Рішення від 10.03.2020 по справі 420/6019/19

Справа № 420/6019/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Вінтоновича С.С.,

за участю сторін:

представника позивача Дробінової І.В. (за довіреностями),

представника відповідача (Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради) Голуб А.С. (за довіреністю),

представника регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях - Кравченко Ю.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, Департаменту міського господарства Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення ФДМУ по Одеській області, в якій позивачі просять суд:

- визнати бездіяльність;

- зобов'язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства прийняти рішення про безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об'єкт державного житлового фонду, а саме: гуртожиток (житловий будинок) у місті Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2, разом із об'єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують це будинок;

- зобов'язати Одеську міську раду та виконавчий комітет Одеської міської ради винести на голосування питання щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року судом залишено без руху адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення ФДМУ по Одеській області про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

28.10.2019 року (вх. №39652/19) від представника позивачів до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення ФДМУ по Одеській області, в якій позивачі просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;

- зобов'язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прийняти рішення про безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об'єкт державного житлового фонду, а саме: гуртожиток (житловий будинок) у місті Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2, разом із об'єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують це будинок;

- визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради;

Ухвалою суду від 01.11.2019 року судом продовжено позивачам строк на усунення недоліків позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення ФДМУ по Одеській області про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії та встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

14 листопада 2019 року (вх. №42678/19) від представника позивачів до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення ФДМУ по Одеській області, в якій позивачі просять суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо неприйняття рішення про передачу спірного будинку;

- зобов'язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прийняти рішення про безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об'єкт державного житлового фонду, а саме: гуртожиток (житловий будинок) у місті Одесі за адресою: АДРЕСА_1 , разом із об'єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей будинок;

- визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради;

Ухвалою суду від 25.11.2019 року судом продовжено позивачам строк на усунення недоліків позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення ФДМУ по Одеській області про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії та встановлено 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

27 листопада 2019 року (вх. №42678/19) від представника позивачів до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення ФДМУ по Одеській області, в якій позивачі просять суд:

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що вони на їх сім'ї багато десятків років проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_2 м.Одеса, вул. АДРЕСА_1 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.09.2019 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві державної власності Міністерству аграрної політики та продовольства. Згідно з відповіддю Фонду державного майна України на адвокатський запит від 02.09.2016 року №10-05-04503, орган управління зазначеного будинку - Міністерство аграрної політики та продовольства України, балансоутримувач - ДБП «Урожай». Окрім цього, вказано у позові, відповідний факт встановлено також Рішенням Приморського суду міста Одеса від 06.12.2016 року по справі №522/19436/15-ц.

Як зазначено у позовній заяві, Міністерство аграрної політики та продовольства України знаходиться у стані припинення, та згідно з Постановою КМУ «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 02.09.2019 року № 829 Міністерство аграрної політики та продовольства України було реорганізовано шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. У п.6 вказаної Постанови зазначається, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками майна, прав та обов'язків органів, які реорганізуються, тому, вказують позивачі, у даному позові Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є відповідачем по справі як правонаступник Мінагрополітики та продовольства.

Позивачі вказують, що протягом останніх кількох років вони неодноразово зверталися до Фонду державного майна з письмовими заявами щодо надання інформації стосовно житлового будинку, а також до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо ініціювання безоплатної передачі житлового будинку у комунальну власність територіальної громади міста Одеса для його подальшої приватизації. На всі звернення та заяви позивачі отримували відповіді з не відповідними реальним фактам доводами, що тільки відтерміновували початок дій державних органів та реалізацію їхніх прав на приватизацію будинку.

В обґрунтування позовних вимог позивачі вказують, що починаючи з 1991 року і до цього часу, повністю нехтуючи нормами, будинок так і не було передано Міністерством агрополітики та продовольства України в комунальну власність й відповідно Одеська міська рада не прийняла такий будинок у комунальну власність, через що позивачі як жителі не можуть реалізувати своє право на приватизацію, хоча є законними володільцями.

З посиланням на обставини подання цивільного позову по справі № 522/6818/17 та закриття провадження по даній справі Верховним судом, у позові вказано, що після постанови ВС, позивачі заново звернулись до Мінагрополітики для ініціювання питання про вирішення спору в позасудовому порядку та в останній заяві від 31.07.2019 року до Мінагрополітики та продовольства України була поставлена конкретна вимога - ініціювати процес передачі та прийняти рішення про передачу безоплатно до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об'єкт державного житлового фонду, а саме житловий будинок (гуртожиток) за адресою: м.Одеса, вул. Середньофонтанська, 2 разом з об'єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей будинок. На дану заяву Міністерством було надано відповідь-відмову від 29.08.2019 року з вимогами, які мають бути виконанні жителями, на думку Міністерства для можливості передачі оспорюваного будинку, а саме: «надати Міністерству техніко-економічне обґрунтування забезпечення ефективного використання майна за цільовим призначенням з визначенням обсягів та джерел фінансування видатків на його утримання, добудову, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний та поточний ремонт; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів, права на які підлягають державній реєстрації; згоду Одеської міської ради та узгоджених пропозицій з балансоутримувачем”.

На думку позивачів, така відмова Мінагрополітики та продовольства України є безпідставною та необґрунтованою із наступних причин.

Так, щодо надання техніко-економічного обґрунтування позивачі вказують, що відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 балансоутримувач - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом, тому така вимога до жителів гуртожитку є некоректною і має бути висловлена Міністерством до ДПБ «Урожай».

Щодо надання згоди Одеською міською радою до ініціювання рішення Міністерством, то позивачі вказують, що згода у розумінні цього слова є реакцію на певне рішення, яке відповідно до законодавчих вимог повинен прийняти уповноважений орган управління - Міністерство аграрної політики та продовольства України, а тому Одеська міська рада не може надати згоду (відреагувати) на неіснуюче рішення Міністерства.

