Справа № 420/5308/19
28 лютого 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Лементовського О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування припису та рішення, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 23 серпня 2019 року та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 7 від 23 серпня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач обґрунтовує суму необґрунтовано отриманої виручки в розмірі 705527,28 грн., проте зроблений розрахунок носить односторонній характер, який не містить жодних посилань на нормативні акти. При цьому, Хлібодарське ВУЖКГ з дня введення в дію нових тарифів, проводило нарахування за послуги з теплопостачання для населення, відповідно до рішення Хлібодарської селищної ради, а тому висновки про отримання необгрунтованої виручки є безпідставними. Тариф 2677,64 грн. не можна вважати економічно обґрунтованими, оскільки розмір покупного тепла було взято як фактичну величину, а реалізацію, як розрахункову від факту покупки з урахуванням 13 % (необґрунтована величина) витрат. Проте, підприємством надано фактичні розміри реалізованих Гкал за опалювальний період 2018-2019 рр., що свідчить про некоректний підхід щодо розрахунку. Також, у додатку 5 до акту № 2950 від 16.08.2019 року не було враховано прибуток від ліцензійної діяльності, як інвестиційна складова. Джерела фінансування інвестиційної програми ХВУЖКГ, як ліцензіата, це кошти від здійснення господарчої діяльності, за рахунок яких повинно було здійснюватися фінансування інвестпрограми, проте скрутний фінансовий стан не дозволив проводити заплановані роботи. При цьому, змінені тарифи введені в дію не виконувачем, а рішенням виконавчого комітету Хлібодарської селищної ради. Крім того, законодавством не встановлено відповідальності виконавців/виробників за порушення ч. 6 ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», а висновки перевірки з цього питання щодо зайво отриманої виручки є безпідставними та не містять посилань на норми законодавства, які б підтверджували вірність висновків перевірки.
Представником Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову та зазначено, що Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства порушено порядок формування тарифів та порядок інформування населення про зміну тарифів, що свідчить про порушення вимог ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Порядку № 869 від 01.06.2011 року, Порядку № 786 від 15.07.1997 року, Методики від 03.09.2012 року № 449.
Ухвалою суду від 30 вересня 2019 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалами суду від 25 листопада 2019 року відмовлено в задоволенні клопотань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 24 грудня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали, просили суд задовольнити його в повному обсязі.
Представникии відповідача проти задоволення позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
01 липня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області на адресу Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства направлено повідомлення № 527 про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на житлово-комунальні послуги в період з 12.08.2019 року по 16.08.2019 року (а.с. 119 т. 1).
07 серпня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області видано наказ № 3548, яким доручено виконуючому обов'язки завідувача сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_5 та головному спеціалісту сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Земляній Ніні Віталіївні провести з 12.08.2019 по 16.08.2019 рку планову перевірку Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства, з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на житлово-комунальні послуги (а.с. 120 т. 1).
07 серпня 2019 року на підставі наказу № 3548 від 07.08.2019 року виконуючому обов'язки завідувача сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Паненко Тетяні Олексіївні та головному спеціалісту сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Земляній Ніні Віталіївні видано направлення на проведення перевірки № 3099 (а.с. 121 т. 1).
