Справа № 420/197/20
11 березня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (зареєстрований АДРЕСА_1 , прож. АДРЕСА_2 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168), 59 Будинку офіцерів (м. Одеса, вул. Пироговська, 7/9, м. Одеса, 65044), Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі МОУ) та 59 Будинку офіцерів (далі - Будинок офіцерів), в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність МОУ щодо не включення до наказу Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України (далі - Управління комунікацій та преси МОУ) (по стройовій частині) від 06.08.2019 року № 98 пункту стосовно нарахування та виплати йому - ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2016-2019 років (56 діб), виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби 06.08. 2019 року з урахуванням суми грошової компенсації втрат доходів від сплати податку на доходи фізичних осіб, у розмірі 49 825,44 грн;
зобов'язати МОУ нарахувати та виплатити йому - ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2016-2019 років (56 діб), виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби 06.08.2019 року з урахуванням суми грошової компенсації втрат доходів від сплати податку на доходи фізичних осіб, у розмірі 49 825,44 грн;
зобов'язати Будинок офіцерів на підставі наказу МОУ виплатити йому - ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2016-2019 років (56 діб), виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби 06.08.2019 року з урахуванням суми грошової компенсації втрат доходів від сплати податку на доходи фізичних осіб, у розмірі 49 825,44 грн.
Позивач зазначив, що він проходив військову службу у Телерадіостудії МОУ «Бриз» на посаді головного редактора, та наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 04.06.2019 року № 309 і наказом начальника Управління комунікацій та преси МОУ (по стройовій частині) від 06.08.2019 року № 98 був виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення при Будинку офіцерів, де йому виплачувалось грошове забезпечення, у зв'язку з звільненням з військової служби в запас за пп. «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я).
У 2016 році він отримав статус учасника бойових дій, що підтверджує копія посвідчення учасника бойових дій сер. НОМЕР_1 від 27.09.2016 року. Пунктом 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачена додаткова пільгова відпустка для учасника бойових дій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він у період з 2016 року по 2019 рік не використовував вказану відпустку та компенсацію за невикористану додаткову відпустку не отримував, що підтверджується довідкою Управління комунікацій та преси МОУ № 352/1/1808 від 27.11.2019 року та листом вказаного Управління № 352/2/1844 від 03.12.2019 року. Він подав Управлінню комунікацій та преси МОУ рапорт від 20.07.2019 року (ще до звільнення 06.08.2019 року) про виплату йому компенсації за невикористані дні відпустки. Проте 30.09.2019 року отримав відповідь, в якій зазначено, що відпустка є гарантованою державою пільгою, і не належить до виду щорічних відпусток, а під час особливого періоду дні додаткових відпусток не надаються.
На думку позивача, відповідач протиправно не виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 2016 року по 2019 рік, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Позивач вказує, що фінансове забезпечення Телерадіостудії МОУ «Бриз», де він проходив військову службу до часу його звільнення, здійснюється через 59-й Будинок офіцерів у місті Одеса.
Позивач просив задовольнити позов та врахувати правовий висновок Верховного Суду по зразковій справі № 620/4218/18 у аналогічному провадженні.
Ухвалою суду від 13.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а. с. 35-37).
Ухвалою суду від 21.02.2020 року клопотання позивача, викладене у позові, про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін залишено без розгляду (а. с. 62-63).
Ухвалою суду від 21.02.2020 року притягнуто до участі у справі у якості співвідповідача Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України (а. с. 65-66).
Представник відповідача МОУ надав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 56-59), в якому вважав позов безпідставним та необґрунтованим та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування відзиву представник відповідача вказав, що порядок надання відпусток військовослужбовцям врегульовано статтею 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За приписами ч. 17 цієї статті в особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені частинами першою (щорічна основна військовослужбовцям за контрактом), шостою (канікулярна відпустка курсантам (слухачам) ВНЗ) та дванадцятою (військовослужбовцям строкової військової служби) цієї статті, і відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.
Водночас, відповідно до вимог п. 19 ст. 10-1 Закону надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв'язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
Представник відповідача вважає, що на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу та усіх видів забезпечення з 06.08.2019 року, начальником Управління комунікацій та преси МОУ № 98, були проведені усі необхідні розрахунки в повному обсязі при звільненні позивача.
Позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача МОУ щодо адміністративного позову про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії (а.с. 51-53), вважаючи відзив необґрунтованим та таким, що не підлягає врахування під час вирішення спірних правовідносин.
В обґрунтування своєї позиції позивач вказав, що він завчасно просив начальника Управління комунікацій та преси МОУ до прийняття наказу про виключення його із списків особового складу нарахувати та виплатити йому грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки з 2016 по 2019 роки, проте у відповіді від 03.12.2019 року № 352/2/1844 Управління пояснює не нарахування та невиплату грошової компенсації невизначеністю процедури та порядку надання компенсації на момент звернення позивача до суду.
Позивач не згодний з вказаною позицією та вказує, що пунктом 1 розділу 1 наказу МОУ від 07.06.2018 року № 260 визначено порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям. Відповідно до п. 3 розділу 31 вказаного наказу у рік звільнення військовослужбовцям, звільненим з військової служби за станом здоров'я, за їх бажанням виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Позивач також з посиланням на ч. 5 ст. 242, ч.3 ст.291 КАС України просив врахувати висновок Великої палати Верховного суду, викладений у постанові від 16.05.2019 року по зразковій справі №620/4218/18, за адміністративним провадженням № Пз/9901/4/19 нарахування та виплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Позивач просить задовольнити позов та зобов'язати вчинити дії в повному обсязі.
Представник відповідача Управління комунікацій та преси МОУ надав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свою думку щодо необґрунтованості та безпідставності позовних вимог.
Представник відповідача вважає, що позивач невірно розуміє оскаржувану бездіяльність, адже начальником Управління комунікацій та преси МОУ було прийнято рішення щодо не включення до наказу Управління комунікацій та преси МОУ від 06.08.2019 року № 98 пункту стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2016-2019 роки (56 діб)у зв'язку з відсутністю підстав відповідно до п. 19 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Окрім того представник відповідача Управління комунікацій та преси МОУ вказує щодо втручання позивача у дискрецію (вільний розсуд) відповідача, поза межами перевірки за критеріями відповідності прийняття ним рішень, вчинення дій або бездіяльності, передбаченими ч. 3 ст. 2 КАС України.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Телерадіостудії Міністерства оборони України «Бриз» на посаді головного редактора.
У 2016 році позивач отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення учасника бойових дій сер. НОМЕР_1 від 27.09.2016 року (а.с. 33).
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 04.06.2019 року № 309 позивача звільнено у запас за підпунктом «б» пункту 2 частини 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я) (а.с. 10).
20.07.2019 року позивач звернувся до начальника Управління комунікацій та преси МОУ щодо виплати йому при звільненні компенсації за невикористану додаткову відпустку за період 2016-2019 роки, передбачену ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с. 16).
Наказом начальника Управління комунікацій та преси МОУ (по стройовій частині) від 06.08.2019 року № 98 позивача, звільненого наказом Міністра оборони України від 04.06.2019 року № 309 визначено вважати таким, що справи здав та з 06.08.2019 року виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення Телерадіостудії МОУ «Бриз» (а.с. 11).
У вказаному наказі Управління від 06.08.2019 року № 98 зазначається про розрахунок з позивачем, виплату йому матеріальної допомоги, одноразової грошової допомоги, проте не зазначено про нарахування та виплату грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку за період 2016-2019 роки.
Згідно з довідкою Управління від 27.11.2019 року № 352/1/1808 позивачу за період 2016-2018 рік відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не надавалися.