Щодо надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів, права на які підлягають державній реєстрації, то позивачі вказують, що на даний момент реєстр нерухомого майна є відкритим і Міністерство може самостійно отримати будь-яку інформацію про оспорюваний будинок. І не може посилатись на це, як підставу для відмови у вирішенні питання, яке ставили жителі.

Щодо узгодження пропозицій про передачу балансоутримувачем будинку (ДБП «Урожай), то позивачі посилаються на положення ст.3, ч.3 ст.4-1 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» та зазначають, що з вищезазначеного можна висновок, що відповідь Міністерства вказує на небажання державного органу виконувати визначені законом зобов'язання щодо прийняття рішення про ініціювання передачі житлового будинку з державної у комунальну власність територіальної громади м.Одеси та відтермінування прийняття цього рішення шляхом зобов'язання громадян-мешканців гуртожитку виконувати вимоги, які або взагалі не належать до компетенції жителів (і відповідно - у них немає можливості ці вимоги виконати), або прийняття рішення ставиться в залежність від тих умов, які не перебувають в залежності з компетенцією Міністерства приймати рішення, і відповідно - не мають жодного значення як підстава для відмови, а тому бездіяльність Міністерства у вирішенні питання з оспорюваним житловим будинком є необґрунтованою та безпідставною.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі, з посиланням на положення ч.1 ст.3, ч.1, ч.5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», зазначають, що реалізація житлових прав мешканців будинку є неможливою без попередньої передачі будинку з державної власності в комунальну власність територіальної громади, а передача в комунальну власність не може бути здійснена без прийняття рішення власником гуртожитку (або уповноваженої особи), а саме Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Посилаючись на процедуру передачі майна з державної власності до комунальної власності територіальної громади, яка регламентується Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», позивачі вказують, що за Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України закріплений обов'язок щодо ініціювання та прийняття рішення про безоплатну передачу житлового будинку за адресою: м.Одеса, вул. Середньофонтанська, 2. Відповідно після прийняття такого рішення Міністерством у Одеської міської ради виникає обов'язок винести дане питання на голосування і надати певну реакцію у вигляді згоди або відмови у прийнятті такого будинку до комунальної власності.

Ухвалою суду від 29.11.2019 року судом прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення ФДМУ по Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії (вх. №44634/18 від 27.11.2019 року) і відкрито провадження в адміністративній справі.

23 грудня 2019 року (вх. №49023/19) від представника Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради надійшло клопотання про продовження строку, встановленого судом для подання відзиву на позовну заяву на 10 робочих днів (т.2 а.с.80-88).

23.12.2019 року (вх. №49024/19) від представника Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради надійшло клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент міського господарства Одеської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 34674154, місцезнаходження юридичної особи: 65017, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Косовська, будинок 2-Д) (т.2 а.с.89-106).

24.12.2019 року (вх. №49158/19) від представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, згідно переліку, зазначеного у ньому (т.2 а.с.123-188).

Так, у відзиві відповідач зазначає, що Мінагрополітики видано наказ від 20.08.2012 №515 «Про прийняття до сфери управління Мінагрополітики України державного майна», яким прийнято від регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області майно цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Одеський лікеро-горілчаний завод», що повертається з оренди у зв'язку із розірванням договору оренди від 01 жовтня 2001 року № 2098409102, до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України та зараховано вартість майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Одеський лікеро-горілчаний завод» до статутного капіталу державного багатопрофільного підприємства «Урожай» (код ЄДРПОУ 13908422, юридична адреса: 65000, м. Одеса, бульвар Французький, 10). Таким чином, вказує відповідач, на момент прийняття вищевказаного наказу органом управління цілісного майнового комплексу, до якого входить гуртожиток за адресою м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 2 було Міністерство аграрної політики та продовольства України, а балансоутримувачем цього майна - ДПБ «Урожай».

У відзиві вказано, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829 реорганізовано Міністерство аграрної політики та продовольства шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2019 року № 954 затверджено перелік цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Мінекономіки, в який ввійшло зокрема і ДПБ «Урожай». Згідно акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу ДПБ «Урожай» (код згідно ЄДРПОУ 13908422) зі сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України ДПБ «Урожай» від 22.10.2019 передано до сфери управління Мінекономіки.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 № 1101 «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна» затверджено перелік цілісних майнових комплексів державних підприємству установ та організацій, що передаються до сфери управління Фонду державного майна, зокрема до даного переліку ввійшло і державне багатопрофільне підприємство «Урожай».

З посиланням на приписи п.4, п.8, п.9 Положення про порядок передачі об'єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482, відповідач вказує, що відповідно до наказу Фонду державного майна України від 15.11.2019 № 1146 утворено комісію з питань передачі єдиних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій з метою виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 № 1101 «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Фонду державного майна». Станом на 19.12.2019 року акти приймання-передачі майна із сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України підписані представниками Мінекономіки та Фондом державного майна України та перебувають на затвердженні в Фонду державного майна України. Як вказує відповідач, на даний час актів-приймання передачі щодо передачі вищевказаних підприємств, зокрема і ДБП «Урожай» не передано до Мінекономіки.

Щодо процедури передачі майна із державної у комунальну власність, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, з посиланням на положення ч.1 ст.2, ч.1 ст.4-1, ст.6, ч.5, ч.6 ст.7 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», ст.2, ст.3, ст.4, ст.4-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», зазначає, що порушене питання необхідно вирішувати в установленому законодавством порядку відповідно до положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Щодо кваліфікування позивачами дій Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства як бездіяльності, у відзиві вказано, що визначати «бездіяльність міністерства» можливо у разі відсутності дій центрального органу виконавчої влади, визначених Конституцією та законами України, стосовно розгляду певного звернення. Відповідач зазначає, що Мінагрополітики надало відповідь по суті на звернення ОСОБА_1 та інших від 31.07.2019 року. Також, відповідач звертаємо увагу, що за період з 02.09.2019 по день подання відзиву у даній справі будь-яких звернень чи запитів від позивачів чи їх представника ОСОБА_8 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з питань щодо заявлених позовних вимог не надходило.

Враховуючи вищевикладене, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів.