16 серпня 2019 року за результатами проведеної перевірки Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства, складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 2950, яким встановлено що в порушення п. п. 12, 13, 18 Порядку при розрахунку тарифів на послуги теплопостачання до прямих матеріальних витрат необгурнтовано включені завищені обсяги електроенергії, пов'язані з технологічними потребами на транспортування та постачання теплової енергії. Завищення обсягів споживання електроенергії для технологічних потреб встановлено за рахунок включення обсягів електроенергії, які споживались ПП «Авто-Гранд» та адміністративною будівлею. В порушення вимог п. 18 Порядку та п. 17 Загальних положень розрахунки витрат на електроенергію для технологічних потреб здійснювались без урахування норм питомих витрат електроенергії. В порушення п. 20 Порядку встановлено, що до складу планової виробничої собівартості включені витрати, пов'язані з обслуговуванням вузлів комерційного обліку теплової енергії. Лічильники теплової енергії на балансі Хлібодарського ВУЖКГ відсутні. В порушення п. 12.24 підприємство враховувало до планової собівартості тарифів на транспортування та постачання теплової енергії прибуток від здійснення ліцензійної діяльності без визначення джеред фінансуваеея, графіка здійснення інвестиційних заходів, тощо. Фактично інвестиційні заходи не проводились. В результаті економічно обґрунтований тарф на послугу з теплопостачання склав 2677,64 грн. за 1 Гкал з ПДВ, замість затверджених 3078,82 грн. з ПДВ, в тому числі: для населення - 2932,44 грн. за 1 Гкал. з ПДВ; бюджетних установ та організацій - 3372,30 грн. за 1 Гкал. з ПДВ; інших споживачів - 4389,65 грн. за 1 Гкал. з ПДВ. Сума необгрунтовано отриманої виручки склала 705527,28 грн. без ПДВ. Скориговані тарифи на житлово-комунальні послуги з теплопостачання затверджені рішенням Хлібодарської селищної ради № 126 від 26.11.2018 року та введені в дію з 01.12.2018 року. Виконавець послуг - Хлібодарське ВУЖКГ не повідомив споживачів про зміну тарифів за посиланням на вищевказане рішення та ввів в дію вказані тарифи з 01.12.2018 замість 11.12.2018, чим порушив вимоги частини 6 статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з якою у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів. Внаслідок допущеного правопорушення Хлібодарським ВУЖКГ необґрунтовано одержано додаткову виручку у сумі 195724,78 грн. Аналогічно, рішенням Хлібодарської селищної ради № 144 від 14.12.2017 року були затверджені та введені в дію тарифи з теплопостачання з 15.12.2017 замість 28.12.2017, внаслідок чого виконавцем послуг було зайво нараховано населенню за послуги теплопостачання - 9543,82 грн., які підлягають поверненню споживачам. Рішеннями № 78 від 31.08.2017 та № 12 від 22.02.2018 були затверджені тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які введені в дію з 01.09.2017 замість 15.09.2017 та 01.03.2018 замість 09.03.2018 відповідно. Хлібодарське ВУЖКГ також не повідомив споживачів про зміну тарифів з посиланням на вищезазначені рішення та ввів їх в дію з порушеннями вимог частини 6 статті 32 Закону. Внаслідок допущеного порушення споживаччччас зайво нараховано та підлягає поверненню за 2017 рік - 16358,28 грн. та за 2018 - 12253,50 грн. всього сума зайво нарахована та додатково отримана підприємством 233880,38 грн. (а.с. 24-26 т. 2).
21 серпня 2019 року Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства надано зауваження до акту перевірки № 2950 (а.с. 33 т. 2).
23 серпня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області щодо Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства винесено припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін з вимогою в шестимісячний термін здійснити розрахунки економічно обґрунтованих тарифів на послуги з теплопостачання у відповідності до вимог Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 “Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги” та подати їх на затвердження до органів місцевого самоврядування відповідно до підпункту 2 пункту “а” статті 28 Закону України “Про місцеве самоврядування” та пункту 2 частини першої статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, здійснити перерахунок коштів, нарахованих споживачам житлово-комунальних послуг, які ними ще не сплачені, у сумі 148106,39 грн. (а.с. 34 т. 2).
23 серпня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області винесено рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 7, яким застосовано до Хлібодарського ВУЖКГ штраф у сумі 753145,67 грн. та зобов'язано Хлібодарське ВУЖКГ повернути споживачам суму необґрунтовано одержаної виручки у розмірі 791301,27 грн. (а.с. 35 т. 2).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Згідно ч. 1 ст. 6 ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно ч. 7 ст. 6 ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч. 9 ст. 6 ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу). Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Згідно ст. 16 Закону України “Про ціни та ціноутворення” органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та іншими законами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів.
Згідно пп. 11 п. 4 вказаного Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, субєктам господарювання обовязкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Згідно ст. 18 Закону України “Про ціни і ціноутворення” уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки; 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; 3) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу; 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій; 5) вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 12 Закону України “Про ціни і ціноутворення” державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін. Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв'язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб'єкта господарювання.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 №1875-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах, зокрема, регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо) є одним із видів житлово- комунальних послуг за функціональним призначенням.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 30 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах, зокрема, відповідності рівня цін/тарифів розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
Згідно ч. 2 ст. 31 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
Механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення визначено Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 “Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги”.
Згідно п. 2. Порядку № 869 вказаний застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.
