справа № 444/3275/19
про питань закриття провадження у справі
03 березня 2020 року
14 год. 21 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Г.В., представниці позивача Івасюти Л.В., представниці відповідача Лемішко М.І., третьої особи ОСОБА_1 , розглянув у підготовчому засіданні питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_2 звернувся до Жовківського районного суду Львівської області з адміністративним позовом до Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення XIVIII сесії VII-демократичного скликання Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області № 62 від 09.08.2019.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 20.12.2019 передано адміністративну справу № 444/3275/19 за позовом ОСОБА_2 до Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області № 62 від 09.08.2019 до Львівського окружного адміністративного суду.
Матеріали справи № 444/3275/19 надійшли на адресу суду 27.01.2020 за вх. № 4330.
На виконання приписів ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, таку передано для розгляду судді Качур Р.П.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 03.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 11119 від 27.02.2020), у якому проти позову заперечив повністю та просить у його задоволенні відмовити. Зазначає, що на сьогодні прибудинкова територія багатоквартирного будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 не визначена, земельна ділянка - не сформована, жодна землевпорядна документація на таку ділянку не розроблялася. ОСББ власниками квартир багатоквартирного будинку не створене, відсутні згода всіх власників квартир у будинку. Жодних звернень (заяв, клопотань) щодо надання дозволу на розроблення землевпорядної документації на прибудинкову територію, зі сторони власників багатоквартирного будинку у міську раду не поступало. Земельна ділянка знаходиться у межах міста Рава-Руська, розпорядником таких земель відповідно до законодавства є міська рада.
Третя особа надала пояснення щодо предмету спору (вх. № 11235 від 28.02.2020), у яких зазначила, що приватизація земельної ділянки відбулася згідно порядку, передбаченого чинним законодавством, відтак просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .
Суд, оглянувши та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, поставив на обговорення питання щодо закриття провадження у справі.
Представниця позивача щодо закриття провадження у справі поклалася на розсуд суду, представниця відповідача та третя особа щодо закриття провадження у справі не заперечили.
При вирішенні цього питання суд виходить з такого.
Судом з матеріалів справи встановлено, що Рішенням № 62 від 09.08.2019 XIVIII сесії VII скликання Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області (а.с. 5) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність площею 0,0534 га кадастровий номер 4622710400:01:015:0231 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - КВЦПЗ 02.01 по АДРЕСА_1 . Передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,0534 га кадастровий номер 4622710400:01:015:0231 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - КВЦПЗ 02.01 по АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 .
Відповідно до вказаного рішення державним реєстратором Жовківської міської ради Львівської області Вненкевич Г. ОСОБА_3 проведено державну реєстрацію права на земельну ділянку площею 0,0534 га кадастровий номер 4622710400:01:015:0231 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - КВЦПЗ 02.01 по вулиці Вокзальна, 11 АДРЕСА_3 в місті Рава-Руська, що підтверджується відповідним Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4612491102020 (а.с. 57).
В силу статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи. Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частин 1, 3 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Таким чином, суд зазначає, що при розгляді адміністративної справи обов'язковою повинна бути наявність публічно-правового спору між конкретним позивачем та конкретним відповідачем, з метою судового захисту прав, свобод чи інтересів такого позивача від порушень з боку такого відповідача як суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю суб'єктів владних повноважень у сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону. Однією з визначальних особливостей КАС є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - суб'єкт владних повноважень.
Водночас, юрисдикція адміністративних судів поширюється не на всі публічно-правові спори, а лише на ті спори, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і для яких законом не встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
Із змісту позову та матеріалів справи видно, що будинки 11 та 11А по АДРЕСА_4 Вокзальній у м. Рава-Руська розташовані на земельній ділянці, яка є у спільному користуванні мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 АДРЕСА_5 у якому є ОСОБА_2 ) та будинку 11А, власником якого є ОСОБА_1 . Позивач оскаржує рішення Рава-Руської міської ради №62 від 09.08.2019, з тих підстав, що оскільки земельна ділянка перебуває у спільному користуванні, таке рішення порушує права позивача та інших мешканців багатоквартирного будинку, як землекористувачів відповідної земельної ділянки.
Тобто, між сторонами існує спір щодо права постійного користування позивачем земельною ділянкою.
У розглядуваних правовідносинах, хоча позивач і оспорює рішення відповідача Рава-Руської міської ради як суб'єкта владних повноважень щодо прийняття оскаржуваного рішення, однак такі правовідносини мають цивільний характер.
Суд дійшов висновку, що розглядуваний спір хоча й зумовлений владними функціями відповідача як суб'єкта владних повноважень, однак має за мету захист цивільного (господарського) права позивача, що виключає можливість його розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, в даному випадку спір між сторонами по справі ОСОБА_2 та Рава-Руською міською радою не є публічно-правовим.
Такі висновки суду узгоджуються із численною практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах. Зокрема Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 560/1218/15-а, постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 706/563/15-а (провадження №11-1218апп18) та 20 березня 2019р. у справі №460/2851/15-а (провадження №11-1261апп18) дійшла висновку, що спір щодо визначення/встановлення меж земельних ділянок, що перебувають у спільному користуванні громадян, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки предметом розгляду в такій категорії спорів є приватний інтерес зацікавлених осіб щодо набуття або поновлення речового права на частину спірної земельної ділянки.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання права.
Згідно з частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільно-правовий характер спірних відносин виключає компетенцію адміністративного суду щодо можливості його розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо оформлення права на земельну ділянку під набутим у власність будинком або спорудою, то визнання незаконними таких рішень і їх скасування є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
Таким чином, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на такі справи. Водночас така справа має розглядатися місцевим загальним судом в порядку, що визначений Цивільним процесуальним кодексом України.
Крім цього, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу приписів ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978 вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>”. З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та встановлених фактичних обставин справи з приводу порушеного права позивача на земельну ділянку, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у аналогічних категоріях справ, суд дійшов висновку, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки її розгляд належить до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно з ч.1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Оскільки суд дійшов висновку що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України. Водночас, згідно вимог ч.1 ст.239 КАС України, суд роз'яснює позивачеві про віднесення даної справи до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч.2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 241-243, 248, 256, 293-295 пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд,
Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Рава-Руської міської ради Жовківського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
Роз'яснити позивачу, що вирішення такого спору здійснюється за правилами цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини.
Повний текст ухвали виготовлений 10.03.2020.
Суддя Р.П. Качур