08.01.2020 року (вх. №781/20) від представника Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, згідно переліку, зазначеного у ньому (т.2 а.с.189-211).

Так, у відзиві, з посиланням на положення ст.1, ч.1, ч.2 ст.2, ст.4, ч.1 ст.5, ст.10, ч.1 ст.11, ст.25, ст.26, ч.1 ст.46, ст.51, ст.52, ст.53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», представник Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради зазначає, що виконавчий комітет Одеської міської ради та Одеська міська рада є окремими органами місцевого самоврядування, які самостійно здійснюють покладені нормами чинного законодавства окремі конкретно визначені для кожного суб'єкта повноваження. Натомість, як вбачається з самого тексту позовної заяви, позовна вимога викладена таким чином, який не дає можливості встановити конкретно хто з відповідачів має відповідати за позовною вимогою, що безперечно є підставою для відмови у задоволенні такої позовної вимоги.

Також, у відзиві Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради зазначено, що позивачі просять суд зобов'язати органи місцевого самоврядування винести на голосування питання щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 2. При цьому кінцевою метою звернення із цією позовною заявою до суду є саме приватизація належних позивачам квартир у вищенаведеному житловому будинку, яку останні не можуть провести внаслідок бездіяльності власника об'єкту нерухомого майна.

Поряд з цим, відповідачі зазначають, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вбачається, що трьох поверховий житловий будинок з підвалом (об'єкт житлової нерухомості), який розташований за адресою: м, Одеса, вул. Середньофонтаська, 2. знаходиться у власності держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України. Крім того, вказаний житловий будинок знаходиться на праві господарського відання у державного багатопрофільного підприємства «Урожай».

З посиланням на видання наказу від 20.08.2012 року № 515 «Про прийняття до сфери управління Мінагрополітики України державного майна», постанову Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року № 954, порядок передачі об'єктів права державної власності визначений Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», а саме положення ч.1 ст.1, абз.5 ч.1 ст.2, ст.3, ст.4-1, представник Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради зазначає, що передача такого майна може здійснюватись, в першу чергу, за рішенням уповноважених на це органів, натомість органи місцевого самоврядування такими не виступають та не визначені Законом суб'єктами, на яких покладається такий обов'язок. Тобто, саме власник, як особа, яка відповідно до норм чинного матеріального права володіє, користується та розпоряджується своїм власним майном, в першу чергу, має відповідно зробити певні дії з метою передачі такого майно, зокрема, прийняти рішення про передачу об'єктів державної власності у комунальну власність. Пропозиції щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об'єктів житлового фонду (крім гуртожитків) та інших об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від загальної кількості працівників підприємства.

Натомість, вказує представник відповідачів, як вбачається з матеріалів цієї справи, Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України не приймалось рішення відповідно до Закону України «Про передачу об'єктів державної та комунальної власності», що, відповідно, унеможливлює здійснення будь-яких інших дій з боку органів місцевого самоврядування щодо об'єкту нерухомого майна за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 2.

Таким чином, враховуючи чисельну судову практику, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

З огляду на вказане, представник Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської вказує, що в даному випадку відсутня будь-яка бездіяльність органів місцевого самоврядування, а, тим більше, протиправна, адже ніяким чином ані Одеська міська рада, ані виконавчий комітет Одеської міської ради не можуть порушувати права позивачів.

Крім того, вказано у відзиві, як вбачається з матеріалів, доданих до позовної заяви, у державній власності знаходиться саме багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 2, з приводу якого і виник вищенаведений спір. Натомість, посилання на положення цього Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» в даному випадку є недоцільним, оскільки останні не можна застосовувати до спірних правовідносин, так як жодного доказу, який би вказував на те, що об'єкт нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська АДРЕСА_3 2, є саме гуртожитком в розумінні закону матеріали цієї справи не містять.

Також, у відзиві Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської зазначено, що ані до повноважень виконавчого комітету Одеської міської ради, ані до Одеської міської ради як колегіального органу не входять повноваження щодо ініціативи винесення на голосування питання щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку, оскільки є окремі уповноважені суб'єкти внесення таких питань на пленарне засідання ради, що додатково вказує на безпідставність та необґрунтованість позовної заяви та є підставою для відмови у її задоволенні, в частині позовної вимоги до Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради

Окрім того, у відзиві Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської вказано, що позовна вимога позивачів до Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради викладена таким чином, яким передбачає втручання у виключні повноваження органу місцевого самоврядування.

Враховуючи вищевикладене, а також з посиланням на висновки, викладені у рішенні по справі №522/19435/1-ц, представник Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів.

08.01.2020 року (вх. №783/20) від представника Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради надійшло клопотання про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення ФДМУ по Одеській області про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії (т.2 а.с.107-112).

08.01.2020 року (вх. №784/20) від представника Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради надійшло клопотання про закриття провадження по справі №420/6019/19 в частині позовних вимог про зобов'язання Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради винести на голосування питання щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.113-120).

Ухвалою суду від 09.01.2020 року судом:

- частково задоволено клопотання представника відповідачів (Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення ФДМУ по Одеській області про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії про про продовження строку для подання відзиву (вх. №49023/19 від 23.12.2019 року), про залучення до участі у справі за позовом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департаменту міського господарства Одеської міської ради (вх. №49024/19 від 23.12.2019 року), про залишення адміністративного позову без руху (вх. №783/20 від 08.01.2020 року), про закриття провадження у справі у частині позовних вимог (вх. №784/20 від 08.01.2020 року);

- продовжено відповідачам - Одеській міській раді, виконавчому комітету Одеської міської ради строк на подання відзиву на позову заяву на 10 робочих днів;

- залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент міського господарства Одеської міської ради;

- встановлено третій особі строки для подання пояснень щодо заяв сторін по суті справи;

- продовжено строк підготовчого провадження у справі № 420/6019/19 на тридцять днів.

09.01.2020 року (вх. №809/20) від представника позивачів до суду надійшла відповідь на відзив Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (т.2 а.с.212-248), в якій вказано на необґрунтованість доводів, які викладені вказаним відповідачем у відзиві та, зокрема, зазначено, що хоча і було прийнято розпорядження КМУ від 20.10.2019 року, однак доказів, що передача фактично була здійснена до сфери управління ФДМУ не надано.

