Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 березня 2020 р. № 520/13075/19
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м.Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599) про скасування наказу, визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд :
- скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області № 2017 від 25.11.2019 «Про затвердження розмірів преміювання поліцейських, працівників апарату, окремих підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП в Харківській області в листопаді 2019 року», в частині зменшення грошового забезпечення, в розмірі 900 грн. 00 коп., начальника відділення розслідування злочинів проти життя та здоров'я особи СВ Індустріального ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 ;
- визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невиплати коштів за несення служби в нічний час працівником поліції ОСОБА_3 Анною Юріївною та зобов'язати здійснити виплату даних доплат на користь позивача, починаючи з 01.07.2019 по теперішній час;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ: 40108599), юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, буд. 5, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків № НОМЕР_2 , матеріальну шкоду на суму 900 грн. 00 коп. та моральну шкоду на суму 5000 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 5900 грн. 00 коп.;
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області № 2017 від 25.11.2019 року "Про затвердження розмірів преміювання поліцейських, працівників апарату, окремих підрозділів, відділів (відділень) поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області в листопаді 2019 році" в частині зменшення грошового забезпечення в розмірі 900,00 грн. 00 коп. стосовно начальника відділення розслідування злочинів проти життя та здоров'я особи СВ Індустріального ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 є протиправним та незаконним, таким, що підлягає скасуванню. Крім того позивач вважає, що її права були порушені відповідачем шляхом невиплати доплати за несення служби в нічний час в складі слідчо-оперативної групи з 01.07.2019 року по теперішній час всупереч вимог Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС № 260 від 06.04.2016. З огляду на викладене, поміж іншого, позивач вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок вищевикладеного.
Через канцелярію суду представником відповідача надано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вказав, що відповідач діяв у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , 14.12.2016 року призначена на посаду начальника відділення розслідування злочинів проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Індустріального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, на якій працює і на час розгляду справи.
За результатами оперативної наради керівництва Індустріального ВП ГУНП в Харківській області від 07.11.2019 № 81 з підведення підсумків оперативно-службової діяльності за 10 місяців 2019 року та з урахуванням листа заступника начальника ГУНП- начальника слідчого управління С.Чижа від 07.11.2019 № 24897/119-24/01-2019 прийнято рішення про встановлення позивачу премії за жовтень 2019 року на 900 грн. менше, ніж рекомендовані граничні розміри грошового забезпечення поліцейських.
На виконання вказаного рішення наказом ГУНП в Харківській області від 25.11.2019 № 2017 внесено зміни до додатків про розміри преміювання поліцейських, державних службовців, цивільного персоналу, оголошені наказом ГУНП в Харківській області від 25.10.2019 № 1799, та зменшено розмір премії позивача за жовтень 2019 р. до 28,91%. Таким чином в результаті перерахунку грошового забезпечення в листопаді 2019 року позивач отримала грошове забезпечення на 900 грн. менше.
Суд зазначає, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про національну поліцію" (далі-Закон №580).
Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону №580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським затверджено наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 (далі - Порядок № 260), відповідно до ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988.
Відповідно до приписів Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 12 вказаного Порядку № 260 визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Наказом ГУНП в Харківській області від 25.09.2019 № 1615 затверджено Положення про преміювання поліцейських ГУНП в Харківській області (далі - Положення № 1615).
Відповідно до п.3 Положення, преміювання визначається за результатами служби за місяць за такими показниками:
неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
професійність виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі-1 УНП) та підпорядкованих йому структурних підрозділів;
дотримання виконавської дисципліни, тобто неухильне додержання належного, своєчасного та якісного виконання посадовими особами органів та підрозділів ГУНП функціональних обов'язків (посадових інструкцій), наказів, доручень, рішень, нормативно-правових актів, планів, програм тощо;
своєчасність та якість підготовки наказів, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності ГУНП;
виявлення причин та умови, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення;
уживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічної безпеки, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; дотримання службової дисципліни.
Відповідно до розділу 4 Положення списки поліцейських, що подаються на преміювання готуються структурним підрозділом. враховуючи виконання показників преміювання та підписується начальником цього підрозділу.
На підставі поданих списків УФЗБО ГУНП в Харківській області готує накази про затвердження розмірів преміювання поліцейських.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що премія відноситься до виду заохочення за результатами служби поліцейського відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби, а преміювання працівників відноситься до права керівника, а не до його обов'язку.
Матеріалами справи встановлено, що позивач перебуває на посаді начальника відділення СВ Індустріального ВП ГУ НП в Харківській області.
