Рішення від 25.02.2020 по справі 1.380.2019.001973

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001973

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., позивача ОСОБА_1 , представників позивача Арутюнової Н.Ф., Василькевича В.М., представників відповідачів Матлая Й.І., Галдецького Є.В., Шидловського В.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, Західного територіального управління військової служби правопорядку про визнання протиправними та скасування наказів, рішень, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України в особі Міністра оборони України С.Т.Полторака, начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України Приймака В.А. з вимогами визнати протиправними та скасувати:

- наказ Міністра оборони України від 09.04.2019 № 64 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

- наказ Міністра оборони України від 12.04.2019 № 67 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

- наказ Міністра оборони України (по особовому складу) від 16.04.2019 № 197;

- рішення (наказ, розпорядження) начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення 25.03.2019 у вигляді догани;

Ухвалою від 05.06.2019 (головуючий суддя Гавдик З.В.) адміністративну справу №1.380.2019.002238 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Міністра оборони України С.Т. Полторака, Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України в особі тимчасово виконуючого обов'язків начальника Відділу О.С.Сороченка про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу об'єднано в одне провадження з адміністративною справою №1.380.2019.001973 (том 2 а.с. 111). Ухвалою від 11.06.2019 (головуючий суддя Сакалош В.М.) адміністративну справу №1.380.2019.002466 за позовом ОСОБА_1 до Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України в особі тимчасово виконуючого обов'язки начальника Відділу О.С. Сороченка про визнання протиправним і скасування наказу, зобов'язання вчинити дії об'єднано в одне провадження з адміністративною справою №1.380.2019.001973 (том 2 а.с. 145).

У зв'язку з об'єднанням в одне провадження адміністративних справ №1.380.2019.002238, №1.380.2019.002466, №1.380.2019.001973, ОСОБА_1 виклав свої об'єднані позовні вимоги в уточненій позовну заяву від 01.07.2019 (том 2, а.с.240-253):

І) зазначив відповідачами за позовом:

- Міністерство оборони України (відповідач- 1);

- Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України (відповідач-2);

- Західний територіальний відділ з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України (відповідач-3).

ІІ) визначив такі позовні вимоги до кожного з відповідачів:

1) визнати протиправними і скасувати накази відповідача-1, Міністерства оборони України:

- наказ Міністра оборони України від 09.04.2019 №64 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

- наказ Міністра оборони України від 12.04.2019 №67 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»:

- наказ Міністра оборони України (по особовому складу) від 16.04.2019 № 197.

2) визнати протиправними та скасувати рішення відповідача-2, Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України:

- рішення начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України про накладення дисциплінарного стягнення 25.03.2019 у вигляді догани;

- рішення начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України про накладення дисциплінарного стягнення 04.04.2019 у вигляді суворої догани;

3) визнати протиправними та скасували накази відповідача-3, Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України:

- наказ начальника Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України від 19.04.2019 №9 про виключення із списків особового складу Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України та усіх видів забезпечення;

- наказ начальника Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України (з основної діяльності) від 12.04.2019 №3 про призупинення виплати грошового забезпечення.

4) зобов'язати відповідача-1, Міністерство оборони України:

- поновити ОСОБА_1 на військовій службі на посаді начальника Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України чи/або на посаді, що не є нижчою, яку обіймав до звільнення;

- виплатити ОСОБА_1 всі види грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з часу виключення зі списків Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України по день поновлення на військовій службі.

З огляду на те, що ОСОБА_1 до звільнення перебував на грошовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 (Західне територіальне управління Військової служби правопорядку) суд ухвалою від 22.07.2019 залучив Західне територіальне управління Військової служби правопорядку до участі у справі в якості співвідповідача (відповідач-4) (том 3 а.с. 47-50).

Незаконність оскаржених наказів позивач обґрунтовує відсутністю правових підстав для їх прийняття, а також порушенням відповідачами процедури притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності:

1) наказ Міністра оборони України № 67 КП від 12.04.2019 видано за результатами службового розслідування, проведеного офіцерами ГУ ВСП ЗС України за фактом подання позивачем до конкурсної комісії Національної Академії Сухопутних Військ ім. Гетьмана Петра Сагайдачного (далі - НАСВ) для участі в конкурсі на заміщення вакантної посади службової характеристики, яка ОСОБА_1 не видавалася. В оскарженому наказі не конкретизовано, який саме із перелічених в статті 11 Статуту внутрішньої служби обов'язків порушив позивач. Разом з тим висновки акта службового розслідування не містять виразно негативної оцінки дій ОСОБА_1 : в акті констатується факт подання ним службової характеристики, яка йому не видавалася, - водночас вказано на те, що цей документ не має всіх необхідних реквізитів, що ставляться до службової характеристики (підписів безпосереднього начальника та особи, що її затверджує) та не завірявся ОСОБА_1 , у зв'язку з чим його дії не можна кваліфікувати як службове підроблення. Вказує на те, що службовим розслідування також встановлено відсутність зв'язку між фактом подання до конкурсної комісії Національної Академії Сухопутних військ документів для участі в конкурсі та виконанням ним обов'язків за посадою, а також - констатовано відсутність настання негативних наслідків у зв'язку з поданням цих документів. Незважаючи на це, до нього застосовано найсуворіший (після «позбавлення військового звання») вид дисциплінарної санкції - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, тобто як за проступок, який не сумісний з подальшим проходженням військової служби. Вважає, що подання ним до комісії Національної Академії Сухопутних військ документів, в тому числі й службової характеристики, не є таким проступком. Застосування до нього надмірно суворого стягнення вказує на порушення прямим начальником принципу співмірності (відповідності суворості дисциплінарної санкції ступеню тяжкості проступку) та справедливості.

На підтвердження своїх доводів покликається на правові позиції Верховного Суду:

- постанову від 21.11.2018 по справі № 826/1337/17: «…для висновку про службову невідповідність особи повинні бути встановлені факти, що свідчать про … вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, військової присяги, критично низький рівень професійних навичок…»;

- постанову від 20.05.2019 по справі № 821/1180/18: звільнення зі служби як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу … застосовуючи такий вид стягнення суб'єкт владних повноважень повинен належним чином обґрунтувати необхідність застосування такої міри та неможливості застосування інших видів дисциплінарного стягнення.

ОСОБА_1 вказує на те, що за 23 роки військової служби він багаторазово заохочувався командирами (начальниками) різних рівнів, востаннє - наказом Міністра оборони України від 14.06.2018 № 352, згідно з яким за значний особистий внесок у справу розбудови, розвитку та забезпечення життєдіяльності ЗС України його було нагороджено цінним подарунком. Зазначає, що за результатами щорічних оцінювань він завжди оцінювався як дисциплінований офіцер, такий, що має високий професійний рівень, відповідає займаній посаді, згідно з висновком оцінної картки за 2018 рік, складеної начальником Управління запобігання корупції, - займаній посаді відповідає.

2) наказ Міністра оборони України від 16.04.2019 № 197 (по особовому складу) та наказ начальника Західного територіального відділу запобігання корупції № 9 від 19.04.2019 про виключення із списків особового складу спрямовані на реалізацію наказу №67 КП та вимоги про їх скасування мають похідний характер;

3) рішення від 25.03.2019 про накладення стягнення у вигляді «догана» (зафіксоване в службовій картці ОСОБА_1 ) за порушення ст. 12, 40 Статуту Внутрішньої служби ЗС України, що проявилося в неповідомленні ОСОБА_1 свого безпосереднього начальника про перебування на лікуванні є протиправним, оскільки про початок та продовження терміну лікування позивач доповів безпосередньому начальнику рапортами;

4) рішенням від 04.04.2019 про накладення стягнення у вигляді «сувора догана» за незадовільне виконання службових обов'язків, що призвело до порушення порядку обліку, зберігання та видачі службових документів з грифом «Для службового користування» є протиправним, службове розслідування за фактом порушення поводження з документами з грифом «Для службового користування» не проводилося, що не дозволило встановити обставини, необхідні для прийняття об'єктивного рішення про застосування до нього дисциплінарної санкції;

ОСОБА_1 також стверджує, що всупереч вимогам ст.ст. 97, 98 Дисциплінарного статуту жодне з рішень начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції не було йому оголошено (як зазначено в службовій картці - усно);

5) наказ Міністра оборони України № 64 КП від 09.04.2019 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність обґрунтовано порушенням ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби без конкретизації самого порушення. Позивач стверджує, що це не дає можливості зрозуміти, за що саме його притягнуто до відповідальності. Вважає, що справжньою причиною накладення на нього дисциплінарного стягнення є ті ж факти, за які його вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності 25.03.2019 та 04.04.2019, що суперечить статті 61 Конституції України та статті 91 Дисциплінарного статуту. Цей наказ видано на підставі доповіді безпосереднього начальника, яка містить необ'єктивну інформацію про позивача, зокрема про його невихід на службу 08.04.2019 після завершення лікування. Позивач стверджує, що за результатами службової перевірки, проведеної Західним ТУ ВСП встановлено факт перешкоджання ОСОБА_1 в доступі до службових приміщень Західного територіального відділу запобігання корупції.

6) наказ начальника Західного територіального відділу запобігання корупції від 12.04.2019 №3 про призупинення виплати грошового забезпечення з 11.04.2019 року обґрунтовано невиходом на службу без поважних причин 11 та 12 квітня 2019 року. Позивач стверджує, що ці обставини не відповідають дійсності, оскільки після завершення лікування він починаючи з 08 квітня 2019 року щодня (в тому числі - 11 та 12 квітня) прибував до місця знаходження Західного територіального відділу запобігання корупції, однак не міг потрапити до службових приміщень у зв'язку з заміною замків на вхідних дверях, а з 11 квітня 2019 року - у зв'язку з анулюванням його пропуску на територію військового містечка з ініціативи начальника відділу. Крім того, за фактом можливого самовільного залишення ним військової частини службове розслідування не призначалося, тому факт самовільного залишення ним військової частини не підтверджено.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представники позовні вимоги підтримали повністю.

ОСОБА_1 надав в судовому засіданні пояснення щодо фактичних обставин справи у формі показів свідка.

Відповідач-1, Міністерство оборони України, позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (том 1 а.с. 191-196). Вважає необґрунтованими вимоги позивача про визнання протиправними та скасування наказів Міністра оборони України №67КП від 12.04.2019, №64КП від 09.04.2019 та наказу №197 від 16.04.2019 про звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Пояснює, що протиправні дії ОСОБА_1 , що не відповідали вимогам статті 11 Статуту внутрішньої служби, полягали у навмисному поданні для участі у конкурсі на посаду заступника начальника кафедри управління повсякденної діяльності військ та тилового забезпечення НАСВ своєї службової характеристики, яка в дійсності уповноваженим на її складання безпосереднім начальником позивача не складалась та ОСОБА_1 не видавалась. Щодо цього факту було проведено службове розслідування та за його результатами видано наказ МО України від 12.04.2019 № 67 КП.

