Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
26 лютого 2020 р. справа №520/11869/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
при секретарі судового засідання - Говтві Д.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача ГУ ДПС у Харківській області - Наумецької Е.Ю.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Східного управління Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати рішення №0013375806 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.05.2019, яким до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) застосовано штраф в розмірах 10-ти% в сумі 542,03 грн і 20-ти% в сумі 2916,71 грн та нараховано пеню за період з 21.01.2015 до 23.11.2018 в розмірі 4895,51 грн (0,1% від суми недоїмки).
Ухвалою суду від 04.12.2019 замінено первісного відповідача - Східне управління Головного управління ДФС у Харківській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.05.2019, є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем у визначений законом строк були сплачені податкові зобов'язання з ЄСВ.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Наумецької Е.Ю. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством, через що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є правомірним.
Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - Наумецька Е.Ю. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмовому відзиві на позов обставини.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
З 27.02.2000 до 26.12.2017 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебував на обліку в Індустріальній ДПІ (Немишлянський район м. Харкова) Східного управління ГУ ДФС у Харківській області, був платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також перебував на спрощеній системі оподаткування та з 31.12.2017 виключений з реєстру платників єдиного податку.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом 2013 - 2014 ОСОБА_1 , сплачено єдиний соціальний внесок (ЄСВ), що підтверджується квитанціями №№ 11153 від 18.10.2013 ні суму 398,01 грн, 5390 від 20.11.2013 на суму 398,01 грн, 15166 від 20.01.2014 на суму 598,01 грн, 5905 від 20.01.2014 на суму 422,65 грн, 441810245 від 18.04.2014 на суму 422,65 грн, 441810044 від 18.04.2014 на суму 845,30 грн (на загальну суму в 2884,63 грн) до Основ'янської ОДПІ Комінтернівського району міста Харкова помилково, оскільки на той час перебував на обліку в Індустріальній ОДПІ Фрунзенського району м. Харкова (а.с.8-10).
10.12.2014 позивач звернувся до податкового органу з заявою, в якій просив зробити переброску помилково перерахованих сум ЄСВ згідно квитанцій № 1566 від 20.11.2013 на суму 398,01 грн, №5905 від 20.01.2014 на суму 422,65 грн, №441810245 від 18.04.2014 на суму 22,65 грн, №441810044 від 18.04.2014 на суму 845,30 грн (всього на суму 2088,61 грн) (а.с.11).
Листом від 13.08.2018 №11686/46-03 повідомлено позивача, що станом на 01.05.2018 за позивачем обліковується заборгованість по сплаті ЄСВ в розмірі 2884,63 грн (а.с.12).
23.11.2018 позивач звернувся до Східного управління ГУ ДФС у Харківській області із заявою, якою просив перерахувати помилково сплачені кошти в сумі 2884,63 грн (а.с.13).
Листом від 04.04.2019 № 8954/ФОП/20-40-58-06-18 Головне управління ДФС у Харківській області повідомило позивача про те, що, відповідно до картки ІКП по платежу ОСОБА_1 , проведено перекид коштів на рахунок платежу єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2884,63 грн та станом на 01.04.2019 заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - відсутня.
Рішенням від 24.05.2019 № 0013375806 (а.с.15) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано штраф в розмірі 10% в сумі 542,03 грн та в розмірі 20% в сумі 2916,71 грн, а також нараховано пеню за період з 21.01.2015 до 23.11.2018 в розмірі 4895,51 грн (0,1% від суми недоїмки).
Як вбачається з матеріалів справи, на вказане рішення позивачем подано скаргу від 14.09.2019 до ДПС Україна щодо скасування вказаного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.05.2019 № 0013375806.
За результатами розгляду вказаної скарги ДПС України прийнято рішення від 18.10.2019 №6110/6/99-00-08-06-01, яким залишено скаргу позивача без розгляду (а.с.16-18).
Перевіряючи правомірність прийнятого рішення від 24.05.2019 № 0013375806 (а.с.15) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VI).
Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина 7 статті 9 Закону №2464-VI).
У відповідності до частини 8 статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону №2464-VI).
Бюджетним кодексом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Статтею 45 Бюджетного кодексу України визначено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року №54 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за №330/28460) (далі - Положення), у відповідності до пункту 1 розділу II якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ДФС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.
Пунктом 4.7 Положення визначено, що Довідник адміністративно-територіальних одиниць України (додаток 8) в електронному вигляді надається Казначейством України Міндоходів. У разі виникнення змін у довіднику адміністративно-територіальних одиниць України Казначейство України протягом двох тижнів надає Міндоходів оновлений файл довідника адміністративно-територіальних одиниць України.
Міндоходів надає Казначейству України інформацію про перелік органів Міндоходів (код, найменування, розташування (адреса), код за ЄДРПОУ) та в яких органах Казначейства вони будуть обслуговуватись.
У разі виникнення змін у складі та/або розташуванні територіальних органів Міндоходів протягом трьох робочих днів з дня виникнення зазначених змін Міндоходів надає відповідну інформацію Казначейству України.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону №2464-VI, для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
За змістом пунктів 1-3 розділу III Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства й на кінець операційного дня перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в Казначействі.
Страхові кошти, акумульовані на рахунках 3719 ДФС, об 11 год. 00 хв. наступного операційного дня розподіляються автоматично за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до визначених Законом пропорцій (у відсотках) та перераховуються за призначенням - на рахунки, відкриті в Казначействі за балансовим рахунком 3717 «Рахунки державних позабюджетних фондів» на ім'я фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Пунктом 1 ч. 10 ст. 9 Закону №2464-VI визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.
Крім того, п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року №2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
З викладеного вбачається, що допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми ЄСВ у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в Казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.
Враховуючи викладене, допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов'язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, через що не може бути підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постановах від 07.02.2019 по справі №820/3561/16, від 24.10.2018 по справі №760/6097/16-а.
Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З огляду на викладене, оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.05.2019 за №0013375806 не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.05.2019 за №0013375806, є необґрунтованим, через що позовні вимоги про скасування рішення підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування рішення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним і скасувати рішення Східного управління ГУ ДФС у Харківській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.05.2019 за №0013375806.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10 березня 2020 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.