справа №1.380.2019.005610
03 березня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.В., представниці позивача Іванейко Я.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) до ОСОБА_1 (80462, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с. Дідилів) про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Львівській області звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 51073,96 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 06.07.2017 відповідачу виставлено податкову вимогу № 3532-17. Проте платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов'язань. Оскільки на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін), позивач звернувся із цим адміністративним позовом до суду про стягнення відповідних сум.
Ухвалою суду від 01.11.2019 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.
Ухвалою від 19.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 18.12.2019 суд перейшов із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи №1.380.2019.005610 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач у судове засідання не прибув, своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву не скористався, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ШКІ № 7901827041486).
Суд заслухав пояснення представниці позивача, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
Згідно з довідкою про суму податкового боргу платника податків по ФО ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1 ) від 26.09.2019 №755/9/58.09-11 (а.с. 9) станом на 24.09.2016 у відповідача наявна заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості в сумі 5107,96 грн.
Сума податкового боргу виникла на підставі:
- податкового повідомлення-рішення № 7752-13 від 20.02.2018 в сумі 12788,80 грн (а.с. 11);
- податкового повідомлення-рішення № 7753-13 від 20.02.2018 в сумі 4977,60 грн (а.с. 12);
- податкового повідомлення-рішення № 9212-13 від 19.04.2017 в сумі 22028,71 грн (а.с. 14);
- податкового повідомлення-рішення № 9214-13 від 19.04.2017 в сумі 8573,92 грн (а.с. 15);
- податкового повідомлення-рішення № 9908-14 від 07.10.2016 в сумі 757,84 грн (а.с. 17);
- податкового повідомлення-рішення № 9907-14 від 07.10.2016 в сумі 1947,09 грн .
На підставі вимог ст. 59 Податкового кодексу України позивачем виставлено та скеровано позивачу податкову вимогу форми «Ф» за №3532-17 від 06.07.2017 (а.с. 10) і така вручена позивачу 21.07.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ШКІ 8040019981623).
Оскільки відповідач не погасив заборгованість добровільно, у встановлені законом строки, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Згідно з пп. 57.2, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
57.3. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу України позивачем надіслано податкову вимогу форми «Ф» за №3532-17 від 06.07.2017 на адресу: 80462, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с. Дідилів, за якою, згідно даних Відділу адресно-довідкової роботи ГУДМС України у Львівській області, зареєстрований Гірний С.М. І така вимога відповідачем отримана 21.07.2017.
Доказів оскарження податкової вимоги суду не надано.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-УІІІ внесено зміни до Податкового кодексу України та ст.19-1 Кодексу викладено в новій редакції, відповідно до якої функції з погашення податкового боргу закріплено за ГУ ДФС у Львівській області.
Згідно з п. 95.1. ст.95 Податкового кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).
Пунктом 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).
Відповідно до п.87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в матеріалах справи відсутні. Відтак станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 51073,96 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою. тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ч.1 ст. 9 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,
1. Позов Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43143039) задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (80462, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, с. Дідилів, РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь бюджету грошові кошти в розмірі 51073 (п'ятдесят одна тисяча сімдесят три) гривні 96 (дев'яносто шість) копійок.
3. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено 10.03.2020.
Суддя Р.П. Качур