Рішення про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності прийнято як реагування на доведені в належний спосіб протиправні дії військовослужбовця та встановлену вину у їх скоєнні. Накладені стягнення відповідають стягненням, які за законом можуть бути накладені на відповідну категорію військовослужбовців, та особа, яка застосовувала стягнення, мала відповідні повноваження і діяла в їх межах. В судовому засіданні представник відповідача доводи відзиву підтримав повністю, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідач-2 та відповідач-3 позов не визнали, їх представник подав відзив на уточнену позовну заяву ОСОБА_1 (том 3 а.с. 2-17). У відзиві на позовну заяву відповідачі зазначили, що наказами начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме: 25.03.2019 накладено усне дисциплінарне стягнення «догана» за неповідомлення безпосередньому керівнику про перебування на лікуванні та направлення 25.03.2020 для проходження лікування та обстеження до Головного клінічного госпіталю; 04.04.2019 накладено усне дисциплінарне стягнення «сувора догана» за незадовільне виконання обов'язків, що призвело до порушення порядку обліку, зберігання та видачі службових документів з грифом «ДСК».

Відповідачі стверджують, що ОСОБА_1 25.03.2019 на лікуванні вже не перебував, а займався справами щодо здачі ввіреного йому військового майна, у цей день мав можливість доповісти безпосередньому начальнику про причини невиконання вказівки та неприбуття за приписом до місця несення служби, аналогічно як і 05.04.2019.

Що ж стосується накладеного 04.04.2019 дисциплінарного стягнення, то таке порушення мало очевидний характер та додатково встановлення причин та умов, що сприяли такому правопорушенню, не потребувало.

Наказ №3 від 12.04.2019 прийнятий з дотриманням вимог чинного законодавства, оскільки 11.04.2019 та 12.04.2019 ОСОБА_1 не прибув на службу без поважних причин, мобільний телефон останнього перебував в зоні недосяжності, за медичною допомогою не звертався, місце перебування останнього не було відоме, тому з 11.04.2019 вважався таким, що самовільно залишив місце служби.

Відповідачі наполягають, що ними дотримано вимоги Дисциплінарного статуту під час прийняття рішень про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

В судовому засіданні представник відповідачів доводи відзиву підтримав повністю, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідач-4, Західне територіальне управління Військової служби правопорядку (військова частина НОМЕР_2 ) позов не визнав з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (том 4 а.с. 5-6). Зазначає, що відповідно до наказу МОУ №197 (по особовому складу) від 16.04.2019 ОСОБА_1 звільнений в запас відповідно до підпункту «д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Відтак, наказом начальника Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції МОУ від 19.04.2019 № 9 позивач виключений із списків особового складу та знятий з усіх видів забезпечення. Відповідач-4 вказує, що грошове забезпечення підполковнику юстиції ОСОБА_1 на день звільнення з військової служби виплачено у встановленому порядку та в повному обсязі по 19.04.2019, з урахуванням наказу № 3 від 12.04.2019, яким позивачу припинено виплату грошового забезпечення з 11.04.2019.

В судовому засіданні представник відповідача доводи відзиву підтримав повністю.

З огляду на об'єднання в це судове провадження кількох справ, враховуючи кількість та місцезнаходження учасників справи, а також її складність (в предмет спору входить питання правомірності семи рішень трьох відповідачів; два відповідачі знаходяться в місті Київ) суд розглянув цю справу за правилами загального позовного провадження, а на стадії підготовчого провадження продовжував строки його проведення.

ОСОБА_1 за його ініціативою був допитаний в порядку статті 93 КАС України як свідок про відомі йому обставини, що мають значення для справи, та повідомив суду таке:

11 березня 2019 року у зв'язку із погіршенням стану здоров'я він звернувся до військового лікувального закладу, де йому було надано звільнення від виконання службових обов'язків на 5 діб. Зважаючи на це він прибув на робоче місце та видав наказ по стройовій частині № 17 від 11.03.2019 про вибуття на лікування. Одночасно він виконав рапорт на адресу начальника УПЗВК про вибуття на лікування, зареєстрував його в журналі вихідної кореспонденції та скерував засобами електронного зв'язку на електронну адресу службової особи управління. На лікуванні в цьому закладі перебував з 11 по 25 березня 2019 року, в тому числі в період з 18 по 25 березня на денному стаціонарі клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону.

Вранці 26 березня 2019 внаслідок різкого погіршення стану здоров'я був доставлений в ургентному порядку до Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова. 27 березня 2019 року після того, як його стан стабілізувався, ОСОБА_1 виконав рапорт про знаходження на стаціонарному лікуванні в медичному закладі, сфотографував його та скерував на номер мобільного телефону службової особи УПЗВК за допомогою мобільного додатку. 05 квітня 2019 року (п'ятниця) ОСОБА_1 завершив лікування в лікарні швидкої допомоги та в перший день виходу на службу, 08 квітня 2019 року, був на прийомі в лікаря клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону, де він дізнався про оформлення 25.03.2019 перевідного епікризу (у зв'язку з необхідністю продовжити обстеження та лікування в Національному ВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь») та де йому було рекомендовано пройти обстеження військово-лікарською комісією ВМКЦ Західного регіону. З 08 по 10 квітня 2019 року ОСОБА_1 пройшов таке обстеження, за результатами якого військово-лікарська комісія ВМКЦ Західного регіону зробила висновок (оформлений довідкою від 10.04.2019.) про необхідність звільнення його від виконання службових обов'язків на строк 15 діб. ОСОБА_1 звернувся до начальника Управління запобігання корупції з рапортом, в якому просив надати йому звільнення від виконання службових обов'язків на строк, визначений військово-лікарською комісією.

ОСОБА_1 повідомив, що відповідно до спільної Директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 31.01.2019 підрозділи запобігання корупції підлягали реорганізації. Згідно з наказом першого заступника Міністра оборони України від 15 березня 2019 року № 13 його було звільнено із займаної посади начальника групи та зараховано в розпорядження першого заступника Міністра оборони України. Про цей наказ він дізнався 20 березня 2019 року від офіцерів ОСОБА_3 та Драгомирецького під час зустрічі з ними, що відбулася на їх прохання в закладі громадського харчування. Під час зустрічі ОСОБА_1 нагадав присутнім, що він проходить лікування в умовах денного стаціонару, а відтак всі необхідні дії (в тому числі офіційне ознайомлення зі всіма розпорядчими документами, що його стосуються) проведе після завершення лікування; стверджує, що будь-які акти в його присутності під час цієї зустрічі не складалося.

Також повідомив, що 08 квітня перед його візитом до військової поліклініки він прибув до Західного територіального відділу запобігання корупції, втім потрапити до службових приміщень не зміг, оскільки замки на вхідних дверях були змінені, особового складу на робочому місці не було. Зважаючи на це він звернувся до Західного ТУ ВСП з повідомленням про факт перешкоджання йому в доступі до робочого місця. 09 квітня 2019 року повторив спробу потрапити до службових приміщень Західного територіального відділу запобігання корупції, втім - знову двері до службових приміщень були зачинені, а посадові особи відділу були відсутні. ОСОБА_1 вдруге повідомив Західне ТУ ВСП про перешкоджання в доступі до службових приміщень. Окрім того, доповів про ці обставини рапортом начальнику УПЗВК, надіславши на його номер мобільного телефону за допомогою мобільного додатку. 10 квітня 2019 року йому вдалося потрапити до службових приміщень Західного територіального відділу запобігання корупції, де відбулась розмова з майором ОСОБА_4 , який тимчасово виконував обов'язки начальника відділу. В ході цієї розмови ОСОБА_4 вдруге нагадав йому про наказ першого заступника Міністра оборони України від 15 березня 2019 року № 13 та про припис т.в.о. начальника Управління від 19 березня 2019 року. При цьому жодного акту при ньому ОСОБА_4 не складав, інформації щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Західної групи запобігання корупції не доводив. 11 та 12 квітня 2019 року ОСОБА_1 не зміг потрапити до службових приміщень Західного територіального відділу у зв'язку з тим, що не був допущений черговою службою на територію військового містечка № НОМЕР_3 , де дислокується цей відділ. Надалі йому стало відомо, що адміністрацією Національної академії Сухопутних військ його перепустку на територію військового містечка було анульовано, у зв'язку із зверненням майора ОСОБА_4 , в якому останній повідомив про виключення ОСОБА_1 з 10.04.2019 із списків відділу та вибуття до міста Києва. Про неможливість потрапити до місця несення служби ОСОБА_1 щодня інформував Західне ТУ ВСП ЗС України. 15 квітня він направив звернення відповідного змісту першому заступнику Міністра оборони України на офіційну електронну адресу Міністерства оборони України.

ОСОБА_1 також повідомив, що за його зверненнями до Західного ТУ ВСП з інформацією про протиправне перешкоджання йому в доступі до службових приміщень Західної територіальної групи з питань запобігання корупції МОУ Західне ТУ ВСП провело службову перевірку, яка підтвердила ці факти, а Головне управління Військової служби правопорядку у ЗС України винесло начальнику Управління з питань запобігання та виявлення корупції подання про усунення порушень законодавства.

Відповідаючи на запитання про документ, який в якості службової характеристики він подав до конкурсної комісії Національної академії Сухопутних військ, ОСОБА_1 пояснив, що в період 2017 року між ним та його безпосереднім начальником були нормальні службові відносини. Орієнтовно в цей час було виготовлено текст документу, який в березні 2019 року він подав в якості своєї службової характеристики до конкурсної комісії НАСВ. В другій половині 2018 року відносини між ним та безпосереднім начальником різко погіршилися, ОСОБА_1 почав відчувати невиправданий тиск та намагання перемістити його на будь-яку іншу посаду за межами підрозділу запобігання корупції. Вважає, що це було реакцією на його принципову позицію в питаннях боротьби з корупцією та критичні зауваження щодо пасивності начальника в питанні прийняття рішень за результатами доповідей ОСОБА_1 про виявлені ним порушення законодавства в військових частинах та установах. ОСОБА_1 стверджує, що наприкінці 2018 - початку 2019 року відносини між ним та його начальником настільки загострилися, що начальник перестав з ним спілкуватися безпосередньо, а передавав вказівки через підлеглих; тому позивач вирішив сам шукати шляхи переводу до іншого місця служби. Маючи науковий ступінь кандидата юридичних наук, ОСОБА_1 вирішив взяти участь в конкурсі на заміщення вакантної посади в НАВС.

Оскільки для участі в конкурсі від кандидатів вимагалося подати відповідний пакет документів, в тому числі службову характеристику, ОСОБА_1 використав проект службової характеристики, який зберігався в нього ще з 2017 року. При цьому ОСОБА_1 наголосив, що не підписував цей документ замість начальника (цей реквізит відсутній, так само як відсутня і дата оформлення документу, періоду, який вона охоплює); підпис ОСОБА_1 проставлено в графі «з характеристикою ознайомлений». Відтак стверджує, що не підробляв офіційний документ, а вдався до такого кроку виключно в цілях позбутися вкрай складних морально-психологічних умов проходження військової служби, обумовлених суб'єктивними чинниками. При цьому вважав, що зміст поданого проекту характеристики відображав рівень його знань та практичних навиків. Вважає свої дії такими, що не свідчать про неможливість подальшого проходження військової служби.

Суд заслухав промови учасників справи, покази свідка, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи:

ОСОБА_1 з 1996 року проходив військову службу в лавах Збройних Сил України, з 17.03.2017 обіймав посаду начальника Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції, має військове звання «підполковник юстиції», науковий ступінь «кандидат юридичних наук», є учасником бойових дій.

За час проходження військової служби ОСОБА_1 неодноразово заохочувався командуванням (том 2, а.с. 3-20), востаннє - наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 14.06.2018 № 352 за значний особистий внесок у справу розбудови, розвитку та забезпечення Збройних Сил України, зразкове виконання військового обов'язку нагороджений цінним подарунком.

