Справа № 201/13360/19
Провадження № 2/201/589/2020
26 лютого 2020 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді - Батманової В.В.
за участю секретаря - Гоц Г.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,
04.12.2019 в провадження Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини.
Ухвалою судді Батманової В.В. від 21.12.2019 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження (а.с.№9).
Позивач в судові засідання на 10.01.2020, 29.01.2020 та 26.02.2020 тричі поспіль не з'явилась, про дату та час слухання справи була повідомлена належним чином, за адресою, яка нею зазначена по тексту позову, як адреса реєстрації та фактичного проживання. Між тим, до суду повернулись поштові повідомлення про отримання судових повісток на судові засідання 29.01.2020 та 26.02.2020. Про причини неявки позивач суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності не надала.
Відповідач в судові засідання на 10.01.2020, 29.01.2020 та 26.02.2020 також не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Розгляд справи відбувався відповідно до вимог ст. 223, ч.2 ст. 247 ЦПК України за відсутністю сторін (їх представників) та без фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), залишення позову без розгляду не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Слід звернути увагу й на те, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи позивач, будучи повідомленим належним чином про день та час підготовчих засідань на 29.01.2020 та 26.02.2020, двічі поспіль не з'явилась в підготовчі засідання за своїм же позовом.
З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини слід залишити без розгляду.
При прийнятті такого рішення судом також враховано й положення ст. 210 ЦПК України щодо строків розгляду цивільної справи. Як вбачається з матеріалів справи, позов надійшов до суду 04.12.2019, отже знаходиться в провадженні майже три місяці.
Позивач провадженням по справі за своїм позовом не цікавиться. За таких обставин, суд робить висновок про недобросовісне користування своїми процесуальними правами з боку позивача.
Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги положення ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судові витрати відносяться на рахунок держави, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору про подачі позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір », ст.ст. 141, п. 1 ч.2 ст. 200, ч. 5 ст. 223, ч.2 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 257, ст.ст. 260, 353 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: В.В. Батманова