14.01.2020 року (вх. №ЕП/371/20) від представника позивачів до суду надійшла відповідь на відзив Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради (т.3 а.с.39-53), в якій вказано на необґрунтованість доводів, які викладені вказаними відповідачами у відзиві.

27.01.2020 року (вх. №2586/20) від представника Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради надійшли заперечення (т.3 а.с.55-66), в яких відповідачі просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Ухвалою суду від 27.01.2020 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу підготовчого судового засідання судом оголошено перерву у розгляді справи до 12.02.2020 року.

05.02.2020 року (вх. №ЕП/1213/20) від представника регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях до суду надійшли письмові пояснення (т.3 а.с.117-121), в яких, зокрема, зазначено, що органом управління ДБП «Урожай» є Фонд державного майна України.

05.02.2020 року (вх. №ЕП/1241/20) від представника регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях до суду надійшов лист.

05.02.2020 року за вх. №ЕП/1211/20 від представника регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 05.02.2020 року за вх. №ЕП/1211/20 надійшло клопотання про замінити третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - регіональне відділення ФДМУ по Одеській області на регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях (т.3 а.с.104-116).

12.02.2020 року (вх. №ЕП/1403/20) засобами електронного зв'язку та безпосередньо у підготовчому судовому засіданні представником позивача надано до суду уточнену позовну заяву (в редакції від 11.02.2020 року по справі №420/6019/19) (т.3 а.с.126-169) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, Фонду державного майна України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення ФДМУ по Одеській області, Департамент міського господарства Одеської міської ради в якій позивачі просять суд:

- зобов'язати Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України передати супровідну технічну документацію Фонду державного майна України на гуртожиток (житловий будинок) у місті Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2, м.Одеса;

- зобов'язати Фонд державного майна України прийняти рішення про безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об'єкт державного житлового фонду, а саме: гуртожиток (житловий будинок) у місті Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2, разом із об'єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей будинок;

Ухвалою суду від 12.02.2020 року судом:

- задоволено клопотання представника регіонального відділення ФДМУ по Одеській області від 05.02.2020 року за вх. №ЕП/1211/20 та замінено третю особу, що не заявляє самостійних вимог регіональне відділення ФДМУ по Одеській області на регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях;

- відмовлено у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви представника позивачів в редакції від 11.02.2020 року по справі №420/6019/19.

Ухвалою суду від 12.02.2020 року, яка прийнята на місці та занесена до протоколу підготовчого судового засідання судом оголошено перерву у розгляді справи до 17.02.2020 року.

11.02.2020 за вх. №ЕП/1371/20 та 14.02.2020 за вх. №6691/20 від представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії акту приймання-передачі УПК ДПБ «Урожай» від 20.12.2019 року та доказів надсилання копії вказаного акту (т.3 а.с.207-232).

17.02.2020 року (вх. №6816/20) від представника Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради до суду надійшли пояснення разом із додатками, згідно переліку, зазначеного у них (т.3 а.с.233-246).

Ухвалою суду від 18.02.2020 року судом долучено до матеріалів справи клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, яке надійшло до суду за вх. №ЕП/1371/20 та за вх. №6691/20 разом із додатками, задовольнивши його та долучити до матеріалів справи пояснення представника Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, які надійшли до суду за вх. №6816/20 разом із додатками, закрито підготовче провадження по справі № 420/6019/19 та призначено справу до судового розгляду на 27.02.2020 року о 10:30 год.

26.02.2020 року (вх. №ЕП/1958/20) від представника регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях до суду надійшли письмові пояснення.

26.02.2020 року (вх. №ЕП/1959/20) до суду надійшли заперечення на уточнену позовну заяву.

У судовому засіданні 27.02.2020 року представник позивачів підтримала позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради позовні вимоги не визнала, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник регіонального відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях позовні вимоги не визнала, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Інші учасники справи у судове засідання 27.02.2020 року не з'явились, про дату, час та місце проведення розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників учасників справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частини 1 статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до ч.5 ст.5 вказаного Закону кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Передача об'єктів житлового фонду здійснюється у порядку, встановленому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» цей Закон регулює відносини, пов'язані з передачею об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність.

Відповідно до ч.1 ст.2 вказаного Закону об'єктами передачі згідно з цим Законом є:

цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), їх структурних підрозділів;

нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі приміщення (після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об'єкт) на підставі розподільного балансу), об'єкти незавершеного будівництва);

інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;

акції (частки, паї), що належать державі або суб'єктам права комунальної власності у майні господарських товариств;

об'єкти житлового фонду (у тому числі гуртожитки як об'єкти нерухомого майна, житлові комплекси та/або їх частини) та інші об'єкти соціальної інфраструктури (навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Тобто, Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» розмежовано, зокрема, такі об'єкти передачі як «гуртожиток» та «цілісні майнові комплекси».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Статтею 4-1 цього Закону визначено особливості передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури.

Так, вказаною статтею визначено, що передача об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Ініціатива щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, на балансі яких перебувають ці об'єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Рішення щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

Пропозиції щодо передачі об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які належать підприємствам, погоджуються з цими підприємствами, а щодо передачі об'єктів житлового фонду (крім гуртожитків) та інших об'єктів соціальної інфраструктури, споруджених за рахунок коштів підприємств, - також з трудовими колективами цих підприємств. Пропозиція вважається погодженою з трудовим колективом підприємства за наявності рішення загальних зборів трудового колективу, прийнятого більшістю голосів від загальної кількості працівників підприємства.

Пропозиції щодо передачі у комунальну власність побудованих за рахунок державних капітальних вкладень об'єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об'єктів соціальної інфраструктури, які не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), не потребують погодження з такими товариствами та їх трудовими колективами.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» передача об'єктів здійснюється комісією з питань передачі об'єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.

