Справа № 209/43/20
Провадження № 2-а/209/8/20
Іменем України
05 березня 2020 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Замкової Я.В.,
за участі секретаря - Швець О.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування простанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови та скасувати постанову № 794 про накладення адміністративного стягнення від 10.12.2019 року, прийняту заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області Братко Н.І., якою його ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст. 165-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що постановою відповідача його незаконно було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень за порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.10.2017 року по 30.09.2019 року на загальну суму 17055,61 грн. Вважає дану постанову неправомірною, оскільки відповідачем не з'ясовано і не доведено обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки адміністративного проступку, не зібрано жодного доказу на підтвердження його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Вказує, що він не брав участь у прийнятті комісією по соціальному страхуванню рішень про виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, як генеральний директор не має службових і функціональних обов'язків щодо порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування, за посадовою інструкцією не контролює правильність нарахування і своєчасність виплати матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів ФССУ. У даному випадку не вважає себе суб'єктом адміністративного правопорушення та вказує на відсутність в оскаржуваній постанові об'єктивної сторони правопорушення. Зазначає про закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності на момент ухвалення відповідачем спірної постанови.
27 січня 2020 року ухвалою суду поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
17.02.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву в.о. начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області Мазура Б.В., в якому він просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача Галіцина О.О. просила видати копію судового рішення за результатами розгляду справи, інших заяв чи клопотань зі сторони відповідача до суду не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, з таких мотивів.
Судом встановлено, що 10 грудня 2019 року відповідачем винесено постанову № 784 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності (а.с. 62-63), згідно якої ОСОБА_1 як генеральний директор ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" допустив порушення порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.10.2017 року по 30.09.2019 року на загальну суму 17055,61 грн., за що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.165-5 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.165-5 КУпАП відповідальність за частиною першою вказаної статті настає за порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, порядку використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, несвоєчасне або неповне їх повернення, несвоєчасне подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використання страхових коштів.
Оскаржувана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 07.11.2019 року № 26/21 (а.с.65-66) і доданого до нього акту планової перевірки від 07.11.2019 року №39 (а.с. 67-79), якими встановлено порушення позивачем порядку використання коштів Фонду соціального страхування України на загальну суму 17055 грн. 61 коп. за період з 01.10.2017 року по 30.09.2019 року.
Згідно зі ст. 244-10 КУпАП органи Фонду соціального страхування України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (стаття 165-4), про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (стаття 165-5), а також перешкоджанням уповноваженим особам органів Фонду соціального страхування України у здійсненні перевірок (стаття 188-23).
Від імені Фонду соціального страхування України розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх заступники.
У відповідності до ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Так, враховуючи вимоги статті 38 КУпАП, адміністративні правопорушення поділяють на: триваючі правопорушення; правопорушення, що мають разовий характер. Обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому статтею 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате - підлягає закриттю. Таким чином, для більшості правопорушень перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається з дня вчинення правопорушення. КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року № 6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Таким чином, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якість певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій чи бездіяльності.
В свою чергу, у своєму відзиві на позов відповідач вважає, що виявлені порушення є триваючими, адже єдиною можливістю встановити факт несвоєчасного повернення коштів Фонду, є перевірка щодо дотримання страхувальником вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Проаналізувавши обставини справи та суть правопорушення, яке вчинив позивач, суд дійшов висновку, що воно не є триваючим, відповідно до розглядуваних правовідносин застосовується двомісячний строк з дня вчинення правопорушення.
В даному випадку дію суб'єкта адміністративного правопорушення слід вважати закінченою моментом використання коштів фонду, що мало місце понад два місяці до накладення адміністративного стягнення.
Отже, з огляду на викладені вище обставини, суд не погоджується з доводами представників відповідача з приводу того, що порушення є триваючими, адже дію суб'єкта адміністративного правопорушення слід вважати закінченою моментом використання коштів фонду, що мало місце понад два місяці до накладення адміністративного стягнення.
Відтак, у відповідача на час винесення оскаржуваної постанови не було підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спірна постанова є такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі слід закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.7 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позов був задоволений, позивач при зверненні до суду судові витрати не сплатив, у зв'язку із чим судові витрати, які підлягають розподілу, у цій справі відсутні.
Керуючись ст.ст.38, 165-5, 247, ч.4 ст.288, 294 КУпАП, ст.ст.3,6-11,76,94,159-163,286 КАС України, суд,
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 41323962, юридична адреса: 41900, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 93) про визнання протиправною та скасування простанови про накладення адміністративного стягнення.
Скасувати постанову № 794 про накладення адміністративного стягнення від 10.12.2019 року, прийняту заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області Братко Н.І., якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 165-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255,00 гривень.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-5 КУпАП.
Судовий збір відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Повний текст судового рішення складено 10 березня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я.В. Замкова