Справа № 420/7361/19
10 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування наказу №15-6732/13-19-СГ від 30.10.2019 року, зобов'язання вчинити певні дії,
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому просить суд:
- Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-6732/13-19-СГ від 30.10.2019 року, яким відмовлено у наданні земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області.
- Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Одеській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області було надано лист про надання відповіді №15-6732/13-19-СГ від 30.10.2019 року.
В даному листі не містилося категоричної відмови у наданні земельної ділянки, а лише роз'яснювальна інформаиія загального характеру, не обґрунтована жодними нормами чинного законодавства України.
Однак з таким рішенням відповідача погодитись не можна, оскільки воно не ґрунтується на вимогах закону. На законодавчому рівні закріплено підстави такої відмови, вони є вичерпними і додаткового тлумачення не потребують, в зв'язку з чим позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
08.01.2020 року, від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 24-26). В обгрунтування відзиву зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки вважає, що Головне Управління Держгеокадастру в Одеській області при розгляді клопотання позивача діяло в межах і відповідно до законів України.
Позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області, оскільки за інформацією Відділу у Боградському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 08.01.2020 №17/406-20-0.290 відповідно до рішення сесії Дмитрівської сільської ради народних депутатів від 26 червня 1995 року №2-ХХІІ, колективному сільськогосподарському підприємству “Світанок” видано Державний акт на право колективної власності на землю на загальну площу 4589,8 га. Державний акт на право колективної власності на землю (серія ОД) зареєстровано в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №10 від 15 лютого 1996 року. На підставі зазначеного Державного акту Одеським науково - дослідним та проектним інститутом землеустрою розроблена Схема поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП “Світанок”. Несформована земельна ділянка яка межує з земельною ділянкою за кадастровим номером 5121483000:01:003:0368 відноситься до земель колишньої колективної власності, які надавалися громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель КСП “Світанок”.
З дня набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні” з 01.01.2019 року землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.
Враховуючи те, що Головне управління не розпоряджається бажаною до відведення земельною ділянкою, Позивачу надано обгрунтовану відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою №15-6732/13-19-СГ від 30.10.2019 року.
Крім того, представник відповідача зазначає, що прийняття рішення відповідачем у спірних правовідносинах грунтуються на дискреційних повноваженнях, та вважає, що вимога позивача про зобов'язання Головне управління надати дозвіл Позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача, а тому задоволенню не підлягає.
Заяви, клопотання учасників справи.
09.01.2020 року від представника Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій не погоджується із доводами Відповідача, які викладені у Відзиві на позов, та наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 37-40).
03.02.2020 року на адресу суду, від представника Позивача надійшла заява про стягнення з відповідача на користь позивача, судових витрат та витрат на професійну правничу допомогу.
02.03.2020 року на адресу суду від представника Відповідача надійшли додаткові пояснення.
Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.
Процесуальні дії, вчинені судом.
04.02.2020 року, протокольною ухвалою суду, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Інші процесуальні дії судом не вчинялись.
Сторони у судове засідання на 26.02.2020 року не з'явились, повідомлені належним чином.
За таких обставин, згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.
В силу частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положеньцього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Обставини справи.
23.09.2019 року ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2,0 га, що знаходиться поруч із земельною ділянкою, яка має кадастровий номер: 5121483000:01:003:0553, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області або мотивованої відмови в наданні вказаного дозволу.
Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області було видано наказ №15-6732/13-19-СГ від 30.10.2019 року, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
У наказі вказано, що бажана для відведення земельна ділянка не відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності, також, відсутні документи, що підтверджують повноваження представника.
23.09.2019 року представник позивача подав до Головного Управління Держгеокадастру у Одеській області запит про доступ до публічної інформації стосовно земельної ділянки, що знаходиться поруч із земельною ділянкою, яка має кадастровий номер: 5121483000:01:003:0553. У відповідь на даний запит надійшов лист про надання інформації №ПІ-462/0-442/0/63-19 від 30.09.2019 року. В листі повідомлялось, що за інформацією, наданою Відділом у Болградському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області земельна ділянка загальною площею 75,22 га., яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 5121483000:01:002:0599, 5121483000:01:003:0527 га земельна ділянка загальною площею 43,11 га, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номером 5121483000:01:002:0554, 5121483000:01:002:1214, 5121483000:01:002:0609, 5121483000:01:002:0596, розташовані на території Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області (за межами населених пунктів), відносяться до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення товарною сільськогосподарського виробництва. Дані земельні ділянки знаходяться в колективній власності КСП «Світанок», згідно державного акту на право колективної власності на землю серія ОД від 15.02.1996 р. Відповідно до статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державна реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Зазначені земельні ділянки сформовано до 2004 року, кадастрові номери не присвоєно, заяв про Державну реєстрацію даних земельних ділянок до Державного кадастрового реєстратора не надходило, у зв'язку з чим відомості в Державному земельному кадастрі відсутні. Стосовно всіх інших питань зазначених у запиті інформація в Головному управлінні Держгеокадастру в Одеській області відсутня.
04.11.2019 року представник позивача подав адвокатський запит до Дмитрівської сільської ради стосовно зазначеної земельної ділянки.
