10 березня 2020 року Справа № 280/2982/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" (вул. Незалежної України, буд. 60-Б, м. Запоріжжя, 69037)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,
Комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2019 № 0092045006, згідно якого до позивача застосовано штраф в сумі 136635,42 грн. За порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних.
Позовна заява обгрунтована тим, що відповідачем 20.03.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0035125006, згідно якого до позивача застосвано штраф в сумі 174169,36 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних, визначених згідно зі ст. 201 та ст. 120-1.1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1741693,65 грн.
Позивач звернувся зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня про перегляд цього податкового повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги ДФС україни прийняла рішення про результати розгляду скарги від 10.06.2019 № 26605/6/99-99-11-06-01-25, яким скаргу задовольнила частково, скасовано ППР від 20.03.2019 № 0035125006 у частині штрафних санкцій у розмірі 37533,94 грн. застосованих за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування на зменшенн податкових зобовязань до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), яка зареєстрована в межах термінів визначених абзацами 15-16 п. 201.10 ст. 201 ПК України, в іншій частині ППР залишено без змін.
Відповідачем проведено камеральну перевірку за результатами якої складено Акт № 0384/08-01-50-06/04054151 від 22.02.2019 та встановлено несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних: № 133 від 18.12.2018, № 261 від 24.07.2018, № 23 від 05.12.2018, № 136 від 10.07.2018, № 55 від 01.10.2018, № 193 від 29.05.2018, № 192 від 29.05.2018, № 93 від 09.07.2018, № 53 від 05.09.2018, № 109 від 07.08.2018, № 176 від 21.08.2018, № 259 від 26.07.2018, № 137 від 07.09.2018.
Позивачем на реєстрацію було направлено наступні податкові накладні: № 245 від 29.12.2018, сума ПДВ 126717 грн., направлена на реєстрацію 15.01.2019, дата реєстрації 17.01.2019, затримка в реєстрації виникла у звязку з технічними проблемами на севері ДФС; № 247 від 29.12.2018, сума ПДВ 9328,81 грн., направлена на реєстрацію 15.01.2019, дата реєстрації 18.01.2019, затримка в реєстрації виникла у звязку з технічними проблемами на севері ДФС; № 256 від 31.10.2017, сума ПДВ 193350,20 грн., направлена на реєстрацію 20.11.2017, дата реєстрації 20.11.2017, несвоєчасна реєстрація податкової накладної повязана з блокуванням податкової накладної виписаної ТОВ «БК «Євробудгруп»; № 257 від 31.10.2017, сума ПДВ 13793,28 грн., направлена на реєстрацію 15.11.2017 о 22:45, 16.11.2017 о 06-16 отримано квитанцію № 1 про неприйняття даної податкової накладної з причини «операційний день триває щодня з 00-00 год. до 23-00 год.», 16.11.2017 повторно направлена на реєстрацію податкова накладна та зареєстрована 16.11.2017; № 258 від 31.10.2017, сума ПДВ 589650,70 грн., направлена на реєстрацію 15.11.2017 о 22:38, 16.11.2017 о 06-16 отримано квитанцію № 1 про неприйняття даної податкової накладної з причини «операційний день триває щодня з 00-00 год. до 23-00 год.», 16.11.2017 повторно направлена на реєстрацію податкова накладна та зареєстрована 16.11.2017; № 259 від 31.10.2017, сума ПДВ 82255,56 грн., направлена на реєстрацію 15.11.2017 о 22:39, 16.11.2017 о 06-16 отримано квитанцію № 1 про неприйняття даної податкової накладної з причини «операційний день триває щодня з 00-00 год. до 23-00 год.», 16.11.2017 повторно направлена на реєстрацію податкова накладна та зареєстрована 16.11.2017; № 260 від 31.10.2017, сума ПДВ 154937,50 грн., направлена на реєстрацію 15.11.2017 о 22:38, 16.11.2017 о 06-16 отримано квитанцію № 1 про неприйняття даної податкової накладної з причини «операційний день триває щодня з 00-00 год. до 23-00 год.», 16.11.2017 повторно направлена на реєстрацію податкова накладна та зареєстрована 16.11.2017; № 275 від 30.09.2017, сума ПДВ 193321,15 грн., направлена на реєстрацію 19.10.2017, дата реєстрації 19.10.2017, несвоєчасна реєстрація податкової накладної повязана з блокуванням податкової накладної виписаної ТОВ «БК «Євробудгруп».
