11 березня 2020 р. Р і в н е№460/807/20
Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Борискіна С.А., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка Валентина Андрійовича, спеціаліста 1-ї категорії з кадрової роботи Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Жукевич Оксани Андріївни
про визнання незаконним та скасування розпорядження та визнання дій протиправними
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка Валентина Андрійовича, спеціаліста 1-ї категорії з кадрової роботи Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Жукевич Оксани Андріївни, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- розпорядження Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області, за підписом голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Креселюка В.А., від 13.01.2020 №6-к "Про призначення на посаду директора Бугаївського закладу дошкільної освіти" ОСОБА_2 - визнати незаконним та скасувати;
-дії спеціаліста 1-ї категорії з кадрової роботи Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області Жукевич Оксани Андріївни щодо підготовки (погодження) проекту розпорядження від 13.01.2020 №6-к "Про призначення на посаду директора Бугаївського закладу дошкільної освіти" ОСОБА_2 та дії голови Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області ОСОБА_3 щодо прийняття розпорядження від 13.01.2020 року №6-к "Про призначення на посаду директора Бугаївського закладу дошкільної освіти" ОСОБА_2 - визнати протиправними.
Ухвалою суду від 18.02.2020 позовну заяву залишено без руху. Позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду: належним чином оформленої позовної заяви із викладом змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів; документу про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн. (як за дві вимоги немайнового характеру) або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також, у разі необхідності, заяви про залучення третіх осіб із зазначенням підстав для їхнього залучення до участі у справі.
На виконання вказаної ухвали суду, 06.03.2020 позивач, зокрема, подала клопотання, в якому просила відстрочити сплату судового збору. На обґрунтування такого клопотання зазначила, що не має можливості здійснити оплату судових витрат на даній стадії судового процесу, так як звільнена відповідачем з роботи із непередбачених законом підстав, на даний час не має доходу, ніде не працює, не перебуває на обліку у центрі зайнятості як безробітна, оскільки відповідач відмовляється видати їй трудову книжку, що є перешкодою у працевлаштуванні чи отриманні статусу безробітної. Розрахунок при звільненні відповідач також не провів. Вказувала, що оскаржуване розпорядження та дії посадових осіб, які оскаржуються, є перешкодою у реалізації її права на працю на підставі наказу відділу освіти від 27.12.2019 №61-к про звільнення в порядку переведення на посаду директора Бугаївського закладу дошкільної освіти "Дивосвіт" загального розвитку Бугаївської сільської ради Радивилівського району Рівненської області. Також повідомляла, що на розгляді у Радивилівському районному суді Рівненської області перебуває її позовна заява про протиправні дії відповідача щодо затримки видачі трудової книжки при звільненні. З урахуванням викладеного, позивач просила відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.
За результатами розгляду зазначеного клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір") судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2102, 00 грн.
За змістом приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд враховує правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 14.03.2017 у справі № 21-3944а16, відповідно до яких вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Тобто, зі змісту позовних вимог слідує, що даний адміністративний позов містить дві самостійні вимоги немайнового характеру, за які позивачеві належало сплатити судовий збір у загальній сумі 1681,60 грн.
Всупереч викладеному, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлений вичерпний перелік пільг щодо сплати судового збору.
Доказів наявності у позивача пільг, визначених вказаною статтею, матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, підставою для звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
Позивачем не надано суду документів, із яких можливо було б встановити суму всього її доходу, отриманого за попередній календарний рік.
Оскільки, позивачем не надано жодного доказу, який підтверджує її тяжкий майновий стан, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що доказами малозабезпеченості можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік (у даному випадку 2019 рік).
Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2019 в справі №9901/166/19.
Частиною 2 статті 121 КАС України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин, суд вважає, що для забезпечення права позивача на звернення до суду їй слід продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви, визначених ухвалою суду від 18.02.2020.
Позивачу недоліки слід усунути шляхом подання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 1681,60 грн. або документів, які підтверджували б підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.6 ст.121 КАС України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Керуючись ст.121, ст.248 КАС України, суд -
Продовжити ОСОБА_4 Василівні строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачу усунути, зазначені в ухвалі суду від 18.02.2020, недоліки протягом 5 днів з дня вручення ухвали про продовження процесуального строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Борискін С.А.