справа №1.380.2019.003113
27 лютого 2020 року
14 год. 34 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Куця В.В., представника відповідача-1 Тереха І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до начальника Личаківського відділу поліції головного управління національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) про визнання дій протиправними, скасування наказу та поновлення на роботі, виплату грошового забезпечення,
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ №54 від 10.04.2019 начальника Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани до позивача;
- визнати протиправним і скасувати наказ відповідача № 1523 від 15.05.2019 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за грубі та систематичні порушення службової дисципліни, зокрема ч.ч. 1, 3 ст. 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч.ч.1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року 1179, п. 1.3 розділу І Внутрішнього розпорядку для поліцейських, державних службовців, працівників поліції апарату та інших органів і підрозділів ГУ НП у Львівській області та порядок компенсації за службу (працю) в понаднормовий (надурочний час), у вихідні, святкові, неробочі дні», затвердженого наказом ГУ НП у Львівській області від 10.08.2016 №1683, а також основних обов'язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»;
- визнати протиправними і скасувати наказ відповідача №362 о/с від 10.06.2019 у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» в частині звільнення позивача зі служби в поліції з 11.06.2019.
- поновити позивача на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області;
- звернути до негайного виконання постанову в частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12424 грн. 47 коп., за виключенням податків та інших обов'язкових платежів з відповідача;
- стягнути з відповідача на користь позивача грошове забезпечення, за виключенням податків та інших обов'язкових платежів, за час вимушеного прогулу за період з 11.06.2019 до моменту винесення рішення у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що раніше не притягувався до дисциплінарної відповідальності, відтак наказ № 54 від 10.04.2019 не відповідає вимогам ч.ч. 3, 8 ст. 19 Дисциплінарного Статуту. Щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції через грубі та систематичні порушення службової дисципліни, то вважає, що таке не відповідає Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарному Статуту Національної поліції України, Кодексів законів про працю України, рішенню Конституційного Суду України, судовій практиці Верховного Суду.
Відтак, на переконання позивача, оскаржувані накази є протиправними, порушують його право на працю, а тому для його відновлення позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 27.06.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 01.10.2020 закрито підготовче провадження у вказаній справі адміністративній справі та призначено її до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні 29.10.2019 судом головуючою поставлено на обговорення питання щодо повернення справи до стадії підготовчого провадження, оскільки у справі слід залучити співвідповідача - начальника Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, проте таку процесуальну дію можливо вчинити лише на стадії підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 29.10.2019 замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
У цьому ж судовому засіданні залучено співвідповідача - начальника Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Ухвалою суду від 26.11.2019 відповідача-2 начальника Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області зобов'язано надати суду відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвалою суду від 17.12.2019 зобов'язано начальника Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області надати суду: Книгу наказів Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області за період з 25.03.2019 по 10.04.2019; копію Службової телеграми Головного управління Національної поліції у Львівській області № 421/01/13/10-2019 щодо припинення відрядження осіб та повернення таких до основного місця проходження служби до 25.03.2019.
Ухвалою від 17.12.2019 судом вирішено викликати та допитати в якості свідків: ОСОБА_1 , заступника начальника СППП Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4., начальника СППП Личаківського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_5.
Ухвалою суду від 16.01.2020 закрито підготовче провадження у вказаній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
11.02.2020 за вх. №564ел від Головного управління Національної поліції у Львівській області на адресу суду надійшло клопотання про залишення позову в частині позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування наказу № 54 від 01.04.2019 без розгляду. Вимоги клопотання мотивовані тим, що спірні правовідносини у цій справі пов'язані з проходженням позивачем публічної служби та звільнення з неї, відтак на них встановлено спеціальний строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України. Із оскаржуваним наказом від 10.04.2019 позивач був ознайомлений 12.04.2019, про що свідчить письмовий доказ - запис на копії наказу: «Ознайомлений, але не згоден. 12.04.2019, підпис». Однак, з позовною вимогою щодо визнання незаконним та скасування цього наказу позивач звернувся в суд аж 20.06.2019, тобто з пропущенням місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України. Із заявою про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними позивач не звертався.
Ухвалою суду від 11.02.2020 клопотання представника відповідача про залишення без розгляду частини позовних вимог задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, начальника Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, скасування наказів, поновлення на роботі та виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в частині вимоги щодо визнання протиправним і скасування наказу № 54 від 10.04.2019 начальника Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани до дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції ОСОБА_1 - залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 18.02.2020 судом вирішено викликати та допитати в якості свідка: начальника сектору кадрового забезпечення Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_2 .