Листом Управління комунікацій та преси Міноборони України № 352/2/1484 від 30.09.2019 року позивача повідомлено з посиланням на п. 19 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що при звільнені з військової служби грошова компенсація за ненадані під час особливого періоду дні додаткових і соціальних відпусток не виплачуються. (а.с. 17-19).
01.11.2019 року позивач подав до начальника Управління заяву про внесення змін до наказу Управління комунікацій та преси Міноборони України від 06.08.2019 року № 98 щодо включення пункту стосовно нарахування та виплати йому грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки (а.с. 22-25)
Листом Управління комунікацій та преси Міноборони України №352/2/1844 від 03.12.2019 року з посиланням на роз'яснення Юридичного департаменту МОУ, які носять інформаційний та рекомендаційний характер, позивача повідомлено, що виплату компенсацій за невикористані дні вказаної додаткової відпустки необхідно здійснювати на підставі відповідних рішень суду. На момент звернення позивача із заявою не визначені процедура та порядок надання вказаної компенсації (а.с. 26-28).
Позивач вважаючи, що його права порушені звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини регламентовані Законом України «Про відпустки» від 05.11.1996 року №504/96-ВР (далі - Закон України «Про відпустки»), Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Статтею 4 Закону України «Про відпустки» встановлені види щорічних відпусток, а саме основна та додаткова, а також інші додаткові відпустки.
Статтею 16-2 Закону встановлена додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності, зокрема, учасникам бойових дій додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік».
Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зокрема, учасникам бойових дій надається така пільга, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (п. 12).
Статтею 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
У рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Стаття 16-2 Закону України «Про відпустки» знаходиться у розділі ІІІ вказаного Закону, який має назву «Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням. Творча відпустка. Відпустка для підготовки та участі у змаганнях. Додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності», водночас, зміст статті свідчить про те, що вказана відпустка надається тривалістю 14 календарних днів на рік, тобто щорічно тривалістю 14 днів.
Крім того, статтею 10 Закону України «Про відпустки» розділу ІІ «Щорічні відпустки» регламентований порядок надання щорічних відпусток.
Згідно з п. 8 ч. 13 ст. 10 Закону України «Про відпустки», щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вказана норма співвідноситься з п. 12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, позивачу, який не використав щорічну додаткову відпустку, при його звільненні Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України повинно було нарахувати та виплатити йому компенсацію за невикористану відпустку.
Суд вважає, що вказана справа є типовою.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У рішенні Верховного Суду від 16.05.2019 року по справі № 620/4218/18 (зразкова справа) зазначено, що ознаками типової справи є: - позивач, фізична особа: учасник бойових дій, звільнений з військової служби; - відповідач, суб'єкт владних повноважень: військова частина, на якій позивач перебував на забезпечені; - підстави спору: а) фактичні - відносини, які виникли між учасником бойових дій і військовою частиною щодо проходження ним публічної (військової) служби, не нарахування та невиплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; б) нормативні - норми права, які регулюють відносини між позивачем і відповідачем щодо проходження публічної (військової) служби, набуття статусу учасника бойових дій, нарахування та виплати грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій; - предмет спору: а) протиправна бездіяльність військової частини щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період, визначений підпунктами 17-18 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, звільнених з військової служби, яким було відмовлено у виплаті грошової компенсації при звільнені за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в період, визначений підпунктами 17-18 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Верховний Суд у рішенні від 16.05.2019 року по справі № 620/4218/18 зазначив, що, відповідно до ч. 14 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби, у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки, їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, зокрема, військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки, право на яку набуто під час проходження військової служби в особливий період з моменту оголошення мобілізації. Таким чином, на час прийняття наказу про виключення позивача зі списків особового складу, відповідачем протиправно не було проведено з позивачем усіх необхідних розрахунків щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з 2016 року по 2019 рік.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 21.08.2019 року залишила без змін рішення Верховного Суду від 16.06.2019 року по зразковій справі № 620/4218/18.
У постанові ВП Верховного Суду від 21.08.2019 року також зазначено, що грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком.