У разі передачі об'єктів, закріплених за самоврядною організацією, або об'єктів, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, орендованого майна, акцій (часток, паїв), що належать державі або суб'єктам права комунальної власності у майні господарських товариств, до складу комісії з питань передачі об'єктів включаються представники відповідно самоврядної організації або державного органу приватизації.

Питання щодо права на житло громадян, які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані, регулюються Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» громадяни та члени їхніх сімей, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до цього Закону за рішенням місцевої ради.

Приватизація жилих приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Приватизація жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, що перебувають у власності територіальних громад, які раніше були самовільно переплановані, може відбуватися після визнання перепланування таким, що відповідає законодавству України щодо технічних умов і будівельних норм до житла.

Відповідно до п.1, п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» забезпечення реалізації конституційного права на житло мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, здійснюється з дотриманням таких підходів: всі гуртожитки, на які поширюється дія цього Закону, підлягають передачі у власність територіальних громад; рішення про передачу гуртожитків, на які поширюється дія цього Закону, у власність територіальних громад приймає орган, уповноважений управляти державним майном, інший орган, якому передано в користування державне майно, або суд.

Згідно з а.а.1-3 ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» для цілей цього Закону встановлюються такі особливості стосовно використання жилих і нежилих приміщень у гуртожитках, переданих у власність територіальних громад: передача та прийняття гуртожитків, що є об'єктами державної власності, у власність територіальних громад здійснюється відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом; передача гуртожитків (як цілісних майнових комплексів) у власність територіальних громад здійснюється за рішенням законного власника гуртожитку (чи уповноваженої власником особи) або за рішенням суду; прийняття гуртожитків (як цілісних майнових комплексів) у власність територіальної громади здійснюється за рішенням відповідної місцевої ради (або за рішенням виконавчого органу місцевої ради з наступним затвердженням цією радою).

Згідно до вимог п.18 статті 6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань погоджують передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності, господарських структур або в користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук.

Отже, лише орган управління майном наділений повноваженнями управляти об'єктами державної власності та погоджувати передачу вказаного об'єкту державної власності в комунальну власність.

Як зазначено позовній заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 зареєстровані та постійно проживають разом із членами своїх сімей в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 .

В той же час, доказів на підтвердження вказаної обставини впродовж усього строку розгляду даної адміністративної справи до суду не надано.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №181383231 (т.1 а.с.78-79, 188-189) від 17.09.2019 року трьохповерховий житловий будинок з підвалом, який є об'єктом житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1484,3 кв.м. та житловою площею 630,7 в.м. належить на праві державної власності Міністерству аграрної політики та продовольства.

Судом встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала справа № 522/19436/15-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 до Державного багатопрофільного підприємства «Урожай», Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Міністерство аграрної політики та продовольства України, Регіональне відділення ФДМУ по Одеській області, про зобов'язання ДБП «Урожай» виготувати усю технічну документацію на будинок за адресою вул.Середньофонтанська, 2 (документи, що встановлюють право на нього, інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж, технічний паспорт будинку, інші), необхідну для передачі будинку до комунальної власності; зобов'язати ДБП «Урожай» передати безоплатно до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об'єкт державного житлового фонду, а саме: житловий будинок у місті Одесі за адресою вул.Середньофонтанська, 2, разом з об'єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей будинок; зобов'язати Одеську міську раду та Виконавчий комітет Одеської міської ради прийняти у комунальну власність житловий будинок за адресою: вул.Середньофонтанська, 2, м.Одеса; зобов'язати ДБП «Урожай» надати реквізити рахунків для оплати комунальних послуг: теплопостачання, газопостачання, водопостачання, електропостачання.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.12.2016 року по справі № 522/19436/15-ц (т.1 а.с.43-49, 153-159, т.2 а.с.203-209), яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23.02.2017 року та набрало законної сили відмовлено у задоволенні позову.

Вказаним рішенням суду, зокрема встановлено:

«Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ЗАТ «Перший лікеро-горілчаний завод» 01.10.2001 року було укладено договір оренди майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Одеський лікеро-горілчаний завод», згідно з яким ЗАТ «Перший лікеро-горілчаний завод» прийняв у строкове платне користування майно ЦМК «Одеський лікеро-горілчаний завод», яке розташоване за адресою: м.Одеса, пл.Старосінна, 1.

26.01.2011 року ЗАТ «Перший лікеро-горілчаний завод» було перейменовано в ПрАТ «Перший лікеро-горілчаний завод». Тобто, ПрАТ «Перший лікеро-горілчаний завод» стало правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ «Перший лікеро-горілчаний завод».

На момент дії договору оренди регіональне відділення ФДМУ по Одеській області виступало орендодавцем, орган управління зазначеного майна - Міністерство аграрної політики та продовольства України, балансоутримувач - ПрАТ «Перший лікеро-горілчаний завод».

До складу ЦМК ввійшов житловий будинок, що розташований за адресою: м.Одеса, вул.Середньофонтанська, 2. Тобто, з дати укладання договору оренди всі об'єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, перебували на балансі ПрАТ «Одеський лікеро-горілчаний завод».

Проте, у зв'язку з порушенням орендарем істотних умов договору оренди, відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 24.04.2012 року по справі №5017/576/2012 та Постанови Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 року договір оренди ЦМК «Одеський лікеро-горілчаний завод» від 01.10.2001 року розірвано та зобов'язано ПрАТ «Перший лікеро-горілчаний завод» повернути майно зазначеного цілісного майнового комплексу до держави, в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Орган управління зазначеного майна - Міністерство аграрної політики та продовольства України визначив балансоутримувача - державне багатопрофільне підприємство «Урожай».

В грудні 2013 року регіональне відділення отримало Акт приймання-передачі від 19.12.2013 року, підписаний з боку генерального директора ПрАТ «Перший лікеро-горілчаний завод» та директора ДБП «Урожай» щодо прийняття на баланс ДБП «Урожай» майна ЦМК «Одеський лікеро-горілчаний завод». Регіональне відділення не погоджувало зазначений акт.».

Вказані обставини в силу приписів ч.4 ст.78 КАС України не підлягають доказуванню.

