10 березня 2020 р. № 400/936/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал", вул. Погранична, 161, м. Миколаїв, 54055
до відповідача:Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056
про:скасування постанов від 12.02.2020 р. ВП № 61235073,
Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - відповідач) з вимогами про скасування постанов відповідача, а саме: постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2020 року щодо постанови № 60764489 від 02.12.2019р. та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.02.2020 року щодо постанови № 60764489 від 02.12.2019р.
Ухвалою суду від 26.02.2020 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач протиправно виніс оскаржувані постанови, оскільки Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" своєчасно - до відкриття виконавчого провадження , в повному обсязі фактично виконало рішення Господарського суду Миколаївської області по справі №915/1582/19 (наказ Господарського суду від 19.11.2019р.) сплативши на користь Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету всю суму боргу. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані постанови прийняті з порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII (далі - Закон 1404), тому підлягають скасуванню.
Відповідач заперечував проти позову, про що зазначив у відзиві на позовну заяву та вказав, що дії державного виконавця вчиненні відповідно до вимог Закону 1404 і в межах наданих йому повноважень, тому оскаржувані постанови скасуванню не підлягають.
Представники сторін надали до суду лопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
19.11.2019 року Господарським судом Миколаївської області на виконання рішення по справі № 915/1582/19 видано наказ про примусове виконання рішення.
Відповідно до зазначеного наказу з позивача необхідно стягнути грошові кошти в загальній сумі 38760,00 грн. на користь Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету.
Судом встановлено, що 02.12.2019р. державним виконавцем Новохатько М.О. в рамках виконавчого провадження № 60764489 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 3876,00грн. та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 209,00грн.
26.012.2019 року позивачем направлено листа з копіями платіжних доручень від 27.11.2019р. № 358, 357 на адресу відповідача, відповідно до якого Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.10.2019р. у справі № 915/1582/19 сплатило добровільно на рахунок Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету 38760,00грн. штрафу та 1921,00грн. судового збору (а.с.15).
Таким чином, позивач повідомив відповідача про добровільне виконання ним рішення суду по справі № 915/1582/19.
13.02.2020 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 60764489 в зв'язку з повним фактичним виконанням рішення до відкриття виконавчого провадження (а.с. 17).
Проте, як встановлено судом, державним виконавцем Новохатько М.О. 12.02.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61235073 на підставі постанови № 60764489 від 02.12.2019р. та стягнення з МКП «Миколаївводоканал» витрат на проведення виконавчих дій в сумі 209,00грн., а також постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.02.2020 року в рамках виконавчого провадження № 61235073.
Позивач отримавши вказані вище постанови 17.02.2020 року не погодився з їх змістом, тому звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, виходить з наступного.
За визначенням ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1-2 ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Частиною 7 ст. 27 Закону № 1404 передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Статтею 18 Закону передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 5 ст.26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 Закону.
Відповідно п. 9 ст.27 виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 частини першої статті 39 Закону 1404, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону 1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного повного виконання рішення.
Суд зазначає, що виконавче провадження ВП № 60764489 постановою від 13.02.2020р. було закінчено в зв'язку з “Фактичним повним виконанням рішення до відкриття виконавчого провадження” (а.с.17).
Таким чином, суд приходить до висновку, що виконавчий збір, згідно вищезазначених статей Закону 1404 не належить стягувати з позивача.
Згідно ст.42 Закону України "Про виконавче провадження" кошти виконавчого провадження складаються також із стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону 1404 або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Дана стаття передбачає, що після закінчення виконавчого провадження стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, шляхом винесення постанови. Всупереч даному положенню статті державним виконавцем було винесено постанову про стягнення мінімальних витрат від 12.02.2020р. у виконавчому провадженні ВП №60764489 та навіть відкрито 12.02.2020р. інше виконавче провадження (ВП № 61235073) по виконанню даної постанови ще до закінчення виконавчого провадження, яке відбулось 13.02.2020р.
Суд зауважує, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.
Таким чином, підставою для стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у межах виконавчого провадження є здійснення державним виконавцем дій по фактичному стягненню з боржника на користь стягувача зазначених у виконавчому документі сум.
Виходячи з матеріалів справи, суд зазначає, що державний виконавець під час прийняття постанов від 12.02.2020 у рамках виконавчого провадження ВП №60764489 року про відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору та постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, визначив суму виконавчого збору у розмірі 209,00 грн, суму мінімальних витрат у розмірі 209,00 грн. Однак суд зауважує, що державним виконавцем не було здійснено дій з примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача сум боргу за наказом Господарського суду Миколаївської області № 915/1582/19.
Позивач листом від 26.12.2019р за №2567/36 повідомив відповідача про виконання даного наказу Господарського суду в добровільному порядку та додав копії платіжних доручень (а.с.15).
Відповідачем не було взято до уваги вказаний вище лист-повідомлення, та винесено оскаржувані постанови в супереч норм Закону 1404.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів в обгрунтування своїх дій. Суд вважає, що відповідач діяв всупереч нормам діючого законодавства, тому оскаржувані постанови цілком протирічить зазначеному вище та підлягають скасуванню.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (вул. Погранична, 161, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 31448144) до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 34993225) задовольнити.
2. Скасувати винесену Інгульським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 34993225) постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2020 року щодо постанови № 60764489 від 02.12.2019р.
3. Скасувати винесену Інгульським відділом державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 34993225) постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 12.02.2020 року щодо постанови № 60764489 від 02.12.2019р.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, 34993225) на користь Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал" (вул. Погранична, 161, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 1448144) судовий збір в розмірі 2102,00грн. сплачений згідно платіжного доручення № 105 від 24.02.2020р. та судовий збір в розмірі 2102,00грн. сплачений згідно платіжного доручення № 104 від 24.02.2020р.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов