Справа № 500/2478/19
04 березня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.
представника позивача Даньчук І.Б.
представника позивача Дяків О.Я.
представника відповідача Васильчук І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем придбано автомобіль - Mazda, 6, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , - календарний рік випуску: 2014, вартістю 3650 доларів США, згідно з рахунком-фактурою.
23.08.2019 року її представником Макода Сергієм Павловичем (декларантом) для здійснення митного оформлення даного транспортного засобу відповідачу подано в електронній формі митну декларацію UA403010.2019.012295 на ввезений транспортний засіб, згідно якої заявлено його вартість в розмірі 4690 доларів США. Митну вартість транспортного засобу визначено за резервним методом визначення митної вартості.
Відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації UA403010.2019.012295 та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв'язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів за № UA403010/2019/00688 без дати.
У зв'язку з наведеним, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів за № UA403000/2019/001719/2 від 03.09.2019р., яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним 6 методом у розмірі 9550 доларів США та транспортні витрати 400 доларів США.
В даному Рішенні, в 33 графі обставини прийняття рішення, не зазначено ані модель/марку авто, ані його ідентифікаційний номер/VIN.
З таким рішенням Позивач не згідний, оскільки ним надані документи, що повністю підтверджують заявлену вартість 4690 доларів США. Всі необхідні документи подані Відповідачу. Але Відповідач ці твердження, як і повний пакет документів поданих до ЕМД повністю проігнорував.
Позивач не згідний з рішенням відповідача, і тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою від 13.11.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 03.12.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Так, позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість, до митного оформлення не подано повного пакету належних документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, 27.08.2019 під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою митниці було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом, а саме уповноваженій особі декларанта направлено електронне повідомлення наступного змісту: «У зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість, витрати на транспортування та витрати на страхування. Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або банківські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, коносамент; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За наявності інформацію щодо ціни продажу даного товару з інтернет аукціону. У разі відсутності вищезазначених документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.».
На вимогу митниці не були надані обов'язкові для підтвердження заявленої митної вартості товарів документи, визначені ч. 2 ст. 53 МК України, зокрема, платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та здійсненої операції купівлі-продажу.
У відзиві представник відповідача вказує на правомірність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, просить відмовити у задоволенні позову повністю.
02 грудня 2019 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 17.12.2019 о 11:00 год.
09.12.2019 через канцелярію Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.
17.12.2019 ухвалою суду було відкладено розгляд справи на 26.12.2019, у зв'язку із неявкою представника відповідача.
26.12.2019 знову відкладено розгляд справи на 16.01.2020 о 09:30 год., так як в судове засідання не з'явився позивач та її представник.
16 січня 2020 в судовому засіданні було замінено сторону відповідача на Галицьку митницю Держмитслужби та відкладено розгляд справи на 30.01.2020 о 10:15 год.
30.01.2020 секретарем судового засідання складено довідку про те, що судове засідання не відбулося, у зв'язку з тим, що суддя знаходиться у відпустці. Розгляд справи відкладено на 06.02.2020 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 06.02.2019, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 04.03.2020 о 11:00 год.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, заслухавши в судовому засіданні думку сторін, з'ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.06.2019 року Позивач придбала автомобіль - Mazda, 6, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , - календарний рік випуску: 2014, вартістю 3650 доларів США, згідно з рахунком-фактурою.
23 серпня 2019 року уповноваженою особою Позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_3 , було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA403010/2019/012295 (надалі - МД), у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар «автомобіль легковий бувший у користуванні; марка: MAZDA; модель: 6; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; тип двигуна: бензиновий; № двигуна: не визначено; робочий об'єм: 2488 куб. см.; календарний рік виготовлення: 2014; модельний рік виготовлення: 2014; колісна формула: 4x2; колір: чорний; загальна кількість місць: 5. Торговельна марка: MAZDA. Виробник: MAZDA MOTOR CORP Японія/JP.»
Одержувач вантажу - ОСОБА_4 (гр. 8 МД). Особа, відповідальна за фінансове врегулювання - ОСОБА_1 (гр. 9 МД).
