про залишення позовної заяви без руху
10 березня 2020 року м. Кропивницький Справа №340/730/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Момонт Г.М., розглянувши матеріали у справі
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградський області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п.п.2, 4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В порушення зазначеної норми позовна заява не містить коду ЄДРПОУ відповідача, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, відомостей щодо реквізитів оскаржуваної вимоги (дати, номеру). Окрім того, до позовної заяви позивачем додано копію вимоги винесена ГУ ДПС у Кіровоградській області, натомість, як відповідачем у справі зазначено Головне управління ДФС у Кіровоградській області.
Таким чином, позивачу необхідно подати уточнену позовну заяву в частині ЄДРПОУ відповідача, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, а також уточнити заявлену позовну вимогу щодо реквізитів оскаржуваної вимоги. При цьому позивачу необхідно вказати відповідачем орган, яким винесено, оскаржувану ним вимогу.
Згідно з п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак позивачем не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а тому позивачу необхідно надати таке підтвердження.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач вказує, що користується пільгами щодо сплати судового збору відповідно до п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як законний представник дитини-інваліда .
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Зазначену норму слід враховувати в системному зв'язку зі статтею 56 КАС України, яка визначає правовий статус законних представників.
Згідно з ч.1 ст.56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, процесуальний статус законного представника дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю набувається особою у випадку звернення до суду в інтересах дитини з інвалідністю чи недієздатної особи з інвалідністю.
Дана позовна заява не подана позивачем в інтересах дитини з інвалідністю, а тому пільга щодо сплати судового збору визначена п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на даний спір.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. №294-IX установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 гривні.
З огляду на зміст позовних вимог встановлено, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру судовий збір за яку має становити 1% ціни позову, але не менше 840,80 грн.
Разом з тим, визначити розмір судового збору за позовну вимогу майнового характеру суд не має можливості у зв'язку із не зазначенням позивачем у позовній заяві реквізитів оскаржуваного рішення та ціни позову.
Отже, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру (1% ціни позову, але не менше 840,80 грн.).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.56, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - залишити без руху.
2. Позивачу надати десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви в частині найменування відповідача, його коду ЄДРПОУ та офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, щодо реквізитів оскаржуваної вимоги, а також копію уточненої позовної заяви для відповідача; доказів сплати судового збору в розмірі 1% ціни позову, але не менше 840,80 грн. на рахунок UA398999980313191206084011002, отримувач коштів: УК у м. Кроп./м.Кропивницький/22030101, код отримувача 38037409, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк така позовна заява буде повернута.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт