про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2020 рокум. Ужгород№ 260/532/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головне управління ДПС у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Закарпатській області №Ф-27067-17-У від 05.11.2019 року.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши зміст позовної заяви, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Отже, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено 10-ти денний строк для оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Представник позивача, в тексті позовної заяви зазначив, що оскаржувану вимогу від 05.11.2019 року позивач не отримував та вперше дізнався про існування такого рішення 21.02.2020 року з постанови про відкриття виконавчого провадження №61084019 з примусового виконання оскаржуваної вимоги.
Крім того, представник позивача помилково вважає, що для оскарження податкової вимоги застосовується загальний шестимісячний строк, оскільки Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» чітко визначено 10-ти денний строк для оскарження вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а.
Заяви із зазначенням поважних причини пропуску строку звернення позивачем до суду не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ст. 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Таким чином, суд дійшов висновку про надання позивачу строк для обґрунтування причин не звернення з позовом до суду та подання відповідної заяви, з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.
За таких обставин, згідно з вимогами ст. 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до ст. 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду або зазначенням підстав за яких позивач вважає, що строк звернення ним не пропущено.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 133, 160, 161, 167, 169, 171, 172, 243, 248 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу подати до суду протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до ст. 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду або зазначенням підстав за яких позивач вважає, що строк звернення ним не пропущено.
Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.
Суддя Д.В. Іванчулинець