іменем України
Справа № 210/1035/19
Провадження № 1-кп/210/235/20
"04" березня 2020 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12019040710000215 від 15.02.2019, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білгород-Дністровський, Одеської області, українця, громадянина України, освіта загальна середня, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засуджений:
1) 10.07.2001 року Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 229-6, 42 КК України 1960 року до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 05.03.2005 року по відбуттю строку покарання;
2) 27.03.2009 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 213 КК України до покарання у вигляді 120 годин громадських робіт;
3) 10.03.2011 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
4) 23.01.2012 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання за вироком від 10.03.2011 року, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі;
5) 19.04.2012 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком від 23.01.2012, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.02.2012 року вирок від 19.04.2012 року скасовано. Призначено покарання за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироком від 23.01.2012 року, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 2 місяців позбавлення волі. В іншій частині вирок залишено без змін.
6) 17.10.2012 Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано покарання за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 року, остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 5 місяців позбавлення волі;
7) 13.11.2012 року Широківським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 роки 1 місяця позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено до покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів за вироком від 17.10.2012 року остаточно призначено покарання у вигляді 4 роки 5 місяців 1 дня позбавлення волі. Звільнився 23.02.2016 по відбуттю строку покарання,
за правовою кваліфікацією у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд -
ОСОБА_4 , діючи повторно, 14.02.2019 року приблизно о 14 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні крамниці «Зефір», яка розташована в будинку 11 А по вул. Криворіжсталі в Металургійному районі міста Кривого Рогу Дніпропетровській області, побачив у незастебнутій сумці потерпілої ОСОБА_5 , яка стояла в черзі попереду нього мобільний телефон, та маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, реалізуючи свій злочинний намір, скориставшись відсутністю уваги потерпілої та можливих свідків та очевидців, таємно викрав з сумки потерпілої мобільний телефон «IPhone 5S» imei: НОМЕР_1 , вартість якого згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 752 від 22.02.2019 року складає 2640,00 гривень, після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим зник, обернувши його на свою користь, та розпорядившись ним за своїм розсудом, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 майновий збиток на вказану суму.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав та повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, у скоєному щиро кається, матеріальну шкоду потерпілій відшкодував в повному обсязі шляхом повернення вкраденого майна. Просив суд суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні присутня не була, до початку розгляду справи надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Матеріальних претензій не має, покарання просила призначити на розсуд суду.
Відповідно до положень ст. 325 КПК України суд визнає за можливе з'ясувати всі обставини кримінального провадження за відсутності потерпілої ОСОБА_5 , враховуючи беззаперечну позицію учасників кримінального провадження та заяву про це.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які суд вважає належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються, суд приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України.
Згідно ст. 66 КК України, пом'якшуючою його відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Згідно ст. 67 КК України, обставини, що обтяжують покарання, є рецидив злочинів.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо (Т. 2 а.п. 38), вину визнав, у вчиненому розкаявся, на обліку у лікаря-психіатра не перебував та не перебуває (Т. 2. а.п. 35), перебував епід профілактичним наглядом з червня 2001 року з приводу вживання опіоїдів зі шкідливими наслідками, знятий з під наглдяу в серпні 2004 року через відсутність відомостей (Т.2 а.п. 37), фізично здоровий, інвалідом не являється, раніше судимий (Т. 2 а.п. 30-33).
Беручи до уваги наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, тяжкість скоєного злочину, особу обвинуваченого, досудову доповідь, думку сторони обвинувачення про можливість звільнення від відбування покарання із іспитовим строком, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, та у розумінні ст. 50 КК України, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню ними нових злочинів.
Суд вважає, що підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_4 ст. 69 КК України не вбачається.
Запобіжний захід у даному провадженні обрано не було.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Речові докази: - оптичний лазерний диск систем зчитування типу CD-R марки «NANOTEX», який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, залишити в матеріалах кримінального провадження;
-мобільний телефон «IPhone 5», який переданий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили, залишити у власності останньої;
Матеріали кримінального провадження №12019040710000215 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №216/1035/19, провадження №1-кп/210/235/20.
Вирок може бути оскаржений в порядку ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1