Таким чином, з системного аналізу норм чинного законодавства слідує, що здійснення розрахунків витрат покладено саме на виконавців/виробників. В свою ж чергу, до компетенції центральних органів виконавчої влади, національної комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органів місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом, віднесено встановлення та затвердження даних цін/тарифів.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області від 14.12.2017 року № 114 затверджено скориговані тарифи та розрахунки Хлібодарського ВУЖКГ на теплопостачання (альтернативне паливо): населення - 1556,43 грн. за 1 Гкал. з ПДВ (33,95 грн./м.кв. опалювальної площі); бюджетні установи та організації - 2209,36 грн. за 1 Гкал. з ПДВ (48,20 грн./м.кв. опалювальної площі); інші споживачі - 2899,01 грн. за 1 Гкал. з ПДВ (63,24 грн./м.кв. опалювальної площі) (а.с. 239 т. 1).
Наказом Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства № 60-ОД від 14.12.2017 року на підставі рішення виконавчого комітету Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області № 114 від 14.12.2017 року затверджено скориговані тарифи на теплопостачання, що надаються Хлібодарським ВУЖКГ та доручено бухгалтерії проводити нарахування по зміненим тарифам з 15.12.2017 року (а.с. 240 т. 1).
Рішенням виконавчого комітету Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області від 26 листопада 2018 року № 126 затверджено скориговані тарифи та розрахунки Хлібодарського ВУЖКГ на теплопостачання (альтернативне паливо): населення - 2932,44 грн. за 1 Гкал. з ПДВ (40,90 грн./ м.кв. опалювальної площі); бюджетні установи та організації - 3372,30 грн. за 1 Гкал. з ПДВ (73,88 грн./м.кв. опалювальної площі); інші споживачі - 4398,65 грн. за 1 Гкал. з ПДВ (96,37 грн./м.кв. опалювальної площі) (а.с. 205 т. 1).
Наказом Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства № 70-ОД від 27.12.2018 року на підставі рішення виконавчого комітету Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області від 26 листопада 2018 року № 126 затверджено скориговані тарифи на теплопостачання, що надаються Хлібодарським ВУЖКГ та доручено бухгалтерії проводити нарахування по зміненим тарифам з 01.12.2018 року (а.с. 206 т. 1).
При цьому, рішення виконавчого комітету Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області від 26 листопада 2018 року № 126 прийнято на підставі наданих Хлібодарським ВУЖКГ розрахунків планової собівартості послуг та базового тарифу на послуги з транспортування та постачання теплової енергії виготовленої з альтернативних джерел палива та на послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії виготовленої з природного газу (а.с. 46, 217 т. 1)
Таким чином, розроблення тарифів є першочерговим етапом процедури встановлення тарифів на послуги з теплопостачання.
Так, механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами (далі - транспортування) та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води визначений Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 5,6 Порядку № 869 формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. Ліцензіат здійснює розподіл витрат між видами господарської діяльності, зокрема пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням теплової енергії, в установленому законодавством порядку.
Згідно п. 8 Порядку № 869 у разі зміни протягом строку дії тарифів обсягу окремих витрат, пов'язаних із провадженням ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, з причин, які не залежать від ліцензіата, зокрема збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін і тарифів на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, може проводитися перерахування тарифів шляхом коригування лише тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.
Відповідно до п. 10, 11, 12 Порядку № 869 одиницею калькулювання собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії є 1 Гкал теплової енергії. При цьому групування витрат здійснюється відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном, з визначенням структури тарифів. Калькулювання собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється з розрахунку на планований період. Формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів її виробництва, транспортування та постачання, що складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.
Згідно п. 13 Порядку № 869 річні плани ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії складаються у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, на підставі фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, зокрема: зміни обсягів виробництва, транспортування, постачання теплової енергії в результаті економічного розвитку територіальної громади; здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби і втрат теплової енергії у процесі її виробництва, транспортування та постачання; удосконалення технологічних процесів виробництва, транспортування та постачання теплової енергії в результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни амортизованих мереж і обладнання, застосування енергозберігаючих технологій, оснащення приладами обліку обсягів виробництва, транспортування та споживання теплової енергії; підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв'язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів.
