про залишення позовної заяви без розгляду
03 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/7692/19
категорія 106010000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Добровольська Н.А.,
за участю: представника відповідача Заруцький В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмову у призначенні на посаду начальника територіального сервісного центу №1842 та зобов'язання призначити на вказану посаду.
Позивач зазначає, що 10.12.2018року Відповідачем проводився конкурс на заміщення вакантних посад, зокрема, посади начальника територіального сервісного центу №1842. Листом від 17.12.2018року Відповідач повідомив, що Позивач став переможцем такого конкурсу на посаду начальника територіального сервісного центу №1842. Проте повідомленням за №31/6 без дати Відповідач 18.04.2019року повідомив Позивача про відмову у призначенні на цю посаду. Відмова мотивована встановленням факту притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення. Таку відмову Позивач вважає протиправною, так як постановою Бердичівського міськрайонного суду від 19.07.2018року він дійсно притягувався до такої відповідальності, але без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2019року відкрито провадження і справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.08.2019року позовну заяву було залишено без розгляду по причині повторної неявки Позивача в судові засідання.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019року ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05.08.2019року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2019року розгляд справи було відкладено по причині задоволення клопотання Позивача щодо надання часу для вирішення питання про забезпечення права на правничу допомогу.
Судові засідання, призначені на 21.01.2020року та на 06.02.2020року, не відбулися по причині неявки Позивача та подання ним клопотань про відкладення судового розгляду справи.
В судове засідання, призначене на 03.03.2020року, Позивач не прибув, направив до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні Представник Відповідача, Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх справ України в Житомирській області, проти позову заперечив. Одночасно представником Відповідача було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску Позивачем строків звернення з даним позовом до суду. В клопотанні представника Відповідача, поданого до суду до початку розгляду справи по суті, зазначено, що про оскаржувану відмову у призначення на посаду Позивачу було повідомлено ще 17.01.2019року, а з даним позовом Позивач звернувся лише в травні 2019року, тобто в термін що значно перевищує місячний строк для такого звернення.
Дослідивши матеріали справи, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення клопотання представника Відповідача про залишення позову без розгляду по причині пропуску Позивачем строків звернення до адміністративного суду з огляду на таке.
Відповідно до позовних вимог Позивача спірні відносини між сторонами по даній справі зведені виключно до правомірності оскаржуваного рішення Відповідача про відмову у призначенні Позивача на посаду начальника територіального сервісного центу №1842, яка відноситься до публічної служби. Таке рішення Відповідачем прийнято у вигляді листа за № 31/6-163 від 17.01.2019року (а.с.12).
Безспірно, відповідно до вимог ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, відлік строку звернення до адміністративного суду законодавцем визначено з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено в позові, Позивачу про оскаржуване рішення Відповідача стало відомо лише 18 квітня 2019року, але жодних доказів на підтвердження таких доводів Позивачем до позову не долучено та до суду не надано.
З даним позовом Позивач звернувся лише 15.05.2019року.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що про наявність оскаржуваного рішення (листа за № 31/6-163 від 17.01.2019року) Позивачу було відомо ще 17.01.2019року, про що свідчить досліджений судом акт про відмову Позивача 17.01.2019року ознайомитися з даним листом (а.с.48)
В підтвердження цьому факту слугує також досліджений судом лист Відповідача за № 31/6-162 від 17.01.2019року, на якому Позивач в той же день 17.01.2019року власноручно зробив запис про відмову в наданні жодних пояснень за станом здоров'я (а.с.45).
Більш того, оскаржуване рішення (лист за № 31/6-163 від 17.01.2019року) Позивачу було направлено пріоритетним поштовим відправленням 18.01.2019року і в період з 19.01.2019року по 21.02.2019року зберігалося в поштовому відділенні і лише 22.02.2019року було повернено Відповідачу за закінченням терміну зберігання.
Аналогічно, в період з 25.04.2019року по 28.05.2019року в поштовому відділенні зберігалося інше повідомлення Відповідача (лист від 20.04.2019року № 31/6-1107) про відмову в наданні Позивачу відпустки і лише 29.05.2019року було повернуто Відповідачу за закінченням терміну зберігання.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом копіями реєстрів на кореспонденцію, копіями конвертів, витягами з офіційного сайту Укрпошти про відстеження відправлень (а.с.68-70, 73-75).
В зв'язку з цим суд вважає обґрунтованими доводи представника Відповідача щодо навмисного характеру неотримання Позивачем копії оскаржуваного рішення.
За змістом положень статі 123 та п.8 ч.1 статті 240 КАС України пропущення строків звернення до адміністративного суду є самостійною підставою для залишення позову без розгляду якщо Позивач не заявить клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.
Як зазначено в позові, Позивач про оскаржуване рішення "повідомлення начальника Регіонального сервісного центра МВС в Житомирській області від №31/6 без дати" стало відомо 18.04.2019року.
Такі доводи Позивача судом оцінюється критично, з огляду на таке.
По-перше, долучена Позивачем до позову копія оскаржуваного рішення містить дату, а саме 17.01.2019року (а.с.12).
По-друге, на підтвердження таких доводів Позивачем всупереч вимогам ч.1ст.77 КАС України суду не надано жодних доказів.
Таким чином, суд робить висновок, що про оскаржуване рішення Відповідача Позивачу достовірно було відомо ще 17.01.2019року. Жодних доказів в розумінні вимог ст.72 КАС України щодо поважності причин пропуску Позивачем строку для звернення з даним позовом суду не надано.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. .. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Таким чином, враховуючи те, що Позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та будь-яких обґрунтованих обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом Позивачем не надано, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду та про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення чи відшкодування судових витрат в даній справі, відсутні.
Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства Внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
повний текст ухвали складено 10.03.2020року