Представник відповідача-1 проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві (вх. № 27114 від 30.07.2019. Зазначає, що не зважаючи на відсторонення позивача від виконання службових обов'язків наказом ГУ НП у Львівській області № 1182 від 10.04.2019 в останнього був обов'язок з'являтися на робочому місці, як того вимагає ч. 8 ст. 17 Розділу ІІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Однак в силу власної недисциплінованості позивач допустив грубе порушення службової дисципліни. Відсутність позивача на службі засвідчується відповідними Актами про відсутність на службі від 09.04.2019, 17.04.2019, 18.04.2019, 19.04.2019, 22.04.2019, 23.04.2019, 24.04.2019, 25.04.2019. Відтак, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позову.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив (вх. № 32429 від 10.09.2019), просять суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача-1 заперечив проти позову повністю, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач-2 своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву не скористався, у судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення такого, відтак суд вважає за можливе проводити такий, у відповідності до ст. 205 КАС України без його участі.
Суд заслухав вступне слово представників сторін, дослідив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та встановив таке.
Наказом ГУ НП у Львівській області від 25.03.2019 № 52 (а.с. 27) призначено службове розслідування за фактом відсутності 25.03.2019 в період з 09.00 год по 18.00 год на робочому місці на дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 , проведення якого доручено дисциплінарній комісії.
За результатами проведеного службового розслідування складено і підписано Висновок службового розслідування по факту відсутності на робочому місці працівника Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області від 10.04.2019 (а.с. 28-29).
Проведеним службовим розслідуванням установлено, що дільничий офіцер поліції сектору превенції патрульної поліції Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 грубо порушив основні обов'язки поліцейського, визначені ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», наказ ГУНП у Львівській області від 10.08.2016 № 1863 «Про тривалість робочого дня», був відсутній на робочому місці без поважних причин 25.03.2019, чим допустив порушення службової дисципліни.
10.04.2019 наказом начальника Личаківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області № 54 за грубі порушення службової дисципліни, основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», 106-108 Кодексу законів про працю, наказу ГУ НП у Львівській області №1863 від 10.08.2016 , постанови КМУ від 10.12.1993 №1010 «Про тривалість робочого дня для працівників органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування» та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, що виразилось у відсутності на роботі, на дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0118614) накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана (а.с. 199-200).
Наказом ГУ НП у Львівській області від 10.04.2019 № 1182 (а.с. 199-200) «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» у зв'язку із надходженням на ім'я начальника ГУ НП у Львівській області рапорту заступника начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про виявлення 08.04.2019 о 09:20 у приміщенні ГУ НП у Львівській області дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння призначено службове розслідування за даним фактом, проведення якого доручено дисциплінарній комісії. На час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 . На виконання п. 8 ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України на період відсторонення від виконання службових обов'язків, капітана поліції ОСОБА_1 зобов'язано перебувати на робочому місці, згідно внутрішнього розпорядку Личаківського ВП ГУНП у Львівській області.
За результатами проведеного службового розслідування складено і підписано Висновок службового розслідування по факту відсутності на робочому місці працівника Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області від 08.05.2019 (а.с. 49-53).
Проведеним службовим розслідуванням установлено, що дільничний офіцер поліції сектору превенції патрульної поліції Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1 в порушення п. 14 ч. 3 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 6 ч. 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, 08.04.2019 о 09:20, в робочий час, перебував у стані алкогольного сп'яніння.
15.05.2019 наказом начальника ГУ НП у Львівській області №1523 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Личаківського ВП ГУ НП» (а.с. 47) за грубі та систематичні порушення службової дисципліни, зокрема ч.ч. 1, 3 ст. 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч.ч.1, 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, п. 1.3 розділу І Внутрішнього розпорядку для поліцейських, державних службовців, працівників поліції апарату та інших органів і підрозділів ГУ НП у Львівській області та порядок компенсації за службу (працю) в понаднормовий (надурочний час), у вихідні, святкові, неробочі дні», затвердженого наказом ГУ НП у Львівській області від 10.08.2016 №1683, а також основних обов'язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», до дільничного офіцера поліції СППП Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 (0118614) застосовано стягнення - звільнення за служби з поліції.
10.06.2019 наказом начальника ГУ НП у Львівській області №362 о/с (а.с. 25) відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст. 77 ( у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) капітана поліції ОСОБА_1 (0118614) дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Личаківського відділу поліції ГУ НП, з 11 червня 2019 року.
Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.
У зв'язку із тим, що ухвалою суду 11.02.2020 частину позовних вимог залишено без розгляду, предметом розгляду у вказаній справі є: визнання протиправним і скасування наказу відповідача № 1523 від 15.05.2019 в частині накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнання протиправними і скасування наказу відповідача №362 о/с від 10.06.2019 у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби; поновлення позивача на посаді; стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 11.06.2019 до моменту винесення рішення.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (далі- Закон №580).
