ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позову без розгляду
"27" лютого 2020 р. справа №300/2288/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.
секретар судового засідання Гевак Л.І.,
за участю представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Медицької С.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-І" до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Івано-Франківська міська рада про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
21.11.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобуд-І" звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 03.12.2019 року в даній адміністративній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.01.2020 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Івано-Франківську міську раду.
Представник позивача в підготовче судове засідання, призначене на 27.02.2020 року не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв чи клопотань про відкладення підготовчого судового засідання не подав, про поважність причин неявки суд не повідомив.
За таких обставин у відповідності до статті 205 КАС України суд виріши проводити підготовче судове засідання без участі представника позивача.
Представник відповідача в підготовче судове засіданні не з'явилася, подала клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду, в якому зазначено, що позивач 11.02.2019 звернувся із заявами про надання витягів про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, відповіді на які отримав 12.02.2019 року, в той час, як в суд за захистом своїх прав звернувся тільки 21.11.2019 року. Таким чином, вважає, що даний адміністративний позов слід залишити без розгляду.
Представник третьої особи в підготовчому судовому засіданні клопотання про залишення позову без розгляду підтримала відповідно до поданої нею заяви від 06.02.2020 року про застосування строків звернення до суду.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку третьої особи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ключовим правовим питанням у справі є правомірність застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у значенні "1,897" за 2019 рік та правильність застосування коефіцієнтів за 2014, 2015, 2016 роки; предметом спору - дії відповідача щодо кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації ТОВ "Житлобуд І" за період до набрання чинності рішенням Івано-Франківської міської ради №215-6 від 08.07.2016 року.
Як вбачається з наданих суду пояснень та відповідних доказів, позивач 11.02.2019 року звернувся із заявами до Центру надання адміністративних послуг про надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, які знаходяться в його користуванні, за 2019 рік.
12.02.2019 року позивачем отримано витяги із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок станом на 2019 рік за №473/0/196-19 та №474/0/196-19.
Судом встановлено, що вказані витяги є ідентичними з витягами від 19.11.2019 року, які були долучені позивачем до позовної заяви в обґрунтування дати, коли ТОВ "Житлобуд І" дізналося про порушення прав та інтересів.
Таким чином, позивач 12.02.2019 року дізнався (чи повинен був дізнатися) про застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2019 рік у значенні "1,897", який визначений шляхом кумулятивного застосування коефіцієнтів за 2014, 2015, 2016 роки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, за змістом статті 122 КАС України законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Високий суд, також вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: 1) забезпеченню юридичної визначеності та остаточності; 2) захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень (п.137 рішення від 09.01.2013 року за заявою № 21722/11 у справі «Волков проти України»).
При цьому, суд звертає увагу на те, що термін, "позовна давність", вжитий Європейським судом з прав людини, в змісті КАС України беззаперечно слід розуміти як "строк звернення до адміністративного суду".
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд також звертає увагу на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України.
Нормою підпункту 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ плату за землю встановлено, як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п.п.14.1.136 п.14.1.ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі-орендна плата) - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ). Нормою пункту 288.7 ст. 288 ПКУ визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 даного Кодексу.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року. (п. 285.2 ст. 285 ПКУ).
Згідно п.286.2 ст.286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
При цьому відповідно до п.289.1. ст.289 ПКУ для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
З огляду на зазначене, оскільки положеннями ПКУ на позивача покладено обов'язок декларування та сплати орендної плати, для визначення розміру якої використовується нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки, суд дійшов висновку про наявність у позивача об'єктивної можливості дізнатися про порушення своїх прав та звернутися за їх захистом без пропущення строків звернення до суду.
Таким чином, відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
При цьому, слід врахувати, що строк звернення до суду може бути поновлено судом за заявою особи, яка його подала, виключно за наявності поважних причин його пропуску.
Отже, наслідком пропущення процесуальних строків є залишення позовної заяви без розгляду. Виключенням з цього правила є факт визнання судом причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В судовому засіданні, проведеному 19.02.2020 року, протокольною ухвалою суду позивачу до 27.02.2020 року було надано строк для подання заяви щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Проте жодних заяв про поважність причин пропуску строків звернення до суду позивачем не надано.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, п.8 ч.1 статті 240 КАС України, суд -
позов залишити без розгляду.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання копії ухвали.
Ухвала складена в повному обсязі 10.03.2020 року.
Суддя Гундяк В.Д.