Згідно зі скороченою оцінною карткою військовослужбовця за результатами щорічного оцінювання за 2018 рік (том 1 а.с. 164-166; том 2, а.с. 92-94) ОСОБА_1 визнаний таким, що займаній посаді відповідає, цей висновок затверджений Міністром оборони України 22.12.2018.

За результатом щорічної оцінки виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків в 2018 році безпосередній начальник оцінив ОСОБА_1 за виконанням службових обов'язків на оцінку «добре», склав оцінну характеристику та зробив висновок про те, що ОСОБА_1 відповідає займаній посаді, проте рекомендував розглянути питання доцільності переміщення останнього на рівнозначну посаду для більш доцільного використання за фахом. ОСОБА_1 за наслідками ознайомлення 08.02.2019 із своєю оцінною карткою здійснив на ній запис про незгоду з такими висновками та рекомендаціями.

08.12.2018 перший заступник Міністра оборони України звернувся до керівника Міністерства оборони України з листом, просив для подальшого підвищення ефективності антикорупційної роботи в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України реорганізувати Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України в Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України зі штатною чисельністю 9 осіб (том. 1 а.с. 72-73).

Спільною директивою Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 31.01.2019 №Д-322/1/1 визначено переформатувати Західну територіальну групу з питань запобігання та виявлення корупції (м. Львів), що утримується за штатом з чисельністю 3 військовослужбовці у Західний територіальний відділ з питань запобігання та виявлення корупції за штатом з чисельністю 6 військовослужбовців (том 1 а.с. 74-77), а Відділ з питань запобігання та виявлення корупції підлягав переформуванню в Управління з питань запобігання та виявлення корупції.

Начальник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - НАСВ) наказом №521-ОД від 18.02.2019 оголосив конкурс на заміщення вакантних посад науково-педагогічних, наукових працівників НАСВ, проведення якого визначено у період з 29.03.2019 до 31.03.2019. Цим же наказом визначено конкурсну комісію, встановлено термін подачі документів - до 18.03.2019, визначено перелік посад, які подаються на конкурс для заміщення особами офіцерського складу та працівниками Збройних Сил України. Серед інших, до переліку посад, які подаються на конкурс включено посаду заступника начальника кафедри повсякденної діяльності військ та тилового забезпечення. Інформаційний листок про оголошення Конкурсу направлено до органів військового управління Збройних Сил України, структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України та Міністерства оборони України 20.02.2019 (них. № 932). На офіційному веб-сайті Міністерства оборони України також розміщено інформацію про оголошення Конкурсу.

06.03.2019 ОСОБА_1 з метою участі в конкурсі подав пакет до НАСВ пакет документів, серед яких рапорт відповідного змісту та службову характеристику (том 1 а.с. 172-178).

Наказом начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ №8 від 06.03.2019 введено в дію штат №02/400 - Західний територіальний відділ з питань запобігання та виявлення корупції (том 1 а.с. 93); ці документи скеровано з м. Києва на адресу Західної територіальної групи (м. Львів) 13.03.2019 (том 1, а.с.95).

11.03.2019 ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги Військово-медичного клінічного центру Західного регіону та з 11.03.2019 по 15.03.2019 отримав звільнення від виконання службових обов'язків; з огляду на ці обставини видав наказ по стройовій частині № 17 від 11.03.2019 про звільнення ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків з 11.03.2019.

11.03.2019 ОСОБА_1 засобами електронної пошти зі електронної адреси на електронну адресу спеціаліста Управління ОСОБА_5 скерував повідомлення, відповідно до змісту якого доповів начальнику Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ про те, що відповідно до висновку лікаря звільнений від виконання службових обов'язків (том 4, а.с. 65-66). Цей рапорт був зареєстрований 11.03.2019 в журналі реєстрації вхідних документів Управління (том 4, а.с.95-97).

З 18.03.2019 по 26.03.2019 підполковник ОСОБА_1 знаходився на лікуванні та обстеженні в медичному відділенні з денним стаціонаром клініки, що підтверджується довідкою Військово-медичного клінічного центру Західного регіону №2629 від 27.03.2019 (том 1, а.с. 24). Відповідями начальника ВМКЦ Західного регіону на запити посадових осіб Управління запобігання корупції від 22.04.2019 (том 1, а.с. 109) та від 25.03.2019 (том 1, а.с. 111-112) підтверджується, що з 18 по 25 березня 2019 року ОСОБА_1 проходив лікування в умовах денного стаціонару клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону. У зв'язку з необхідністю продовжити обстеження та лікування в Національному ВМКЦ «Головному військовому клінічному госпіталі» 25 березня 2019 року йому було оформлено перевідний епікриз, який ОСОБА_1 станом на 18:00 не отримав.

Вранці 26.03.2019 ОСОБА_1 був госпіталізований до лікарні швидкої медичної допомоги міста Львова, відповідно до виписного епікризу (том 1, а.с. 25) в період з 26 березня по 05 квітня 2019 року включно перебував на стаціонарному лікуванні в цьому медичному закладі. 27.03.2019 Мойсей Любомир виконав рапорт про знаходженні на стаціонарному лікуванні в медичному закладі та направив його фотокопію на номер мобільного телефону головного спеціаліста Управління ОСОБА_5 за допомогою мобільного додатку. Цей рапорт був доведений до начальника Управління, що визнає відповідач та підтверджується долученими ним до матеріалів судової справи фотокопіями документів (в т.ч. рапорт від 27.03.2019).

14.03.2019 начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України скерував начальнику Головного управління персоналу - заступнику начальника Генерального штабу Збройних Сил України та начальнику Військової служби правопорядку у Збройних Силах України листи №406/109 та №406/108 про сприяння в розміщенні підполковника ОСОБА_1 у військових частинах та органах військового управління Збройних Сил України на рівнозначних чи нижчих на один ступінь посадах юридичного профілю (обґрунтовані необхідністю врахування рекомендацій за результатами щорічного оцінювання за 2018 рік, за результатами яких начальник зробив висновок про неможливість розміщення підполковника ОСОБА_1 на посадах у підрозділах з питань запобігання та виявлення корупції); у відповідь поінформовано про наявні вакантні посади (том 1 а.с. 98-101).

15.03.2019 Перший заступник Міністра оборони України видав наказ № 13 (том 1, а.с. 102), яким (серед іншого) увільнено ОСОБА_1 від займаної посади начальника Західної територіальної групи та зараховано в розпорядження першого заступника Міністра оборони України; ОСОБА_1 залишається на термін перебування у розпорядженні на всіх видах забезпечення та у списках Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, виконує обов'язки військової служби, визначені начальником Управління.

16.03.2019 Міністр оборони України наказом від 16.03.2019 № 55КП поклав тимчасове виконання обов'язків начальника Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції на начальника Південної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції майора юстиції ОСОБА_4 (том 1 а.с.103).

19.03.2019 т.в.о. начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України видав припис, яким ОСОБА_1 на виконання наказу від 15.03.2019 № 13 визначено здати займану посаду начальника Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції та 25.03.2019 прибути до Управління у розпорядження Першого заступника Міністра оборони України для вирішення організаційних питань (том 1 а.с. 105).

20.03.2019 т.в.о. начальника Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції майор ОСОБА_4 ініціював зустріч з ОСОБА_1 , яка відбулася в закладі громадського харчування; проінформував його, що у зв'язку з реформуванням Відділу з питань запобігання та виявлення корупції МОУ наказом від 15 березня 2019 року № 13 його звільнено з посади начальника Західної територіальної групи та виведено в розпорядження Першого заступника Міністра оборони України, а також доведено, що відповідно до припису т.в.о. начальника Управління йому належить до 25.03.2019 прибути в Управління. Позиції сторін щодо результатів зустрічі відмінні:

- ОСОБА_1 під присягою повідомив, що у відповідь на телефонний дзвінок майора ОСОБА_4 він погодився зустрітися у запропонованому місці (кав'ярня), де довів до т.в.о. начальника відділу, що перебуває на лікуванні та після одужання прибуде в підрозділ, де ознайомиться з всіма розпорядчими документами та отримає їх для виконання, зустріч завершилася без конфліктів;

- комісія у складі т.в.о. начальника Західного відділу з питань запобігання та виявлення корупції МОУ майора юстиції ОСОБА_4 та старшого офіцера Південної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції МОУ підполковника юстиції ОСОБА_6 склала акт про те, що підполковнику ОСОБА_1 доведено вимоги наказу першого заступника МОУ №13 від 15.03.2019 та припису начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ №406/128 від 19.03.2019 щодо здачі посади та прибуття до Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ в термін до 25.03.2019 (том 1 а.с. 106), проте він відмовився від отримання копій цих документів.

21.03.2019 комісія у складі т.в.о. начальника Західного відділу з питань запобігання та виявлення корупції МОУ майора юстиції Сороченка О.С. та старшого офіцера Південної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції МОУ підполковника юстиції ОСОБА_6 , начальника вентиляційного господарства КЕВ м. Львова ОСОБА_7 склали акт, яким засвідчили факт неможливості потрапляння в приміщення №496-499 в будівлі №30 військового містечка № НОМЕР_3 за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що вхідні двері (металева решітка) в приміщенні №498 були зачинені навісним замком (том 1 а.с. 107).

25.03.2019 начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ полковник юстиції Приймак В.А. наклав на підполковника юстиції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді «догана» з формулюванням: «за неповідомлення безпосередньому начальнику про перебування на лікуванні та направленні для проходження лікування та обстеження до ГВКГ м. Київ». Відповідно до запису в службовій картці ОСОБА_1 (том 1, а.с. 169), проступок вчинено 25.03.2019, стягнення накладено 25.03.2019 усно.

На підтвердження факту доведення наказу начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ полковника юстиції ОСОБА_8 до відома підполковника юстиції ОСОБА_1 відповідач надав акт від 10.04.2019 (том 1, а.с. 141-142), відповідно до якого про оголошення догани наказом начальника Управління від 25.03.2019 підполковника юстиції ОСОБА_1 повідомив майор юстиції ОСОБА_4 та ознайомив його з службовою карткою, до якої занесено це стягнення.

27.03.2019 т.в.о. начальника Західного відділу з питань запобігання та виявлення корупції МОУ майор юстиції Сороченко О.С. подав на ім'я начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ полковника юстиції Приймака В.А. рапорт, інформував про відмову ОСОБА_1 від отримання наказу першого заступника МОУ №13 від 15.03.2019 та припису начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ №406/128 від 19.03.2019 щодо здачі посади та прибуття до 25.03.2019 до Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ та неможливість потрапляння в приміщення постійної дислокації Західного відділу з питань запобігання та виявлення корупції МОУ. В рапорті, у зв'язку з службовою необхідністю використання приміщень Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції, просив направити до Відділу представників Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ для комісійного відкриття приміщень №496-499 Західного відділу з питань запобігання та виявлення корупції МОУ розташованих за адресою: м. Львів, вул. Батуринська, 2 (том 1 а.с. 113-115).