Згідно зі ст. 3 вказаного Закону №580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №580, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно зі ст. 18 Закону №580, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Завданнями поліції відповідно до ст. 2 Закону України "Про національну поліцію" є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Основні обов'язки поліцейського визначені у ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", відповідно до ч.1 якої поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За змістом п.2 ч.1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", при проходженні служби поліцейський виконує службові обов'язки та посадові (функціональні) обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону №580, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 91 Закону №580 врегульовано службовий час і час відпочинку поліцейських. Так, статтею передбачено особливий характер служби в поліції, який містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов'язків.
Поліцейським, які виконували службові обов'язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців.
За приписами ч. 1 ст. 19 Закону №580, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджуються законом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з п.3 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.
Згідно абзаців 1,2 п.1 розділу II Правил, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
З матеріалів справи судом встановлено, що наказ відповідача № 1523 від 15.05.2019 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за грубі винесено у зв'язку із встановленими порушеннями службової дисципліни, а саме: 08.04.2019 о 09:20, в робочий час позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння, крім цього, позивач був відсутній на визначеному йому робочому місці, без поважних причин 09.04.2019, 17.04.2019, 18.04.2019, 19.04.2019, 23.04.2019 та 25.04.2019.
Щодо перебування позивача в робочий час у стані алкогольного сп'яніння суд зазначає таке.
Згідно з ч.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затв. наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016р., під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено, зокрема, перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до абз. 2 п. 25 постанови Пленуму від 06 листопада 1992 року № 6 (зі змінами і доповненнями) «Про практику розгляду судами трудових спорів» нетверезий стан працівника або наркотичне чи токсичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів, яким суд має дати відповідну оцінку.
Матеріалами проведеного службового розслідування достовірно встановлено і не спростовано під час судового розгляду тої обставини, що дільничний офіцер поліції сектору превенції патрульної поліції Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_1. 08.04.2019 о 09:20, в робочий час, перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема, згідно рапорту заступника начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 (а.с. 58) 08.04.2019 ним виявлено капітана поліції ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Заступником начальника запропоновано позивачу пройти огляд на стан сп'яніння з використанням приладу «Драгер», на що позивач погодився.
Як вбачається з роздрукованого результату показників технічного приладу «Драгер» засвідчив стан алкогольного сп'яніння позивача (2,06 проміле) (а.с. 59).
Ці обставини також підтверджуються записом відеофіксації, проведеним нагрудною камерою працівника Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області, оглянутим у судовому засіданні та Актом про перебування в робочий час в стані алкогольного сп'яніння від 08.04.2019 (а.с. 62), складеним уповноваженими особами Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області
У свої письмових поясненнях від 12.04.2019 (а.с. 55) позивач зазначає, що алкоголь він вживав 07.04.2019.
Разом з тим із відеозапису судом встановлено, що позивач після проходження огляду на стан сп'яніння з використанням приладу «Драгер» не заперечив факт вживання ним алкогольних напоїв, уточнив, що вживав алкоголь у невеликій кількості.
На запитання суду чому позивач підтверджував вживання алкоголю 08.04.2019 під час відеофіксації він зазначив, що його так запитували і він так відповів.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд критично оцінює пояснення позивача про вживання ним алкоголю лише напередодні. Факт появи позивача 08.04.2019 на службі в стані алкогольного сп'яніння підтверджується сукупністю досліджених доказів.
Щодо відсутності позивача на місці несення служби 09.04.2019, 17.04.2019, 18.04.2019, 19.04.2019, 23.04.2019 та 25.04.2019 без поважних причин суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст.14 Дисциплінарного статуту з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Частинами другою, третьою, десятою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
З аналізу викладених норм слідує, що накладенню дисциплінарного стягнення передує службове розслідування, прийняття рішення про його проведення належить до дискреційних повноважень керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок).
Згідно Наказу Міністерством внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України" затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з ч. 1 ст. 70 Закону України «Про Національну поліцію» - поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Разом з тим відповідно до частини 8 ст. 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, під час відсторонення від виконання службових обов'язків (посади) поліцейський зобов'язаний перебувати на робочому місці, визначеному керівником, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та сприяти проведенню службового розслідування.
Судом встановлено, що підставою для проведення службового розслідування є рапорт заступника начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 про виявлення 08.04.2019 о 09:20 у приміщенні ГУ НП у Львівській області дільничного офіцера поліції сектору превенції патрульної поліції Личаківського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (а.с. 58).