Позивач зазначає, що своєчасно, з урахуванням строків для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податковихз накладних, відповідно до вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, розпочав процес реєстрації вищевказаних податкових накладних. Вказує, що направлення податкових накладних на адресу ДФС тим самим завершує перелік обовязкових дій, за які позивач несе відповідальність.
Крім того, ДФС України визнала, що 15.01.2019 у звязку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо тримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі. Порушення реєстрації податкових накладних відбулось з незалежних від позивача причин.
В свою чергу що стосується податкових накладних, які не надаються покупцю, то такі податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від опаодаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою від 25.06.2019 позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.07.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання по справі на 14.08.2019.
31.07.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що КП "Управління капітального будівництва" порушено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, що є порушенням п. 201.10 ст. 201 ПК України. за результатами акту камеральної перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вважає його правомірним та таким, що не підлягає скасуванню. Просить у задоволенні позову відмовити.
13.08.2019 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що податкові накладні № 247 від 29.12.2018 та № 245 від 29.12.2018 зареєстровані несвоєчасно були у звязку з технічними проблемами на сервері ДФС. Податкові накладні № 259, № 257, № 260 та № 258 від 31.10.2017 незареєстровані своєчасно з незалежних від позивача причин, а що стосується податкових накладних № 256 від 31.10.2017 та № 275 від 30.09.2017, то затримка в реєстрації виникла у звязку з тим, що позивач вважав, що лише за наявності зареєстрованої податкової накладної, тобто коли виникло право на податковий кредит, має право нарахувати податкові зобовязання. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 14.08.2019 провадження у справі зупинено для надання часу сторонам для примирення до 26.09.2019.
Ухвалою суду від 26.09.2019 провадження у справі поновлено.
Протокольною ухвалою суду від 26.09.2019 відкладено підготовче засідання на 20.11.2019.
Ухвалою суду від 20.11.2019 провадження у справі зупинено до 27.01.2020 для надання часу сторонам для примирення.
Ухвалою суду від 27.01.2020 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 27.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду справи по суті на 24.02.2020.
24.02.2020 представниками сторін суду подано клопотання про розгляд прави в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, у порядку статті 76 ПК України фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в ЄРПН Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" з датою виписки вересень-жовтень 2017 року, травень-жовтень 2018 року, грудень 2018 року, за результатами якої складено Акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податковій звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН №0384/08-01-50-06/04054151 від 22.02.2019 (далі - Акт камеральної перевірки).
Відповідно до висновків Акту камеральної перевірки встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме - перевищення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника податків передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ та тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 10% від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
20.03.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0035125006, згідно якого до позивача застосовано штраф в сумі 174169,36 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних, визначених згідно зі ст. 201 та ст. 120-1.1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1741693,65 грн.
Позивач звернувся зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня про перегляд цього податкового повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарги ДФС україни прийняла рішення про результати розгляду скарги від 10.06.2019 № 26605/6/99-99-11-06-01-25, яким скаргу задовольнила частково, скасовано ППР від 20.03.2019 № 0035125006 у частині штрафних санкцій у розмірі 37533,94 грн. застосованих за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування на зменшенн податкових зобовязань до податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), яка зареєстрована в межах термінів визначених абзацами 15-16 п. 201.10 ст. 201 ПК України, в іншій частині ППР залишено без змін.
Після опрацювання рішення про результати розгляду скарги від 10.06.2019 № 26605/6/99-99-11-06-01-25 було сформовано податкове повідомлення-рішення № 0092045006 від 12.07.2019 на загальну суму грошового зобовязання, а саме 136635,42 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1статті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки Акту камеральної перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість цих висновків.
Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. (абз.2 пп.75.1.1. п.75.1 ст.75 ПК України).