Таким чином, відповідно до правового висновку Верховного Суду, дія особливого періоду не є підставою для не нарахування та невиплати військовослужбовцю при його звільненні компенсації за невикористану додаткову відпустку.
Відповідачем у типовій справі визначений суб'єкт владних повноважень: військова частина, на якій позивач перебував на забезпечені, тобто відповідачами типових справах є суб'єкт владних повноважень, у якого позивач перебував на забезпечені.
Позивач ОСОБА_1 перебував на забезпеченні в Управлінні комунікацій та преси Міністерства оборони України, оскільки саме наказом вказаного Управління від 06.08.2019 року №98 визнано позивача, звільненого наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 04.06.2019 року №309, вважати таким, що справи та посаду здав та з 06.08.2019 року виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення Телерадіостудії Міністерства оборони України «Бриз» (а.с.11).
У вказаному наказі зазначено про розрахунок з позивачем, визначені всі виплати, які йому необхідно нарахувати та виплатити позивачу, крім нарахування та виплати грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку за період 2016-2019 роки.
Наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 року затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок № 260), який визначає відповідно до п.1 розділу І механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Пунктом 2 розділу ХХVІІІ Порядку днем звільнення військовослужбовця з посади, яку він займає, вважається день закінчення здавання справ і складання обов'язків за посадою в межах установлених строків.
Відповідно до п. 1 розділу ХХХІ Порядку грошове забезпечення у разі звільнення з військової служби виплачується, зокрема, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі грошового забезпечення, передбаченого для займаної посади з дня одержання військовою частиною наказу чи письмового повідомлення про звільнення до дня виключення наказом зі списків особового складу включно, але не більше ніж до дня здавання справ та посади (в межах установлених Міністром оборони України строків) або до дня закінчення щорічної відпустки, яка надається після здавання справ та посади.
Пунктом 3 розділу ХХХІ Порядку встановлено, що у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Згідно з п. 5, п. 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
Пунктом 3 Положення про Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України, затверджене наказом міністерства оборони України № 314 від 14.06.2019 року, визначено, що Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України є самостійним структурним підрозділом апарату Міноборони, у підпорядкуванні якого перебувають: Інформаційне агентство, Центральна телерадіостудія Міністерства оборони України, Телерадіостудія Міністерства оборони України «Бриз» (далі підпорядковані установи). Згідно із визначеними повноваженнями Управління, крім іншого, здійснює керівництво діяльністю підпорядкованих установ.
Згідно з ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою, відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи, що ОСОБА_1 перебував на забезпеченні в структурному підрозділі Управлінні комунікацій та преси Міністерства оборони України - Телерадіостудії Міністерства оборони України «Бриз» та саме наказом вказаного Управління від 06.08.2019 року №98 визнано позивача, звільненого наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 04.06.2019 року №309, вважати таким, що справи та посаду здав та з 06.08.2019 року виключений із списків особового складу та всіх видів забезпечення Телерадіостудії Міністерства оборони України «Бриз», суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2016-2019 роки та зобов'язання Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2016-2019 роки, що буде достатнім та належним способом захисту прав позивача.
Суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2016-2019 років (56 діб), виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби 06.08.2019 року з урахуванням суми грошової компенсації втрат доходів від сплати податку на доходи фізичних осіб.
Виплата грошової компенсації сум податку з грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення в силу вимог Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44. Незважаючи на те, що позивач звільнений з військової служби, але просить поновити його права, порушені саме під час проходження служба та при звільненні з неї щодо грошової компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки за 2016-2019 роки, яка розраховується саме з грошового забезпечення з відшкодуванням втрат утриманих сум податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 7, 9, 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрований АДРЕСА_1 , прож. АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), 59 Будинку офіцерів (м. Одеса, вул. Пироговська, 7/9, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 09716585), Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 22990960) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки.
Зобов'язати Управління комунікацій та преси Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учасника бойових дій за період з 2016 по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 06.08.2019 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.