Службове розслідування призначено Наказом ГУ НП у Львівській області від 10.04.2019 № 1182 (а.с. 199-200). На час проведення службового розслідування цим наказом позивача відсторонено від виконання службових обов'язків та зобов'язано перебувати на робочому місці, згідно внутрішнього розпорядку Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області.
Відповідно до висновків службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, судом встановлено, що позивач був відсутній на визначеному йому робочому місці, без поважних причин з 09:00 по 18:00 - 09, 17, 18, 19, 23 та 25 квітня 2019 року.
Факти відсутності позивача на визначеному йому робочому місці, без поважних причин 09.04.2019, 17.04.2019, 18.04.2019, 19.04.2019, 23.04.2019 та 25.04.2019 підтверджуються відповідними Актами про відсутність на службі (а.с. 65-72), складеними уповноваженими особами Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Допитаний у судовому засіданні свідок начальник сектору кадрового забезпечення Личаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_2 підтвердив, що відповідними особами Личаківського ВП ГУ НП у Львівській області 09.04.2019, 17.04.2019, 18.04.2019, 19.04.2019, 23.04.2019 та 25.04.2019 кожного дня в період з 09:20 по 09:40 ними встановлювався факт відсутності ОСОБА_1 на визначеному йому робочому місці. О 18:00 у разі підтвердження такого факту ними реєструвалися відповідні акти.
Судом також встановлено, що позивачу під час проведення службового розслідування було запропоновано надати пояснення.
06.05.2020 позивач відмовився надавати пояснення, про що складено Акт про відмову надати пояснення (а.с. 57). Усно у відповідь на поставлені питання пояснив, що звертався до медичного закладу за допомогою.
Разом з тим, згідно листа Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 11.05.2019 № 33/34-445 (а.с. 60) в період з 01.04.2019 по 10.05.2019 капітан поліції ОСОБА_1 на лікуванні в лікарні (з поліклінікою) Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» не перебував.
Із наданого позивачем 07.05.2019 пояснення (а.с. 56) вбачається, що ОСОБА_1 09.04.2019, 17.04.2019, 18.04.2019, 19.04.2019, 23.04.2019 та 25.04.2019 прибував у Личаківський ВП ГУ НП у Львівській області на 09:00 год. Після цього у зв'язку з погіршенням здоров'я, а саме підняття тиску він йшов додому.
Аналогічні пояснення позивач надав суду в ході розгляду справи.
Таким чином суд дійшов висновку, що не зважаючи на обізнаність з наказом №54 від 10.04.2019, яким на період відсторонення від виконання службових обов'язків ОСОБА_1 зобов'язано перебувати на робочому місці, згідно внутрішнього розпорядку Личаківського ВП ГУНП у Львівській області, позивач згідно з висновком службового розслідування був відсутній на місці несення служби 09.04.2019, 17.04.2019, 18.04.2019, 19.04.2019, 23.04.2019 та 25.04.2019 без поважних причин та про місце свого перебування керівництво не повідомив, на лікуванні згідно листа ДУ ТМО МВС України від не перебував.
Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач не виконав владне управлінське розпорядження прямого керівництва, чим вчинив дисциплінарний проступок.
Суд першої звертає увагу на те, що поведінка позивача не відповідає етичним нормам поліцейського щодо формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також не сприяє посиленню авторитету та довіри громадян до поліції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
У відповідності до ст. 12 Дисциплінарного статуту одним з видів дисциплінарного стягнення є звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до п. 6 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Суд враховує те, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Відтак, наявність дисциплінарного стягнення, попередня поведінка ОСОБА_1 , також були враховані відповідачем при розгляді питання про звільнення зі служби.
Щодо твердження позивача про те, що його безпідставно звільнено в період тимчасової непрацездатності, суд зазначає таке.
У відповідності до частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
Правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, стосуються як передбачених статтею 40 КЗпП України, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
Із Довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського військовослужбовця Національної гвардії України, виданої КНП «ЦПМСДСМР» м. Самбір (а.с. 33) вбачається звільнення ОСОБА_1 від служби в період з 15.05.2019 по 24.05.2019 і зазначено, «приступити до служби 25 травня».
Реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_1 здійснено наказом начальника ГУ НП у Львівській області №362 о/с від 10.06.2019 тобто поза межами періоду з 15.05.2019 по 24.05.2019. Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивача звільнено в період його тимчасової непрацездатності.
Виходячи із законодавчих приписів та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані накази прийняті на підставі, в порядку та у спосіб передбачений чинним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом на підставі досліджених доказів встановлено, що відповідні положення відповідачем дотримані повністю. З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
В силу дії норми статті 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення виготовлений 10.03.2020.
Суддя Р.П. Качур