Наказом № 16 від 27.03.2019 призначено комісію щодо здавання справ і посади Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції та приймання справ і посади тимчасово виконуючого обов'язки начальника Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення комісії. Результати роботи комісії оформлені актом, затвердженим начальником Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України від 28.03.2019 (том 1 а.с. 119-123). В акті зафіксовано таке: - в розділі 4 «Наявність та стан печаток» - зафіксовано відсутність мастикової гербової печатки, мастикового кутового штампу, допоміжних мастикових печаток «Для пакетів», «Для внутрішніх господарських документів», «Для режимно-секретних органів», мастикових штампів, номерних металевих печаток «Для сховищ», «Для виконавців». Відповідно до пояснень офіцера Західної територіальної групи з питань запобігання і виявлення корупції майора ОСОБА_9 відповідальною особою за облік та зберігання печаток і штампів визначено колишнього начальника Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції підполковника юстиції ОСОБА_1 ; - в розділі 6 «Стан тилового та технічного забезпечення» - зафіксовано відсутність комп'ютерної техніки та меблів; - в розділі 7 «Стан ведення службового діловодства, обліку і звітності» - серед іншого, комісією зафіксовано відсутність особової справи офіцера Західної територіальної групи з питань запобігання і виявлення корупції майора ОСОБА_9 . Згідно з поясненнями ОСОБА_9 другий примірник його особової справи зберігався в сейфі начальника Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції підполковника юстиції ОСОБА_1 ; де знаходиться другий примірник його особової справи останньому невідомо.

Відповідно до рапорту т.в.о. начальника Західного відділу з питань запобігання та виявлення корупції МОУ майора юстиції Сороченко О.С., поданого 28.03.2019 на ім'я начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ полковника юстиції Приймака В.А. (том 1 а.с. 128) відзвітовано про те, що при здійсненні комісійного відкриття приміщення виявлено відсутність усіх меблів, трьох одиниць комп'ютерної техніки та сейфів з особовою справою майора ОСОБА_9 , гербовою та іншими печатками Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції. В рапорті зазначено, що згідно пояснень начальника складу працівника Збройних Сил України ОСОБА_10 . 25.03.2019 ОСОБА_1 здав меблі та порожні сейфи до складу майна квартирно-експлуатаційної служби НАСВ. Встановити місцезнаходження особової справи майора ОСОБА_9 , гербової та іншими печаток Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції та трьох одиниць комп'ютерної техніки не видалось можливим.

28.03.2018 начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України звернувся до першого заступника Міністра оборони України Руснака І.С. з доповіддю №406/164 (том 1 а.с. 152-153), просив доручити Військовій службі правопорядку Збройних Сил України провести службове розслідування за фактом можливої фальсифікації підполковником юстиції ОСОБА_1 документів поданих до участі в конкурсі на заміщення вакантних посад в Національній Академії Сухопутних військ. В доповідній зазначено, що серед необхідних документів для участі у конкурсі ОСОБА_1 подав службову характеристику, яка носить окремі ознаки підроблення (відсутній підпис начальника Відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, дата видачі характеристики, оригінал відтиску гербової печатки Відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, замість неї міститься ксерокопія її відтиску). В доповідній полковник юстиції ОСОБА_11 зазначив, що надана ОСОБА_1 характеристика у 2018-2019 роках начальником Відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України не видавалась.

Перший заступник Міністра оборони України видав доручення №5161/з від 28.03.2019, яким зобов'язав організувати та провести службове розслідування щодо виявленого факту (том 1 а.с.152). З метою уточнення причин та умов, що сприяли можливим правопорушенням, про які зазначено у доповіді начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України №406/164 від 28.03.2019 видано наказ №140 від 29.03.2019 «Про призначення службового розслідування».

04.04.2019 т.в.о. начальника Західного відділу з питань запобігання та виявлення корупції МОУ майор юстиції Сороченко О.С. подав начальнику Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ полковнику юстиції Приймаку В.А. рапорт (том 1 а.с. 134). В рапорті доповів, що при комісійному відкритті приміщень Західного відділу з питань запобігання та виявлення корупції МОУ зафіксовано відсутність, серед іншого, особової справи майора ОСОБА_9 . Відповідно до пояснень останнього він 02.04.2019 прибув з відпустки та зателефонував колишньому начальнику Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції підполковнику ОСОБА_1 від якого дізнався, що його справа знаходиться за місцем проживання підполковника ОСОБА_1 . Майор ОСОБА_9 зустрівся з підполковником ОСОБА_1 у лікарні швидкої допомоги м. Львова та отримав свою особову справу, яку доставив у відділ. У зв'язку з викладеними обставинами майор юстиції ОСОБА_4 вважав, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 1, розділу ІV «Організація зберігання і пересилання облікових документів, забезпечення військ бланками і книгами обліку особового складу» Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затв. наказом МОУ №333 від 26.05.2014, у зв'язку з цим може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

04 квітня 2019 року начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ полковник юстиції ОСОБА_8 наклав на підполковника юстиції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення «сувора догана» з формулюванням: «за незадовільне виконання службових обов'язків, що призвело до порушення порядку обліку, зберігання та видачі документів з грифом «ДСК» (зберігання документів майора ОСОБА_9 за межами підрозділу)». Відповідно до запису в службовій картці ОСОБА_1 (том 1, а.с. 169), проступок вчинено 02.04.2019, стягнення накладено 04.04.2019 усно.

На підтвердження факту доведення наказу начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ полковника юстиції ОСОБА_8 до відома підполковника юстиції ОСОБА_1 відповідач надав акт від 10.04.2019 (том 1, а.с. 141-142), відповідно до якого про оголошення суворої догани наказом начальника Управління від 04.04.2019 підполковника ОСОБА_1 повідомив майор юстиції ОСОБА_4 та ознайомив його з службовою карткою, до якої занесено це стягнення.

08.04.2019 та 09.04.2019 ОСОБА_1 (5 квітня завершив лікування, 6 та 7 квітня - вихідні дні) прибував до місця дислокації Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції та виявив, що колодки на решітці, що вмонтована перед вхідними дверима, за час його перебування на лікуванні замінені, службові приміщення зачинені, будь-які посадові особи відсутні. ОСОБА_1 зафіксував ці обставини на фотокамеру та звернувся до Західного ТУ ВСП з повідомленням про факт перешкоджання йому в доступі до робочого місця. Про факт неможливості потрапити до службових приміщень ОСОБА_1 доповів рапортом на адресу начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, який надіслав на номер його мобільного телефону за допомогою мобільного додатку (том 2, а.с.45-46).

08.04.2019 ОСОБА_1 також пройшов обстеження військово-лікарською комісією, яка 10.04.2019 видала довідку № 647 про те, що він потребує звільнення від виконання службових обов'язків на строк 15 діб (том 1, а.с. 26). ОСОБА_1 звернувся до начальника Управління запобігання корупції з рапортом та просив надати йому звільнення від виконання службових обов'язків на строк, визначений військово-лікарською комісією. Відомості про вирішення цього рапорту відсутні.

В доповідній головного спеціаліста Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, адресованій начальнику Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ полковнику юстиції Приймаку В.А. повідомлено, що з метою встановлення причини неприбуття підполковника ОСОБА_1 до м. Києва для подальшого проходження служби, здійснено спробу зв'язатись з останнім за номером його мобільного телефона НОМЕР_4 , відповіді на телефонний дзвінок не було, спроб підполковника ОСОБА_1 повідомити про місце свого перебування не було (том 1 а.с. 137).

Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 використовує мобільний телефон з номером НОМЕР_5 (а не НОМЕР_4 ); заперечує спробу зв'язатися з ним 08.04.2019 за цим номером телефону.

08.04.2019 начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ проінформував службовим листом Міністра оборони України про те, що ОСОБА_1 всупереч припису начальника від 19.03.2019, яким його було зобов'язано до 25 березня 2019 року прибути до Управління запобігання корупції МОУ, станом на 08 квітня 2019 року до Управління не прибув, а місце перебування офіцера є невідомим; повідомив, що 25 березня та 04 квітня 2019 року за неналежне виконання службових обов'язків вже наклав на ОСОБА_2 два дисциплінарних стягнення, клопотав про накладення на нього дисциплінарного стягнення у повному обсязі дисциплінарної влади Міністра оборони України (том 2, а.с.41-42).

09.04.2019 Міністр оборони України на підставі згаданої доповіді від 08.04.2019 наказом від № 64 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання службових обов'язків, визначених статтями 11, 16 Статуту внутрішньої служби наклав на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення «попередження про неповну службову відповідність» (том 1, а.с. 19-20).

На підтвердження факту доведення цього наказу до відома підполковника юстиції ОСОБА_1 відповідач надав акт від 10.04.2019 (том 1, а.с. 141-142).

10.04.2019 ОСОБА_1 прибув до місця дислокації Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції, де зустрівся з т.в.о. начальника Західного відділу з питань запобігання та виявлення корупції майором ОСОБА_4 в присутності представників Військової служби правопорядку. Сторони по різному коментують обставини доведення підчас цієї зустрічі до ОСОБА_1 змісту розпорядчих документів МОУ, відповідачі надали суду акти від 10.04.2019 (том 1, а.с.139-142).

10.04.2019 т.в.о. начальника Західного відділу з питань запобігання та виявлення корупції видав наказ №5, відповідно до якого підполковник юстиції ОСОБА_1 вважається таким, що справи та посаду здав та вибув до Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ в розпорядження першого заступника МОУ для вирішення організаційних питань. З 10.04.2019 виключений зі списків особового складу Західного відділу з питань запобігання та виявлення корупції (том 2 а.с. 157).

11.04.2019 перший заступник Міністра оборони України видав наказ №20, відповідно до якого примітку наказу МОУ №13 від 15.03.2019 викладено в новій редакції, зазначено, що підполковник юстиції ОСОБА_1 залишається на термін перебування у розпорядженні на всіх видах забезпечення та у списках Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції, виконує обов'язки військової служби, визначені начальником Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ (том 1 а.с. 145).

11.04.2019 т.в.о. начальника Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції скерував начальнику Західного територіального управління Військової служби правопорядку ВЧ НОМЕР_2 доповідь про невихід без поважних причин на військову службу (том 1 а.с. 146). В доповіді йдеться, що 11.04.2019 з 09:00 год колишній начальник Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції підполковник юстиції ОСОБА_1 без поважних причин не вийшов на службу. Зазначено, що мобільний телефон військовослужбовця в зоні недосяжності, на зв'язок з начальником не виходив, місцезнаходження останнього невідоме; кримінальне провадження не здійснюється, до Державного реєстру досудових розслідувань відомості не внесені, службове розслідування не призначалось.

11.04.2019 ОСОБА_1 не зміг прибути до місця дислокації Відділу, оскільки не був пропущений через КПП черговою службою на територію військового містечка, де він дислокується. Аналогічна ситуація повторилася 12.04.2019. Адміністрація Національної Академії Сухопутних військ повідомила, що анулювала перепустку ОСОБА_1 на територію військового містечка № НОМЕР_3 на підставі звернення майора ОСОБА_4 від 10.04.2019, який повідомив про виключення ОСОБА_1 зі списків відділу та його вибуття до міста Києва, що підтверджується листами т.в.о. начальника НАСВ від 17.04.2019 № 2334 (том 2, а.с.23) та начальника Західного ТУ ВСП ЗС України від 21.05.2019 № 1/2090 (том 2, а.с.56), а також зі службового листа начальника Західного ТУ ВСП ЗС України від 25.04.2019 № 1/1748 на адресу Головного управління ВСП у ЗС України.

