25 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4201/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І. за участю:
секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,
представника відповідача - Озацької О.В.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Приватне акціонерне товариство "АВТОКРАЗ" /далі - позивач, ПрАТ "АВТОКРАЗ"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податку ДПС /далі - відповідач/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002475013 від 25 липня 2019 року /а.с. 5-12/.
Позов обґрунтований тим, що податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних ПрАТ "АвтоКрАЗ", які подані на реєстрацію з порушенням граничного строку, встановленого статтею 201 Податкового кодексу України, не підлягають наданню отримувачу (покупцю), а тому штрафна санкція за порушення строку їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що визначена оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, не може застосовуватися до позивача. Крім того, ухвалою Господарського суду м. Києва від 24 вересня 2018 року у справі № 917/814/16 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "АвтоКрАЗ" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а за змістом статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/4201/19, а також ухвалено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження.
19 грудня 2019 року відповідач надав до суду відзив на позовну заяву /а.с. 116-118/, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на встановлений камеральною перевіркою факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за березень 2017 року, травень-вересень 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також на відсутність двох складових, необхідних для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, а саме: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та водночас повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Ухвалою суду, внесеною до протоколу судового засідання від 04 лютого 2020 року, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання 25 лютого 2020 року позивач свого уповноваженого представника не направив, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи /а.с.226/.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За змістом пункту 1 частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на те, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та про причини неявки свого представника не повідомив, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Приватне акціонерне товариство "АВТОКРАЗ" пройшло передбачену законодавством процедуру державної реєстрації та набуло правового статусу юридичної особи з 24 червня 1996 року, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом - 05808735 та знаходиться на обліку як платник податків в Офісі великих платників податків ДФС з 09 липня 1997 року /а.с. 39-40/.
26 червня 2019 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації Приватним акціонерним товариством "АВТОКРАЗ" податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень 2017 року, травень, червень, липень, серпень, вересень 2018 року.
За результатами перевірки складено акт № 489/28-10-50-13-18/05808735 від 26 червня 2019 року, в якому зафіксовано порушення Приватним акціонерним товариством "АВТОКРАЗ" встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України строку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних від 31 березня 2017 року № 270, від 02 серпня 2018 року № 250, від 14 червня 2018 року № 239, від 12 червня 2018 року № 238, від 04 червня 2018 року № 237, від 08 травня 2018 року № 124, від 15 серпня 2018 року № 108, від 07 травня 2018 року № 99, від 07 серпня 2018 року № 83, від 09 серпня 2018 року № 82, від 11 травня 2018 року № 61, від 11 травня 2018 року № 60, від 02 травня 2018 року № 44, від 03 липня 2018 року № 30, від 19 вересня 2018 року № 81 /а.с. 152-154/.
На підставі вказаного акта перевірки Офісом великих платників податків ДФС винесено податкове повідомлення - рішення №0002475013 від 25 липня 2019 року, яким на підставі пункту 1201.2 статті 1201 Податкового кодексу України на Приватне акціонерне товариство "АВТОКРАЗ" накладено штраф на суму 1116974,00 грн у розмірі 10 % за порушення від 16 до 30 календарних днів строку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с.156/.
Не погодившись із прийняттям вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку податковому повідомленню - рішенню №0002475013 від 25 липня 2019 року, суд виходить з наступного.
Правовідносини з приводу реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та встановлення відповідальності за порушення строку реєстрації податкових накладних врегульовані Податковим кодексом України (далі -ПК України).
Так, абзацом першим пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Так, пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Системний аналіз норм статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Отже, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17.
Враховуючи, що податкові накладні (розрахунки коригування до податкових накладних) ПрАТ "АвтоКрАЗ", які були предметом перевірки, містять нарахований податок на додану вартість та не відповідають умовам звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, суд відхиляє доводи позивача щодо безпідставності застосування до нього штрафної санкції за вищевказаною нормою права.
Також суд відхиляє довід позивача про безпідставність застосування до нього штрафної санкції у зв'язку із відкриттям провадження у справі № 917/814/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 вересня 2018 року / а.с. 13-18/, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої, третьої та п'ятої статті 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 01 липня 1992 року № 2343-XII /далі - Закон № 2343-XII у відповідній редакції/ мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється зокрема на вимоги поточних кредиторів.
Суд зазначає, що обов'язок позивача з реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування до податкових накладних) у ЄРПН, встановлений статтею 201 ПК України, є складовою податкового обов'язку платника податків, що регулюється спеціальним кодифікованим актом - Податковим кодексом України та не є грошовим зобов'язанням або зобов'язанням щодо сплати податків і зборів.
А оскільки штрафна санкція за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних є мірою відповідальності, що не пов'язана із невиконанням грошового зобов'язання або зобов'язання щодо сплати податків і зборів та спрямована на забезпечення виконання обов'язку позивача із своєчасної реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, то на нього не поширюється дія мораторію, встановленого Законом №2343-XII.
Таким чином, незважаючи на дію мораторію позивач зобов'язаний виконувати свій податковий обов'язок щодо реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних та нести встановлену законом відповідальність у вигляді штрафу за порушення такого обов'язку.
Суд зазначає, що боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов'язань, щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов'язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Таке тлумачення норм, якими встановлено правий режим мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідає суті мораторію: він вводиться господарським судом одночасно із порушенням справи про банкрутство, а відтак стосується тих вимог, які мали місце на дату прийняття відповідного рішення судом. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли (термін виконання яких настав) після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі № 580/1371/19 (провадження № К/9901/29446/19).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, враховує вказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що застосування до ПрАТ "АвтоКрАЗ" штрафної санкції згідно з податковим повідомленням-рішенням №0002475013 від 25 липня 2019 року є правомірним.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (вул. Київська, буд. 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, ідентифікаційний код 05808735) до Офісу великих платників податків ДПС (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 43141471) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002475013 від 25 липня 2019 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06 березня 2020 року.
Суддя Н.І. Слободянюк