Як вбачається із інформації, яка міститься в гр. 44 МД № UA403010/2019/012295 від 23.08.2019, Позивачем до митного оформлення були подані наступні документи:
- рахунок-фактура (інвойс) - № б/н від 03.06.2019;
- декларація про походження товару № 128377919 від 16.05.2019;
- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209020/2019/38402 від 13.08.2019;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 16.05.2019;
- документ, що підтверджує вартість перевезення б/н від 23.08.2019;
- висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 813 від 22.08.2019;
- внутрішній договір (контракт) доручення вих. 489638 від 05.08.2019;
- договір про надання послуг митного брокера № 3032 від 06.08.2019;
- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_3 від 17.09.2014;
- інші некласифіковані документи - витяг з інтернет ресурсу COPAR від 23.08.2019;
- інші некласифіковані документи - витяг з інтернет ресурсу б/н від 23.08.2019;
- інші некласифіковані документи - Довідка 22.08.2019-42 від 22.08.2019;
- паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_4 від 10.06.2019.
Заявлена вартість 4690 доларів США обрахована згідно розрахунку декларанта, з яких вартість авто 3650 доларів США + збір аукціону 638 доларів США + транспортні витрати/страхування на авто до пункту пропуску Краківець-Корчова, сумарно складає - 4690 доларів США, що еквівалентні станом на 23.08.2019р. - 117 450 грн. 25 коп.
До вказаної митної декларації декларантом долучено наступні документи: Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) б/н 03.06.2019. Декларація про походження товару (Declaration of origin) 128377919 16.05.2019. Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу UA209020/2019/38402 13.08.2019, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 16.05.2019, Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 813 22.08.2019, Внутрішній догові (контракт) доручення НИХ 489638 від 05.08.2019. Договір про надання послуг митного брокера 30-32 06.08.2019, Паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_3 17.09.2014 . Інші некласифіковані документи витяг з інтернет ресурсу Copart 23.08.2019, Інші некласифіковані документи витяг з інтернет ресурсу б/н від 23.08.2019р Інші некласифіковані документи довідка 22.08.2019-42 22.08.2019. Паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України НОМЕР_4 10.06.2019.
Відповідач, за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації UA403010.2019.012295 та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв'язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості. Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів за № UA403010/2019/00688 без дати.
У зв'язку з наведеним, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів за № UA403000/2019/001719/2 від 03.09.2019р., яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним 6 методом у розмірі 9550 доларів США та транспортні витрати 400 доларів США.
При цьому вказавши в Рішенні, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: заявлена митна вартість не відповідає відомостям зазначеним в рахунку-фактурі, У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв'язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України копію митної декларації країни відправлення. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно nadaguides.com на рівні 9550 доларів США та транспортні витрати 400 доларів США. Відповідно до п. 2. ст. 55 та глави 4 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.
В даному Рішенні, в 33 графі обставини прийняття рішення, не зазначено ані модель/марку авто, ані його ідентифікаційний номер/VIN.
Відтак, позивач з таким рішенням не згідний, оскільки ним надані документи, що повністю підтверджують заявлену вартість 4690 доларів США. Всі необхідні документи подані Відповідачу, але ці твердження, як і повний пакет документів поданих до ЕМД повністю проігнорував.
Суд вважає, що дані твердження жодним чином в даному Рішенні нічим не підтверджені, що ставить під сумнів загалом, що будь-які методи взагалі Відповідач намагався застосувати.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Вказана правова позиція висловлена у пунктах 2-4, 16, 18, 22 розділу «Висновки» Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу (в редакції від 13 березня 2012 року) - додатку до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» №2 від 13 березня 2017 року.
Також позивач вказав, що за результатом проведеної з декларантом консультації, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості, оскільки за такою консультацією у декларанта витребовували відомості суто в порядку передбаченому ч.2,3 ст. 53 МК України. Тобто запит під час консультації істотно відрізняється від зазначених у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів за № UA403000/2019/001719/2 від 03.09.2019р. всіх зазначених обставин та підстав винесення рішення про коригування митної вартості товарів. Більше того декларант надав виписки лоту даного авто з аукціону та фото наявних пошкоджень, показника одометра, з розрахунками фактурної вартості та додаткових зборів/витрат. Жодної згоди по вартості 9550 доларів США та транспортні витрати 400 доларів США не було досягнуто, відмова та коригування відбулись в односторонньому та безальтернативному порядку.
Взагалі мотивувальна частина оскаржуваного рішення немає жодного обґрунтування чи відомостей про обставини виникнення ризику "спрацювання АСАУР ДФС 105-2 -106-2", "митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів".
Слід зазначити, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а.
З огляду на зазначене, суд вважає такі дії відповідача протиправними та вчиненими всупереч положенням статті 57 Митного кодексу України. Відповідачем безпідставно відмовлено в прийнятті митної декларації UA403030.2019.015054 від 20.08.2019р. та митному оформленні зазначеного транспортного засобу.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення відповідачем прийняте у відповідності до зазначених вище умов.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Стаття 49 Митного кодексу України встановлює, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Стаття 57 Митного кодексу України встановлює основний та другорядні методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, частиною 2 якої визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно частини 3 статті 57 даного Кодексу кожний наступний метод застосовуються лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів (пункт 2 частини 1).
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина 2).
Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно частини 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять, реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина .2).
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина 2).
Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих: підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому-числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 55 цього Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації, визначено за основним методом, а до самої митної декларації подано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору та підтверджуючих ціну договору додаткових документів.
Відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів вказано про неможливість застосування методу на основі віднімання вартості, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені з ціни. Метод на основі додавання вартості не використаний, оскільки відсутня інформація про вартість витрат, що зараховуються до ціни товару. Суд зазначає, що дані твердження жодним чином не підтверджені, що ставить під сумнів загалом, що будь-які методи, окрім 6 резервного, відповідач намагався застосувати.
Також в оскаржуваному рішенні вказано, що за результатом проведеної з декларантом консультації, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості за 1 основним методом, оскільки за такою консультацією у декларанта витребовували відомості лише в порядку передбаченому частинами другою та третьою статті 53 МК України. Тобто запит під час консультації істотно відрізняється від зазначених у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів всіх зазначених обставин та підстав винесення рішення.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі № 805/2713/16-а.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено про наявність розбіжностей у документах поданих до митного оформлення, зокрема: декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість; на вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Проте, всупереч зазначеній нормі МК України, відповідачем не було повідомлено декларанта, які саме числові значення складових митної вартості транспортного засобу чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні та які документи слід додатково надати.
У відповідача була можливість перевірити (уточнити), задекларовану вартість імпортованого автомобіля марки, бувший у користуванні; марка: MAZDA; модель: 6; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; тип двигуна: бензиновий; № двигуна: не визначено; робочий об'єм: 2488 куб. см.; календарний рік виготовлення: 2014; модельний рік виготовлення: 2014; колісна формула: 4x2; колір: чорний; загальна кількість місць: 5. Торговельна марка: MAZDA. Виробник: MAZDA MOTOR CORP Японія/JP.», оскільки рахунок-фактура містить відомості про продавця, його адресу, як і всі надані додаткові документи. Позивачем надані всі необхідні документи, які підтверджують сплачену за авто ціну.
Наведене загалом і в цілому свідчить про недотримання Тернопільською митницею ДФС України вимог частини 2 статті статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу за основним методом - ціною договору.
Частиною 3 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
За приписами статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4).
Відповідно до частини 8 статті 57 Митного кодексу України у разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно рішення, про коригування митної вартості товарів за №UA403000/2019/001719/2 від 03 вересня 2019 року відповідачем, при визначенні митної вартості імпортованого транспортного засобу не застосовані другорядні методи визначення митної вартості товарів, у зв'язку з відсутністю достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем не здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статтей 59 і 60 Митного кодексу України, як того вимагають положення частини 4 статті 57 вказаного Кодексу, відповідачем також не було витребувано відомості про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, не використано наявні відомості.
Суд вважає, що зазначені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів за № UA403000/2019/001719/2 від 03 вересня 2019 року підстави не застосування відповідачем другорядних (першого-п'ятого) методів при визначенні митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу не відповідають дійсності. Відповідачем також не обґрунтовано ціну, що визначена ним у розмірі 9950 євро, однозначною та з урахуванням усіх факторів, що впливають на її визначення. І така вартість - загалом, жодним чином немає свого підтвердження.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно, в порушення статті 58 Митного кодексу України, здійснено визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 Митного кодексу України.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю. Рішення про коригування митної вартості товарів UA403000/2019/001719/2 від 03 вересня 2019 року Тернопільської митниці ДФС визнати протиправним та скасувати.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_6 ) понесені нею судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшки 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 березня 2020 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.