10 березня 2020 року Справа № 280/6529/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу у розмірі 74% грошового забезпечення з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015 р., ст. 51 та ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанов Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11.11.2015 р. та "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268" № 947 від 18.11.2015 р.;
зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплачувати пенсію позивачу як пенсіонеру органів внутрішніх справ у розмірі 74% грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23.12.2015 р., ст. 51 та ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанов Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11.11.2015 р. та "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268" № 947 від 18.11.2015 р., починаючи з 1 січня 2016 року без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про те, що з вересня 2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, як одержувач пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку йому призначено у розмірі 74% грошового забезпечення. Вказує, що на виконання Постанови КМ України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2016 йому проведено перерахунок пенсії, однак під час проведення перерахунку пенсії з 01.01.2016 року, відповідачем безпідставно зменшено з 74% до 70% розмір належної йому пенсії від суми грошового забезпечення, і про це позивачу стало відомо під час отримання Розрахунків пенсії за вислугу років по пенсійній справі 0803005165. Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача, яка полягає у не проведені перерахунку та виплати його пенсії у розмірі 74% грошового забезпечення з 1 січня 2016 року протиправною, звернувся із даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 02.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 03.02.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
16.01.2020 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№2545), в якому представник просив відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі та зазначив, що позивачу було призначено пенсію з 01.09.2011 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з розрахунку 74 % відповідних сум грошового забезпечення. Відсотковий розмір грошового забезпечення, яке враховується для обчислення розміру пенсії, передбачений ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Дана стаття в редакції станом на день призначення пенсії передбачала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. З 01.05.2014 набрали чинності зміни до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Дана редакція є чинною і на момент розгляду позовних вимог вона не визнавалася неконституційною. Перерахунок пенсії позивача відбувся у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з грошового забезпечення, виходячи з відсоткового розміру, який встановлено з 01.05.2014 (70 %). Іншого чинним законодавством не передбачено. Відсотковий розмір грошового забезпечення позивача під час проведення перерахунку з 01.01.2016 було обмежено 70 %, як встановлено ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує, що дії відповідача щодо застосування 70 % грошового забезпечення, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» під час проведення перерахунку пенсії позивачу є такими, що повністю відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки на момент здійснення такого перерахунку діяла норма ст. 13 зазначеного Закону, яка передбачала саме такий максимальний розмір пенсії.
Згідно ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи те, що суддя Сіпака А.В. в період з 02.03.2020 по 09.03.2020 включно перебував у відпустці, що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 №02-35/20/17, суд вважає за можливе завершити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів у перший робочий день.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлені наступні обставини.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером органів внутрішніх справ та з 01.09.2011 йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з розрахунку 74 % відповідних сум грошового забезпечення.
При перерахунку позивачу у 2018 році пенсії відповідачем застосовано приписи ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та розмір пенсії обмежено 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Наведене підтверджується Розрахунками пенсії за вислугу років позивача станом на 01.12.2015 та 23.12.2019.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не проведені перерахунку та виплати його пенсії у розмірі 74% грошового забезпечення з 1 січня 2016 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам при вирішенні спору по суті, судом прийнято до уваги приписи Конституції України (ст.ст. 22, 46, 64), Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (ст.ст. 13, 43, 51, 63), постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого 13.02.2008 постановою Кабінету Міністрів України №45, "Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", затвердженого 06.04.2016 Наказом Міністерства внутрішніх справ України №260, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (в редакції, яка була чинною на час призначення позивачу пенсії) було встановлено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів, а згодом, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні (Закон України від 27 березня 2014 року № 1166-VII) внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно яких цифри "80" замінено цифрами "70".
Тобто, зменшення встановленого Законом максимального розміру пенсії до 70% сум грошового забезпечення відбулося вже після призначення позивачу пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи до 01.01.2018, розмір пенсії позивача складав 74% відповідних сум грошового забезпечення.
Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Рішенням Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що вони стосуються людини і громадянина (фізичної особи).
Відповідно до ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 наведено тлумачення поняття "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині 3 статті 22 Конституції України, згідно з яким конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Таким чином, визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Конституційний Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.
Згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року, пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесення Законом 1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідно грошового забезпечення стосується порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Суд наголошує, що при перерахунку пенсії відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, визначається з урахуванням вислуги років із застосуванням норми права у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії за вислугою років, а внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Також, суд враховує при ухваленні рішення у цій справі правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи №820/6514/17 (Пз/9901/8/18), згідно з якими, зокрема, пенсіонери органів внутрішніх справ відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" мають право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01.01.2016.
При цьому, Верховним Судом у ході розгляду вказаної зразкової справи №820/6514/17 (Пз/9901/8/18) було встановлено, що перерахунок розміру пенсії пенсіонерам органів внутрішніх справ у зв'язку набуттям чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та Законом України від 23.12.2015 №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", яким внесено доповнення до ст. 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не проведений з 01.01.2016 саме з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу. Тому право пенсіонерів органів внутрішніх справ щодо перерахунку пенсії з 01.01.2016 є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог ч. 3 ст. 51 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Отже, позивач має право на перерахунок та виплату пенсії у розмірі 74% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також, суд зазначає, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Враховуючи з'ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суб'єктом владних повноважень у справі було ГУ ПФУ в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 768 грн. 40 коп.
На підставі викладеного, керуючись статтями ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 74% грошового забезпечення з 01.01.2016 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VІІІ від 23.12.2015, ст.ст.51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11.11.2015 та Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006р. №268" №947 від 18.11.2015.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплачувати пенсію ОСОБА_1 як пенсіонеру органів внутрішніх справ у розмірі 74% грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VІІІ від 23.12.2015, ст.ст.51, ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11.11.2015 та Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006р. №268" №947 від 18.11.2015, починаючи з 01.01.2016 без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 768,40 грн. сплаченого судового збору.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.03.2020.
Суддя А.В. Сіпака