справа №1.380.2019.005508
05 березня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.
секретар судового засідання Сільник Н.Є.
за участю:
представника позивача - Кожана А.В.
представника відповідача - Зла А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАВІОС" до Головного управління Держпраці у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАВІОС» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування припису від 19 вересня 2019 року № 13/10/067/1014-0892.
У підготовчому засіданні 26.11.2019 суд протокольною ухвалою прийняв заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАВІОС» про збільшення позовних вимог до розгляду, згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАВІОС» просить суд визнати протиправними та скасувати приписи Головного управління Держпраці у Львівській області від 19.09.2019 № 13/10/067/1014-0892 та від 07.11.2019 №13/10/067/1172-1014.
26.11.2019 року на підставі заяви позивача від 21.11.2019 судом прийнято ухвалу, якою вжито заходів спрямованих на забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних приписів від 19 вересня 2019 року № 13/10/067/1014-0892 у частині пунктів 21-29 та від 07 листопада 2019 року № 13/10/067/1172-1014 у частині пунктів 5-18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Протокольною ухвалою суду залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_1 .
18 лютого 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БРАВІОС» подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд визнати протиправним та скасувати приписи: від 19 вересня 2019 року № 13/10/067/1014-0892 у частині пунктів 21-29 та від 07 листопада 2019 року № 13/10/067/1172-1014 у частині пунктів 5-18.
В обґрунтування позовних вимог із врахуванням їх зменшення позивач зазначив, що оскаржуваними приписами позивача зобов'язано усунути встановленні порушення, що стосуються електричного устаткування електричних станцій та мереж напругою понад 1000 В, а саме ЗТП-10/0,4 кВ №143. Вказує, що перелічені вимоги зазначені у п. 21-29 припису від 19.09.2019 аналогічні за змістом вимог зазначених у п. 5-18 припису від 07.11.2019. Однак, відповідачем при прийнятті спірних приписів не взято до уваги той факт, що трансформаторна підстанція ЗТП-10/0,4 кВ №143 не належить позивачу і жодних зобов'язань щодо її утримання та/або експлуатації Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАВІОС» не має. Зазначив, що у позивача наявні докази, які підтверджують, що відповідна трансформаторна підстанція йому не належить та ним не використовується, тому будь-які дії по виконанню оскаржуваних приписів призведуть до порушення договірних відносин позивача з ФОП ОСОБА_1 , постачальником електроенергії та майнових прав третіх осіб. На переконання позивача, виконання спірних приписів до розгляду справи судом, покладає на останнього додатковий обов'язок щодо збільшення штату працівників та укладення відповідних трудових договорів із працівниками, які здійснюватимуть експлуатацію такого обладнання.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та наданих суду письмових поясненнях, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та наданих суду письмових поясненнях. Вказує на те, що за результатами здійсненої відповідачем перевірки, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАВІОС» здійснює експлуатацію ЗТП-10/0,4 кВ №143 і є відповідальним за дотримання вимог законодавства з охорони праці при експлуатації вказаних установок, а відтак просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
Представником третьої особи ОСОБА_1 , адвокатом Морозовим Р. В. подано до суду письмові пояснення, у яких останній вказує на те, що ОСОБА_1 є власником об'єкту нерухомого майна - ЗТП-10/0,4 кВ. Зазначене підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно наданого суду. ОСОБА_1 є першим і єдиним власником зазначеної ЗТП починаючи з 2005 року (будівлю прийнято в експлуатацію 01.11.2005). Проте, у зв'язку із відсутністю належним чином присвоєної поштової адреси об'єкту нерухомого майна ЗТП неможливо було зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Поштову адресу було присвоєно лише 27.12.2019 і лише 05.02.2020 ЗТП було зареєстровано, як об'єкт нерухомості Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, вказана ЗТП-10/0,4 кВ №143 не могла та не була передана у користування третім особам, у тому числі Товариству з обмеженою відповідальністю «БРАВІОС», а тому позовні вимоги заявлені позивачем підтримує в повному обсязі.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
У судовому засіданні 18 лютого 2020 року судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 27.02.2020.
Заслухавши доводи представника позивача, представника відповідача, а також вивчивши письмові пояснення сторін та третьої особи у справі на стороні позивача, з'ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне:
Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управлінням Держпраці у Львівській області від 12.09.2019 №1802-П та направлення на перевірку від 12.09.2019 №1802, було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «БРАВІОС».
19 вересня 2019 року відповідачем було складено Акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) № 13/10/067/1014 (надалі - Акт перевірки).