Таким чином, судом встановлено, що орган управління майна - житлового будинку, що розташований за адресою: м.Одеса, вул.Середньофонтанська, 2 є Міністерство аграрної політики та продовольства України, а балансоутримувачем - державне багатопрофільне підприємство «Урожай».

У позовній заяві позивачі вказують, що протягом останніх кількох років вони неодноразово зверталися до Фонду державного майна з письмовими заявами щодо надання інформації стосовно житлового будинку, а також до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо ініціювання безоплатної передачі житлового будинку у комунальну власність територіальної громади міста Одеса (копії додаємо) для його подальшої приватизації.

Так, судом вставлено, що 04.10.2012 року за вих. №13-05-05359 регіональне відділення Фонду Державного майна України по Одеській області у відповідь на звернення до Голови Фонду Державного майна України відповідно до доручення від 01.10.2012 року №ПІ-228 на адресу ОСОБА_1 надіслано листа (т. а.с.30-31, 140-141), в якому, зокрема, повідомлено про те, що враховуючи колективне звернення мешканців квартир житлового будинку АДРЕСА_1 та необхідність вирішення соціального питання, регіональне відділення звернулось до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо прийняття рішення стосовно передачі житлового будинку до комунальної власності Одеської міської ради та подальшої приватизації квартир мешканцями будинку.

26.02.2014 року регіональне відділення Фонду Державного майна України по Одеській області на адресу голови громадської організації «Середньофонтанський» направлено листа №17-05-00922 (т.1 а.с.32-33, 142-143), в якому, зокрема, повідомлено, що регіональне відділення листом від 05.10.2012 року №07-05-05368 звернулось до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо надання пропозицій стосовно передачі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до комунальної власності та що листом від 09.11.2012 року №37-27-3-15/21422 (т.1 а.с.39, т.2 а.с.231) Міністерства аграрної політики та продовольства України проінформувало регіональне відділення, що за результатами підписання акту прийняття-передачі зазначеного майна, Мінагрополітики розгляне питання. Також, у вказаному листі повідомлено про відсутність у регіонального відділення інформації про статус будинку по АДРЕСА_1 та про необхідність з усіх питань щодо зазначеного майна звертатись до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Судом встановлено, що 02.11.2012 року Міністерство аграрної політики та продовольства України на адресу ОСОБА_1 направлено листа №37-27-3-16/20867, який складено за результатами розгляду його листа (т.1 а.с.34, 144), в якому вказано, що відповідно до наказу Мінагрополітики України від 20.08.2012 року №515 майно цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Перший лікеро-горілчаний завод» зараховано на баланс державного багатопрофільного підприємства «Урожай» та що після підписання акту приймання-передачі зазначеного майна, Мінагрополітики України розгляну питання, підняте у зверненні.

Аналогічного змісту лист №37-32-2-16/24234 від 19.12.2012 року направлено Міністерством аграрної політики та продовольства України на адресу ОСОБА_3 та за №37-27-3-16/20521 від 10.10.2013 року - на адресу ОСОБА_11 (т.1 а.с.35-36, 145-146).

Судом встановлено, що 31.07.2019 року позивачі звернулись до Міністерства аграрної політики та продовольства України із заявою, в якій просили ініціювати процес передачі будинку та прийняти рішення про передачу безоплатно до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об'єкт державного житлового фонду, а саме гуртожиток (житловий будинок) у м.Одеса за адресою: вул. Середньофонтанська, 2 разом з об'єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей будинок (т.1 а.с.70-75, 181-185).

У відповідь на дану заяву Міністерством було надано лист від 29.08.2019 року №37-21-16/18067, в якому зазначено, що з метою передачі до комунальної власності територіальної громади міста Одеса житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Середньофонтанська, 2, площа Старосінна, 1, м.Одеса до Мінагрополітики необхідно надати: техніко-економічне обґрунтування забезпечення ефективного використання майна за цільовим призначенням з визначенням обсягів та джерел фінансування видатків на його утримання, добудову, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний та поточний ремонт; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів, права на які підлягають державній реєстрації; згоду Одеської міської ради та узгоджених пропозицій з балансоутримувачем будівлі (а.с.76-77, 186-187).

Як встановлено судом, постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829 "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" постановлено реорганізувати Міністерство аграрної політики та продовольства шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Згідно пункту 7 вказаної постанови Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є правонаступником майна, прав і обов'язків Міністерства аграрної політики та продовольства.

Згідно з ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерство аграрної політики та продовольства (ідентифікаційний код юридичної особи 37471967) з 17.09.2019 року перебуває в стані припинення.

В той же час, станом на дату звернення позивача до суду та на дату вирішення даної адміністративної справи відомості про припинення вказаної юридичної особи не внесено.

Позивачі звернулись до суду із вимогою, зокрема, про визнання протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо неприйняття рішення про передачу спірного будинку в м.Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2, м.Одеса.

Під час усього строку розгляду даної адміністративної справи з боку позивачів не надано доказів їх звернення до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

У позовній заяві вказано, що у даному позові Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є відповідачем по справі як правонаступник Мінагрополітики та продовольства.

Суд зазначає, що загально прийняте розуміння "протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень" визначається як зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Отже, для визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною адміністративний суд не може обмежитися лише одним фактом неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а й зобов'язаний також з'ясувати і перевірити наявність або відсутність конкретних причин, умов та обставин, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. При цьому, важливе значення мають: юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Аналогічне визначення розуміння "протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень" міститься також у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі № 21-1393а17 та постанові Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 688/4324/16-а, від 29.01.2020 року по справі №640/19344/17.

У даному випадку, позивачі не навели жодних мотивів/обґрунтувань стосовно того, що було проявом саме протиправної бездіяльності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (з урахуванням того, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є правонаступником майна, прав і обов'язків Міністерства аграрної політики та продовольства на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, позивачі не звертались до вказаного органу, позовна заява подана до суду 10.10.2019 року, а з позову вбачається, що на думку позивачів їх права порушені з 1991 року), тобто які фактичні обставини свідчать про те, що відповідачем не вжито заходів, які він в межах своїх повноважень був зобов'язаний вжити, але не зробив цього, і що об'єктивно йому завадило.

