Справа № 991/1887/20
Провадження1-кс/991/1930/20
05 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про скасування додаткового обов'язку в порядку ст. 201 КПК України,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому захисник ОСОБА_3 просить скасувати додатковий обов'язок, покладений на ОСОБА_4 , щодо носіння електронного засобу контролю.
В обґрунтування вказаного клопотання захисник зазначає, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України (надалі - Національним бюро) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017.
На момент звернення з цим клопотанням щодо ОСОБА_4 діє запобіжний захід згідно ухвали слідчого Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 у виді застави у розмірі 525 500 грн з покладенням строком на два місяці обов'язків, у тому числі, носити електронний засіб контролю.
Захисник стверджує, що ОСОБА_4 відповідально та беззаперечно виконує покладені на нього обов'язки, проте носіння електронного засобу контролю призвело до захворювання. Після носіння електронного засобу контролю (був встановлений на правій нозі) виникли болі та ОСОБА_4 отримав легку травму правої ноги. Спочатку болі в нозі були незначними, однак надалі ставало все гірше, а тому ОСОБА_4 вимушений був звернутися до лікарів за медичною допомогою.
За результатом звернення до лікарів та проведення магнітно-резонансних томографії 14.02.2020 та 25.02.2020 ОСОБА_4 встановлено діагноз: «МР-картина заднего голеностопного импинджмента (Posterior Ankle Impingement (Os TrigonumSyndrome), частичное расслоение задней таранно-малоберцовой связки, отек жировой подушки Кагера, синовит правого голеностопного сустава».
Захисник просить врахувати, що ОСОБА_4 набув захворювання і стан його здоров'я погіршився саме під час носіння електронного засобу контролю, а результати медичного обстеження отримані після винесення слідчим суддею ухвали про зміну запобіжного заходу від 23.01.2020, а відтак є всі підстави для звернення до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. 201 КПК України та для зміни покладених на ОСОБА_4 обов'язків в частині забезпечення йому належних умов та забезпечення безпеки для життя і здоров'я.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 , з думкою якої погодився підозрюваний ОСОБА_4 , клопотання підтримала, з викладених у ньому підстав, та просила його задовольнити. Додатково зазначили, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного, тому застосування до нього запобіжних заходів є недопустимим. Стверджують, що покладений обов'язок щодо носіння електронного засобу контролю несе загрозу життю та здоров'ю ОСОБА_4 в чому вбачаються ознаки катування, що становить порушення ст. 3 Конвенції захисту прав людини і основоположних свобод та ст. 28 Конституції України. Вважають, що єдиним способом забезпечення належних умов життя та забезпечення безпеки життя і здоров'я в даному випадку є скасування додаткового обов'язку носіння електронного засобу контролю в порядку ст. 201 КПК України.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що оскільки по тексту клопотання відсутні посилання на обґрунтованість підозри, то їй не повинна надаватися оцінка в межах розгляду цього клопотання. Звернув увагу на недоведеність стороною захисту наявності причинно-наслідкового зв'язку між носінням електронного засобу контролю та ушкодженням здоров'я підозрюваного, зазначеного у висновку магнітно-резонансної томографії, який не є лікарським діагнозом. Зазначив, що стороною захисту не надано відповідного медичного висновку, яким би було встановлено факт, що спричинення підозрюваному ушкодження здоров'я призвело саме носіння електронного засобу контролю, що виключає його використання. Стороною захисту також не доведено належними доказами коли саме виникло захворювання і чи поліпшиться стан здоров'я ОСОБА_4 , якщо зняти електронний засіб контролю. Також звернув увагу, що надана медична документація викладена російською мовою, що є порушенням вимог ст. 29 КПК України.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно частини 4 цієї статті слідчий суддя розглядає дане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
25.07.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 31.07.2019 у справі № 760/21737/19 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладено на підозрюваного обв'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в тому числі, носити електронний засіб контролю.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 змінено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби, обов'язки, покладені на підозрюваного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 31.07.2019 залишено без змін.
Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2019 та від 22.11.2019 дію запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді домашнього арешту у нічний час доби та обов'язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 31.07.2019, продовжено.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2020 змінено підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 525500 грн з покладенням додаткових обов'язків, у тому числі, носити електронний засіб контролю, строком до 22.03.2020 включно.
Під час застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчими суддями враховано обґрунтованість підозри та наявність ризиків передбачених статтею 177 КПК України, а під час зміни запобіжного заходу та продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного, враховано існування обставин, які вказують на те, що заявлені ризики не зменшилися.
У судовому засіданні встановлено, що підставою звернення із цим клопотанням стало погіршення стану здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 , які він пов'язує із обов'язком носіння електронного засобу контролю.
Порядок застосування електронних засобів контролю регламентовано ст. 195 КПК України.
Згідно ч. 1, 3, 4 цієї статті застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.
Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно пунктів 3, 4 розділу І Порядку застосування електронних засобів контролю, затвердженого наказом МВС України 08.06.2017 № 480 (надалі - Порядок) застосування електронних засобів контролю полягає в закріпленні на тілі підозрюваного електронного браслета, який дає змогу відстежувати та фіксувати його місцезнаходження. Не допускається застосування електронних засобів контролю, які спричиняють значні незручності в їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров'я особи, яка їх використовує. Метою застосування електронних засобів контролю є забезпечення виконання обов'язків, що покладаються на підозрюваного ухвалою слідчого судді про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.
