11 березня 2020 року Справа № 280/942/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лазаренка М.С.,
за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,
за участю:
представника позивача Доненка В.О.,
представника відповідача Частюка В.О.
представника третьої особи Гурильова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 43314918), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул.Українська, 50; код ЄДРПОУ 39820689) про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії,
11 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
припинити бездіяльність, визнати протиправною та скасувати повідомлення відповідача про повернення виконавчого листа, зобов'язати відповідача прийняти та відкрити виконавче провадження та примусово виконати виконавчий лист по справі №280/3180/19, виданий 21 січня 2020 року Запорізьким окружним адміністративним судом;
стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 1000 грн. та моральну шкоду у розмірі 51500 гривень.
В обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що відповідачем під час прийняття повідомлення про повернення виконавчого листа порушено вимоги абзацу 4 пункту другого Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 в частині суб'єкта примусового виконання рішення суду, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою судді від 17.02.2020 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 24.02.2020, залучено у якості третьої особи Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (боржника за виконавчим листом).
Справу призначено до розгляду в режимі відеоконференції за клопотанням позивача.
В судове засідання 24.02.2020 з'явились представники учасників справи.
Відповідачем відзив на адміністративний позов подано у день судового засідання, у зв'язку з цим, з метою ознайомлення з відзивом, представник позивача клопотав про оголошення в судовому засіданні перерви.
В судовому засіданні було оголошено перерву до 11.03.2020, справу призначено до розгляду в режимі відеоконференції.
В судове засідання 11.03.2020 представники учасників справи з'явились та надали відповідні пояснення.
Протокольною ухвалою суду від 11.03.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на той же день.
Протокольною ухвалою суду від 11.03.2020 у задоволенні клопотання представника позивача про залучення Головного управління Державної Казначейської служби України у Запорізькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору відмовлено.
Вислухавши думку учасників справи, розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.09.2019 у справі №280/3180/19, серед іншого стягнуто на користь ОСОБА_1 (позивача у справі що розглядається) з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
21.01.2020 видано виконавчий лист.
28.01.2020 до відповідача надійшов виконавчий лист для організації примусового виконання рішення суду.
29.01.2020 державним виконавцем відповідача винесено повідомлення про повернення виконавчого документа без виконання на підставі пункту 9 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Окрім того, у повідомленні містилась інформація про суб'єкта, що повинен організувати виконання зазначеного вище виконавчого листа.
Не погодившись із діями та рішеннями державного виконавця, позивач звернулась із вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404), в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до абзацу 4 пункту другого Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, відділу примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими: боржниками є територіальні органи центральних органів виконавчої влади та їх структурні підрозділи, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, окружні прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.
Окрім того, пунктом 9 частини четвертої статті 4 Закону №1404 передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.
Вирішуючи питання правомірності оскаржуваного рішення відповідача, суд виходить з наступного.
05.06.2012 прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набув чинності 01.01.2013 (далі-Закон).
Відповідно до статті 1 Закону він встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.
За приписами абзацу третього частини першої статті 2 Закону Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 3 цього Закону встановлено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу.
Зокрема, частина перша статті 3 Закону передбачає, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відтак, судом встановлена суперечність норм Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, на які посилається позивач, та норм Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Вирішуючи питання застосування нормативно-правового акту до спірних правовідносин, суд виходить з норм Конституції України та роз'яснення Міністерства юстиції України щодо того, яким актом слід керуватись у разі суперечності норм підзаконного нормативно-правового акта нормам Закону України, та вважає за необхідне застосовувати норми Закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Враховуючи наведене, повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу, прийняте відповідачем з дотриманням вимог Закону України № 1404 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).
З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку із тим, що у задоволенні адміністративного позову судом відмовлено, розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 43314918), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул.Українська, 50; код ЄДРПОУ 39820689) про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.03.2020.
Суддя М.С. Лазаренко