10 березня 2020 року № 320/5670/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області і про визнання відмови неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницього об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому позивач просить суд:
- визнати неправомірним рішення Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 20.06.2019 року № 3962/19 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- визнати за ОСОБА_1 право на пільгову пенсію за віком та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 21 березня 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має загальний стаж понад 34 роки, з них на посаді доярки понад 25 років. У зв'язку з чим, звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах. Позивач зазначає, що відповідачем безпідставно відмовлено їй у призначенні пенсії на пільгових умовах, вважає такі дії протиправними, беручи до уваги те, що нею надано необхідний перелік документів, який підтверджує вищезазначений стаж роботи, а також, що вона відпрацювала на посаді доярки повні робочі дні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року провадження у адміністративній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
6 листопада 2019 року представник відповідача через службу діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні. Стверджував, що позивачем не було надано уточненої довідки підприємства, установи, організації, із зазначенням періодів роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професії або посади, характеру виконуваної роботи, первинних документів за час виконання роботи. Вказане унеможливлювало з'ясування виконання позивачем норм обслуговування тварин. Тому, на даний час позивач не має права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 4 березня 2020 року замінено відповідача Переяслав-Хмельницьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України Київської області на Головне управління Пенсійного фонду у Київській області.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення».
Рішенням голови комісії з припинення Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 20.06.2019 № 3962/19 відмовлено у призначенні пенсії згідно із Законом (надалі оскаржуване рішення). Підставою відмови у призначенні пільгової пенсій стало не надання заявником документів щодо умов виконання встановлених норм обслуговування дояркою кількості голів корів, закріплених за робітницею, яких вона зобов'язана обслуговувати в період робочого дня визначених організаційно-технічних умовах за період з 27.01.2004 по 30.06.2008 та з 01.07.2008 по 01.03.2019. Комісією підтверджено загальний страховий стаж роботи ОСОБА_1 - 34 років 07 місяців 22 дні, в тому числі стаж роботи дояркою - 4 роки 3 місяці 11 днів.
Отже, спір виник через відмову призначити пенсії на пільгових умовах, у зв'язку з не зарахуванням до пільгового стажу періоду роботи позивача з 27.01.2004 по 30.06.2008 та з 01.07.2008 по 01.03.2019, оскільки відсутні підтверджуючі первинні документи про встановлення на господарстві норм обслуговування тварин та їх виконання позивачем.
Трудовою книжкою колгоспника серії НОМЕР_1 підтверджуються періоди роботи позивача на посаді доярки, за якою її пільговий стаж складає:
з 21.09.1988 по 01.04.2002 доярка в колгоспі ім. Горького;
з 27.01.2004 по 30.06.2008 доярка-робітник по догляду за тваринами в СГ ТОВ «Колос»;
01.07.2008 доярка-робітник по догляду за тваринами в СФГ « Скиби О.П. ».
Згідно довідки СТОВ «Колос» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 21, виданої 01.03.2019, ОСОБА_1 за період з 27.01.2004 по 30.06.2008 виконувала норми обслуговування, які встановлені на підставі типових міжгалузевих і галузевих нормативів часу на окремі роботи (операції) з урахуванням організаційно-технічних умов доїння та обслуговування тварин у господарстві за професією доярка, що передбачена на підставі п.п.5 п 2 ст. 114 р. ХІV ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до довідки СФГ Скиби О.П про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 23, виданої 01.03.2019, ОСОБА_1 за період з 01.07.2008 по даний час виконує норми обслуговування, які встановлені на підставі типових міжгалузевих і галузевих нормативів часу на окремі роботи (операції) з урахуванням організаційно-технічних умов доїння та обслуговування тварин у господарстві за професією доярка, що передбачена на підставі п.п.5 п 2 ст. 114 р. ХІV ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Надаючи правову оцінку даним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Пунктом «д» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту «б» частини першої цієї статті.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу підпунктів 1, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок від 12.08.1993 №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1). У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20).
Як встановлено з матеріалів справи, на час звернення з заявою до відповідача позивач мала страховий стаж понад 34 роки, із них 25 років на посаді доярки.
Разом з тим, з оскаржуваного рішення відповідача про відмову у призначені пільгової пенсії позивачу слідує, що у відомостях зазначених в довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 01.3.2019 № 21 виданої СТОВ «Колос» та від 01.03.2019 № 23 виданої СФГ Скиби О.П. не відображено виконання позивачем встановлених норм обслуговування тварин.
