Справа № 201/2034/20
Провадження 1-кс/201/895/2020
Іменем України
02 березня 2020 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12019040650001882 від 27.07.2019, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
Старший слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що у провадженні СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040650001882 від 27.07.2019 за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і початку досудового слідства стала зава ОСОБА_5 про факт шахрайського заволодіння його грошовими коштами громадянкою ОСОБА_6 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 умисно шляхом зловживання довірою ОСОБА_5 в період з 2008 по 2018 рік заволоділа грошовими коштами заявника.
Під час допиту потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що працює з 2008 року інженером у складі судохідного екіпажу, кожен окремий рейс укладається угода (контракт) з кожним членом екіпажу. Судохідні рейси міжнародного сполучення які тривають мінімум місяць. За вказаною спеціальністю ОСОБА_5 пропрацював близько 10 років.
Крім того ОСОБА_5 пояснив, що за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , за її пропозицією, усю заробітну плату яку нараховували за умовами контракту ОСОБА_5 , компанії, з якими було укладено контракт, перераховували на банківський рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_6 на території України, в ПАТ Райффайзен Банк Аваль. Вказана умова перерахування зарплати на її рахунок була запропонована ОСОБА_6 , яка доводиться рідною сестрою ОСОБА_5 , для акумуляції та збереження коштів. За отримані гроші ОСОБА_6 повинна була виплачувати аліментні зобов'язання ОСОБА_5 та, згодом придбати на його ім'я квартири у м. Дніпрі та у м. Одесі. У 2011 році ОСОБА_5 надав довіреність на ім'я ОСОБА_6 для придбання та оформлення на його ім'я квартир у м. Дніпро. Проте ОСОБА_6 при оформленні договорів купівлі-продажу квартир виступала від власного імені та реєструвала право власності на придбані квартири, відповідно на своє ім'я. У придбаних квартирах за рахунок ОСОБА_5 було зроблено ремонт, придбано меблі та побутову техніку. За домовленістю з ОСОБА_5 , ОСОБА_7 дві з придбаних квартир здавала в оренду.
Починаючи з липня 2017 року ОСОБА_5 у зв'язку зі зміною економічної політики діяльності іноземних компаній, з якими останній працював на умовах контрактів, відкрив рахунок на своє ім'я для зарахування на нього заробітної плати. Згодом у 2019 році ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_6 діючи в супереч встановлених домовленостей не збирається переоформлювати квартири на ОСОБА_5 . Після чого ОСОБА_6 з метою уникнення цивільної відповідальності переоформила квартири розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на свою доньку ОСОБА_8 . Таким чином, ОСОБА_6 , всупереч існуючої домовленості відмовившись переоформлювати квартири, на особу, за кошти якої було придбано квартири, фактично заволоділа чужим майном шляхом зловживання довірою.
Під час досудового розслідування в ході виконання забезпечення заходів кримінального провадження - тимчасовий доступ до речей і документів до рахунків ОСОБА_6 відкритих в ПАТ Райффайзен Банк Аваль було встановлено, що остання в період з 2010 до 2017 отримала з касси банку 373 544 доларів США, вказані кошти відповідно до призначення платежу заробітна платня нарахована ОСОБА_5
05.02.2020 року квартири розташовані за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12018040650001882.
Вищевикладені обставини в сукупності спростовують правомочність та законність набуття права власності громадянкою ОСОБА_6 на об'єкти нерухомого майна - АДРЕСА_6 квартира АДРЕСА_7 , АДРЕСА_2 квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 .
Відповідно до інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно квартири, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 . реєстраційний номер нерухомого мйана 1320135812101 та за адресою: АДРЕСА_4 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 495982112101 належать на праві власності ОСОБА_9 .
Фактичні обставини кримінального провадження свідчать про необхідність збереження речового доказу, негайного забезпечення кримінального провадження шляхом арешту майна.
Приймаючи до уваги викладене, з метою збереження речового доказу: вважаю за необхідне накласти арешт шляхом заборони відчуження та користування та розпорядження об'єктом нерухомого майна - квартири, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5 . реєстраційний номер нерухомого мйана 1320135812101 та за адресою: АДРЕСА_4 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 495982112101.
Беручи до уваги вище викладені факти і обставини, накладення арешту необхідне, оскільки існують вагомі ризики у відчуженні та переоформленні вище зазначеного майна, його умисного пошкодження, яке являється речовим доказом, що призведе до заподіяння матеріальної шкоди потерпілому і негативно вплине на подальший хід досудового розслідування його заплутування і затягування штучно створеними перешкодами.
На підставі викладеного слідчий просив для повного, всебічного та об'єктивного розслідування обставин кримінального провадження, а також з метою забезпечення збереження речового доказу по даному кримінальному провадженню, який виступає предметом вчинення кримінального правопорушення, накласти арешт на зазначене в клопотанні майно.
Від слідчого надійшла заява про розгляд клопотання без його особистої участі та засобів технічної фіксації.
Власник майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України у судове засідання не викликався у зв'язку з необхідністю забезпечення арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Враховуючи вищевикладене, суддя слідчий прийшов до висновку, що з метою збереження речового доказу застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна нерухомого майна, яке є предметом злочину, є необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, а також запобігатиме настанню будь-яких негативних наслідків, зокрема, привести до подальшої перереєстрації (відчуження) нерухомості, яка виступає предметом злочину.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 172, 173 КПК України, суддя слідчий,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, а саме:
-об'єктом нерухомого майна - квартирою що розташована за адресою: АДРЕСА_4 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 495982112101.
-об'єктом нерухомого майна - квартирою що розташована за адресою: АДРЕСА_5 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1320135812101.
Заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухому майно та їх обтяжень», в тому числі, але не виключно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, що перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у місті Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктами та будь-яким державним реєстратором - державним та приватним нотаріусам, державним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно об'єкту нерухомого майна: реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна 495982112101, 1320135812101.
Відділу реєстрації майнових прав Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради 49004, м. Дніпро, вул. Старокозацька (Комсомольська), 58 внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про цю ухвалу про заборону вчинення реєстраційних дій щодо об'єктів нерухомості: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 495982112101, 1320135812101.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до
ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1