Відповідно до ст.76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Єдиний реєстр податкових накладних, згідно пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну і зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (п.201.10 ст.201 ПК України).
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (ч.14 п.201.10 ст.201 ПК України).
Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого ст.201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог ст.192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штраф у в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.
Таким чином, законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст.120-1 ПК України, лише за наявності його вини.
Податковим правопорушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.109.1 ст.109 ПК України).
Судом враховано, що постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 року (у редакції постанови від 26.04.2017 р. №341) затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.
Так, згідно п.3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 року (у редакції постанови від 21.02.2018 р. №204) п. 3 викладено в іншій редакції, а саме операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності) (п.10 Порядку).
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис»; «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку (п.11 Порядку).
Пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки питань, перелік яких наведений у даному пункті.
Згідно пунктів 13, 14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Судом першої інстанції також враховано Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затв. наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 року (надалі Порядок №557).
Так, згідно пунктів 4, 5, 6 розділу ІІ Порядку №557, після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв'язку до адресата протягом операційного дня. Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.
Відповідно до п.11 Порядку №557, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.
Отже, вказаним Порядком №557 чітко визначено обов'язок автора надсилати електронний документ адресату протягом операційного дня.
З матеріалів справи видно, що предметом камеральної перевірки, оформлених Актом №0384/08-01-50-06/04054151 від 22.02.2019 була перевірка граничних термінів реєстрації позивачем в ЄРПН податкових накладних: № 257 від 31.10.2017 на суму ПДВ 13793,28 грн., № 258 від 31.10.2017 на суму ПДВ 589650,70 грн., № 259 від 31.10.2017 на суму ПДВ 82255,56 грн., № 260 від 31.10.2017 на суму ПДВ 154937,50 грн.
Матеріалами справи, а саме технічними протоколами відправлення на реєстрацію податкових накладних та копіями квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄДРПН підтверджено, що податкові накладні від 31.10.2017 р. №257, № 258, № 259 та № 260 створено на базі програмного комплексу «М.Е.Doc» та відправлено на реєстрацію 15.11.2017 р. у проміжку часу з 22:38 год. до 22:45 год., однак з незалежних від позивача причин, квитанції направлені позивачеві лише після о 06:16 год. 16.11.2017 року. У вказаних квитанціях зазначається про те, що податкові накладні доставлено до ДФС України та документи не прийнято.
Таким чином, суд вважає, що позивач відправив податкові накладні на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений пунктом 201.10 ст.201 ПК України термін та в межах операційного дня, а саме до 23:00 год. 15.11.2017 року.
Матеріалами справи також підтверджено, що вищезгаданим актом камеральної перевірки була перевірка граничних термінів реєстрації позивачем в ЄРПН податкових накладних: № 245 від 29.12.2018 на суму ПДВ 126717 грн. та № 247 від 29.12.2018 на суму ПДВ 9328,81 грн. Судом встановлено, що затримка в реєстрації виникла у звязку з технічними проблемами на севері ДФС.
Матеріалами справи, а саме технічними протоколами відправлення на реєстрацію податкових накладних та копіями квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄДРПН підтверджено, що податкові накладні від 29.12.2018 р. №245 та № 247 створено на базі програмного комплексу «М.Е.Doc» та відправлено на реєстрацію 15.01.2019. У вказаних квитанціях зазначається про те, що податкові накладні доставлено до ДФС України та документи прийнято.
Суд зазначає, що обов'язком платника податку є своєчасне, в операційний день, направлення податкових накладних до ЄРПН. Платник податку не несе відповідальності за роботу телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем та програм. Несвоєчасна доставка відправлення адресату з будь-яких причин виключає відповідальність платника податків, який свій обов'язок виконав своєчасно.
Також з цього приводу судом першої інстанції вірно враховано правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 30.01.2018 р. (справа №815/2745/17) та у постанові від 30.01.2018 року (справа №816/390/17).
В свою чергу що стосується реєстрації податкових накладних № 256 від 31.10.2017 та № 275 від 30.09.2017, то суд повідомляє наступне.