На даних обставинах наполягав представник відповідача у відзиві, зазначивши що вищезазначений період неможливо зарахувати до пільгового стажу через відсутність підтверджуючих первинних документів про встановлення на господарстві, де працювала позивач, норм обслуговування тварин та їх виконання позивачем.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7, згідно з яким до доярок належать працівники, які оформлені на роботу доярками, свинарками, мають відповідні посвідчення, які постійно зайняті протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Дояркам, свинаркам, які відпрацювали повний польовий період на колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, доярки та свинарки яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «доярка» та свинарка, запроваджена в 1961 році.
Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт дояркою, досягнення відповідного віку, а також наявність стажу дояркою понад 20 років.
Підтвердженням (доказом) того, що позивач працювала повний робочий день дояркою у вищевказаних господарствах є записи в її трудовій книжці колгоспника та наявні у матеріалах справи довідки про нарахування заробітної плати та про підтвердження пільгового стажу, що відповідають вимогам законодавства і не потребує інших способів доведення цього факту.
Разом з тим, відсутність документів первинного обліку обслуговування тварин, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах, не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умова та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтвердних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства за вказані роки на відповідному підприємстві, де працювала позивач, не може свідчити про невиконання нею таких норм та не спростовує факту роботи позивача повного робочого дня робіт за посадою доярка, в тому числі по догляду за тваринами, що перебували в її обслуговуванні.
Наведене, узгоджується із позицією Верховного Суду, викладену у постановах від 10 липня 2018 року та 7 лютого 2019 року №№709/1360/17, 699/155/17 відповідно.
Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», який прийнято саме з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення. Зазначеним Порядком передбачено кілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, які можуть бути застосовані в різних ситуація (на підставі інших, ніж трудова книжка, документів або на підставі показань свідків).
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за невиконання норм обслуговування, також такі відомості відсутні і в трудовій книжці позивача.
Таким чином, усі вищенаведені обставини, на переконання суду, свідчать про наявність у позивача права на пенсію згідно підпункту 5 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, пільговий стаж роботи за спеціальністю «доярка» згідно записів трудової книжки та довідок про підтвердження наявного трудового стажу складає більше 20 років, та включає в себе період роботи з 27.01.2004 по 30.06.2008 та з 01.07.2008 по 01.03.2019.
Вищенаведені висновки суду свідчать про те, що позивач не повинна нести тягар відповідальності через те, що посадові особи господарства не встановили норми надоїв та обслуговування тварин, чи відповідні документи про встановлення таких норм станом на день звернення не збережені.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію, суд зазначає наступне.
За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року; Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 р.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Враховуючи зазначене, позивач має правові підстави для призначення пільгової пенсії за віком, передбаченої ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією або з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах 21 березня 2019 року, що не заперечувалось представником відповідача.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити призначення та виплату пільгової пенсії позивачу за віком, передбаченої п. 5 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 21 березня 2019 року, тобто з моменту звернення з вищевказаною вимогою.
Водночас, вимога про зобов'язання відповідача виплачувати пенсію в подальшому, на думку суду, є передчасною, адже спору в цій частині фактично не існує, оскільки відповідний перерахунок з урахуванням висновків, викладених у даному рішенні, ще не проведено. Позовна вимога, направлена на майбутнє, не може бути задоволена.
Так, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Оскільки пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом не обмежена у часі, тому у разі встановлення права на певний її розмір, вона виплачується у цьому розмірі до того часу, поки не відбудуться зміни у законодавстві.
У позовній заяві позивач просить суд визнати визнати неправомірним рішення Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 20.06.2019 року № 3962/19 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Частиною 1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із п.2 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Суд звертає увагу на те, що в даному випадку ефективними способом захисту порушених прав та інтересів позивача є саме визнання протиправним та скасування рішення Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 20.06.2019 року № 3962/19 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах
При цьому, неправильне словесне вираження позивачем способу захисту порушеного права не є підставою для відмови в його захисті, оскільки правомірність вимог позивача підтверджується матеріалами справи, а відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог частини третьої статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з вимогами частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 768,40 грн. згідно з платіжним дорученням від 10.10.2019 № 28536895-1, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 72-77, 90, 143, 194, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 20.06.2019 № 3962/19 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право на пільгову пенсію за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548, місцезнаходження: 04071, Київ, вул. Ярославська, 40) призначити та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах з 21 березня 2019 року, відповідно до п. 5 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривен сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 10.03.2020.
Суддя Я.В. Горобцова