Наказом т.в.о. начальника Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції МОУ від 12.04.2019 року № 3 (з основної діяльності) зупинене нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення починаючи з 11.04.2019 року на підставі пункту 15 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом МОУ від 07.06.2018 № 260 у зв'язку із самовільним залишенням військової частини та невиходом на службу без поважних причин 11 та 12 квітня 2019 року (том 2, а.с.158).

За зверненнями ОСОБА_1 до Західного територіального управління Військової служби правопорядку з повідомленнями про перешкоджання йому в доступі до службових приміщень Західної територіальної групи запобігання корупції МОУ територіальним підрозділом ВСП була здійснена службова перевірка, яка підтвердила ці факти, а Головне управління Військової служби правопорядку у ЗС України внесло подання про усунення порушень законодавства до Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, що підтверджується службовим листом командира військової частини НОМЕР_2 на адресу командира військової частини НОМЕР_6 від 25.04.2019 (том 2, а.с. 26), листом командира військової частини НОМЕР_2 від 21.05.2019 (том 2, а.с. 22), листом начальника ВСП у ЗС України - Начальника Головного управління ВСП ЗС України від 06.08.2019 (том 2, а.с.231-239).

Тимчасово виконуючий обов'язки начальника Військової служби правопорядку у ЗС України - начальник Головного управління ВСП ЗС України полковник І.Строкань службовим листом від 08 квітня 2019 року вих. № 306/1/3001 на адресу Міністра оборони України (том 2, а.с.34-35) доповів про завершення службового розслідування, яке було проведено офіцерами Головного Управління Військової служби правопорядку ЗС України на підставі наказу МОУ від 29 березня 2019 року № 140, та про його результати (акт службового розслідування, том 1 а.с.156-160). Комісія зробила висновок про те, що відомості, про які зазначено у доповіді начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України від 28.03.2019 №406/164 частково підтвердились. У висновках комісія зазначила, що з метою участі у конкурсі на заміщення вакантної посади заступника начальника кафедри управління повсякденної діяльності військ та тилового забезпечення НАСВ 06.03.2019 начальник Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції підполковник юстиції ОСОБА_1 власноручно подав до конкурсної комісії службову характеристику, яка має окремі ознаки підроблення, достовірно знаючи, що зміст цього документа не відповідає дійсності. Зазначено, що такі дії ОСОБА_1 не пов'язані із виконанням ним обов'язків за займаною посадою, зазначені порушення допущені військовослужбовцем умисно та не мали негативних наслідків, такі є порушенням статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. За результатами проведеного службового розслідування комісія запропонувала розглянути питання про притягнення підполковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

На підставі цієї доповіді з пропозицією про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та висновків службового розслідування Міністр оборони України наказом № 67 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 12.04.2019 за неналежне виконання службових обов'язків, визначених вимогами статті 11 Статуту внутрішньої служби наклав на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю».

16.04.2019 Міністр оборони України в порядку реалізації дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю» видав наказ № 197 (по особовому складу), яким ОСОБА_2 звільнено з військової служби в запас відповідно до підпункту «д» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність).

19.04.2019 т.в.о. начальника Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції МОУ на виконання наказу від 16.04.2019 № 197 (по особовому складу) видав наказ від № 9 (по стройовій частині), яким ОСОБА_1 виключено із списків особового складу Західного територіального відділу запобігання корупції МОУ та знято з усіх видів забезпечення (том 1, а.с. 185-186).

Розрахунок по грошовому забезпеченню проведено з ОСОБА_12 25 квітня 2019 року.

19.04.2019 на підставі звернення начальника Управління запобігання корупції МОУ до Міністра оборони України (том 2, а.с. 39-40) та з метою перевірки всебічності та повноти службового розслідування, проведеного офіцерами ГУ ВСП ЗС України за фактом подання ОСОБА_1 до конкурсної комісії службової характеристики, наказом № 183 було призначено службове розслідування, яке доручено групі офіцерів Головної інспекції Міністерства оборони України. За результатами цього службового розслідування видано наказ МОУ від 15.05.2019 № 81 КП «Про результати службового розслідування» (том 2, а.с. 213), де констатовані недоліки, які були допущені офіцерами ГУ ВСП ЗС України в ході розслідування, зокрема - не забезпечення всебічності, повноти та об'єктивності з'ясування обставин, проведення розслідування без встановлення причин, що сприяли правопорушенню тощо.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII). Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до статті 5 Закону №2232-XII військовослужбовці, резервісти та військовозобов'язані поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад. Військове звання підполковник належить до військових звань старшого офіцерського складу.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби).

Загальні обов'язки військовослужбовців визначено в статті 11 Статуту внутрішньої служби:

- свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;

- бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;

- беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;

- постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;

- знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;

- дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;

- поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;

- бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;

- вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;

- виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;

- додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Стаття 12 Статуту внутрішньої служби передбачає, що про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Відповідно до приписів статей 29-31 Статуту внутрішньої служби:

За своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців (стаття 29).

Начальник має право віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу, і ставитися до нього з повагою (стаття 30).

Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником (стаття 31).

Статтею 60 Статуту внутрішньої служби передбачено, що у разі неможливості виконання службових обов'язків у зв'язку з відбуттям за межі гарнізону, через хворобу та з інших поважних причин командир (начальник) для виконання цих службових обов'язків призначає одного із заступників. Якщо штатний заступник відсутній і ніхто не був призначений командиром (начальником), командування бере на себе старший за посадою, а у разі відсутності старшого за посадою - старший за військовим званням, про що доповідає старшому командирові (начальникові).

Новопризначені командири військових частин (кораблів) вступають на посаду на підставі розпорядження чи наказу старшого командира (начальника). Про свій вступ на посаду командир частини (корабля) оголошує наказом і доповідає старшому командирові (начальникові). Командир військової частини (корабля) приймає або здає посаду особисто в присутності представника від старшого командира (начальника) (стаття 61 Статуту внутрішньої служби).

Для прийняття і здавання посади командира військової частини (корабля) наказом старшого командира (начальника) призначаються комісії, які після проведення перевірки складають відповідні акти. В акті про прийняття і здавання посади зазначаються дані про особовий склад військової частини (корабля) за списком і наявний; стан бойової та мобілізаційної готовності; морально-психологічний стан особового складу, стан військової дисципліни, бойової підготовки і навчально-матеріальної бази; стан охорони державної таємниці. В акті про прийняття і здавання озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки зазначається їх кількість за документами і фактична наявність, якісний і технічний стан, умови тримання та зберігання. В акті прийняття і здавання військового та фінансового господарства зазначаються відомості про житлово-побутові умови, наявність і стан будівель, споруд, інвентаря та обладнання; законність витрат, облік і стан зберігання пального, продовольства, речового і технічного майна, інших матеріальних засобів як поточного забезпечення, так і непорушного запасу, а також облік і використання коштів. Зазначені акти підписуються командиром, який приймає, і командиром, який здає посаду, а також членами комісії, відповідними заступниками командира військової частини (начальниками служб) та подаються старшому командирові (начальникові) на затвердження і для прийняття рішення за фактами виявлених недоліків (стаття 62 Статуту внутрішньої служби).

63. Командири підрозділів (начальники) приймають і здають посаду особисто на підставі наказу по військовій частині (кораблю). При прийманні та здаванні посади командиром підрозділу (начальником) обов'язково проводиться інвентаризація майна і техніки підрозділу (служби). За результатами проведеної інвентаризації складаються інвентаризаційні відомості та акт. Про прийняття і здавання посади командир підрозділу (начальник) подає рапорт у порядку підпорядкованості командирові військової частини (корабля) (стаття 63 Статуту внутрішньої служби).

Статтею 64 Статуту внутрішньої служби установлено такі терміни для прийняття і здавання посад: командира полку (корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) - не більше ніж 10 днів, заступника командира з тилу - не більше ніж 20 днів, командира батальйону та командира роти (корабля 3 і 4 рангу) - не більше ніж 5 днів, начальника служби, якому підпорядковані склади, - не більше ніж 15 днів. Іншим посадовим особам термін прийняття і здавання посади встановлює старший командир (начальник). Закінченням прийняття (здавання) посади вважається дата затвердження старшим командиром (начальником) відповідного акта.

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № N 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до приписів статей 1,2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця:

- додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;

- бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;

- додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;

- виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету;

- поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;

- не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.

Як визначено частиною третьою статті 5 Дисциплінарного статуту стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків.

Застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту (частина перша статті 7 Дисциплінарного статуту). Згідно з частиною другою статті 12 Дисциплінарного статуту Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони України, начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України, командувач Національної гвардії України користується дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту, крім відповідних повноважень, визначених цим Статутом для кожного з них особисто.

На молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення (стаття 68 Дисциплінарного статуту):

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) попередження про неповну службову відповідність;

д) пониження в посаді;

е) пониження військового звання на один ступінь;

є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;

ж) позбавлення військового звання.

Як визначено в частині першій статті 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно з статтею 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Відповідно до приписів статті 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України встановлюється наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях - центральними органами виконавчої влади, яким вони підпорядковані.

Наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок №608). Цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів).

Порядок №608 визначає службове розслідування як комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: - неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; - причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; - вини військовослужбовця; - порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; - причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; -у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди - причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.

Службове розслідування відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку №608 не призначається: - у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг, за винятком випадків, визначених в абзаці тринадцятому пункту 1 цього розділу; - якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

Згідно з пунктами 2, 3 розділу ІІІ Порядку №608 Міністр оборони України та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України можуть призначати службові розслідування безпосередньо або доручати їх проведення чи призначення підпорядкованим посадовим (службовим) особам (пункт 2).

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування (пункт 3)

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку №608 визначено, що посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.

Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців (пункт 12 розділу ІІІ Порядку №608).

До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування (пункт 13 розділу ІІІ Порядку №608).

Пунктом 3 розділу ІV Порядку №608 визначено, що військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: - знати підстави проведення службового розслідування; - бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; - відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; - давати усні та письмові пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; - порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; - висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; - ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); - оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.

Відповідно до розділу V «Оформлення результатів службового розслідування» Порядку №608:

- за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини (пункт 1);

- акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування (пункт 5);

- після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування (пункт 6);

- у разі якщо службове розслідування проводилося органом Військової служби правопорядку, акт та матеріали службового розслідування передаються на розгляд відповідному командиру (начальнику) військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, для прийняття рішення (пункт 7).

Відповідно до пункт 1 розділу VI Порядку №608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Порядку №608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Пунктом 4 Порядку №608 визначено, що службове розслідування за фактами втрати документів або розголошення відомостей, які містять службову інформацію, проводиться відповідно до Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року №736 (далі - Інструкція №736).

Пунктами 5,6 Інструкції №736 передбачено, що працівники, яким доручено опрацьовувати документ, що містить службову інформацію, визначаються керівником установи, його заступниками, керівниками структурних підрозділів у резолюції до такого документа. Організація в установі роботи з документами, що містять службову інформацію, покладається на структурний підрозділ з діловодства або документаційного забезпечення, а за його відсутності - на окрему посадову особу (далі - служба діловодства).

