про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
10 березня 2020 року справа № 320/1871/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівська зернова компанія" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, старшого державного інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Гребінківському, Лохвицькому, Лубенському, Оржицькому, Пирятинському, Чорнухинському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Любимського Віталія Юрійовича про визнання визнання протиправним та скасування припису, протиправними дій, визнання протиправними та скасування повідомлень про сплату шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Баришівська зернова компанія" з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, старшого державного інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Гребінківському, Лохвицькому, Лубенському, Оржицькому, Пирятинському, Чорнухинському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Любимського Віталія Юрійовича, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень, виявлених під час проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель від 31.01.2020 №4/0003/ПР/03/01/-20, виданий начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Гребінківському, Лохвицькому, Лубенському, Оржицькому, Пирятинському, Чорнухинському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Любимським Віталієм Юрійовичем;
- визнати протиправними дії начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Гребінківському, Лохвицькому, Лубенському, Оржицькому, Пирятинському, Чорнухинському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Любимського Віталія Юрійовича щодо внесення недостовірних даних про площу самовільно зайнятих земельних ділянок до додатків Повідомлень про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спецдозволу від 03.02.2020 № 19-16-0.44-100/90-20 та від 03.02.2020 №19-16-0.44-101/90-20;
- визнати протиправним та скасувати Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спецдозволу від 03.02.2020 № 19-16-0.44-100/90-20, складене начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Гребінківському, Лохвицькому, Лубенському, Оржицькому, Пирятинському, Чорнухинському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Любимським Віталієм Юрійовичем;
- визнати протиправним та скасувати Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спецдозволу від 03.02.2020 №19-16-0.44-101/90-20, складене начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Гребінківському, Лохвицькому, Лубенському, Оржицькому, Пирятинському, Чорнухинському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Любимським Віталієм Юрійовичем.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.1-2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову, зокрема, є вимоги про визнання протиправними та скасування Повідомлень про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спецдозволу від 03.02.2020 № 19-16-0.44-100/90-20 та від 03.02.2020 №19-16-0.44-101/90-20, складених начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Гребінківському, Лохвицькому, Лубенському, Оржицькому, Пирятинському, Чорнухинському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Любимським Віталієм Юрійовичем.
Вказаними повідомленнями від позивача вимагається у 15-денний термін сплатити розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок у розмірі 19139,28 грн. (щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності під запроектованими під'їзними шляхами 7,80 га та державної власності (ріллі) площею 4,1368 га) та у розмірі 49047,52 грн. (щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності під запроектованими під'їзними шляхами площею 30,59 га) відповідно.
Так, судом встановлено, що відповідачем 03.02.2020 як додатки до Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 03.02.2020 № 19-16-0.44-100/90-20 складено два розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: Білоцерківська сільська рада Пирятинський район Полтавська область, розмір шкоди становить 12506,40 грн. (за земельну ділянку площею 7,80 га) та 6632,88 грн. (за земельну ділянку площею 4,1368 га) відповідно.
Також відповідачем 03.02.2020 як додаток до Повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 03.02.2020 № 19-16-0.44-101/90-20 складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за адресою: Чорнухинська сільська рада Чорнухинський район Полтавська область, розмір шкоди становить 49047,52 грн. (за земельну ділянку площею 30,59 га).
Суд зазначає, що статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:
давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Методика визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.200 №963 (далі - Методика).
Відповідно до пункту 1 Методики ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).
Згідно з пунктом 7 Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. № 1619.
Розрахунок складається в силу пункту 34 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 та відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.200 №963.
Суд зазначає, що складання повідомлень про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.200 №963 не передбачено, відтак самі повідомлення про сплату шкоди носять інформативний характер, оскільки цими повідомленнями відповідач доводить до відома суб'єкта господарювання про складання розрахунків розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Проаналізувавши наведенні повідомлення про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, суд зазначає, що такі повідомлення не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України, які підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
Відомості, викладені в повідомленнях про сплату шкоди, та самі розрахунки розміру шкоди, як додатки до таких повідомлень, не породжують обов'язкових юридичних внаслідок, такі дані можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про стягнення шкоди за позовом відповідного органу, яким складено такі розрахунки шкоди.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування Повідомлень про сплату шкоди слід відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду у постановах зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таку правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18, 27 лютого 2019 року у справі № 9901/798/18.
Спір щодо оскарження повідомлень про сплату шкоди, за вирішенням якого звернувся позивач, не підлягає судовому розгляду, тому у цій справі суд не зазначає, до юрисдикції якого суду віднесено його вирішення.
Відповідно до ч.5 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 161, 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баришівська зернова компанія" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, старшого державного інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Гребінківському, Лохвицькому, Лубенському, Оржицькому, Пирятинському, Чорнухинському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Любимського Віталія Юрійовича в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування Повідомлень про сплату шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спецдозволу від 03.02.2020 № 19-16-0.44-100/90-20 та від 03.02.2020 №19-16-0.44-101/90-20, складених начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Гребінківському, Лохвицькому, Лубенському, Оржицькому, Пирятинському, Чорнухинському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області Любимським Віталієм Юрійовичем.
2. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складено та підписано 10.03.2020.
Суддя Кушнова А.О.