справа№1.380.2019.006746
з питань залишення позовної заяви без розгляду
05 березня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Сільник Н.Є.
за участю:
представника позивача - Федора Ю.Б.
представника відповідача - Комаревцева О.С.
розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду у м. Львові клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2017 рік;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.0.2016 по 28.02.2018 рік;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 15.07.2017.
05.03.2020 від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. Клопотання мотивує тим, що на момент звільнення з позивачем було проведено повний розрахунок. Вказує, що позивачу стало відомо з засобів масової інформації, що військові частини на момент звільнення не виплачують грошові компенсації за відпустки як учасникам бойових дій та індексацію грошового забезпечення, у зв'язку з чим остання звернулася з заявою про підтвердження даної заборгованості. За результатами розгляду відповідної заяви, відповідачем надано відомості про відповідну заборгованість. Отже, позивач дізнався про заборгованість у момент ознайомлення із цими відповідями. Просив клопотання задовольнити.
Представник відповідача у підготовчому засіданні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримав, просив задовольнити.
Представник позивача у підготовчому засіданні щодо залишення позовної заяви без розгляду заперечив, просив відмовити у задоволенні цього клопотання.
Розглянувши та дослідивши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Предметом позову у цій справі є бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення та компенсації за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 по 2017 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року (далі - Порядок №1078).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За визначенням використаним у частині другій статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено під заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
У рішенні Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №340/184/19 зазначив, що вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
Отже, з урахуванням вищенаведених норм права та позиції Верховного Суду, суд зазначає, що звернення особи з вимогами про виплату індексації грошового забезпечення не обмежено будь-яким строком звернення до суду.
Що стосується строку звернення до суду з вимогою нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, суд зазначає наступне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у зразковій справі № 620/4218/18 зроблено наступний правовий висновок щодо застосування строку звернення до суду з вимогою про стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку позивачу, як учаснику бойових дій зокрема:
«Так, спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.
Велика Палата Верховного Суду відхиляє твердження скаржника щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов'язана з виконанням службових обов'язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід'ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки».
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З урахуванням вищенаведеного, суд зазначає, що звернення до суду про визнання бездіяльності протиправною щодо не проведення обов'язкового нарахування та виплати належної при звільненні суми компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, не обмежене будь-яким строком.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність пропуску позивачем строку звернення до суду, відтак клопотання відповідача про залишення позову без розгляду є необґрунтованим, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241, 243, 248, 250, 256 підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.03.2020.
Суддя Р.М. Брильовський