Відповідно до норм пунктів 8 Інструкції №736 документам, що містять службову інформацію, присвоюється гриф “Для службового користування”. Питання щодо необхідності присвоєння документу грифа “Для службового користування” вирішується виконавцем або посадовою особою, яка підписує документ, відповідно до переліку відомостей та з дотриманням вимог частини другої статті 6 та статті 9 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

Пункт 11 Інструкції №736 містить норму, відповідно до якої забороняється використовувати для передачі службової інформації відкриті канали зв'язку. У разі виникнення необхідності в передачі (надсиланні) документів, що містять службову інформацію, юридичним особам, громадським об'єднанням без статусу юридичної особи та фізичним особам, на яких не поширюються вимоги цієї Інструкції, останні беруть на себе письмове зобов'язання стосовно нерозголошення отриманої службової інформації. Керівники юридичних осіб, громадських об'єднань без статусу юридичної особи та фізичні особи за розголошення службової інформації несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 12 Інструкції №736 відповідальність за організацію та забезпечення дотримання в установах порядку ведення обліку, зберігання та використання документів, що містять службову інформацію, покладається на їх керівників. Особи, винні у порушенні порядку ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, їх втраті або розголошенні службової інформації, що в них міститься, притягуються до дисциплінарної або іншої відповідальності, передбаченої законом.

Відповідно до пунктів 100, 101 Інструкції №736 справи з грифом “Для службового користування” з дати їх створення (надходження) зберігаються за місцем формування справ згідно із затвердженою зведеною номенклатурою справ до моменту їх передачі в архівний підрозділ (архів) установи.

Документи і справи з грифом “Для службового користування” зберігаються у шафах, сейфах, що розташовані у службових приміщеннях або сховищах архіву. Шафи, сейфи, службові приміщення, сховища архіву повинні надійно замикатися і опечатуватися металевими печатками. Зберігання документів і справ із грифом “Для службового користування” здійснюється працівниками, які безпосередньо отримали їх під розписку, у спосіб, що унеможливлює доступ до них сторонніх осіб.

Пунктом 105 Інструкції №736 визначено, що документи з грифом “Для службового користування” не дозволяється виносити за межі установи, крім випадків передачі документів на виконання у структурні підрозділи, що розташовуються поза межами основного приміщення установи, та у разі виникнення необхідності в їх узгодженні, підписанні в установах, розташованих у межах одного населеного пункту. Винесення документа з грифом “Для службового користування” за межі установи здійснюється на підставі резолюції керівника установи (його заступника) або керівника структурного підрозділу, в якому такий документ (його проект) підготовлено. При цьому документ повинен бути вкладений у конверт або упакований у такий спосіб, щоб виключити можливість його прочитання.

Пунктом 110 Інструкції №736 передбачено, що працівник, якому стало відомо про факт втрати документа, що містить службову інформацію, та про можливе розголошення відомостей, що становлять службову інформацію, невідкладно інформує керівника свого структурного підрозділу, який у письмовій формі терміново інформує про такий факт керівника установи та керівника служби діловодства.

Факти втрати документів або розголошення відомостей, які містять службову інформацію, розслідує комісія з питань роботи із службовою інформацією. Для розслідування окремих фактів втрати документів або розголошення відомостей, які містять службову інформацію (далі - розслідування), за рішенням керівника установи може утворюватися спеціальна комісія (пункт 111 Інструкції №736).

Спеціальна комісія має право отримувати від працівників установи письмові та усні пояснення з питань, що є предметом розслідування, витребувати необхідні документи (їх копії), оглядати приміщення і сховища (пункт 112 Інструкції №736).

За результатами розслідування, яке триває не довше ніж один місяць, складається акт, що підписується членами комісії з питань роботи із службовою інформацією або спеціальної комісії та подається керівникові установи на затвердження. За наявності обґрунтованих пропозицій відповідної комісії, прийнятих на її засіданні, строк проведення розслідування може бути продовжено за резолюцією керівника установи не більш як на один місяць. Розслідування починається з дати підписання розпорядчого документа про його проведення та завершується датою затвердження акта про результати проведення розслідування (пункт 114 Інструкції №736).

В окремому розділі акта про результати проведення розслідування зазначаються обставини, причини та умови настання відповідного випадку, рівень заподіяної шкоди або негативного впливу на діяльність установ, а також наводиться перелік втрачених документів (пункт 115 Інструкції №736).

Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

В статті 91 Дисциплінарного статуту міститься заборона за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.

Статтею 87 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Відповідно до приписів статті 97 Дисциплінарного статуту про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.

Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку (стаття 98 Дисциплінарного статуту).

Попередження про неповну службову відповідність застосовується одноразово і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право. Якщо протягом шести місяців після накладення цього стягнення військовослужбовець не виправив своєї поведінки зразковим виконанням військового обов'язку і стягнення не відіграло своєї ролі, командир приймає рішення про переміщення військовослужбовця на нижчу посаду чи звільнення з військової служби. Подання відповідних документів здійснюється в установленому порядку (стаття 102 Дисциплінарного статуту).

Як передбачено статтею 106 Дисциплінарного статуту усі заохочення та дисциплінарні стягнення (крім зауваження), передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця (додаток 3 до цього Статуту).

Відповідно до статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:

а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.

Підстави звільнення військовослужбовців з військової служби наведено в частині другій статті 26 Закону №2232-XII. Так, військовослужбовець звільняється з військової служби, серед іншого, через службову невідповідність.

Пунктом 228 розділу ХІІ Положення №1153/2008 визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність здійснюється, зокрема, в разі: застосування відповідного дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Як визначено пунктом 2281 розділу ХІІ Положення №1153/2008 звільнення з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем здійснюється в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладення контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів у сукупності притягувався до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни в Міністерстві оборони України, чи після попередження військовослужбовця про неповну службову відповідність він не виправив своєї поведінки і це стягнення не відіграло своєї ролі, а також у разі відмови курсанта, з яким укладено контракт про навчання, від проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу або офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу.

Звільнення з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням здійснюється в разі, коли протягом останніх 12 місяців служби військовослужбовця командуванням два чи більше разів не виконувалось одне або декілька із зобов'язань та інших умов, визначених контрактом. Невиконання зобов'язань та інших умов, визначених контрактом, не враховується для встановлення систематичного невиконання умов контракту командуванням, якщо їх виконання стало неможливим у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій, а також залучення до здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану, боротьби з тероризмом і піратством, посилення охорони державного кордону, ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, надання військової допомоги іншим державам.

Норми пункту 236 розділу ХІІ Положення №1153/2008 передбачають, що з військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, перед їх звільненням проводиться бесіда з питань звільнення. Форма, порядок оформлення та зберігання документа, в якому відображається зміст проведення бесіди, визначаються Міністерством оборони України.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008). Цим Положенням визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі.

Згідно з пунктом 11 розділу І Положення №1153/2008 проходження військової служби військовослужбовцем відображається в його особовій справі, яка ведеться у порядку та за формою, встановленими Міністерством оборони України.

Згідно з абзацом 2 пункту 12 розділу І Положення №1153/2008 право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання підполковника (капітана 2 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Відповідно до підпункту 1) пункту 116 глави «Перебування військовослужбовців у розпорядженні відповідних командирів» розділу ІV Положення №1153/2008 зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі розформування (реформування) військової частини або скорочення штатних посад, якщо до кінця встановленого строку проведення цих заходів не вирішено питання щодо дальшого службового використання вивільнених військовослужбовців.

Нормами пункту 116 розділу ІV Положення №1153/2008 визначено, що військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади. Військовослужбовці, які зараховані в розпорядження відповідно до підпунктів 1 - 12-1 цього пункту, продовжують проходити військову службу згідно з цим Положенням, виконуючи обов'язки військової служби в межах, визначених посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають. Час перебування військовослужбовців на лікуванні, в основній або додатковій відпустці виключається із загального періоду перебування у розпорядженні відповідних командирів (начальників). Військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов'язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування у розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду).

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170 (далі - Інструкція №170).

Згідно з пунктом 12.7 розділу XII Інструкція №170 бесіда з питань звільнення проводиться перед направленням документів на звільнення військовослужбовця. До участі в бесіді з військовослужбовцем, який звільняється з військової служби, за потреби залучаються безпосередні командири, фахівці кадрових, юридичних, фінансових органів тощо.

Під час бесіди з військовослужбовцем посадова особа роз'яснює йому, які пільги та переваги він має з працевлаштування та матеріально-побутового забезпечення, доводить військовослужбовцю рішення щодо рекомендацій для військового комісаріату стосовно можливості проходження ним служби у військовому резерві Збройних Сил України, водночас з'ясовує про місце проживання після звільнення військовослужбовця та військовий комісаріат для направлення його на військовий облік. При цьому враховуються прохання та побажання військовослужбовця, даються необхідні пояснення з інших питань.

У разі коли під час бесіди виникли питання, які не можуть бути вирішені на місці, на адресу відповідної посадової особи чи органу військового управління надсилається запит з необхідними матеріалами і довідками.

Зміст проведення бесіди відображається в аркуші бесіди. У разі відмови військовослужбовця підписати аркуш бесіди він підписується особами, присутніми під час бесіди, з відміткою про відмову військовослужбовця підписувати аркуш бесіди.

Аркуш бесіди зберігається у першому примірнику особової справи військовослужбовця.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №2232-XII, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Пунктом 242 розділу ХІІ Положення №1153/2008 визначено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).

Розділ XXVІІI Порядку №260 регламентує виплату грошового забезпечення у період перебування у розпорядженні або звільнення від посад.

Так, згідно з пунктом 2 розділу XXVІІI Порядку №260 днем звільнення військовослужбовця з посади, яку він займає, вважається день закінчення здавання справ і складання обов'язків за посадою в межах установлених строків.

Згідно з пунктом 14 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення, не виплачене своєчасно або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.

Згідно з пунктом 15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується:

- за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати;

- якщо виплачуються академічні стипендії;

- за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше;

- за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки;

- за час тимчасового виконання обов'язків понад два місяці за новими посадами у зв'язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату);

- за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом;

- за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.

Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Оцінюючи фактичні обставини справи та аргументи сторін через призму наведених норм права суд керується такими міркуваннями:

1) щодо дисциплінарного стягнення «догана» від 25.03.2019

відповідно до запису в службовій картці підполковника юстиції ОСОБА_1 за 25.03.2019, це стягнення накладено начальником Управління з питань запобігання та виявлення корупції 25.03.2019 усно за такий дисциплінарний проступок: «за неповідомлення безпосередньому начальнику про перебування на лікуванні та направленні для проходження лікування та обстеження до ГВКГ м. Київ», вчинений ОСОБА_1 25.03.2019.

Суд оцінив досліджені підчас судового розгляду справи докази та дійшов висновку, що ОСОБА_1 не допускав такого дисциплінарного проступку:

- по-перше, ОСОБА_1 повідомляв безпосереднього начальника про перебування на лікуванні, що підтверджується рапортами військовослужбовця на адресу безпосереднього начальника від 11.03.2019 та від 27.03.2019, записами в книзі реєстрації вхідної кореспонденції Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, а свідченнями ОСОБА_1 ;

- по-друге, ОСОБА_1 25.03.2019 не отримав перевідного епікризу, в якому містилася вказівка про необхідність продовжити обстеження та лікування в Національному ВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь», а отже - не міг 25.03.2019 повідомити безпосереднього начальника про таке направлення.

Відсутність в діях військовослужбовця складу дисциплінарного проступку виключає можливість застосування до нього дисциплінарного стягнення, тому рішення від 25.03.2019 про накладення на ОСОБА_1 догани слід скасувати як протиправне.