Вказаним актом, було встановлено, зокрема п. 21-29, порушення:
- не отримано дозвіл ГУ Держпраці на експлуатацію електричного устаткування електричних станцій та мереж напругою понад 1000 В, а саме ЗТП-10/0,4 кВ №143 (п. 21);
- не зареєстровано в ГУ Держпраці декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці для виконання робіт в діючих електроустановках напругою понад 1000В (п. 22);
- не випробувані засоби захисту (діелектричні рукавиці, покажчики напруги до і понад 1000 В, діелектричні боти, інструмент з ізолювальними ручками) (п. 23);
- на працюючому трансформаторі Т-1 ЗТП-10/0,4 кВ №143 рівень масла нижче позначки (п. 24);
- не забезпечено достатню кількість електротехнічних працівників (не призначено особу яка заміщає відповідального за електрогосподарство) (п. 25);
- не визначений особою, відповідальною за електрогосподарство, список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією та не погоджений з Держпраці (п. 26);
- не встановлений особою, відповідальною за електрогосподарство, список адміністративно-технічних працівників, яким дозволяється одноосібний огляд електроустановок (п. 27);
- не визначені особою, відповідальною за електрогосподарство, списки працівників, які мають право на видачу нарядів, розпоряджень, керівників робіт, до пускачів; перелік робіт, які виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації (п. 28);
- не затверджена посадова інструкція відповідального за електрогосподарство (п. 29).
В подальшому, відповідачем було складено оскаржуваний припис від 19 вересня 2019 року №13/10/067/1014-0892 із вимогою про усунення наведених в акті порушень.
Окрім цього, 07 листопада 2019 року відповідачем було проведено повторну перевірку з питань перевірки виконання раніше виданого припису від 19.09.2019, за результатами якої складено акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 07 листопада 2019 року №13/10/067/1172.
Вказаним приписом, зокрема у частині, яка оскаржується позивачем, останнього зобов'язано усунути порушення, які за своїм змістом відповідають, раніше встановленим в Акті перевірки та винесеному за його результатами приписі від 19 вересня 2019 року.
Вважаючи частково протиправними приписи відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон) встановлено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Статтею 1 Закону передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з приписами ст. 2 Закону, сфера його дії поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Заходи контролю здійснюються органами державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Як вбачається із матеріалів справи, а також пояснень сторін заходи контролю у формі планової перевірки, а також, в подальшому і позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАВІОС» були здійснені за місцем знаходження виробництва, а саме - с. Язлівчик, Бродівського району, Львівської області.
За вказаною адресою знаходяться приміщення, які перебувають у користуванні позивача на підставі договору оренди нежитлових приміщень №911/01 укладеного 27 листопада 2009 року, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Позивачем, посвідченого приватним нотаріусом Бродівського районного нотаріального округу Львівської області Матіяш Г. П. (надалі - Договір)
Судом встановлено, що згідно з п. 1.1, вказаного Договору оренди, Орендодавець (ФОП ОСОБА_1 ) передав, а Орендар (ТОВ «БРАВІОС») прийняв у тимчасове, платне володіння і користування (оренду) нежитлові приміщення: «В - 1» - майстерня - 189,5 кв. м., «Г - 1» - брикетний цех - 46,2 кв. м., «Д-2» - головний корпус - 418,9 кв. м., «Е-1» - склад 62,3 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 1.4. Договору визначено, що об'єкт оренди на баланс Орендаря не передається.
Усі вказані приміщення належать Орендодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 04.06.2009 року Виконавчим комітетом Язлівчицької сільської ради Бродівського району Львівської області.
Як вбачається судом із наведених письмових доказів, ЗТП-10/0,4 кВ №143, яка є капітальною будівлею та об'єктом нерухомого майна, не було включено до переліку майна яке передане в користування позивачу, а відтак, не було у його користуванні.
Як випливає зі змісту письмових пояснень, наданих представником третьої особи у справі на стороні позивача ОСОБА_1 , жодних інших договорів або правочинів стосовно вказаної будівлі ЗТП ним не укладалося та не вчинялося, з врахуванням, також, тієї обставини, що право власності на вказане нерухоме майно не було належним чином зареєстроване шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Вказане, підтверджується тим, що на підставі оцінки судом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно сформованої 20.09.2019 адміністратором Управління адміністративних послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради Львівської області - ОСОБА_2 та наданого до суду позивачем.
Зі змісту вказаного документу слідує, що станом на дату його формування, а саме вересень 2019 року у реєстрі прав власності відсутні відомості щодо права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження стосовно позивача.
Судом також взято до уваги наданий представником третьої особи Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з індексним номером витягу 199028119 від 05.02.2020 зі змісту якого вбачається, що державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна - закрита трансформаторна підстанція - 143, загальною площею - 88 кв. м, відбулася лише 05 лютого 2020 року.