14.11.2019 року Дмитрівська сільська рада у відповідь на адвокатський запит надала інформацію про запитувану земельну ділянку, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5121483000:01:002:0554, 5121438000:01:002:0596, 5121483000:01:002:1214, 5121483000:01:002:0609, та загальною площею 70 га про те, що відносяться до земель сільськогосподарського призначення за цільовим призначенням пасовища. Дана земельна ділянка не перебуває у комунальної власності громади, земля не розпайовувалась, державний акт не оформлявся.
Стосовно ділянки яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 5121483000:01:002:0599, та 5121438000:01:003:0527, та 5121438000:01:003:0368 відносяться до земель сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Даною земельною ділянкою розпоряджається Болградська районна державна адміністрація. Дана ділянка загальною площею 23 га кадастрового номера не має, та перебуває в оренді ООО «Агрофірма Дмитрівка».
Не погоджуючись із оскарженим наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-6732/13-19-СГ від 30.10.2019 року, Позивач, звернулась до суду із даним позовом.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.
Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження ГУ Держгеокадастру в Одеській області у спірних правовідносинах регулюються Земельним кодексом України, Законом України “Про землеустрій”, постановою Кабінету Міністрів України “Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру”, Положенням про територіальні органи Держгеокадастру, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333.
Нормативно-правовим актом, який регулює земельні відносини з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, є Земельний кодекс України.
Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
При цьому, з огляду на зміст пп."в" ч.3 ст.116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Так, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Статтею 121 ЗК України передбачені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.
Відповідно до п.“б” ч.1 ст.121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 № 2498-VIII, розділ X Перехідні положення Земельного кодексу України доповнено п. 21 наступного змісту: «установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності».
Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. (ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України).
Висновки суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд погоджується з наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-6732/13-19-СГ від 30.10.2019 року, яким відмовлено Позивачу в надані земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, за межами населеного пункту Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області, виходячи з наступного.
Згідно з інформацією Відділу у Болградському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 08.01.2020 №17/406-20-0.290 відповідно до рішення Дмитрівської сільської ради народних депутатів від 26.06.1995 №2-ХХІІ, колективному сільськогосподарському підприємству «Світанок» видано державний акт на право колективної власності на землю на загальну площу 4589,8 га. Державний акт на право колективної власності на землю (серія ОД) зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю від 15.02.1996 за №10.
Відповідно до списку членів КСП «Світанок», які мають право на земельну частку (пай) прізвище ОСОБА_1 не значиться в списку членів КСП «Світанок».
Земельна ділянка, яка зазначена позивачем у клопотанні та позначена на земельній карті (графічний матеріал на бажану земельну ділянку), входить до земель, які були передані у колективну власність КСП «Світанок».
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи п. 21 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області не є належним розпорядником земельної ділянки, щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства, щодо якої звертався представник позивача.
Стосовно доводів представника позивача, що надана Дмитрівською сільською радою інформація спростовує інформацію ГУ Держгеокадастру в Одеській області суд зазначає, що зазначена інформація свідчить про те, що Дмитрівською сільською радою не вчинено дій щодо реєстрації земельної ділянки, яка була виділена КСП “Світанок”, на підставі рішення Дмитрівської сільської ради народних депутатів від 26.06.1995 року №-2ХХІІ, на яку виданий державний акт на право колективної власності. Також не спростовує того, що дана земельна ділянка не належить до земель державної власності, а належить до земель комунальної власності.
Таким чином, ГУ Держгеокадастру в Одеській області правомірно відмовив у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільсьгосподарського призначення, оскільки не є належним розпорядником зазначеної в клопотанні земельної ділянки, отже встановлено невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів.
Стосовно додатково зазначеної в оскаржуваному наказі підстави для відмови, що відсутні документи, що підтверджують повноваження представника, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до п. 2 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, у додатках до клопотання внесені копії свідоцтва та ордеру на представництво інтересів.
Тобто, до клопотання представником позивача, адвокатом Ковальчуком О.М. додані копії свідоцтва та ордеру на представництво інтересів, однак в порушення ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, ордер до клопотання не доданий.
Таким чином, подані адвокатом копії документів на підтвердження його повноважень не є належним доказом, що підтверджує повноваження представника.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку в даних спірних правовідносинах щодо відсутності підстав для скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-6732/13-19-СГ від 30.10.2019 року.
Разом з тим, оскільки позовна вимога про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сільськогосподарського призначення, державної форми власності, орієнтовною площею 2 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області є похідною, то в її задоволенні теж слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору, сплаченого позивачем за подання адміністративного позову, суд зазначає, що з урахуванням приписів ст.139 КАС України, за результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що дміністративний позов задоволенню не підлягає, тому, вирішуючи питання розподілу судових витрат, дійшов висновку що підстави для задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідача судових витрат понесених позивачем під час розгляду даної справи - відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування наказу №15-6732/13-19-СГ від 30.10.2019 року, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до Наказу Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 року № 3-ВД/ТМ/С, суддя знаходився у відрядженні тривалістю 5 календарних днів, з 02 по 06 березня 2020 року для участі у підготовці суддів окружних адміністративних судів, тому повний текст судового рішення складений та підписаний 10.03.2019 року.
Суддя Бутенко А.В.
.