За позицією позивача лише за нявності заєстрованої податкової накладної, тобто коли виникло право на податковий кредит, позивач має право нарахувати податкові зобовязання та штрафні санкції не нараховуються у разі виписки податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю) складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які опопдатковуються за нульовою ставкою.
Суд повідомляє, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що Податковий кодекс України визначає випадки, коли платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних - в разі складання податкової накладної, яка не надається отримувачу, для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тобто, закон закріплює сукупність таких умов, а не одну з вище перелічених.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, позивачем не спростовано, що реєстрація окремих податкових накладних, перелічених в Акті камеральної перевірки, відбулась з порушенням термінів, встановлених чинним податковим законодавством. При цьому позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність сукупності обставин, які звільняють його від відповідальності за виявлене порушення. Позивачем лише зазначено, що складені податкові накладні не надавалися контрагентам, тоді як не надано доказів, що між контрагентами проведено операції, які звільнені від оподаткування, або такі операції оподатковуються за нульовою ставкою.
Крім того, За загальними положеннями (ст.109 Податкового кодексу України) податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, суд погоджується з доводами позивача, якщо неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації податкових накладних відбулось за відсутності вини платника податків, це виключає протиправність його діянь, та як наслідок, притягнення його до відповідальності
Втім суд вважає за необхідне зазначити, що для притягнення платника до відповідальності відповідно до норм податкового законодавства форма вини (умисел чи необережність) не має значення, тому відсутність в діях платника податку умислу не є достатньою підставою для звільнення його від відповідальності.
З огляду на викладене, суд вважає вірним висновок контролюючого органу, що несвоєчасна реєстрація податкової накладної у звязку із блокуванням податкової накладної виписаної ТОВ «БК «Євробудгруп» не може бути поважною причиною та не виключає вини самого підприємства у пропущенні термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 10 календарних днів.
Суд зазначає, що блокування реєстрації податкових накладних контрагента не є свідченням відсутності вини підприємства, тому що на законодавчому рівні визначено обов'язковість своєчасної реєстрації податкових накладних.
При цьому слід зазначити, що питання дотримання контрагентами позивача вимог податкового законодавства, взаємовідносин позивача з третіми особами або вчинення ними певних дій не впливає на виконання встановленого Податковим кодексом України обов'язку позивача як платника податків зареєструвати податкові накладні в установлені строки.
З наявних в матеріалах справи доказів судом не встановлено фактів протиправного блокування контролюючим органом реєстрації податкових накладних контрагента позивача в якості визначених позивачем можливих умов унеможливлення реєстрації податкових накладних в межах строків, встановлених законодавством.
Отже, суд дійшов висновку, що неналежне виконання позивачем вимог податкового законодавства - несвоєчасна реєстрація податкових накладних № 256 від 31.10.2017 та № 275 від 30.09.2017 мало місце за обставин, які не виключають вину позивача, тому накладення штрафу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням в цій частині є правомірним.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову Комунального підприємства "Управління капітального будівництва", а доводи позивача про неправомірне застосування податковим органом передбачених статтею 120-1 ПК України штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних № 256 від 31.10.2017 та № 275 від 30.09.2017 у сумі 38667,14 грн., та задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.07.2019 № 0092045006 в частині застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних у розмірі 97968,28 грн., згідно наданого відповідачем розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 та 2 статті 76 КАС України).
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій на суму 38667,14 грн.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи те, що позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 2612,54 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 18.06.2019 №5670 та від 08.07.2019 №5835, а також ціну позову станом на день прийняття рішення, дотримуючись вимог статті 139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1892,74 грн.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 241, 243-246, 255 КАС України, суд,
Позовну заяву Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" (вул. Незалежної України, буд. 60-Б, м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 04054151) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2019 № 0092045006, винесене Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, в частині застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування до податкових накладних у розмірі 97968,28 грн.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь Комунального підприємства "Управління капітального будівництва" (вул. Незалежної України, буд. 60-Б, м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 04054151) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1892,74 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 10.03.2020.
Суддя А.В. Сіпака