При цьому, суд звертає увагу на те, що така реєстрація відбулася на підставі як слідує із вказаного письмового доказу: акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, серія та номер: б/н, виданий 01.11.2005, видавник: Бродівська районна державна адміністрація Львівської області; Рішення виконавчого комітету місцевої Ради депутатів, серія та номер: 42, виданий 27.12.2019 року, видавник Язлівчицька сільська рада Бродівського району Львівської області.
При цьому, власником об'єкту нерухомості є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача наведені ним у поданих раніше позовній заяві та письмових пояснення стосовно невикористання ЗТП та неможливості її використання у зв'язку із відсутністю будь-яких прав на таке майно, знаходять своє підтвердження у письмових доказах, які знаходяться у матеріалах справи.
Також, у судовому засіданні, було допитано у якості свідка - ОСОБА_3 , який перебував на посаді головного державного інспектора ГУ Держпраці у Львівській області, та брав участь у проведенні планової перевірки підприємства позивача у період з 16.09.2019 по 19.09.2019.
З його показів слідує, що прибувши за фактичною адресою здійснення господарської діяльності позивача, а саме: с. Язлівці, Бродівського району, Львівської області, ним, разом з головними державними інспекторами ГУ Держпраці у Львівській області Кокотко О. В. та Савченко О. В. було проведено перевірку дотримання законодавства з охорони праці.
З метою визначення, яке електрообладнання експлуатує ТОВ «БРАВІОС», ним було отримано акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що був додатком 11 до Договору на постачання електроенергії між Бродівським РЕМ ВАТ «Львівобленерго» та ТОВ «БРАВІОС» від 25.02.2010.
Жодних інших документів, у тому числі тих, які б підтверджували право власності або право користування будівлею ЗТП ним не перевірялося та не встановлювалося.
В основу висновку про експлуатацію вказаного електрообладнання було покладено описаний вище акт, а також наявність ключів у працівників ТОВ «БРАВІОС» від дверей будівлі ЗТП-10/0,4 кВ №143.
Згідно з ст. 331 Цивільного Кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV .
Відповідно до ст. 5 цього Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
При цьому, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
Водночас, ч. 5 ст. 12 цього ж Закону визначено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність фактичних даних та доказів на їх підтвердження, які б свідчили про використання станом на час проведення перевірки будівлі ЗТП-10/0,4 кВ №143 позивачем.
Відповідно до «Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» (надалі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107, визначено процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).
Під експлуатацією машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, в розумінні Порядку, є довготривалий період використання під час виробничого процесу машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки з урахуванням їх експлуатаційних характеристик;
Під застосуванням машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки - використання машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки за призначенням згідно з результатами оцінки їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.
Проте, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактів та обставин стосовно фактичної експлуатації або застосування саме товариством з обмеженою відповідальністю «БРАВІОС» машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, у тому числі, щодо ЗТП-10/0,4 кВ №143.
Враховуючи наведене, висновки відповідача, викладені в актах перевірки від 19.09.2019 №13/10/067/1014 та від 07.11.2019 № 13/10/067/1172 у частині використання вказаної трансформаторної підстанції не знайшли свого підтвердження у зібраних за результатами розгляду справи судом доказах.
Відтак, прийняті на їх підставі приписи від 19 вересня 2019 року № 13/10/067/1014-0892 у частині пунктів 21-29 та від 07 листопада 2019 року № 13/10/067/1172-1014 у частині пунктів 9-18 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог ТОВ «БРАВІОС» в частині пунктів 5-8 припису від 19 вересня 2019 року № 13/10/067/1014-0892 суд не вбачає підстав до їх задоволення, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на їх підтвердження.
Надаючи правову оцінку діям відповідача, суд керується, зокрема, положеннями ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В судовому засіданні встановлено, що рішення відповідача, пов'язані з предметом цього позову у частині фактичної експлуатації або застосування позивачем ЗТП-10/0,4 кВ №143, не відповідають критеріям щодо правомірності та обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) в контексті ст. 2 КАС України.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Заслухавши представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, позивачем документально підтверджено сплату судового збору у сумі 3842,00 грн, такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати припис від 19 вересня 2019 року № 13/10/067/1014-0892 у частині пунктів 21-29 та припис від 07 листопада 2019 року № 13/10/067/1172-1014 у частині пунктів 9-18.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, вул. Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 39778297) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАВІОС" (79016, м. Львів, вул. Городоцька, 117, кв. 12, код ЄДРПОУ 361825029) судовий збір у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2020.
Суддя Р.М. Брильовський