При цьому суд враховує, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є правонаступником майна, прав і обов'язків Міністерства аграрної політики та продовольства на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, а в рамках даної справи позивачі фактично стверджують, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства є правонаступником, в тому числі, бездіяльності, яка на їх думку триває понад 10 років.

В даному випадку, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829 є правонаступником майна, прав і обов'язків Міністерства аграрної політики та продовольства.

В той же час, враховуючи, що станом на дату звернення позивачів до суду та на дату вирішення даної адміністративної справи відомості про припинення Мінагрополітики та продовольства не внесено, відповідач - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства не може нести відповідальність за бездіяльність допущену Мінагрополітики та продовольства.

При вирішенні даної адміністративної справи суд враховує, що у своїй позовній заяві, позивачі неодноразово посилаються на положення Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», який регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо особливостей забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані відповідно до закону.

Однак, суд вважає такі посилання необґрунтованими, оскільки жодного доказу, який би вказував на те, що об'єкт нерухомості за адресою: м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 2, є саме гуртожитком в розумінні Закону матеріали цієї справи не містять.

В той же час, як вже зазначено судом, питання щодо права на житло громадян, які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані, регулюються Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» сфера дії цього Закону поширюється на громадян та членів їхніх сімей, одиноких громадян, які не мають власного житла, не використали право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, на правових підставах, визначених цим Законом, вселені у гуртожиток та фактично проживають у гуртожитку протягом тривалого часу.

Згідно з пунктом 1 частини 1статті 1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» володіння жилим приміщенням у гуртожитку на правових підставах - право володіння жилим приміщенням у гуртожитку, на який поширюється дія цього Закону, що виникає на підставі приватизації мешканцями гуртожитків жилих і нежилих (житлових і нежитлових) приміщень у таких гуртожитках відповідно до цього Закону та Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", а також на підставі правочинів, укладених відповідно до Цивільного кодексу України, якщо інше не заборонено законом.

У пункті 9 частини 1 статті 1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» вказано, що ліжко-місце - умовна частина площі жилого приміщення у гуртожитку (кімнати, жилого блоку чи секції), визначена та виділена для тимчасового проживання в ньому одночасно декількох одиноких осіб однієї статі, не пов'язаних між собою сімейними та/або родинними стосунками. Площа одного ліжко-місця визначається власником гуртожитку з розрахунку на одну особу для кожного типу гуртожитку та не може бути меншою за розмір, визначений відповідно до санітарних норм, затверджених згідно із законодавством.

Пунктом 14 частини 1 статті 1-1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» проживання у гуртожитку на правових підставах - проживання у гуртожитку (використання жилої площі в гуртожитку в якості житла) відповідно до цього Закону, а саме:

а) у відомчих гуртожитках державної та комунальної форми власності - виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі спеціального ордера, виданого згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР;

б) у гуртожитках колишніх державних і комунальних підприємств та організацій, що були включені до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі масової приватизації та корпоратизації:

до включення таких гуртожитків до статутних капіталів зазначених товариств та після передачі таких гуртожитків у комунальну власність відповідно до цього Закону - виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі спеціального ордера, виданого згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР;

після включення таких гуртожитків до статутних капіталів зазначених товариств до передачі таких гуртожитків у комунальну власність відповідно до цього Закону - за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі спеціального ордера, виданого згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР, або на підставі договору оренди житла, укладеного згідно із статтями 810, 811-813 Цивільного кодексу України на вимогу власника гуртожитку (його представників), за умови, що мешканець гуртожитку або його сім'я були вселені у гуртожиток на підставі спеціального ордера та проживали у гуртожитку за договором найму жилого приміщення;

Згідно з пунктом 11-2 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» громадяни, які на правових підставах вселені в гуртожиток та фактично проживають у ньому на умовах надання їм ліжко-місця, набувають право на приватизацію жилих приміщень у гуртожитку відповідно до цього Закону після їх розселення в окремі жилі приміщення в гуртожитку. У разі надання місцевою радою згоди на приватизацію жилих і нежилих приміщень у гуртожитку (або його частин), в якому жилі приміщення (або їх частини) використовуються для проживання громадян на умовах надання ліжко-місця, такі жилі приміщення можуть бути приватизовані лише після розселення громадян, які в них проживають на умовах надання ліжко-місця, в окремі жилі приміщення.

Протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи з боку позивачів не надано до суду доказів вселення та проживання на законних підставах за адресою: м.Одеса, вул.Середньофонтанська,2.

Також позивачами не надано доказів внесення оплати за проживання за вказаною адресою, оплати комунальних послуг, тощо.

Тобто, в матеріалах справи відсутні докази володіння жилим приміщенням у гуртожитку на правових підставах, тобто докази порушення прав позивачів неприйняттям рішення про передачу спірного будинку в м.Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2 АДРЕСА_3 м АДРЕСА_1 .

Водночас ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У ч.ч. 1, 3 ст. 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Із системного аналізу наведених вище правових норм убачається, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до суду.

При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Разом з тим, саме по собі порушення вимог закону рішенням суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою для цього є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів відповідним рішенням.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, обов'язковою умовою для задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Аналогічні правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 504/4148/16-а та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов'язковими для суду при вирішенні даної справи.

Вирішуючи спір по суті, відповідно до принципу рівності всіх учасників судового процесу, регламентованого статтею 8 КАС України, суд бере до уваги, що позивачами не надано доказів вселення та проживання на законних підставах за адресою: м АДРЕСА_1 .Середньофонтанська АДРЕСА_3 2, доказів внесення оплати за проживання за вказаною адресою, оплати комунальних послуг, тощо

При вирішенні даного спору, суд також бере до уваги, що в рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Крім того, згідно з висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 14.12.2011 р. № 19-рп/2011 право на захист належить особі, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність.