Відповідно до п, 17, 18 Порядку № 869 планування витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії, її виробництва, транспортування та постачання, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном. Планована виробнича собівартість формується у розрізі територіальних громад, у межах яких ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності, та включає прямі матеріальні витрати, зокрема, витрати на придбання палива (газу, мазуту, вугілля, торфу, дров, паливної тріски, соломи, соняшникового лушпиння, а також брикетів та пелет з них, інших видів палива) та електричної енергії для технологічних потреб, що визначаються виходячи з планованого обсягу виробництва теплової енергії згідно з пунктом 13 цього Порядку, норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів, установлених відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва, діючих цін (тарифів) на паливно-енергетичні ресурси. Обсяг витрат, пов'язаних з використанням електричної енергії для технологічних потреб, визначається з урахуванням витрат на зумовлену електромагнітною незбалансованістю електроустановок технологічно шкідливу циркуляцію електроенергії між джерелами електропостачання та приймачами змінного електричного струму (у разі відсутності приладів обліку її потужність визначається відповідно до нормативів).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, Хлібодарське виробниче управління житлово-комунального господарства отримує теплову енергію у вигляді пари від ПП «Авто-Гранд» (а.с. 168-174 т. 1).
Такими чином, Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства з власної ініціативи змінено технологічний процес діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, а тому з урахуванням п. 8 Порядку № 869 перерахування тарифів не може проводитися шляхом коригування тих складових частин структури тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення.
При цьому, всупереч вимогам п. 12, 13, 18 Порядку № 869 позивачем, Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, не складався, не затверджувався та не погоджувався річний план ліцензованої діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів.
Згідно п. 14 Порядку № 869 нормування втрат теплової енергії в мережах теплопостачання та питомих витрат палива і електроенергії, які використовуються для виробництва та транспортування теплової енергії, здійснюється в установленому законодавством порядку відповідно до міжгалузевих, галузевих та регіональних методик, інших нормативних документів з нормування витрат та втрат ресурсів, у яких враховуються основні особливості технологічних процесів конкретного виробництва.
Відповідно до п. 3.1.8 «Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» (КТМ 2004 України 244-94) при неможливості визначення втрат теплоти в теплових мережах на підставі випробувань, допускається приймати величину втрат теплоти в долях від відпущеної енергії при різній протяжності трубопроводів, але не більше 13 % на всю довжину трубопроводу.
Як вбачається з матеріалів справи, в тарифі на теплопостачання Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства об'єм реалізованої теплової енергії 2920,95 Гкал заплановано на підставі фактичних даних17-18 рр. в тому числі населення - факт 1822,61 Гкал х К 0,972/140 к.д. х 158 к.д = 2065,17 Гкал, організації - акт. 816,61 / 140 к.д. х 158 к.д. = 921,60 Гкал. (а.с. 195 т. 1).
При цьому, згідно довідки Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства, наданої під час проведення перевірки, питомі витрати на 1 м опалювальної площі розраховуються з урахуванням реалій сьогоднішнього дня, а не нормативно на підставі КТМ 204 України 244-94 (а.с. 190 т. 1).
Таким чином, при розрахунку корисного відпуску покупної теплової енергії Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства не враховано вимоги п. 14 Порядку № 869 та вимоги Норм і вказівок КТМ 2004 України 244-94, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем.
Відповідно до п. 23, 24 Порядку № 869 планований прибуток визначається як сума коштів, що перевищує суму повної планованої собівартості, і спрямовується на здійснення необхідних інвестицій, погашення основної суми необхідних запозичень та/або інвестування за рахунок власного капіталу в необоротні матеріальні та нематеріальні активи для провадження ліцензованої діяльності, забезпечення необхідного рівня прибутковості капіталу власників (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу та нарахування податку на прибуток. Планування складової частини зазначеного прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій для провадження ліцензованої діяльності, провадиться відповідно до інвестиційної програми ліцензіата, затвердженої згідно з його установчими документами і погодженої в установленому уповноваженими органами порядку. У разі коли ліцензіат провадить (має намір провадити) відповідний вид ліцензованої діяльності у межах кількох територіальних громад, інвестиційна програма розробляється для кожної територіальної громади окремо. За таких умов складова частина планованого прибутку, що передбачається для здійснення необхідних інвестицій, включається до складу тарифу для відповідної територіальної громади. Визначення обсягу планованого прибутку для включення його до складу тарифів відповідної територіальної громади здійснюється з урахуванням обсягу необхідних інвестицій та/або погашення основної суми необхідних запозичень для провадження ліцензованої діяльності у межах відповідної територіальної громади. Схвалена уповноваженими органами інвестиційна програма повинна містити планований обсяг використання коштів для здійснення необхідних інвестицій із зазначенням об'єктів і пооб'єктних обсягів інвестування, джерел фінансування та графіка здійснення інвестиційних заходів на планований період чи більш тривалий строк (з окремим визначенням показників планованого періоду) з відповідними техніко-економічними розрахунками та обґрунтуваннями, що підтверджують їх доцільність і ефективність.