2) щодо дисциплінарного стягнення «сувора догана» від 04.04.2019

відповідно до запису в службовій картці підполковника юстиції ОСОБА_1 за 04.04.2019, це стягнення накладено начальником Управління з питань запобігання та виявлення корупції 04.04.2019 усно за такий дисциплінарний проступок: «за незадовільне виконання службових обов'язків, що призвело до порушення порядку обліку, зберігання та видачі документів з грифом «ДСК» (зберігання документів майора ОСОБА_9 за межами підрозділу)», вчинений ОСОБА_1 02.04.2019.

Суд оцінив доводи сторін щодо належного способу фіксації та реагування на такі види дисциплінарних проступків та при прийнятті рішення керується такими мотивами:

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 року № 736 затверджено Типову інструкцію про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію (далі - Типова інструкція № 736). Цим документом визначено єдині вимоги доведення обліку, зберігання, використання і знищення документів, що містять службову інформацію. Відповідно до п. 2 Типової інструкції № 736 в установі утворюється постійно діюча комісія з питань роботи із службовою інформацією, одним із завдань якої є складання переліку відомостей, що становлять службову інформацію. Відповідно до п. 4 Типової інструкції № 736 Перелік відомостей, що становлять службову інформацію затверджується керівником установи та оприлюднюється на офіційному веб-сайті установи.

Організація роботи в установі з документами, що місять службову інформацію, покладається на структурний підрозділ з діловодства, або на окрему посадову особу (п. 6 Типової інструкції № 736). Документам, що містять службову інформацію присвоюється гриф «для службового користування» (п. 8 Типової інструкції № 736).

За змістом п. 111 цього документу факти втрати документів, або розголошення відомостей, які містять службову інформацію, розслідує комісія з питань роботи із службовою інформацією або спеціально створена комісія в порядку, передбаченому п.112-115 Типової інструкції № 736.

Порядок зберігання, використання, обліку документів з грифом «для службового користування» в ЗС України та МОУ врегульовано Розділом 11 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом ГШ ЗС України від 07 квітня 2017 року №124 (далі - Інструкція з діловодства № 124).

Відповідно до п. 11.1.3 Інструкції з діловодства віднесення документів до таких, що містять службову інформацію (надання матеріальному носію інформації грифу обмеження доступу «Для службового користування») здійснюється військовослужбовцем, працівником, який створив документ, або посадовою особою, що підписує або затверджує документ на підставі Переліку відомостей МОУ.

На виконання положення п. 4 Типової інструкції №736 наказом МОУ від 27 грудня 2016 року № 720 (зі змінами від 11 вересня 2018 року) затверджено Перелік відомостей Міністерства оборони України, які містять службову інформацію (ПСІ - 2016).

Відповідачі не надали суду доказів того, що: - особовій справі майора ОСОБА_13 присвоєно гриф обмеження доступу «Для службового користування»; - за фактом порушення порядку обліку, зберігання та видачі в підрозділі документів з грифом «Для службового користування» було призначено та проведено службове розслідування, як це передбачено п. 4 Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ № 608 від 21 листопада 2017, та п.п. 112-115 Типової інструкції № 736, яким встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та достатніми доказами вину ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку, за який накладено стягнення «сувора догана».

Суд також враховує, що це стягнення (як і попереднє) відповідно до записів в службовій картці ОСОБА_1 , накладено безпосереднім начальником «усно». Дисциплінарний Статут містить перелік способів накладення усного стягнення: - особисто; - на нараді; - перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Такі способи накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця є заходами безпосереднього впливу, що за своїм призначенням мають на меті оперативне/негайне реагування на дисциплінарний проступок (в т.ч. з метою його присікання), а також виховну мету - коли дисциплінарне стягнення доводиться перед строєм чи на нараді. Вимога закону щодо відсутності при накладенні усного стягнення військовослужбовців, які мають нижчі військові звання (обіймають посади) за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення, очевидно має на меті підтримання авторитету ієрархії військових звань/посад в системі військової служби.

Суд допускає, що в сучасних реаліях накладення усного дисциплінарного стягнення може здійснюватися із використанням засобів технічного зв'язку (напр., телефоном, або при проведенні наради з використанням відео- чи конференц-зв'язку тощо).

Суд встановив, що начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ полковник юстиції Приймак В.А. 25.03.2019 та 04.04.2019 не застосував жодного із можливих способів усного накладення дисциплінарного стягнення, а обмежився внесенням відповідних записів про накладення дисциплінарних стягнень в службову картку ОСОБА_14 . Більше того, повідомлення військовослужбовця в званні підполковника про накладення цих стягнень відповідно до змісту складеного 10.04.2019 акту здійснювала комісія, до складу якої входив майор ОСОБА_4 , - тобто особа з військовим званням, нижчим за військове звання ОСОБА_1 . Ці обставини в їх сукупності свідчать про очевидну протиправність рішень від 25.03.2019 та від 04.04.2019.

3) щодо дисциплінарного стягнення «неповна службова відповідність», яке було оголошено наказом № 64 КП від 09.04.2019

відповідно до змісту наказу № 64 КП можна зрозуміти, що дисциплінарний проступок ОСОБА_1 полягає як мінімум в тому, що військовослужбовець став на шлях порушення військової дисципліни, а саме: не прибув у встановлений йому строк (25.03.2019) до Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ, відомостей про наявність поважних причин своєї відсутності не надав, на телефонні дзвінки не відповідає та місце його знаходження не відоме.

В тексті наказу також згадується, що ОСОБА_1 :

- допускає випадки правового нігілізму та ставить під сумнів віддані накази та розпорядження, - проте не конкретизовано, які/чиї конкретно накази та розпорядження ОСОБА_1 поставив під сумнів, проявляючи правовий нігілізм;

- 25.03.2019 притягнений до дисциплінарної відповідальності «догана» за фактом неповідомлення безпосереднього начальника про перебування на лікуванні у ВМКЦ Західного регіону та подальше направлення для продовження обстеження та лікування до Головного військового клінічного госпіталю;

- 04.04.2019 притягнений до дисциплінарної відповідальності «сувора догана» за порушення порядку обліку, зберігання та видачі документів з грифом «ДСК».

Із застосованих відповідачем формулювань достеменно не зрозуміло, чи згадка про накладені на ОСОБА_1 25.03.2019 та 04.04.2019 дисциплінарні стягнення застосована як спосіб охарактеризувати його попередню поведінку, чи ці факти наведено як складові допущеного ним дисциплінарного проступку, за який накладається дисциплінарне стягнення.

Оцінюючи цей наказ на предмет відповідності критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, викладеним в частині другій статті 2 КАС України суд враховує такі обставини:

- неприбуття ОСОБА_1 25 березня 2019 року до Управління з питань запобігання та виявлення корупції МОУ (м. Київ) було зумовлене перебуванням військовослужбовця на лікуванні, про що його безпосередньому начальнику було достеменно відомо як з рапортів самого ОСОБА_1 , так і з відповідей медичних закладів на запити як самого Управління, так і т.в.о. начальника відділу майора ОСОБА_4 , котрий доповідав начальнику Управління отримані ним від медичних закладів відомості щодо перебування військовослужбовця на лікуванні;

- доведення припису від 19.03.2019 про необхідність прибути 25.03.2019 в місто Київ до відома до підполковника ОСОБА_1 відбулося 20.03.2019 - підчас його перебування на лікуванні у спосіб зустрічі в кав'ярні на запрошення т.в.о. відділу майора ОСОБА_4 . Суд розцінює таке оповіщення (підчас тимчасової непрацездатності особи) як неналежне;

- суд також враховує, що сам припис містить графу «Термін дії припису продовжено до ___». Отже, відповідач-2, маючи інформацію про перебування ОСОБА_1 на лікуванні, міг та повинен був змінити строк виконання припису та вручити такий ОСОБА_1 після завершення лікування;

- відповідач-2 спочатку 25.03.2019 наклав на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення «догана» за неповідомлення ним 25.03.2019 про перебування на лікуванні та про необхідність продовжити лікування в місті Києві, а надалі доповіддю від 08.04.2019 ініціював накладення Міністром оборони України на ОСОБА_1 більш суворого стягнення - за неприбуття 25.03.2019 в Управління без поважних причин. Суд вважає таку мотивацію суперечливою та взаємовиключною, адже, навіть керуючись логікою відповідача, ОСОБА_1 25.03.2019 міг або не прибути на службу без поважних причин, або не повідомити безпосереднього начальника про наявність поважних причин (перебування на лікуванні, скерування для продовження лікуванння тощо), що зумовили його неприбуття на службу;

- в рапорті службовця, який повідомляє безпосереднього начальника про неможливість зв'язатися з ОСОБА_1 , вказано номер телефона, що не належить позивачу;

- згадані в тексті наказу факти неповідомлення ОСОБА_1 своєму безпосередньому начальнику про перебування на лікуванні, а також порушення ним порядку поводження з документами з грифом «Для службового користування» не могли бути підставою накладення на нього дисциплінарного стягнення Міністром оборони України, оскільки в самому наказі вказується на те, що станом на дату його прийняття тза цими фактами на позивача вже були накладені дисциплінарні стягнення 25.03.2019 та 04.04.2019. Повторне накладення дисциплінарного стягнення за ті проступки, за які військовослужбовця вже було притягнуто до відповідальності, суперечить положенням статті 61 Конституції України та статті 91 Дисциплінарного статуту;

- згадки про правовий нігілізм ОСОБА_1 тощо в оскарженому наказі не конкретизовані, а отже - такі не дозволяють встановити склад дисциплінарного проступку як підстави притягненняособи до дисциплінарної відповідальності.

Ці обставини в їх сукупності свідчать про те, наказ № 64 КП від 09.04.2019 є свавільним внаслідок його необгрунтованості та суперечливого змісту, тому такий слід скасувати як протиправний.

4) щодо наказу начальника Західного територіального відділу запобігання корупції від 12.04.2019 №3 про призупинення виплати грошового забезпечення з 11.04.2019

це рішення відповідача обґрунтовано невиходом ОСОБА_1 на службу без поважних причин 11 та 12 квітня 2019 року.

Суд оцінив досліджені на стадії судового розгляду справи докази та дійшов висновку, що висновок про неприбуття ОСОБА_1 на службу 11 та 12 квітня 2019 року, який покладено в основу оскарженого рішення, є помилковим. Відповідно до наведених вище рішень першого заступника Міністра оборони України ОСОБА_1 з 11.04.2019 перебував у розпорядженні та списках Західного територіального відділу з питань протидії та виявлення корупції; позивач 11 та 12 квітня 2019 року прибував за адресою місця дислокації цього відділу, проте не міг потрапити на територію у зв'язку з анулюванням його пропуску на територію військового містечка з ініціативи його ж начальника. Ці обставини серед іншого підтверджуються висновками територіального підрозділу ВСП, який проводив службову перевірку за численними зверненнями позивача щодо перешкоджання йому в прибутті на службу. За таких обставин рішення про призупинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення ґрунтується на помилкових висновках та підлягає скасуванню, оскільки позивач не міг потрапити на службу внаслідок дій самого ж відповідача.

