про повернення позовної заяви
05 березня 2020 року м. Київ № 320/4690/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія"Буковина" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій та рішень протиправними та їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії,
до суду звернулось ПрАТ "Авіакомпанія "Буковина" з позовом до Київської митниці ДФС про визнання неправомірними дії по витребуванню додаткових документів від позивача, визнання протиправним та скасування рішення UA1250000/2019/000194/1 від 23.02.2019, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску, пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125100/2019/00098 та встановлення юридичного факту - визнати автоматично визнаною Київською митницею ДФС заявлену товариством митну вартість ввезеного товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
З цих підстав, ухвалою суду від 02.09.2020 позовну заяву було залишено без руху, визначено спосіб та встановлено десятиденний строк з моменту її одержання позивачем для усунення недоліків шляхом подання суду позовної заяви, яка відповідає вимогам ст.160 КАСУ у кількості екземплярів згідно кількості учасників справи із зазначенням: належного засобу зв'язку відповідача; прізвища, ім'я, та по батькові, адреси, поштового індексу, засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, РНОКПП представника позивача; обставин щодо реєстрації позивача у якості суб'єкта підприємницької діяльності; перебування на податковому обліку та порядок здійснення ним господарської діяльності із посиланням на докази, що підтверджують ці обставини; умови та обставини укладання угоди, за якою на Україну було доставлено повітряне судно; зазначення підстав для прийняття оспорюваного рішення та надання копій документів, засвідчених належним чином, які є предметом даного спору; подання копії статуту позивача, а також рахунку-проформи; декларації митної вартості та документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копію імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; документ про сплату судового збору.
На виконання вимог цієї ухвали позивачем була надіслана лише квитанція про сплату судового збору у розмірі 11526 грн., в іншій частині ухвала суду залишилась не виконаною.
З метою забезпечення позивачу права на доступ до правосуддя, 24.12.2019, ухвалою суду був подовжений строк ПрАТ "Авіакомпанія "Буковина" для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвали суду від 02.09.2019, на п'ять днів з моменту одержання копії ухвали.
Копію даної ухвали позивач отримав 03.02.2020, що підтверджується витягом з відстеження офіційного веб-порталу АТ "Укрпошта" - http://ukrposhta.ua, за трек-номером № 0113331515158, натомість, вимоги суду в установлений ним строк позивач не виконав; доказів в порядку усунення виявлених недоліків, не надав; правом, передбаченим ч. 2 ст. 123 КАСУ щодо продовження процесуального строку в порядку усунення недоліків позовної заяви, не скористався.
Згідно ч.5 ст. 44 КАСУ, учасник справи зобов'язаний виявляти повагу до суду; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені судом, не приховуючи їх.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками. У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28- 36, Series A № 18)".
Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду, йому відповідає обов'язок суду розглянути справу по суті з винесенням остаточного рішення по справі, яке підлягає обов'язковому виконанню. Виконання в розумний термін також є невід'ємною частиною права на доступ до суду.
На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
У справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов'язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.
В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13 грудня 2011 року (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі". Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Вирішення судом питання про наявність матеріальних передумов звернення особи до суду на стадії відкриття провадження у справі, не може свідчити про обмеження у доступі до правосуддя.
У даному випадку право на доступ до правосуддя позивача було поставлено в залежність від його особистої волі виконати чи не виконати вимоги судового рішення, яке набуло законної сили.
Позивач на власний розсуд та свідомо розпорядився своїм правом та не надав суду витребувані документи.
Суд наголошує, що вказані документи були обов'язковою передумовою для вирішення питання про можливість відкриття провадження у справі та витребувані із розрахунком того, що дана категорія справ розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, а ефективний розгляд справ, який є основним завданням адміністративного судочинства, забезпечується в тому числі, і належною підготовкою справи з дотриманням положень про її відкриття, економії часу для своєчасного ухвалення рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАСУ.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позовну заяву приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Буковина" (ЄДРПОУ - 22838502, м.Київ, вул.Зоологічна, 4А, офіс 139, 04119) до Київської митниці Державної фіскальної служби (ЄДРПОУ - 9470947, м.Бориспіль Київської області, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", 08307) про визнання дій та рішень протиправними та скасування їх, зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Брагіна О.Є.