11 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/554/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
03 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , відповідно до якого просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з приводу нездійснення починаючи з 11.05.2018 виплати ОСОБА_1 нарахованої компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 18005,62 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 нарахованої компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 18005,62 грн не пізніше останнього числа місяця, в якому дане рішення суду набрало законної сили.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на порушення відповідачем прав та законних інтересів позивача у зв'язку з невиплатою йому суми компенсації, нарахованої на виконання рішення суду.
27.02.2020 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому з посиланням на постанову Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №440/85/19 зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" застосовується не до всіх судових рішень, за якими боржником є Пенсійний фонд України, а лише до рішень судів, за якими на пенсійні органи покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету. Посилання позивача на рішення суду у справі №640/5248/19 відповідач відкидає з огляду на те, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2020 по вказаній справі відповідачу поновлено строк на оскарження та відкрито апеляційне провадження. Вимогу про розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів вважає передчасно заявленою, оскільки питання про наявність підстав для виплати донарахованої пенсії є не вирішеним остаточно до набрання законної сили рішенням суду у даній справ.
05.03.2020 позивач подав до суду клопотання, в якому просить повернути відзив на позов з огляду на його підписання неповноважною особою.
Вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на те, що така процесуальна дія не передбачена Кодексом адміністративного судочинства України, а також з урахуванням того, що у справах незначної складності, до числа яких відноситься й дана справа, обмеження щодо представництва інтересів сторони виключно адвокатом, встановлені Конституцією України, не застосовуються.
Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 18 червня 2018 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду зі позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була йому донарахована та виплачена на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 року по справі № 816/2369/17 зміненого постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року по справі № 816/2369/17; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розрахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була йому донарахована та виплачена на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 року по справі № 816/2369/17 зміненого постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року по справі № 816/2369/17, яка визначається відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2018 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 по справі № 816/2081/18 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була йому донарахована та виплачена на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 року по справі № 816/2369/17, зміненого постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року по справі № 816/2369/17. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розрахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була йому донарахована та виплачена на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 року по справі №816/2369/17, зміненого постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року по справі № 816/2369/17, яка визначається відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати", "Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати до суду звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили /а.с. 15-18/.
Листом від 26.02.19 вих. №1697/С-03 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило позивача про те, що виплату нарахованої суми компенсації буде проведено у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" /а.с. 27/.
Не погоджуючись із такою відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.
Статтею 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Аналогічні положення містяться у пункті 7 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
У відповідності до підпунктів "а", "ж" пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, виплату доплат, надбавок, підвищень до пенсій, додаткових пенсій, встановлених законом; компенсацію дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду України).
Кабінетом Міністрів України 22.08.2018 ухвалено постанову №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Пунктом 2 цієї постанови визначено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Згідно з пунктом 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Пунктами 3-5 названого Порядку визначено, що боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Спір у даній справі стосується виконання відповідачем рішення суду про зобов'язання пенсійного органу виплатити ОСОБА_1 суму компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
У зв'язку з цим, суд зауважує, що право позивача на отримання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії захищене судом в межах розгляду справи №816/2081/18.
Ухвалення судом ще одного рішення про стягнення відповідних виплат не призведе до відновлення прав позивача. Натомість у такому випадку матиме місце порушення принципу юридичної визначеності, адже одні й ті самі відносини будуть вирішені двома різними по суті судовими рішеннями.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
А відповідно до частини першої статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень, а у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством.
Зокрема, частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
А згідно з частинами першою та восьмою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №520/11829/17.
Спірні відносини не є релевантними тим, що були розглянуті Європейським судом з прав людини у справі "Кечко проти України", адже у останній Суд розглядав питання щодо невиплати заявнику надбавки, передбаченої законом, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань, а порушення статті 1 Протоколу 1 до Конвенції констатовані у зв'язку із застосуванням національними судами ретроспективної дії закону.
З огляду на вищевикладене, позивач, вважаючи що діями відповідача порушено його права у сфері публічно-правових відносин, скористався своїм правом на звернення до адміністративного суду з даним позовом і його право на таке звернення жодним чином не може бути обмежено.
Разом з цим, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.
Суддя І.Г.Ясиновський