10 березня 2020 р. № 400/4519/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Миколаївській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 6399,04 грн.,-
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі-позивач, ГУ ДФС у Миколаївській області) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі-відповідач) про стягнення з ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, який виник в період з 03.2017 року по 12.2017 року у розмірі 6399,04 грн. з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих боржника № НОМЕР_2 МРУ «Приватбанк», № НОМЕР_3 АТ«УкрСиббанк», № НОМЕР_4 АТ«УкрСиббанк», НОМЕР_6 АТ «У крСиббанк», НОМЕР_7 МРУ «Приватбанк», № НОМЕР_5 АТ«УкрСиббанк», або за рахунок його готівкових коштів на користь Державного бюджету.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкової заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 6399,04 грн. Оскільки у добровільному порядку відповідач податкові зобов'язання не сплатив, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 20.12.2019 року позовну заяву Головного управління ДФС у Миколаївській області залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
28.12.2019 року на виконаня ухвали суду від 20.12.2019 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано уточнення до позовної заяви (уточнену позовну заяву) із зазначенням в її прохальній частині періоду, за який підлягає стягненню сума податкового боргу у розмірі 6399,04 грн.; виду податку, за яким виник податковий борг; особи, на користь якої підлягає стягненню сума податкового боргу та з яких рахунків відповідача стягується податковий борг.
Ухвалою від 13.01.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/4519/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представники сторін в судове засідання, призначене на 12.02.2020 року, не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили. Заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.
На підставі частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ФОП ОСОБА_1 зареєстрований 19.09.2005 року за №25210170000001712 та взятий на податковий облік в Очаківській ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області (Вознесенське управління) за основним місцем обліку, РНОКПП НОМЕР_1 .
23.01.2012 року відповідачем до Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування № б/н.
Відповідно до розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість відповідача перед бюджетом по єдиному податку з фізичних осіб становить - 6399,04 грн. Дана заборгованість виникла в результаті самостійного визначення відповідачем податкового зобов'язання відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування платника.
В зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» № 14752-17 від 04.12.2017 року, яку було направлено платнику рекомендованим листом та отриано ним 15.12.2017 року.
Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин).
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні: податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з до п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з пп. 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України до другої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, в тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1 500 000,00 грн.
Згідно з п. 293.2 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата).
Відповідно до пп. 293.2.1 п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 294.1 статті 294 ПК України встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
Згідно з п. 295.1 ст. 295 ПК України, зокрема, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Як встановлено судом, відповідач суму податкового боргу у визначені строки не сплатив. Разом з тим, жодних доказів на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у розмірі 6399,04 грн. станом на момент розгляду справи до суду ні з боку відповідача, ні з боку позивача не надходило.
Наявність податкового боргу відповідача підтверджена податковим органом.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, пунктом 41.2 статті 41 ПК України передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Таким чином, позивач є органом державної влади, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Як вже встановлено судом, податкова вимога вручена відповідачу.
Відповідно до абз.1 п.95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З довідки, що надана позивачем та міститься в матеріалах справи вбачається, що у відповідача наявні відкриті рахунки у банківських установах.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми недоїмки (заборгованості) у розмірі 25099, 09 грн., вказана сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача за рішенням суду.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ГУ ДФС у Миколаївській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь позивача як суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 6399,04 грн. - задовольнити.
Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п НОМЕР_1 ) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб, який виник в період з 03.2017 року по 12.2017 року у розмірі 6399,04 грн. з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих боржника № НОМЕР_2 МРУ «Приватбанк», НОМЕР_9 АТ«УкрСиббанк», НОМЕР_10 АТ«УкрСиббанк», НОМЕР_6 АТ «У крСиббанк», НОМЕР_7 МРУ «Приватбанк», НОМЕР_8 АТ«УкрСиббанк», або за рахунок його готівкових коштів на користь Державного бюджету.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 10.03.2020 року.
Суддя Г.В. Лебедєва