Від ГУНП України в Харківській області до Індустріального ВП ГУНП в Харківській області надійшов лист від 01.11.2019р. про необхідність, відповідно до вимог листа Національної поліції України від 26.01.2018 № 1056/09/29-2018 "Про визначення потреби в коштах на виплату грошового забезпечення та заробітної плати" та на виконання рішення оперативної наради з підвищення підсумків роботи слідчих підрозділів ГУНП в області у жовтні 2019 року (протокол № 445 від 01.11.2019), вжити заходи реагування на допущені керівництвом слідчого відділу Індустріального відділу поліції, недоліки, низьку ефективну роботу та непрофесійне виконання службових обов'язків, що виразились в систематичному, впродовж поточного року, не дотриманні планування роботи по закінчення кримінальних проваджень, шляхом забезпечення у встановленому порядку зменшення преміювання на 25 % від рекомендованого начальникам слідчих відділень слідчого відділу Індустріального ВП майору поліції ОСОБА_4 , капітану поліції ОСОБА_5 , старшому лейтенанту
ОСОБА_6 о. Начальника Індустріального ВП ГУ НП в Харківській області, на виконання вказаного доручення, за результатами оперативної наради керівництва з підведенням підсумків оперативно - службової діяльності за 10 місяців 2019року, оформленого протоколом № 81 від 04.11.2019р. подано до ГУ НП в Харківській області пропозиції щодо преміювання поліцейських понад установлені рекомендовані граничні розміри грошового забезпечення за жовтень 2019 року, в яких обґрунтовано причини зменшення розміру премії позивачці за вказаний період, а саме "за неналежне ставлення до своїх службових обов'язків та не виконання рекомендованого плану щодо направлення кримінальних проваджень до суду з обвинувальним актом", на підставі яких ГУ НП в Харківській області видано оскаржуваний наказ на внесення змін до наказів про преміювання.
Отже, у вказаному протоколі зазначені підставі зменшення премії ОСОБА_1 .
Суд, зазначає, що Порядком № 260 та Положенням про преміювання поліцейських не визначено фіксований розмір премії, який має встановлюватися щомісяця. Розмір премії встановлюється поліцейським відповідно за рішенням керівників органів поліції відповідно до результатів службової діяльності за місяць шляхом видання відповідного наказу. Крім того у вказаних Порядку та Положенні не зазначено про необхідність наводити мотиви застосування відповідного розміру премії конкретному поліцейському при складанні списків на преміювання.
Отже, розмір премії встановлюється індивідуально кожному поліцейському та встановлення цього розміру є дискреційними повноваженнями його керівника.
Щодо посилання позивача на норми Дисциплінарного статуту Національної поліції України та порядок накладення дисциплінарних стягнень, суд не приймає вказане до уваги, оскільки вважає, що зазначеними нормами не регулюється порядок призначення розміру премії та її зменшення за результатами служби поліцейського, та за своєю суттю зменшення розміру премії не є дисциплінарним стягненням.
Таким чином, суд приходить до висновку, про правомірність дій відповідача щодо прийняття наказу № 2017 від 25.11.2019 "Про внесення змін до наказів ГУНП в Харківській області про преміювання" в частині внесення у листопаді 2019 року до розмірів преміювання затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 25.10.2019 № 1800 "Про затвердження розмірів преміювання поліцейських, працівників апарату, окремих підрозділів, відділів (відділень) поліції ГУНП в Харківській області в жовтні 2019 року", щодо зменшення розміру премії начальника відділення розслідування злочинів проти життя та здоров'я особи СВ Індустріального ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_1 до 28,91 %, з огляду на що спірний наказ є законним та не підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невиплати коштів за несення служби в нічний час працівником поліції ОСОБА_1 та зобов'язання здійснити виплату даних доплат на користь позивача, починаючи з 01.07.2019 по теперішній час, суд зазначає наступне.
Пунктом 11 розділу 2 Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми і тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 260.
Під час розгляду справи встановлено, що довідки обліку несення позивачем служби в нічний час не надавались Індустріальним відділом поліції до УФЗБО ГУ для подальшого нарахування та виплати доплат, отже у відповідача були відсутні підстави для нарахування та здійснення вказаних виплат.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій посадових осіб Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо невиплати коштів за несення служби в нічний час працівником поліції ОСОБА_1 та зобов'язання здійснити виплату даних доплат на користь позивача, починаючи з 01.07.2019 по теперішній час задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити.
Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з ч.1, 2 ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Стаття 1167 Цивільного кодексу України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4 та 5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з п.9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тобто, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії або бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.
В обґрунтування завдання моральної шкоди, позивач зазначила, що через неправомірні дії відповідача були завдані моральні страждання, позивач втратила впевненість в завтрашньому дні та з'явились побоювання щодо незаконного звільнення з боку керівництва підрозділу.
Разом з тим, позивачем не надано жодних доказів заподіяння їй моральних страждань діями відповідача. Крім того, позивач жодним чином не обґрунтовує розмір моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн.
При цьому, сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди.
Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведені факти заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходила при оцінюванні заподіяної їй шкоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (61002, м.Харків, вул. Жон Мироносиць, 5, код ЄДРПОУ 40108599) про скасування наказу, визнання дій протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.