Справа № 420/11/20
10 березня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області в особі ліквідаційної комісії та Міністерства Внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Одеській області в особі ліквідаційної комісії та Міністерства Внутрішніх справ України в якому просить:
- визнати протиправним дії Головного Управління МВС України Одеській області в особі ліквідаційної комісії щодо відмови в призначенні виплати одноразової грошової допомоги як інваліду 2 (другої) групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі гибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.05.2015 року з урахуванням раніше виплаченої суми;
- зобов'язати Міністерство Внутрішніх Справ виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу як інваліду 2 (другої) групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі гибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.05.2015 року з урахуванням раніше виплаченої суми, тобто у розмірі 83300 (вісімдесят три тисячі триста) грн..
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про те, що висновком медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) від 22.09.2015 йому була встановлена третя група інвалідності, проте при повторному огляді 01.09.2016 була встановлена друга група інвалідності з 15% втратою професійної працездатності. Оглядом МСЕК від 02.08.2018 року було встановлена втрата професійної працездатності ще на 15%, що підтверджується наданими документами. 14.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області із заявою про виплату мені одноразової грошової допомоги, на яку 20.03.2019 прийшла відмова у нарахуванні грошової допомоги.
Відповідачем 20.01.2020 року за вх. №2384/20 подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з установленням працівникові міліції інвалідності обмежено у часі дворічним терміном з дня первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності. Оскільки після первинного обстеження МСЕК, за наслідками якого 21.09.2015 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності до 02.08.2018 р. - дня встановлення йому ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - до попередніх 15%., за результатами повторного обстеження МСЕК, пройшло більше двох років, підстави для призначення йому одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови №850 від 21.10.201 р. відсутні.
Ухвалою суду від 08.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ.
28.08.2015 Наказом начальника ГУ МВС України в Одеській області №622 о/с, на підставі рапорту ОСОБА_1 від 17.08.2015 року, подання начальника Суворовського РВ ОМУ ГУМВС від 17.08.2015 року та свідоцтва про хворобу №553/2, видане ВЛК ГУМВС 06.08.2015 року - ОСОБА_1 звільнено з посади дільничого інспектора міліції сектору ДІМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області 31 серпня 2015 року у запас ЗСУ за п.64 «б» (через хворобу).
За результатами первинного обстеження МСЕК від 22 вересня 2015 року позивачу встановлено третю групу інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії 10 ААВ №785693.
При повторному огляді обласною медико-соціальною експертною комісією від 01 вересня 2016 року позивачу встановлено другу група інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, з 15% втрати професійної працездатності, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААВ №807402.
Оглядом МСЕК від 02.08.2018 року встановлено втрату професійної працездатності ще на 15%, що підтверджується довідкою про результати визначення у застрахованій особи ступені втрати професійної працездатності у відсотках.
14.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся до голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Листом від 20.03.2019 №9/2021 ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області позивача повідомлено про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що згідно з п.4 Порядку №850, право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку з установленням працівникові міліції інвалідності обмежено у часі дворічним терміном з дня первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності. Оскільки первинна група інвалідності щодо ОСОБА_1 встановлена 22.09.2015 року згідно виписки з акту огляду МСЕК № 785693, а повторний огляд, відповідно до виписки з акту огляду МСЕК №128113 здійснений 02.08.2018 року.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На момент встановлення позивачу 01.09.2016 другої групи інвалідності, а також на момент звернення позивача із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, був чинний Порядок та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі по тексту - Порядок №850).
Таким чином, до спірних відносин належить застосувати норми даного Порядку №850.
Пунктом 1 Порядку №850 встановлено, що даний порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Відповідно до пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з пп. 2 п. 3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності ІІ групи. Пунктом 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). У відповідності до пунктів 8 та 9 Порядку №850, керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції. МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
При первинному огляді МСЕК 22.09.2015р. позивачу встановлена третя група інвалідності.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Міністерство внутрішніх справ України, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності відмови позивачу в призначенні та виплаті, передбаченого законом, одноразової грошової допомоги у звязку з встановленням ІІІ групи інвалідності.
Щодо доводів відповідача про відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги через встановлення ІІІ групи інвалідності понад дворічний термін, суд зазначає наступне.
Пунктом 4 Порядку №850 встановлено, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Виходячи з аналізу вказаного Порядку, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням 1, 2 чи 3 групи інвалідності є самостійним, оскільки визнає різний розмір для кожної групи інвалідності та не ставиться у залежність від черговості їх призначення.
Проте, при обрахунку її кінцевого розміру, законодавцем встановлено застереження, що в разі отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з призначенням нижчої групи інвалідності, розмір за вищою групою інвалідності визначається з врахуванням раніше виплаченої суми.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не стягуються. Оскільки відповідно до вимог п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід війни ІІ групи.
Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління МВС України в Одеській області в особі ліквідаційної комісії (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, ЄДРПОУ 40108740) та Міністерства Внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 00032684) визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним дії Головного Управління МВС України Одеській області в особі ліквідаційної комісії щодо відмови в призначенні виплати одноразової грошової допомоги як інваліду 2 (другої) групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі гибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.05.2015 року з урахуванням раніше виплаченої суми;
Зобов'язати Міністерства Внутрішніх Справ виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу як інваліду 2 (другої) групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі гибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.05.2015 року з урахуванням раніше виплаченої суми, тобто у розмірі 83300 (вісімдесят три тисячі триста) грн..
Рішення суду набирає законної сили, згідно ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, відповідно до п.п.15.5 п.15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Суддя Токмілова Л.М.