про залишення позовної заяви без руху
11 березня 2020 року м. Київ № 320/2308/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємцю ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимог, зобов'язання вчинити певні дії,
11 березня 2020 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимог, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 оскаржує до суду вимоги Головного управління ДПС у Київській області від 5 листопада 2019 р. № Ф-2501403761 та від 3 березня 2020 р. № Ф-21682-53
До суду з цим адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 звернулася 11 березня 2020 р., тобто понад 3 місяці після отримання вимоги від 5 листопада 2019 р. № Ф-2501403761, а отже, з пропуском 10-ти денного строку звернення до суду для оскарження цієї вимоги.
При цьому ФОП ОСОБА_1 не обґрунтовує у позовній заяві підстав пропущення строку звернення до суду, не зазначає підстав для їх поновлення та не надає жодного доказу на підтвердження наведених обставин.
У зв'язку з чим суддя зазначає, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що ФОП ОСОБА_1 пропущено 10-ти денний строк звернення до суду.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону № 3674-VI.
Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (станом на 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.).
Як убачається з позовної заяви, вона містить 3 вимоги немайнового характеру, а саме:
1) визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 5 листопада 2019 р. № Ф-2501403761;
2) визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 3 березня 2020 р. № Ф-21682-53;
3) зобов'язати Головне управління ДФС у Київській області утриматися від вчинення дій по стягненню з ОСОБА_1 єдиного соціального внеску за 2018 р.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
На підтвердження сплати судового збору ФОП ОСОБА_1 було долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору. Так, ФОП ОСОБА_1 долучено квитанцію KSK0506 від 12 лютого 2020 р., якою сплачено судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Суддя зазначає, що судовий збір сплачено не в повному обсязі. Так, за звернення до суду ФОП ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір у розмірі 4204 грн. 00 коп. (а саме: 3 вимоги немайнового характеру х 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу = 6306 грн. 00 коп.).
Отже, ФОП ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 5 465 грн. 20 коп. (6306 грн. 00 коп. - 804 грн. 80 коп. = 5 465 грн. 20 коп.).
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 160-161 КАС України.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ФОП ОСОБА_1 з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом надання суду:
- клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску ФОП ОСОБА_1 строку звернення до суду;
- оригінал квитанції/платіжного доручення про сплату судового збору у розмірі 5465 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя,
Позовну заяву фізичної особи-підприємцю ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимог, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Журавель В.О.