ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"10" березня 2020 р. Справа №809/1055/16
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі колегії: головуючого Гундяка В.Д., суддів Микитюка Р.В., Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву представника позивача про відвід суддів у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України Загороднюка Андрія Павловича, Івано-Франківського обласного військового комісаріату, Коломийського міського об'єднаного військового комісаріату Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування наказів і зобов'язання вчинити дії, -
ухвалою суду від 10.01.2020 року призначено до розгляду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України Загороднюка Андрія Павловича, Івано-Франківського обласного військового комісаріату, Коломийського міського об'єднаного військового комісаріату Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування наказів і зобов'язання вчинити дії.
02.03.2020 року представником позивача вп'яте подано заяву про відвід суддів Гундяка В.Д., Микитюка Р.В. та Панікара І.В., у якій вказано, що представником позивача на адресу Вищої ради правосуддя направлено дисциплінарну скаргу щодо притягнення колегії суддів у даній справі до відповідальності. Вказана обставина, на переконання представника позивача, викликає сумніви щодо неупередженості та безсторонності суддів у даній справі, а тому відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 КАС України вказані судді підлягають відводу.
Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, врегульовано порядок заявлення та процедуру вирішення питань пов'язаних з відводами.
Так, у відповідності до вимог абзацу 1 частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України встановлено вичерпний перелік підстав для відводу судді.
Відповідно до частини 1 статті 6 ЗУ “Про судоустрій та статус суддів” здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності cудді.
Так у відповідності до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року за № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При цьому, наведені приклади таких випадків:
1. У судді склалося реальне упереджене ставлення до якоїсь зі сторін або судді з його власних джерел стали відомі певні докази чи факти стосовно справи, яка розглядається.
2. Раніше при розгляді цього самого предмета спору суддя виступав як адвокат чи долучався до справи як важливий свідок.
3. Суддя чи члени його родини матеріально зацікавлені в рішенні у відповідній справі.
З даного приводу, суд зазначає, що положення статей 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України, визначають вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) та перебувають у логічному взаємозв'язку з нормами Бангалорських принципів поведінки суддів.
Суд вказує на те, що самого лише сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді недостатньо для його відводу, обов'язково повинні бути підстави для цього сумніву.
Судом встановлено, що 02.03.2020 року ОСОБА_3 звернувся до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою на дії суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Панікара І.В., оскільки останніми ухвалою суду від 10.01.2020 року адміністративну справу №809/1055/16 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та згідно ухвали суду від 17.02.2020 року відмовлено у клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином подана до Вищої рада правосуддя скарга, фактично містить у собі незгоду із судовими рішенням і намагання позивача у позасудовому порядку оскаржити рішення суду. Проте на переконання суду, незгода із судовим рішенням не може мати наслідком дисциплінарну відповідальність суддів та бути підставою для відводу.
З огляду на викладене, суд зазначає, що у відповідності до частини 1 стаття 46 Закону України “Про Вищу раду правосуддя” дисциплінарна палата розглядає висновок доповідача та додані до нього матеріали без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та за результатами такого розгляду ухвалює рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Водночас, факт відкриття дисциплінарного провадження стосовно вищевказаних суддів, як на доказ їх необ'єктивності, судом не встановлено.
При цьому суд вказує на те, що суддя здійснює свої повноваження керуючись конституційними засадами, у відповідності до вимог Закону України “Про судоустрій та статус суддів” та вимог процесуального законодавства із дотриманням принципів, які покладено в основу правосуддя.
Водночас, наявність факту звернення представника позивача із дисциплінарною скаргою на дії суддів Гундяка В.Д., Микитюка Р.В. та Панікара І.В., не є на думку суду, достатнім та обгрутованим доказом, що засвідчує наявність упередженості або необ'єктивності суддів, оскільки звернення із такою скаргою є визначеним законом правом громадян та не викликало для суддів будь-яких негативних наслідків.
Таким чином, викладені в заяві про відвід суддів обставини щодо можливого притягнення до дисциплінарної відповідальності колегії суддів не знайшли свого підтвердження під час розгляду заявленого відводу.
Більше того пунктом 2 рішення Ради суддів України №34 від 08.06.2017 року встановлено, що наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.
Таким чином подання представником позивача до Вищої ради правосуддя скарги на суддів Гундяка В.Д., Микитюка Р.В. та Панікара І.В. не породжує конфлікту інтересів у діяльності вказаних суддів щодо розгляду даної справи.
З огляду на зазначене, суд вважає безпідставним посилання представника позивача на те, що подання вищевказаної скарги від 02.03.2020 року є підставою для відводу суддів Гундяка В.Д., Микитюка Р.В. та Панікара І.В. від розгляду даної справи.
Окрім цього, як вбачається із поданої представником позивача Демянівим І.М. заяви, жодних інших обставин, які в змісті положень ст.36 КАС України є підставами для відводу судді, окрім подання скарги від 02.03.2020 року, ним не наведено.
Таким чином заява представника позивача про відвід суддів є безпідставною та необґрунтованою.
Згідно частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
За наведених підстав та вказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що дану справу слід передати для вирішення питання про відвід іншому судді (колегії суддів).
Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
для вирішення питання про відвід, адміністративну справу №809/1055/16 передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з 10.03.2020 року, як дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя /підпис/ Гундяк В.Д.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.