Однак, як встановлено вище, позивачем не доведено, що оскаржувана ними бездіяльність вчинена безпосередньо стосовно них і що саме їх відповідні права або охоронювані законом інтереси є порушеним внаслідок такої бездіяльності.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо неприйняття рішення про передачу спірного будинку в АДРЕСА_4 . АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Вимоги позивача про зобов'язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прийняти рішення про безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об'єкт державного житлового фонду, а саме: гуртожиток (житловий будинок) у місті Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2, разом із об'єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей будинок; зобов'язання Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради винести на голосування питання щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку за адресою: вул.Середньофонтанська, 2, м.Одеса є похідними від вимоги про визнання протиправною бездіяльності.

Враховуючи висновки суду про відсутність підставі для задоволення позовної вимоги позивачів про визнання протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо неприйняття рішення про передачу спірного будинку в м.Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2, м.Одеса, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення і похідних від неї вимог.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

При вирішенні даної адміністративної справи суд не приймає до уваги та не досліджує надану з боку позивача копію технічного паспорту (т.1 а.с.80-90, 190-200), оскільки він складений щодо об'єкту, який розташований за адресою:Середньофонтанська/Старосінна 2/1 , в той час як судом перевірялось питання щодо наявності бездіяльності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо неприйняття рішення про передачу спірного будинку в м.Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2, м.Одеса.

Також при вирішенні даної адміністративної справи суд не приймає до уваги та не досліджує надані з боку Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України копії акту приймання передачі від 20.12.2019 року цілісного майнового комплексу Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» (код згідно ЄДРПОУ 13908422) зі сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України до сфери управління Фонду державного майна України (т.3 а.с.209-213, 216-220, 225-229), оскільки він складений щодо об'єкту передачі, який розміщено за адресою: 65044, Одеська обл., місто Одеса, Французький бульвар, будинок,10, в той же час судом перевірялось питання щодо наявності бездіяльності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо неприйняття рішення про передачу спірного будинку в м.Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2, м.Одеса. При цьому доказів того, що до складу об'єкту передачі, який розміщено за адресою: 65044, Одеська обл., місто Одеса, Французький бульвар, будинок,10 входять будівлі, розміщені в м.Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2 до суду не надано.

Окрім цього з аналогічних вищевикладених підстав суд не приймає до уваги та не досліджує надані до суду з боку Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надано копію акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу Державного багатопрофільного підприємства «Урожай» (код згідно ЄДРПОУ 13908422) зі сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України (т.2 а.с.148-149) згідно якого об'єктом передачі є об'єкт , який розміщено за адресою: 65044, Одеська обл., місто Одеса, Французький бульвар, будинок, 10. При цьому суд зазначає, що у вказаному акті зазначено, що технічна документація відсутня. При цьому доказів того, що до складу об'єкту передачі, який розміщено за адресою: 65044, Одеська обл., місто Одеса, Французький бульвар, будинок,10 входять будівлі, розміщені в м.Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2 до суду не надано.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях, Департаменту міського господарства Одеської міської ради про: визнання протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо неприйняття рішення про передачу спірного будинку в м.Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2, м.Одеса; зобов'язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України прийняти рішення про безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади міста Одеси об'єкт державного житлового фонду, а саме: гуртожиток (житловий будинок) у місті Одесі за адресою: вул.Середньофонтанська, 2, разом із об'єктами інженерної інфраструктури, що обслуговують цей будинок; зобов'язання Одеської міської ради та виконавчого комітету Одеської міської ради винести на голосування питання щодо прийняття у комунальну власність житлового будинку за адресою: вул АДРЕСА_1 2 АДРЕСА_1 - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення підписано суддею 10.03.2020 року.

Учасники справи:

Позивачі:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

ОСОБА_5 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_5 );

ОСОБА_6 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_6 );

ОСОБА_7 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_7 ).

Відповідачі:

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, (вул.Грушевського, 12/2, м.Київ, 01008, код ЄДРПОУ: 37508596);

Одеська міська рада (пл.Думська, 1, м.Одеса, 65004, код ЄДРПОУ: 26597691);

Виконавчий комітет Одеської міської ради (пл.Думська, 1, м.Одеса, 65004, код ЄДРПОУ:04056919);

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог:

Державне багатопрофільне підприємство «Урожай» (Французький бульвар, 10, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ: 13908422); -

Регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях (вул.Велика Арнаутська, 15, м.Одеса, 65125, код ЄДРПОУ: 43015722).

Департамент міського господарства Одеської міської ради (вулиця Косовська, будинок 2-Д, місто Одеса, 65017, код ЄДРПОУ: 34674154).

Суддя Корой С.М.

Попередній документ

88115388

Наступний документ

88115390

Інформація про рішення:

№ рішення:	88115389
№ справи:	420/6019/19
Дата рішення:	10.03.2020
Дата публікації:	13.03.2020
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; управління об’єктами державної (комунальної) власності, у тому числі про передачу об’єктів права державної та комунальної власності

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (18.12.2025)
Дата надходження:	27.05.2025
Предмет позову:	Звіт

Розклад засідань:

Минулі засідання (20)

27.01.2020 12:00	Одеський окружний адміністративний суд
12.02.2020 12:00	Одеський окружний адміністративний суд
17.02.2020 09:30	Одеський окружний адміністративний суд
27.02.2020 10:30	Одеський окружний адміністративний суд
21.07.2020 12:10	П'ятий апеляційний адміністративний суд
04.08.2020 12:30	П'ятий апеляційний адміністративний суд
15.09.2020 13:30	П'ятий апеляційний адміністративний суд
29.09.2020 12:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
02.10.2020 10:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
27.10.2020 12:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
13.04.2021 14:30	Касаційний адміністративний суд
18.05.2021 14:30	Касаційний адміністративний суд
17.06.2025 12:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
24.06.2025 12:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
01.07.2025 12:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
08.07.2025 12:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
22.07.2025 12:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
23.07.2025 10:20	П'ятий апеляційний адміністративний суд
30.09.2025 12:00	П'ятий апеляційний адміністративний суд
23.12.2025 12:00	Одеський окружний адміністративний суд