Позивачем, до суду надано інвестиційну програму ВУЖКГ «Теплопостачання на 2017-2019 роки», згідно якої Хлібодарським ВУЖКГ здійснюватиметься - встановлення водопом'ягчувальної установки на котельню Маяцька дорога, 22; встановлення водопом'ягчувальної установки на котельню Артилерійська; реконструкція вузлу обліку газу кот. Маяцька дорога, 22; реконструкція вузлу обліку газу кот. Артилерійська; встановлення вузлу обліку т/е кот. Маяцька дорога, 22; встановлення вузлу обліку т/е кот. Артилерійська; ремонт мережевого насоса системи теплопостачання котельні МД.22; заміна та ремонт труб теплопостачання до метежі розмежування до в/ч НОМЕР_1 та будинків МД №№ 17,18 та ін.. за рахунок виробнирничих інвестицій з прибутку (а.с. 23-25 т. 1).
Разом з тим, згідно довідки Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства заміна та ремонт труб теплопостачання межі розмежування до в/ч НОМЕР_1 та будинок МД 17,18 та інші не проводились (а.с. 14 т. 2).
Згідно фінансового плану використання коштів для виконання інвестиційної програми на 2017-2019 роки Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства здійснюватиметься діяльність з виконання інвестиційної програми з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії та постачання теплової енергії на загальну суму 1091,1 грн. (а.с. 28-32 т. 1).
В той же час, Хлібодарське виробниче управління житлово-комунального господарства не здійснювало виробництво теплової енергії, оскільки отримувало теплову енергію у вигляді пари від ПП «Авто-Гранд» (а.с. 168-174 т. 1).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що Хлібодарське виробниче управління житлово-комунального господарства в порушення п. 23,24 Порядку № 869 врахувало до планової собівартості товаришів на транспортування та постачання теплової енергії прибуток від здійснення ліцензійної діяльності без визначення джерел фінансування та графі здійснення інвестиційних заходів.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що зроблений Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області розрахунок носить односторонній характер, оскільки розрахунок сформовано на підставі даних наданих під час перевірки уповноваженим особами Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства та на підставі чинних норм законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» (чинного на момент виникнення спірних парвовідносин) у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області від 14.12.2017 року № 114 затверджено тарифи Хлібодарського ВУЖКГ та наказом Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства від 14.12.2017 року № 60-ОД доручено бухгалтерії проводити нарахування по зміненим тарифам з 15.12.2017 року (а.с. 239-240 т. 1).
Рішенням виконавчого комітету Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області від 22.02.2018 року № 12 затверджено тарифи Хлібодарського ВУЖКГ та наказом Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства від 01.03.2018 року доручено бухгалтерії проводити нарахування по зміненим тарифам з 01.03.2018 року (а.с. 226-227 т. 1).
Рішенням виконавчого комітету Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області від 31.08.2017 року № 78 затверджено тарифи Хлібодарського ВУЖКГ та наказом Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства від 31.08.2017 року № 36-ОД доручено бухгалтерії проводити нарахування по зміненим тарифам з 01.09.2017 року (а.с. 221-222 т. 1).
Також, рішенням виконавчого комітету Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області від 26 листопада 2018 року № 126 затверджено скориговані тарифи та розрахунки Хлібодарського ВУЖКГ на теплопостачання (альтернативне паливо та наказом Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства № 70-ОД від 27.11.2018 року доручено бухгалтерії проводити нарахування по зміненим тарифам з 01.12.2018 року (а.с. 205-206 т. 1).
Разом з тим, всупереч вимогам ч. 6 ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» належних та допустими доказів на підтвердження повідомлення Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, як виконавцем, споживачів не менше ніж за 15 днів до введення у дію нових тарифів з посиланням на рішення відповідних органів, не надано.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що змінені тарифи введені в дію рішенням виконавчого комітету Хлібодарської селищної ради, оскільки з матеріалів справи вбачається, що виконавчим комітетом Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області введено в дію прийняті рішення про затвердження тарифів, а тарифи на житлово-комунальні послуги введені безпосередньо наказами Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства, без повідомлення споживачів не менше ніж за 15 днів до введення їх в дію з посиланням на рішення виконавчого комітету Хлібодарської селищної ради Біляївського району Одеської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ “Про ціни і ціноутворення” державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 ЗУ “Про ціни та ціноутворення” до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за, зокрема, порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.
