №60 від 13.01.2020 відділу з питань призначення управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до положень ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язати відділ з питань призначення управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи на посаді прокурорів стаж роботи з 12.04.2000 по 27.04.2001 на посаді виконуючого обов'язки слідчого прокуратури Троїцького району Луганської області.
Зобов'язати відділ з питань призначення управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вислугою років з 09.01.2020 з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно з довідкою про складові заробітної плати, виданих прокуратурою Харківської області від 30.10.2019 №18-323 без обмеження її максимального розміру (доходу), з якої сплачувалися збір на державне соціальне страхування або внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом № 3662-12 від 26.11.1993, в редакції Закону від 12.07.2001 №2663-ІІІ.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачену суму судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов