10 березня 2020 р. № 400/4143/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_2
до відповідача:Прибузької сільської ради Доманівського району Миколаївської області, вул. Акмечетська, 50, с. Прибужжя, Доманівський район, Миколаївська область, 56445
про:визнання протиправним та нечинним рішення від 20.06.2018 р. № 3,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Прибузької сільської ради Доманівського району Миколаївської області про визнання протиправним та нечинним рішення від 20.06.2018 р. № 3 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Прибузької сільської ради на 2019 рік".
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що є власником нежитлового приміщення, а на підставі оскаржуваного рішення йому нараховане податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно в розмірі 10609,43 грн. Рішення відповідача позивач вважає протиправним з підстав неоприлюднення його проекту та тексту прийнятого рішення, що є порушенням ст. 9, 13 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 1160). Крім того, оскаржуваним рішенням встановлено максимально можливий розмір ставки податку на нерухоме майно.
08.01.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він наголошує на відповідності рішення п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Проект рішення 18.05.2018 р. опублікований на веб-сайті сільської ради, що відповідає вимогам ст. 13 Закону № 1160. Після винесення спірного рішення сайт знаходився на модерації, що змусило відповідача обрати інший спосіб його оприлюднення - на дошці оголошень сільської ради.
23.01.2020 р. позивач подав відповідь на відзив, де зазначив, що відзив не містить аргументації для встановлення максимальної ставки податку на нерухоме майно. Відповідач сам підтвердив, що оспорюване рішення не було опубліковане у встановленому законом порядку.
За клопотанням представника позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач є власником нежитлового приміщення загальною площею 424,8 м2 по АДРЕСА_3 (а. с. 73-76).
У 2019 р. позивач дізнався, що рішенням відповідача від 20.06.2018 р. № 3 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Прибузької сільської ради на 2019 рік" встановлено ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для нежитлових будівель - у розмірі 1,5% від розміру мінімальної заробітної плати за 1 м2 (а. с. 14-54).
Відповідно до п.п. 10.1.1 п. ст. 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.
Податок на майно складається, у тому числі, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України).
Згідно зі ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом (п.п. 12.4.1 п. 12.4 ст. 12 ПК України).
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
З огляду на викладене, встановлення відповідачем у межах території Прибузької сільської ради ставок податку на нерухоме майно, а саме: на нежитлові приміщення - у розмірі 1,5% від розміру мінімальної заробітної плати за 1 м2, прийнято відповідачем на підставі та в межах повноважень, передбачених ПК України. Застосування відповідачем максимально можливого розміру ставки в межах ставок, передбачених п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України, не є порушенням чинного законодавства та прав позивача. Встановлення розміру ставок місцевого податку входить до дискреційних повноважень відповідача, як суб'єкта владних повноважень.
Досліджуючи питання дотримання відповідачем порядку оприлюднення проекту та тексту прийнятого нормативно-правового акта, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 12 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Згідно зі ст. 1 Закону № 1160 "регуляторний акт" - це:
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;
- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Таким чином, рішення від 20.06.2018 р. № 3 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Прибузької сільської ради на 2019 рік" є регуляторним актом, оскільки встановлює певні норми права, застосовується неодноразово до широкого кола осіб та спрямоване на правове регулювання господарських відносин.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 1160 кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 1160 регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
У свою чергу, ст. 13 Закону № 1160 передбачає, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.
Якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.
Проект рішення "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Прибузької сільської ради на 2019 рік" опубліковано на офіційному сайті Прибузької сільської ради 18.05.2018 р. (а. с. 65-68).
Неоприлюднення в такий же спосіб прийнятого рішення зумовлено технічними проблемами. Оприлюднення оскаржуваного рішення здійснене шляхом розміщення копії рішення на дошці оголошень сільської ради. Як зазначив відповідач, у будівлі сільської ради розміщено також усі органи соціального забезпечення населення, а тому розміщення регуляторного акта на дошці оголошень сільської ради, за відсутності друкованих засобів масової інформації та технічних несправностей офіційного сайту, переслідувало мету доведення рішення до найбільш широкого кола мешканців.
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач оприлюднив оскаржуване рішення у спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, порядок оприлюднення регуляторного акта не було порушено.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення, а доводи позивача не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Прибузької сільської ради Доманівського району Миколаївської області (вул. Акмечетська, 50, с. Прибужжя, Доманівський район, Миколаївська область, 56445, ідентифікаційний код 04375041) про визнання протиправним та нечинним рішення від 20.06.2018 р. № 3 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території Прибузької сільської ради на 2019 рік" - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 10.03.2020 р.
Суддя Н.В. Лісовська