Отже, зі змісту даної норми законодавства вбачається, що адміністративно-господарські санкції застосовуються, крім іншого, до суб'єктів господарювання за порушення ними вимог щодо формування тарифів.
Таким чином, оскільки саме позивачем, Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, здійснювалось формування тарифів та ним допущено вищезазначені порушення, то, відповідно, безпосередньо до Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства слід застосовувати штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки та санкції щодо необґрунтовано одержаної виручки.
При цьому, доводи позивача щодо того, що Хлібодарське ВУЖКГ з дня введення в дію нових тарифів, проводило нарахування за послуги з теплопостачання для населення, відповідно до рішення Хлібодарської селищної ради, суд вважає необгрунтованими, оскільки до Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства відповідачем застосовано адміністративно-господарські санкції за виявлені порушення саме у формуванні позивачем економічно необґрунтованих тарифів на житлово-комунальні послуги.
Також, суд не приймає до уваги наданих позивачем висновок експерта № 457 від 11.11.2019 року, з огляду на наступне (а.с. 61-77 т. 2).
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.
Згідно ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Відповідно до ст. 7-1 ЗУ «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Згідно п. 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, підставою для проведення експертизи у цивільному, господарському та адміністративному судочинствах є ухвала суду про призначення експертизи або договір з експертом чи експертною установою, укладений на замовлення учасника справи. Підставою для проведення експертного дослідження є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.
Відповідно до п. 4.14 Інструкції № 53/5 висновок експерта складається з обов'язковим зазначенням його реквізитів (найменування документа, дати та номера складання висновку, категорії експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), виду експертизи (за галуззю знань) та трьох частин: вступної (Вступ), дослідницької (Дослідження) та заключної (Висновки). У вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, дата надходження документа про призначення експертизи (залучення експерта); документ про призначення експертизи (залучення експерта), його найменування і дата складання, найменування органу та/або посада і прізвище особи, який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
Разом з тим, всупереч вимогам ЗУ «Про судову експертизу» та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, наданий позивачем висновок експерта не містить зазначення документа про призначення експертизи (залучення експерта), його найменування і дати складання, а також дати надходження документа про призначення експертизи.
Також, у висновку експерта № 457 від 11.11.2019 року зазначено про надання систематизованих, прошитих, прошнурованих та пронумерованих копій документів всього на 126 аркушах та зазначено перелік документів. В той же час, висновок містить зазначення - інші документи, на які можуть бути посилання в тексті дослідницької частини висновку, що не узгоджуться з приписами п. 4.14 Інструкції № 53/5, відповідно до яких у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, відомості про надані матеріали справи (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів).
Згідно п. 4.14 Інструкції № 53/5 у вступній частині висновку експерта зазначаються, зокрема, нормативні акти, методики, рекомендована науково-технічна та довідкова література з Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, що використовується під час проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 30 липня 2010 року № 1722/5, інші інформаційні джерела, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань, за правилами бібліографічного опису, із зазначенням реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз з Реєстру методик проведення судових експертиз, який ведеться відповідно до Порядку ведення реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 жовтня 2008 року № 1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2008 року за № 924/15615.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області проведено перевірку Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на житлово-комунальні послуги та за результатами перевірки встановлено порушення приписів Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 № 1875-IV, Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 “Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги”, Загальних положень про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 786, Методики розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.09.2012 № 449.
Разом з тим, як вбачається з висновку експерта № 457 від 11.11.2019 року експертом при проведенні експертизи використано лише норми Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 № 1875-IV.
За таких підстав, наданих позивачем висновок експерта № 457 від 11.11.2019 року не спростовує встановлених Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області під час проведення перевірки порушень Хлібодарським виробничим управлінням житлово-комунального господарства вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на житлово-комунальні послуги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 23 серпня 2019 року та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 7 від 23 серпня 2019 року, прийнято відповідачем правомірно у межах його повноважень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Хлібодарського виробничого управління житлово-комунального господарства (код ЄДРПОУ 30342904, адреса місцезнаходження: 67667, Одеська область, Біляївський район, смт. Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, 22) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996, адреса місцезнаходження: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6) про визнання протиправними та скасування припису про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 23 серпня 2019 року та рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення № 7 від 23 серпня 2019 року, в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 10 березня 2020 року.
Суддя О.А. Левчук
.