Підпунктом 4 пункту 5 розділу ІІ Порядку визначено, що поліцейський, який виконує ухвалу суду, зобов'язаний закріпити на тілі підозрюваного, обвинуваченого електронний браслет, дотримуючись при цьому відповідних правил, зокрема: електронний браслет закріплюється на тілі підозрюваного в найвужчому місці гомілки або зап'ястя так, щоб не допустити суттєвого порушення нормального укладу життя особи, уникнути значних незручностей під час його носіння.
З пояснень захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та наданих до клопотання матеріалів, встановлено, що ОСОБА_4 фактично носить електронний засіб контролю з 10.08.2019 по теперішній час.
Захисник та підозрюваний у судовому засіданні, посилаючись на результати магнітно-резонансної томографії від 14.02.2020 та від 25.02.2020стверджували, що носіння електронного засобу контролю несе загрозу життю та здоров'ю ОСОБА_4 ..
Встановлено, що за результатами обстеження ОСОБА_4 14.02.2020 лікар-рентгенолог дійшов висновку: «МР-картина заднего голеностопного импинджмента (Posterior Ankle Impingement (Os TrigonumSyndrome), частичное расслоение задней таранно-малоберцовой связки, отек жировой подушки Кагера, синовит правого голеностопного сустава». А станом на 25.02.2020 - «МР-картина заднего голеностопного импинджмента (Posterior Ankle Impingement (Os TrigonumSyndrome), частичное расслоение задней таранно-малоберцовой связки, split-повреждение сухожилия короткой малоберцовой мишци, отек жировой подушки Кагера, синовит правого голеностопного сустава. В сравнении с исследованием от 14.02.2020 - без значимой динамики». Ці обставини підтверджуються копіями висновків, які складені на бланку діагностичного центру «ЛидерМед» та мають наступне застереження: «Заключение по исследованию не является диагнозом - проконсультируйтесь, пожалуйста, со своим врачем».
Тобто, результат магнітно-резонансної томографії від 14.02.2020 та від 25.02.2020 не є встановленим діагнозом, а носить консультативний характер разом з іншими спостереженнями та/або дослідженнями для лікаря при постановці діагнозу.
Захисник ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомила, що після проведення магнітно-резонансної томографії 14.02.2020 ОСОБА_4 пройшов 10-денний курс лікування і після повторного обстеження магнітно-резонансної томографії 25.02.2020 покращень не встановлено, стан здоров'я погіршився. Також зазначила, що службовим особам Національної поліції про зазначені проблеми зі здоров'ям не повідомлялось. Стверджує, що наразі з'являються такі самі симптоми захворювання і на іншій нозі підозрюваного, на якій зараз закріплено електронний засіб контролю.
Натомість, на запитання слідчого судді підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що на час медичного обстеження працівники Національної поліції зняли електронний засіб контролю з його правої ноги та закріпили на руці. У подальшому він звернувся до лікаря медичного закладу за своїм місцем проживання, а саме: хірурга-ортопеда, який призначив йому 10-денний курс масажу, після проходження якого він 25.02.2020 зробив повторне обстеження. Після цього до лікарів не звертався, на даний час електронний засіб контролю закріплено працівникам Національної поліції на лівій нозі.
Разом з цим, доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 звертався до лікаря за місцем проживання, та про призначення ним курсу лікування, а також, що аналогічні симптоми виникають на лівій нозі, на якій наразі встановлено електронний засіб контролю, як до клопотання, так і в судовому засіданні не надано.
Відповідно до положень частини 1 статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно приписів частини 3 статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, слідчим суддею погоджується з позицією прокурора, що матеріали клопотання не містять належних та допустимих доказів, на підставі який можливо дійти висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між носінням електронного засобу контролю та станом здоров'я ОСОБА_4 , що унеможливлювало б у подальшому виконувати підозрюваним покладеного на нього обов'язку.
Таким чином, підстав для скасування додаткового обов'язку у виді носіння електронного засобу контролю не встановлено, оскільки наявність обставин, які б свідчили, що носіння засобу контролю може становити небезпеку для життя та здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 , у клопотанні сторони захисту не зазначено та у судовому засіданні не доведено.
Слідчий суддя звертає увагу, що рішення Європейського суду з прав людини, на які посилається захисник у письмових поясненнях до клопотання, обґрунтовуючи допущені, на її думку, порушення гарантованих статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прав ОСОБА_4 , не є релевантними ситуації, у якій перебуває підозрюваний ОСОБА_4 .
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу беззаперечно є втручанням у його права та свободи, однак, в даному випадку це є виправданим та співрозмірним завданням кримінального провадження. Заявлені стороною захисту обставини не можуть слугувати виключною підставою для скасування додаткового обов'язку у виді носіння електронного засобу контролю.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування додаткового обов'язку у виді носіння електронного засобу контролю не обґрунтоване, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 193-195, 196, 201, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1