про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/1000/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі,
06 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просив суд
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба суму у розмірі 3122,24 грн на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Розглянувши матеріали позову, суд дійшов такого.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI), суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оглядом матеріалів позовної заяви встановлено, що позивачем до суду надано докази про сплату судового збору у вигляді платіжних доручень № 22 від 17 січня 2020 року у розмірі 181,00 грн та № 2963 від 19 листопада 2019 року у розмірі 1921,00 грн.
При цьому, під час перевірки зарахування судового збору, судом встановлено, що судовий збір, сплачений за платіжним дорученням № 2963 від 19 листопада 2019 року у розмірі 1921,00 грн, врахований у справі № 360/359/20.
Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року у справі № 360/359/20 позовну заяву Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Натомість частиною п'ятою статті 6 Закону № 3674-VI визначено, що за повторно подані позови, що раніше залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Відповідно до частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на викладене, застосовуючи аналогію закону, суд дійшов висновку, що судовий збір, сплачений за позовною заявою, що раніше повернута, не вважається його сплатою за повторно поданою позовною заявою.
Таким чином судом встановлено, що у справі № 360/1000/20 судовий збір у визначеному законодавством порядку не сплачений.
Крім того, суд зазначає, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону №3674-VI передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час подання первісного позову стаття 6 Закону № 3674-VI передбачає, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Таке законодавче визначення передбачає, що на час вчинення процесуальної дії позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплатити судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі звернення до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18.
Згідно із частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір, зокрема, справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто за подання позову позивач повинен сплатити 2102,00 гривень.
Суд зазначає, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 181,00 грн, тобто позивачу необхідно доплатити 1921,00 грн
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: Отримувач коштів - УК у м. Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA838999980000034312206084029, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 ознайомився із загальним розрахунком № 635 від 31.08.2019 про що свідчить його особистий підпис. На теперішній час відшкодування витрат на користь позивача не відбувається.
Однак, з позовної заяви вбачається, що даний спір стосується публічної служби.
Предметом спору є стягнення витрат, пов'язаних з утриманням курсанта в закладі вищої освіти.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Тобто, позовна заява подана поза межами строку звернення із цим позовом до суду.
Отже посилання позивача, що до вказаних правовідносин застосовується річний строк є безпідставними.
Частиною 1 статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Заява обґрунтована тим, що у зв'язку з відрахуванням протягом 2016-2018 років великої кількості осіб позивачем проводився великий обсяг роботи щодо підготовки матеріалів для подання до суду. Крім того зазначено про неможливість своєчасного звернення до суду у зв'язку з безспірним списанням коштів, що призвело до неспроможності вчасно вжити заходи сплати судового збору.
Щодо обґрунтувань позивача, суд зазначає, що позивачем не надано доказів великої навантаженості щодо підготовки матеріалів для подання до суду. Крім того суд зазначає про безпідставність посилання позивача на відсутність асигнувань на сплату судового збору, оскільки до матеріалів справи долучено платіжне доручення № 2963 від 19 листопада 2019 року про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн, чого було достатньо для звернення до суду у 2019 році.
Тобто з моменту сплати судового збору до звернення до суду позивачем пропущено тримісячний строк, встановлений КАС України, а підстави, зазначені у клопотання суд вважає необгрунтованими.
Крім того, оглядом заяви про поновлення строку звернення до суду, судом встановлено, що вказана заява підписана начальником Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба, шляхом проставлення факсиміле.
Чинне законодавство України нормативно не визначає поняття факсиміле, однак частина третя статті 207 Цивільного кодексу України встановлює, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-цифрового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Нормами КАС України не передбачено випадків, коли допускається подання документів із факсимільним підписом.
Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб'єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
«Особисто здійснювати» означає в тому числі, що і процесуальні документи повинні містити особистий підпис уповноваженої на те особи.
Відповідно до пункту 5.23 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ (повної, якщо документ надруковано не на бланку, скороченої - на документі, надрукованому на бланку), особистого підпису, ініціалу (-ів) і прізвища.
Оскільки процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення заявника та підписання позовної заяви уповноваженою особою, то подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам частини першої статті 5, статті 47 та 160 КАС України, не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання документа та не може вважатися підписом цієї особи.
Для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно надати належним чином оформлену заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Адміністративний позов Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання:
- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1921,00 грн;
- належним чином оформленої заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, з належним чином завіреними копіями відповідних документів.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.В. Смішлива