5) щодо дисциплінарного стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю», яке було оголошено наказом від 12.04.2019 року № 67 КП, а також похідних наказів на його реалізацію

відповідно до змісту наказу № 67 КП можна зрозуміти, що дисциплінарний проступок ОСОБА_1 полягає в неналежному виконанні службових обов'язків, визначених в статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що полягає у тому, що військовослужбовець свідомо подав до конкурсної комісії для зайняття посади науково - педагогічного складу службову характеристику, яка складена без дотримання визначених законодавством форм і має окремі ознаки підроблення, на руки йому не видавалася; тим самим ОСОБА_1 порушив принцип доброчесності, що полягає у відмові від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень та недопущенні наявного конфлікту між публічним і особистим інтересом.

- відповідно до статті 98 Дисциплінарного статуту під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку; враховуючи положення статті 88 цього статуту, якою передбачено право військовослужбовця на оскарження стягнення, випливає, що в наказі (рішенні) про накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення повинно бути чітко зазначено, в чому саме проявилося дисциплінарне правопорушення та які конкретно положення Військових статутів, інших нормативно-правових актів, посібників, положень, інструкцій, були порушені військовослужбовцем. Наказ № 67 КП не містить чіткої вказівки на те, який саме з одинадцяти передбачених статтею 11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ обов'язків порушив ОСОБА_1 ;

- подання 06.03.2019 пакету документів до вищого навчального закладу з метою участі в конкурсі на зайняття посади викладацького складу жодним чином не пов'язане зі службовими обов'язками чи діяльністю підполковника юстиції ОСОБА_1 на посаді начальника Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції;

- поданий в складі пакету документів бланк характеристики не підписаний ані безпосереднім начальником ОСОБА_1 , ані особою, що приймає рішення про затвердження службової характеристики. За своєю формою та змістом цей документ (з огляду на відсутність обов'язкових реквізитів) є не характеристикою, а проектом характеристики;

- ОСОБА_1 в своїх показах повідомив суд, що цей проект характеристики готувався ще в 2017 році за інших обставин, коли його стосунки з безпосереднім керівником ще не були конфліктними;

- той факт, що ОСОБА_1 підписав проект характеристики в графі «з характеристикою ознайомлений» не змінює його статусу та не робить цю характеристику документом, що може бути використаним за призначенням, в тому числі в особистих інтересах. Цей висновок підтверджується тим, що: І) поданий ОСОБА_1 пакет документів конкурсна комісія повернула як таких, що не відповідає вимогам щодо їх оформлення; ІІ) у висновку службового розслідування встановлено, що дії ОСОБА_1 не мали негативних наслідків та не стосуються його службової діяльності.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подання військовослужбовцем до конкурсної комісії вищого навчального закладу для зайняття посади науково - педагогічного складу проекту службової характеристики:

- не пов'язане із виконанням ним службових обов'язків чи здійсненням повноважень за займаною посадою;

- не мало негативних наслідків для інтересів військової служби.

Суд вважає цей вчинок ОСОБА_1 очевидно безглуздим, оскільки за такого оформлення документів рішення про їх повернення конкурсною комісією з мотивів неповноти/неналежності було цілком прогнозованим та очікуваним. Поряд з тим, названий ОСОБА_1 мотив такого вчинку, - стан відчаю з причини тривалого конфлікту з безпосереднім начальником та бажання з огляду на таку ситуацію змінити місце праці, - вписується в загальну картину перебігу подій в обставинах цієї справи та пояснює (хоч і не виправдовує) причини таких дії позивача.

Водночас така оцінка вчинку ОСОБА_1 не змінює висновку суду про те, що твердження відповідача про службову невідповідність ОСОБА_1 за наведених у наказі №67КП від 12.04.2019 обставин є необґрунтованим та помилковим, а застосоване до нього дисциплінарне стягнення - надмірно суворим та протиправним.

Суд вважає, що інформація про вчинок ОСОБА_1 може бути врахована: - при вирішенні питання про його подальше просування по службі чи визначення його посади/місця служби (оскільки на момент прийняття Міністром рішення за наслідками проведеного службового розслідування підполковник ОСОБА_1 не займав жодної посади та перебував у розпорядженні першого заступника Міністра оборони України); -при проведенні щорічного оцінювання військовослужбовця за результатами 2019 року.

Оцінюючи доводи учасників справи щодо дотримання відповідачем принцип співмірності (відповідності суворості стягнення ступеню тяжкості проступку) суд враховує, що на ОСОБА_2 було накладено чи не найсуворіший в ієрархії дисциплінарних стягнень, визначених статтею 68 Дисциплінарного статуту вид дисциплінарного стягнення. Можливість (необхідність) застосування такого стягнення слід пов'язувати з таким проступком військовослужбовця, який є не сумісним з подальшим проходженням військової служби порушником. В контексті цього висновку суд вважає, що навіть у випадку трактування вчинку ОСОБА_1 як дисциплінарного проступку при обранні виду дисциплінарного стягнення Міністр оборони України не врахував можливість застосування до ОСОБА_1 більш м'яких дисциплінарних стягнень, як от «пониження в посаді», «пониження в військовому званні на один ступінь» тощо. Суд вважає вагомими посилання позивача на те, що: - за 23 роки військової служби він до 25.03.2019 не притягувався до дисциплінарної відповідальності, натомість багаторазово заохочувався командирами (начальниками) різних рівнів, востаннє - наказом Міністра оборони України від 14.06.2018; - результати щорічного оцінювання ОСОБА_1 за 2018 рік, відповідно до яких Міністр оборони України та начальник Управління з питань запобігання та виявлення корупції зробили висновок про відповідність ОСОБА_1 займаній посаді, оцінили рівень його теоретичних знань як високий, а практичні уміння та навички - як достатні (для виконання завдань за посадою).

Суд відкидає як помилкові доводи представника відповідача про те, що Міністр оборони України наділений повною дискрецією щодо визначення виду дисциплінарного стягнення до військовослужбовця, тому суд не може оцінювати його рішення з цих питань. Суд нагадує відповідачу, що дискреція за своєю природою є можливістю обирати найбільш обґрунтований, розумний та доцільний варіант поведінки серед кількох альтернативних, передбачених законом. Проте дискреція за будь-яких обставин не є синонімом сваволі - суб'єкт владних повноважень у випадку оскарження його рішень та дій в порядку адміністративного судочинства зобов'язаний довести, що діяв правомірно обираючи один із кількох можливих варіантів рішення.

Враховуючи ці мотиви суд дійшов висновку, що наказ № 67 КП від 12.04.2019 не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та пропорційності, тому підлягає скасуванню.

З огляду на висновок суду про протиправність наказу №67КП від 12.04.2019 та задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про його скасування підлягають задоволенню також похідні позовні вимоги про скасування наказів Міністра оборони України від 16.04.2019 № 197 (по особовому складу) та начальника Західного територіального відділу запобігання корупції № 9 від 19.04.2019 про виключення із списків особового складу.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. З огляду на висновки суду у цій справі, скасування наказів про накладення та реалізацію дисциплінарного стягнення, ОСОБА_1 підлягає поновленню на військовій службі.

Щодо вимог позивача про поновлення його на посаді начальника Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України або на посаді, що є не нижчою аніж та, яку він обіймав до звільнення, то такі не підлягають до задоволення. Суд зауважує, що на дату звільнення з військової служби підполковник ОСОБА_1 не займав жодної посади та перебував у розпорядженні першого заступника Міністра оборони України. Тому порушене незаконним звільненням право позивача на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом поновлення ОСОБА_1 на військовій службі як такого, що перебуває у розпорядженні першого заступника Міністра оборони України, - тобто відновлення становища, що існувало до прийняття протиправного наказу про звільнення особи з публічної служби. За цих обставин рішення про визначення посади, на яку слід призначити підполковника ОСОБА_1 після завершення періоду перебування у розпорядження належить до повноважень Міністра оборони України.

Частиною другою статті 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток визначається за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок №100).

Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_2 , на фінансовому забезпеченні якої перебував підполковник ОСОБА_1 (том 4 а.с. 159), середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складала 20686,93 грн., середньоденна (в календарних днях) 701,25 грн.

Період вимушеного прогулу позивача обраховується починаючи з першого дня після виключення зі списків до дати прийняття рішення про поновлення позивача на військовій службі (з 20.04.2019 по 25.02.2020). Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 211427,37 грн. (11 днів квітня 2019 та 25 днів лютого 2020 по 701,25 грн./день, з травня 2019 року по січень 2020 року - девять місяців по 20686,93 грн./місяць).

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення. Суд встановлює, що при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу роботодавцеві слід утримати з цієї суми та перерахувати у відповідні бюджети/фонди передбачені законодавством податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відтак, рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на військовій службі як такого, що перебуває у розпорядженні першого заступника Міністра оборони України, а також про стягнення грошового забезпечення за один місяць в розмірі 20686,93 грн. підлягає негайному виконанню.

Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 КАС України суд не вирішує, оскільки позивач згідно з пунктом 1, пунктом 13 (є учасником бойових дій) частини першої, статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору та не надав суду доказів понесення інших видів судових витрат.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, 371, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовільнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення начальника Управління з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень:

- від 25.03.2019 у виді догани (усно);

- від 04.04.2019 у виді суворої догани (усно).

Визнати протиправними і скасувати накази Міністра оборони України:

- від 09.04.2019 №64 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

- від 12.04.2019 №67 КП «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

- від 16.04.2019 №197 (по особовому складу) в частині, що стосується звільнення з військової служби у запас за підпунктом «д» (через службову невідповідність) підполковника юстиції ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні першого заступника Міністра оборони України.

Визнати протиправними та скасували накази начальника Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України:

- від 12.04.2019 №3 (з основної діяльності) «Про призупинення виплати грошового забезпечення»;

- від 19.04.2019 №9 (про виключення ОСОБА_1 з 19.04.2019 зі списків особового складу Західного територіального відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України та усіх видів забезпечення).

Поновити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) на військовій службі як такого, що перебуває у розпорядженні першого заступника Міністра оборони України.

Стягнути з військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код НОМЕР_8 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в розмірі 211427 (двісті одинадцять тисяч чотириста двадцять сім) гривень 37 коп.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Встановити такий порядок виконання рішення суду щодо стягнення коштів - при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 211427,37 грн. роботодавцеві слід утримати з цієї суми та перерахувати у відповідні бюджети/фонди передбачені законодавством податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на військовій службі як такого, що перебуває у розпорядженні першого заступника Міністра оборони України та стягнення грошового забезпечення за один місяць в розмірі 20686 (двадцять тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 93 коп. допустити до негайного виконання.

Судові витрати не розподіляти.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10.03.2020.

Суддя Москаль Р.М.

Попередній документ

88115065

Наступний документ

88115067

Інформація про рішення:

№ рішення:	88115066
№ справи:	1.380.2019.001973
Дата рішення:	25.02.2020
Дата публікації:	13.09.2022
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Виконання рішення (11.11.2020)
Дата надходження:	19.04.2019

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

13.02.2020 14:00	Львівський окружний адміністративний суд
17.02.2020 14:00	Львівський окружний адміністративний суд
24.02.2020 14:00	Львівський окружний адміністративний суд
10.04.2020 12:00	Львівський окружний адміністративний суд
10.04.2020 12:30	Львівський окружний адміністративний суд
22.09.2020 14:30	Восьмий апеляційний адміністративний суд
29.09.2020 14:30	Восьмий апеляційний адміністративний суд
15.10.2020 14:00	Львівський окружний адміністративний суд
15.10.2020 14:30	Львівський окружний адміністративний суд